Справа № 946/1109/25
Провадження № 1-кс/946/403/25
19 лютого 2025 року слідчий суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю: слідчого - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 ,
особи, у якої вилучено майно - ОСОБА_5
представника особи, у якої вилучено майно - ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна, -
Слідчим відділом Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025162150000228 від 13.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 12.02.2025 до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення про те, що при в'їзді у с. Озерне, Ізмаїльського району Одеської області працівниками СРПП Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області було зупинено трактор синього кольору із держ. номером НОМЕР_1 із причепом із держ. номером НОМЕР_2 , в якому міститься фрагменти деревини. Трактор перебував під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 Так, 12.02.2025 на місце події скеровано СОГ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області та в рамках проведення перевірки виклику слідчим 12.02.2025 в період часу з 18:46 по 20:20 за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Озерне, вул. Ізмаїльська проведено огляд та складено протокол огляду місця події, під час проведення якого виявлено транспортний причеп із номером НОМЕР_2 , в якому на момент огляду виявлено фрагменти деревини різного діаметру та різної довжини при огляді якої було проведено заміри, так висота причепу складає 160 см., ширина складає 242 см., довжина- 413 см., таким чином, можемо говорити, що складає і близько 16 куб. м. деревини., відповідно до ТТН № 001 від 12.02.2025 складає 5 м. куб. деревини. В 20 метрах від виявленого причепу було виявлено трактор синього кольору із д/н НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній під час огляду видав ТТН № 001 від 12.02.2025 року та видаткову накладну б/н від 12.02.2025 року, які було вилучено та упаковано до сейф-пакету НПУ RIC2025017.
Надалі, 13.02.2024 слідчий за погодження із прокурора звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт вилучено в ході огляду місця події майна та уточненнями до поданого клопотання.
Слідчий судді ОСОБА_7 , ухвалою від 14.02.2025 року № 946/1075/25 прийняв рішення про повернення клопотання про арешт майна прокурору для усунення недоліків та встанови строк для усунення 72 години з моменту отримання копії ухвали. Своє рішення, слідчий суддя аргументував тим, що дослідивши клопотання про арешт майна та долучені до нього документи, у самому клопотання не вбачається кількість фрагментів деревини щодо якої ставиться питання про накладення арешту. Крім того, як зазначає слідчий суддя, у клопотання не наводяться ідентифікуючі характеристики фрагментів деревини, їх кількість та інші дані, які б надавали змогу їх у подальшому ідентифікувати та співпоставити саме з даними кримінальним провадженням.
Як посилається прокурор в своєму клопотанні, враховуючи, що виявлене та вилучене майно може бути в подальшому використане, як доказ факту скоєння кримінального правопорушення, а також з метою виключення можливості пошкодження, втрати та зникнення речових доказів в подальшому, виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно.
Прокурор в судовому засіданні просив клопотання задовольнити. Зазначив, що дані накладної не відповідають дійсності. Об'єм є більшим. Перевізник ФОП. З фото вбачається, що це не сухостій. Склад злочину включає і перевезення.
Слідчий в судовому засіданні просив клопотання задовольнити. Зазначив, що в ТТН вказано, що саме ФОП ОСОБА_8 є замовником і мав сплатити гроші за це. Хоча він не є ФОП згідно його пояснень.
Представник особи, у якої вилучено майно, в судовому засіданні зазначив, що з зображення на фото вбачається, що там не порубані дерева, а повальні - сухостій. Не заперечує проти арешту на накладні, але проти арешту на причіп, оскільки арешт призведе до істотних збитків власнику.
Особа, у якої вилучено майно, в судовому засіданні пояснив, що його попросили перевезти дерева (сушняки), сказали, що всі документи є і дали ці документи. Він не грамотний, не розбирається в том, що написано в накладної. Причеп йому потрібний у сільському господарстві. Він заробляє гроші з використанням причепу. У нього є земля, він її обробляє. Не пилили дерева, йому дали сушняк. Він не покупав дерева, йому дали.
Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення слідчого, прокурора, особи, у якої вилучено майно, представника особи, у якої вилучено майно, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про арешт майна підлягає частковому задоволенню.
Як встановлено судом в провадженні СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162150000228 від 13.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 12.02.2025 до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення про те, що при в'їзді у с. Озерне, Ізмаїльського району Одеської області працівниками СРПП Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області було зупинено трактор синього кольору із держ. номером НОМЕР_1 із причепом із держ. номером НОМЕР_2 в якому міститься фрагменти деревини. Трактор перебував під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 Так, 12.02.2025 на місце події скеровано СОГ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області та в рамках проведення перевірки виклику слідчим 12.02.2025 в період часу з 18:46 по 20:20 за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Озерне, вул. Ізмаїльська проведено огляд та складено протокол огляду місця події, під час проведення якого виявлено транспортний причеп із номером НОМЕР_2 , в якому на момент огляду виявлено фрагменти деревини різного діаметру та різної довжини при огляді якої було проведено заміри, так висота причепу складає 160 см., ширина складає 242 см., довжина- 413 см., таким чином, можемо говорити, що складає і близько 16 куб. м. деревини., відповідно до ТТН № 001 від 12.02.2025 складає 5 м. куб. деревини. В 20 метрах від виявлено причепу було виявлено трактор синього кольору із д/н НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній під час огляду видав ТТН № 001 від 12.02.2025 року та видаткову накладну б/н від 12.02.2025 року, які було вилучено та упаковано до сейф-пакету НПУ RIC2025017.
Згідно вимог ст. 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно статей 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Положеннями ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Главою 10 КПК України визначено, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження слідчий, дізнавач за погодженням з прокурором, прокурор мають право звернутись до слідчого судді, суду з клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження перелік яких наведено в ч. 2 ст. 131 КПК України.
При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч.3 ст.170 КПК України).
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч.2 , ч. 3 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Згідно з позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеною у п.1 листа за №223-558/0/4-13 від 05.04.2013 року, вирішуючи питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у кожному випадку розгляду відповідних клопотань слідчі судді зобов'язанні сумлінно і принципово здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, діяти у межах і відповідно до вимог закону.
З урахуванням положень ст.ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
На думку слідчого судді, клопотання підлягає задоволенню в частині накладення арешту на ТТН № 001 від 12.02.2025 року та видаткову накладну б/н від 12.02.2025 року та частково в частині арешту причіпу.
Виходячи з наведеного та приймаючи до уваги, що завданням кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення тощо, а також зважаючи на те, що зазначені у клопотанні ТТН № 001 від 12.02.2025 року, видаткова накладна б/н від 12.02.2025 року відповідають критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання прокурора про арешт майна задовольнити частково та накласти арешт на ТТН № 001 від 12.02.2025 року та видаткову накладну б/н від 12.02.2025 року.
Разом з тим, з клопотання прокурора не вбачається, та ним не було доведено наявність підстав для арешту причепу із д/н НОМЕР_2 в частині заборони його зберігання та використання, тому в цій частині клопотання прокурора не підлягає задоволенню. На думку слідчого судді достатнім буде накладення арешту на причеп лише в частині заборони відчуження.
Керуючись ст.ст.170 - 173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене під час проведення огляду місця події від 12.02.2025, з метою заборони розпорядження цим майном та для недопущення його знищення, а саме:
ТТН № 001 від 12.02.2025 року;
видаткову накладну б/н від 12.02.2025 року;
причеп із д/н НОМЕР_2 в частині заборони відчуження (без заборони власнику або користувачу транспортного засобу зберігати та використовувати його).
В задоволенні решти вимог клопотання - відмовити.
Причеп із д/н ОМ03922 негайно повернути власнику, уповноваженій ним особі, або особі у якої вилучено майно ( ОСОБА_5 ), без оплати за зберігання.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 20.02.2025р. о 13:15 год.
Слідчий суддя: ОСОБА_1