Справа № 947/5275/25
Провадження № 1-кс/947/2257/25
12.02.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю представника власника майна ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання Департаменту патрульної поліції, про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 62023150020000691 від 23 вересня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
До слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника Департаменту патрульної поліції - ОСОБА_5 , в якому просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_6 (справа №947/31001/23, провадження №1- кс/947/12547/23) на майно (в частині): транспортного засобу - службового транспортного засобу «ТОYОТА» моделі «PRIUS» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ: 40108646), зареєстрованого за адресою: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ).
В обґрунтування поданого клопотання посилається на те, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , автомобіль марки «TOYOTA» моделі «PRIUS» реєстраційний номер НОМЕР_1 належить Департаменту патрульної поліції.
Зазначає, що майно поліції є державною власністю і належить їй на праві оперативного управління. Органи поліції здійснюють володіння, користування та розпорядження майном у порядку, визначеному законом. Поліція для виконання покладених на неї завдань і повноважень може використовувати службові, у тому числі спеціалізовані, транспортні засоби, судна чи інші плавучі засоби, повітряні судна.
Звертає увагу, що досудове розслідування в кримінальному провадженні №62023150020000691 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України було розпочато 23 вересня 2023 року, тобто станом на день подання даного клопотання, досудове розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні проводиться на протязі одного року та чотирьох місяців. Окрім того стверджує, що впродовж доволі значного проміжку часу досудового розслідування із автомобілем ніхто жодних слідчих дій не проводить, тому необхідність у проведенні таких дій відсутня, а отже відсутні підстави продовжувати обмежувати права власника майна.
Вважаємо, що такого строку достатньо для проведення всіх необхідних дій щодо арештованого майна, а в подальшому, продовження застосування арешту майна, а саме: транспортного засобу «TOYOTA» моделі «PRIUS» реєстраційний номер НОМЕР_1 є необґрунтованим та недоцільним.
У судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримав посилаючись на доводи та обставини викладені у клопотанні.
У судове засідання з'явився прокурор ОСОБА_4 , який заперечував проти задоволення клопотання, мотивуючи тим, що воно подано передбачено, оскільки наразі з вилученим автомобілем тривають слідчі дії. Просив долучити до матеріалів клопотання постанову слідчого про призначення судової комп'ютерно-технічної та інженерно-траспортної (автотехнічної) експертизи від 06.11.2024 року, та зазначив, що наразі необхідний додатковий огляд транспортного засобу.
Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Також слідчий суддя застосовує і враховує положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод за якими, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України закріплено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
В силу положень частини 2 статті 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування, за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Абзацом 2 частини 10 ст. 170 КПК України передбачено, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Слідчим суддею встановлено, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у місті Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023150020000691 від 23 вересня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України
В рамках даного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 05.10.2023 року (справа №947/31001/23, провадження №1-кс/947/12547/23) було накладено арешт, в тому числі на : автомобіль марки «TOYOTA» моделі «PRIUS» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який поміщено до авто- боксу УПП в Одеській області.
Разом з тим, що стосується подальшої необхідності дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна на вилучений мобільний телефон, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , автомобіль марки «TOYOTA» моделі «PRIUS» реєстраційний номер НОМЕР_1 належить Департаменту патрульної поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Вирішуючи питання про дотримання справедливого балансу між правом особи на мирне володіння своїм майном та інтересами суспільства в контексті можливості скасування арешту майна з огляду на заявлену підставу - в подальшому арешті відпала потреба, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, арешт майна в рамках судового розгляду справи зазвичай стосується контролю за використанням майна. Таке втручання повинно бути законним, відповідати загальним інтересам і бути пропорційним, тобто воно повинно досягати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів спільноти та вимогами захисту основних прав особи. Хоч будь-який арешт і тягне за собою завдання шкоди, фактично завдана шкода не повинна бути більшою, ніж неминуча, а між захистом права власності та вимогами загальних інтересів слід досягати «справедливої рівноваги».
