Справа № 947/4883/25
Провадження № 1-кс/947/2282/25
12.02.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління ДБР, розташованого умісті Миколаєві ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025164110000028 від 27.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України -
До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління ДБР, розташованого умісті Миколаєві ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025164110000028 від 27.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
У клопотанні слідчий, з метою збереження речових доказів, просить накласти арешт з забороною розпорядження, відчуження та користування на речі вилучені 31.01.2025 в ході обшуку готельного номеру № 4 готелю «Нова База», що знаходиться за адресою: Одеська обл., Подільський р-н., м. Кодима, вул. Соборна, 37,
Слідчий та прокурор у судове засідання не з'явились, натомість від прокурора ОСОБА_4 до канцелярії суду надійшла заява про розгляд клопотання без його участі, вимоги якого просить задовольнити.
У зв'язку з неявкою учасників процесу, керуючись вимогами ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду такого клопотання за відсутності наведених осіб.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду встановлено, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025164110000028 від 27.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється Одеською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 25.01.2025 під час телефонної розмови, за допомогою мобільного додатку WhatsApp, яка розпочалась приблизно о 15 год. 12 хв. між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , останній почувши про бажання ОСОБА_5 виїхати з території України закордон, та що він хоче знайти законний спосіб виїхати з країни, повідомив ОСОБА_5 , що в силу займаної ним посади він в змозі реалізувати його плани, однак наразі відсутній законний спосіб виїхати закордон, так як ОСОБА_5 призовного віку та в нього відсутні законні підстави, які б давали можливість йому виїхати закордон, та повідомив, що за надання йому грошових коштів в сумі 7000 доларів США, він організує ОСОБА_5 безпечне та безперешкодне переправлення його через державний кордон України, в обхід офіційних пунктів пропуску до невизнаної Придністровської Молдавської Республіки (далі ПМР).
Таким чином, у вищевказаний час, тобто 25.01.2025 під час телефонної розмови з ОСОБА_5 , у ОСОБА_6 виник злочинний умисел направлений на організацію незаконного переправлення ОСОБА_5 через державний кордон України, поза офіційними пунктами пропуску, до невизнаної ПМР, за отримання від останнього грошових коштів у сумі 7000 доларів США.
В ході вищевказаної розмови ОСОБА_6 вказав ОСОБА_5 , що останній у разі його згоди, повинен підготувати необхідну суму грошових коштів, прибути до м. Кодими, Подільського району, Одеської області, та повинен буде заселитися до одного з готелів приблизно на 1-3 дні, та в цей час коли ОСОБА_5 буде проживати в готелі, він організує все необхідне для переправлення його через державний кордон України, а всі деталі, маршрут руху та інше повідомить пізніше, зазначивши, що місце майбутнього перетину державного кордону України знаходиться в Подільському районі Одеської області.
Також ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_5 , що його з готелю заберуть та доставлять до необхідного місця майбутнього перетину державного кордону України, де йому покажуть необхідний напрямок руху, звідки у нічний час він буде переміщуватись пішки через декілька полів, приблизно 2 кілометри, та йому покажуть місце де він повинен буде перетнути державний кордон України, в обхід пунктів пропуску та прикордонних нарядів, а також зазначив йому як себе поводити та що робити коли він потрапить до ПМР.
В той же час, ОСОБА_6 запевнив ОСОБА_5 , що він працює прикордонником в місцевості де він буде організовувати його незаконне переправлення через державний кордон України, у зв'язку з чим, він знає де розташовуються прикордонні наряди та ділянки кордону, де він зможе безпечно та безперешкодно перетнути державний кордон України, в обхід пунктів пропуску та прикордонних нарядів.
Крім того, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_5 , що він це робить не в перший раз, та всі особи яких він раніше переправляв через державний кордон України перетнули його успішно, запевнюючи останнього щоб він не хвилювався, та вказуючи на необхідність видаляти їх спілкування в мобільних додатках.
Надалі, 27.01.2025 року приблизно о 11 год. 38 хв. ОСОБА_6 за допомогою мобільного додатку WhatsApp, зателефонував ОСОБА_5 , та повідомив, що у разі згоди останнього на запропонований ним варіант виїзду закордон, ОСОБА_5 повинен 31.01.2025 прибути в м. Кодиму Подільського району Одеської області для того щоб він організував його переправлення через державний кордон України, в обхід пунктів пропуску та прикордонних нарядів, та необхідно як можливо швидше вирішувати дане питання так як в подальшому обстановка може змінитися та в нього вже не буде такої можливості.
В подальшому, під час телефонної розмови, за допомогою мобільного додатку WhatsApp, яка розпочалась приблизно о 18 год. 46 хв. між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , останній надав вказівки та поради, яким чином необхідно прибути ОСОБА_5 до м. Кодими в Одеській області, та що не потрібно брати з собою рюкзаки та речі, а взяти тільки його документи, у зв'язку з тим, що з рюкзаком та речами, ОСОБА_5 може привернути до себе зайву увагу, та його можуть запідозрити, що він прибув до м. Кодими з метою перетину державного кордону.