При цьому, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Прокурор, заперечуючи проти скасування арешту, не надав слідчому судді будь-які докази того, що з вилученим транспортним засобом проводяться слідчі дії, а долучена постанова про призначення судової комп'ютерно-технічної та інженерно-траспортної (автотехнічної) експертизи була винесена слідчим, ще 06.11.2024 року, тобто після її винесення минуло три місяці.
На переконання слідчого судді, про відсутність подальшої потреби у застосуванні арешту майна дійсно, як зазначає заявник, може свідчити обставина спливу строку, оскільки, як вбачається з досліджених в ході розгляду клопотання матеріалів, з часу накладення слідчим суддею арешту на автомобіль марки «TOYOTA» моделі «PRIUS» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був обумовлений потребою у огляді та досліджень (05.10.2023року), і до часу звернення з клопотанням про його скасування (05.02.2025 року), минуло 1 рік та 4 місяці, в той час коли відповідно до положень п. 1.13 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5) строк проведення експертизи не повинен перевищувати 90 календарних днів, а у разі значного завантаження експерта установлюється більший розумний строк за письмовою домовленістю з органом, який призначив експертизу. При цьому, організація призначення експертизи в розумні строки, в тому числі в частині вибору експертної установи, яка матиме змогу одразу призначити та провести необхідну експертизу в межах визначених Інструкцією строків є клопотом сторони обвинувачення.
Слідчий суддя констатує, що досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження № 62023150020000691 триває з 23.09.2023 року, та до цього часу будь-яких кримінально-протиправних претензій з боку сторони обвинувачення ні власнику майна ні користувачу не висунуто. На думку слідчого судді у сторони обвинувачення було достатньо часу для проведення всіх необхідних слідчих дій, з метою фіксування ДТП яка мала місце 22.09.2023.
Вищевказане свідчить про те, що на теперішній час потреба у забезпеченні арешту майна в частині заборони користування майном, накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 05.10.2023 року в рамках кримінального провадження № 62023150020000691 на службовий автомобіль «TOYOTA» моделі «PRIUS» реєстраційний номер НОМЕР_1 , відпала, проте оскільки його визнано речовим доказом в рамках кримінального провадження, то забезпечення арешту майна в частині заборони на відчуження майна та розпорядження ним продовжує діяти.
Слідчий суддя критично оцінює заперечення прокурора проти задоволення даного клопотання, оскільки прокурор надав лише копію постанови про призначення експертизи від 06.11.2024 року, інших доказів чи обґрунтувань про подальшу необхідність арешту у вигляді заборони користування транспортним засобом, слідчому судді надано не було.
До того, ж вказаний транспортний засіб є службовим та необхідний патрульній поліції для виконання покладених на неї завдань і повноважень.
На слідчого суддю покладено функцію судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема, під час досудового розслідування (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України), і він наділений кримінально-процесуальним законодавством повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати.
Таким чином, слідчий суддя приходить до переконання, що скасування арешту майна в частині користування є доцільним та буде відповідати загальним засадам кримінального провадження, а тому клопотання заявника підлягає задоволенню.
За таких обставин, в цілях не порушення гарантованих Конституцією України та законами України права власності осіб, зокрема права користування майном, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання про скасування арешту майна в частині заборони користування - підлягає задоволенню, а транспортний засіб - передачі на відповідальне зберігання власнику з попередженням останнього про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання Департаменту патрульної поліції, про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 62023150020000691 від 23 вересня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - задовольнити частково.
Скасувати арешт в частині заборони користування, накладений ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 05.10.2023 року в рамках кримінального провадження № 62023150020000691 від 23 вересня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України на автомобіль марки «ТОYОТА» моделі «PRIUS» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ: 40108646), зареєстрованого за адресою: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ).
Автомобіль марки ««ТОYОТА» моделі «PRIUS» реєстраційний номер НОМЕР_1 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 169 КПК України повернути власнику попередивши про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1