Також ОСОБА_6 зазначив, що зустріне ОСОБА_5 особисто або його довірені особи та запевнив останнього, щоб він не хвилювався та все пройде добре з його переправленням через державний кордон України, однак їм разом доведеться пройти пішки приблизно 10 кілометрів до місця майбутнього перетину державного кордону, та він особисто його доведе за 2 кілометри до державного кордону, а надалі ОСОБА_5 вже сам продовжить рух по визначеному маршруту, та що там не буде прикордонних нарядів.
Стосовно необхідних речей та рюкзака, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_5 , що в разі необхідності вони їх придбають в м. Кодимі та на цьому їх розмова закінчилась, домовившись, що ОСОБА_5 прибуде 31.01.2025 в м. Кодиму з метою подальшого переправлення його через державний кордон України.
Після чого, 30.01.2025 під час телефонної розмови, за допомогою мобільного додатку WhatsApp, яка розпочалась приблизно о 18 год. 14 хв. між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , останній на виконання вказівок ОСОБА_6 повідомив, що 31.01.2025 приблизно о 11 год. 00 хв. прибуде до м. Кодими, заселиться у готель та буде його чекати щоб особисто проговорити деталі яким чином ОСОБА_6 планує переправляти його через державний кордон України, на що останній погодився та зазначив про необхідність йому повідомити коли ОСОБА_5 буде проїжджати м. Балту в Подільському районі Одеської області, та на цьому їх розмова завершилась.
У подальшому, 31.01.2025 приблизно о 11 год. 00 хв. ОСОБА_5 в ході телефонної розмови за допомогою мобільного додатку WhatsApp, повідомив ОСОБА_6 , що на виконання його вказівок він прибув у м. Кодиму, заселився у готель та ОСОБА_6 попрохав ОСОБА_5 скинути його геолокацію де він знаходиться та що він зараз до нього приїде. В свою чергу ОСОБА_5 надіслав ОСОБА_6 у мобільному додатку WhatsApp повідомлення із своєю геолокацією та після чого ОСОБА_6 приблизно о 11 год. 06 хв. надіслав повідомлення ОСОБА_5 про своє прибуття.
Надалі, приблизно о 11 год. 07 хв. розпочалась зустріч між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 біля готелю «Нова база», за адресою: Одеська обл., Подільський р-н., м. Кодима, вул. Соборна, 37.
В ході зустрічі ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_5 присісти до автомобілю ВАЗ 2107 з д.н.з. НОМЕР_1 , на якому він прибув, та в ході розмови почав детально розповідати ОСОБА_5 яким чином буде відбуватись переправлення останнього через державний кордон України, а саме, що вони разом під'їдуть на автомобілі до визначено ОСОБА_6 місця, де надалі їм разом доведеться йти пішки трохи менше ніж 10 кілометрів, та діставши свій мобільний телефон та відкривши мобільний додаток «Google maps» почав на мапі детально показувати ОСОБА_5 їх майбутній маршрут руху до необхідно місця з метою переправлення останнього через державний кордон України, вказуючи на трасу неподалік м. Кодими, подальші польові дороги в напрямку державного кордону України з невизнаною Придністровською Молдавською Республікою, та місце де він розпочне подальший рух сам та таким чином дістанеться до місця перетину державного кордону, в обхід пунктів пропуску та прикордонних нарядів.
На запитання ОСОБА_5 чи можуть бути по дорозі прикордонні наряди та патрулі, ОСОБА_6 запевнив, що нікого не буде, так як він працює прикордонником та він знає де в цій місцевості стоять всі прикордонні наряди, та що не перший день цим займається, продовжуючи детально показувати маршрут їх майбутнього руху, а саме трасу, поля, та посадки, а також де знаходиться державний кордон, та місце де ОСОБА_5 зможе безперешкодно перетнути державний кордон та потрапити до невизнаної Придністровської Молдавської Республіки, та повідомив, що йому необхідно робити коли він потрапить до ПМР.
Після чого, ОСОБА_6 зазначив ОСОБА_5 , що останній повинен з ним розрахуватись та передати йому грошові кошти до того як вони розпочнуть рух з метою переправлення ОСОБА_5 через державний кордон України.
На вказане ОСОБА_5 запитав ОСОБА_6 чи зараз йому віддати грошові кошти за переправлення його через державний кордон України, на що ОСОБА_6 зазначив, що так, та ОСОБА_5 запропонував йому піднятись у номер готелю в який він заселився з метою передачі грошових коштів, на що ОСОБА_6 погодився.
Після чого, ОСОБА_6 виконуючи свій злочинний план, який направлений на організацію незаконного переправлення ОСОБА_5 через державний кордон України, з корисливих мотивів, та доводячи свій злочинний умисел до кінця, перебуваючи у номері готелю «Нова база», який розташований за адресою: Одеська обл., Подільський р-н., м. Кодима, вул. Соборна, 37, приблизно о 11 год. 14. хв. 31.01.2025 одержав від ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 7000 (сім тисяч) доларів США (що відповідно до курсу НБУ станом на 31.01.2025 становить 292769 грн.) за організацію незаконного переправлення ОСОБА_5 через державний кордон України до невизнаної Придністровської Молдавської Республіки, в обхід офіційних пунктів пропуску та прикордонних нарядів, шляхом керівництва такими діями, а також сприяння їх вчиненню порадами, вказівками та усуненням перешкод.
Після вищевказаних дій, ОСОБА_6 31.01.2025 викрито та затримано працівниками правоохоронного органу у порядку ст. 208 КПК України.
Так, 31.01.2025 об 11:41 затримано у порядку ст. 208 КПК України у готельному номері № 4 готелю «Нова База» за адресою: Одеська обл., Подільський р-н., м. Кодима, вул. Соборна, 37, ОСОБА_6 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
В подальшому, 31.01.2025 у період часу з 12:33 по 13:35, у зв'язку із необхідністю врятування майна, що може мати значення для досудового розслідування кримінального провадження, у порядку передбаченому ч. 3 ст. 233 КПК України проведено обшук готельного номеру № 4 готелю «Нова База», що знаходиться за адресою: Одеська обл., Подільський р-н., м. Кодима, вул. Соборна, 37. В ході обшуку виявлено та вилучено 70 предметів схожих на купюри номіналом 100 доларів США з наступними серіями та номерами: HE30021701D, KF42745926C, HA79660786A, HD07405570A, FL51972990C, CJ14675762A, HA83730262A, HB49083235D, BI23957148A, BK12324272A та KG03415868A у кількості 60 штук, які вилучено та упаковано в сейф-пакет В1018301.
31.01.2025 вилучені речі визнано речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження постановою слідчого.
В подальшому, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 06.02.2025 року було легалізовано обшук проведений 31.01.2025 за адресою: Одеська обл., Подільський р-н., м. Кодима, вул. Соборна, 37,у відповідності до положень ст. 233 КПК України.
У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України). До таких ризиків віднесено можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Також, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема:
- правову підставу для арешту майна;
- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
- наслідки арешту майна, зокрема для третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).
Виходячи з положень Кримінального процесуального кодексу України, визначених підстав накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Під час розгляду клопотання слідчим доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень. Обставини, що підтверджують підозру у вчиненні кримінальних правопорушень та вагомість наявних доказів про їх вчинення підтверджуються долученими до клопотання матеріалами.
Факти та обставини, які були озвучені та досліджені під час судового засідання, з розумною достатністю та вірогідністю, могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, на даному етапі досудового розслідування, що події кримінальних правопорушень відбулись та до них може бути причетний ОСОБА_6 .
У майбутньому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
Викладене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».
Арешт майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами, зокрема, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складеного слідчим в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління ДБР, розташованого умісті Миколаєві 31.01.2025, ОСОБА_6 затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи клопотання про накладення арешту на вилучені в ході обшуку грошові 70 предметів схожих на купюри номіналом 100 доларів США з наступними серіями та номерами: HE30021701D, KF42745926C, HA79660786A, HD07405570A, FL51972990C, CJ14675762A, HA83730262A, HB49083235D, BI23957148A, BK12324272A та KG03415868A у кількості 60 штук, оскільки як було встановлено в ході судового засідання, є саме тими коштами які зазначено в протоколі огляду і вручення грошових коштів від 31.01.2025 року та призначалися для передачі ОСОБА_6 , з метою викриття його протиправної схеми.
Таким чином слідчий суддя вважає, що вилучені в ході обшуку грошові кошти мають пряме відношення до вчиненого кримінального правопорушення, оскільки можуть містити на собі сліди, які ймовірно будуть використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, їх походження підлягає детальній перевірці, а отже, вони потребують збереженню, в цілях їх подальшого дослідження.
Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.
Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.
Так, приймаючи до уваги викладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінальних правопорушень за фактом вчинення яких розслідується кримінальне провадження (ч. 3 ст. 332 КК України) та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, даних про необхідність призначення відповідних судових експертиз, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні постановою слідчого, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вилучене майно .
Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов'язане з накладенням арешту на належне їй майно.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні,
Мета судового контролю полягає в тому, щоб досудове розслідування в кримінальних провадженнях проводилось із дотриманням принципу верховенства права.
У порядку встановленому КПК, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення даного клопотання.
Одночасно слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер. Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління ДБР, розташованого умісті Миколаєві ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025164110000028 від 27.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - задовольнити.
Накласти арешт з забороною розпорядження, відчуження та користування на речі вилучені 31.01.2025 в ході обшуку готельного номеру № 4 готелю «Нова База», що знаходиться за адресою: Одеська обл., Подільський р-н., м. Кодима, вул. Соборна, 37, а саме:
- 70 предметів схожих на купюри номіналом 100 доларів США з наступними серіями та номерами: HE30021701D, KF42745926C, HA79660786A, HD07405570A, FL51972990C, CJ14675762A, HA83730262A, HB49083235D, BI23957148A, BK12324272A та KG03415868A у кількості 60 штук, які вилучено та упаковано в сейф-пакет В1018301.
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління ДБР, розташованого умісті Миколаєві ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1