Рішення від 19.02.2025 по справі 495/5272/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

19 лютого 2025 рокуСправа № 495/5272/24

Номер провадження 2/495/1113/2025

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Шевчук Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Дущенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгороді-Дністровському в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАННІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАННІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовуються таким.

19.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», про що внесене відповідні відомості в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (виписка № 1000681070010062201 від 10.12.2024).

23.12.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі Відповідач) за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 5267255 про надання споживчого кредиту (далі Кредитний договір). Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом № 53-ОД від 16 січня 2020 року (далі Правила) (додаються) та розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents.

Згідно умов Кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 15 000 грн (п. 1.3. Кредитного договору); строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту (22.01.2022) вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору.

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 15 000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку Відповідача № НОМЕР_1 .

Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов'язань перед Кредитором 18 квітня 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФК«ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», як фактором, було укладено Договір факторингу № 18.04/23-Ф (далі також Договір Факторингу) (Копія додається), згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.

Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило Відповідача шляхом направлення на електронну пошту зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення.

Відтак просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 32955 грн, з яких: сума кредиту 15000 грн., сума процентів за користування кредитом 17955 грн., а також інфляційні витрати 5668,25 грн, три відсотки річних - 2074,81 грн, а також судовий збір в розмірі 2422,40 грн, та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.

Рух справи в суді.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07.06.2024 відкрито провадження у цій справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» Городніщева Є.О. в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити та розглянути справу за її відсутності, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся шляхом направлення судових повісток за зареєстрованою адресою місця проживання, отже відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України він вважається таким, що повідомлений належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомив, із клопотаннями до суду не звертався.

У зв'язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв'язку з неявкою відповідача та не повідомленням ним про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 223 ЦПК України, суд зі згоди позивача вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку та ухвалити заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Відомості про розгляд справ (залишення позову без руху, повернення позовної заяви, дані про відкриття провадження та дати призначення справи до розгляду) публікуються на офіційному веб-сайті Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у відповідності до Рішення ради суддів загальних судів № 12 від 28 лютого 2013 року «Про організацію роботи з інформаційного наповнення і функціонування офіційних веб-сайтів загальних судів на офіційному веб-порталі судової влади України» та відправлено до ЄДРСР.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).

Суд, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.12.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено договір № 5267255 про надання споживчого кредиту, який укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», затверджених наказом № 53-ОД від 16.01.2020 та розміщених на їх сайті: https://creditplus.ua/ru/documents.

Згідно умов кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 15000,00 грн. (п.1.3. Кредитного договору), строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в графіку платежів, що є додатком № 1 до цього договору, строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в розділі 4 цього Договору (п.1.4 кредитного договору).

Після прийняття відповідачем умов кредитного договору з ним було укладено електронний кредитний договір, який був підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором (А410723) у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», після чого відповідач отримав кредит в сумі 15000 грн. на свою платіжну карту.

Згідно з п. 1.5.1. Кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п.4.2 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 договору.

Пунктом 1.5.2 Кредитного договору зазначено, що знижена процентна ставка 1,425 % в день та застосовується відповідно до наступних умов: якщо споживач у межах строку, визначеного в п.1.4 договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, споживач як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту, але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.4 договору, а у випадку пролонгації - до дати пролонгації (не включно), буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору визначено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту.

Кредит вважається погашеним в день отримання товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом (п. 2.5 договору).

Розділом 5 кредитного договору передбачено, що товариство має право вимагати від споживача повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов'язань, встановлених договором, а споживач в свою чергу зобов'язаний у встановлений договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені договором.

Отже, відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо оплати нарахованих процентів за користування кредитом і повернення тіла кредиту не виконав, угоди щодо пролонгації строку дії договору не укладав, у зв'язку з чим кредитор, керуючись п. 4.3 договору, здійснив автопролонгацію дії договору на 90 календарних днів.

Відповідно до картки обліку договору (розрахунок заборгованості) відповідач має заборгованість по тілу кредиту в розмірі 15000 грн., за процентами 17955 грн., що в сумі складає 32955 грн.

Крім того, судом встановлено, що 18.04.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНИ» та ТОВ «ФК «ФІНСРАСТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 18.04/23-Ф, згідно з умовами якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНИ» відступило ТОВ «ФК «ФІНСРАСТ УКРАЇНА» право грошової вимоги за кредитним договором, про що його повідомлено електронним листом на електронну пошту, вказану ним у договорі.

Згідно з п. 1.2 договору факторингу, права вимоги щодо конкретного боржника переходять до фактора (позивача) з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор (позивач) стає кредитором по відношенню до боржників стосовно його заборгованості.

Отже, до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором.

Згідно з Витягом з реєстру боржників, додатку № 1 до договору факторингу № 18-04/2023 від 18.04.2023 року ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором № 5267255 та загальна сума заборгованості становить 32955 грн.

Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило відповідача шляхом направлення відповідного повідомлення на електронну адресу зазначену при укладенні кредитного договору.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

В абзаці другому частини другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 4 ст. 631 ЦК України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно з ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст.1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором, фактор зобов'язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно з ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов'язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання договору кредиту між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 . Крім того, факт перерахування коштів відповідачу підтверджено листом ТОВ «ФК «Контрактовий Дім».

ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», правонаступником якого у зобов'язанні є ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», належним чином виконав свої обов'язки по наданню кредиту, а відповідач отримав кредитні кошти, але належним чином не виконував свої обов'язки за договором.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач не виконав належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за договором кредиту між ним та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» в обумовлені договором строки, позивач, який отримав право вимоги до відповідача за договором факторингу, внаслідок такого порушення, позбавлений можливості отримати кредитні кошти та відсотки, на що він розраховував при укладенні договору, а тому суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення боргу за тілом кредиту у розмірі 15000 грн. та процентів за користування кредитом у розмірі 17955 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо позовної вимоги в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 5668,25 грн. та 3-х% річних в сумі 2074,81 грн., які позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другоїстатті 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі №646/14523/15-ц, від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 (пункт 8.35).

Проте, відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40 - 44, ст. 356) доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тому нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України не підлягають стягненню. Суд вважає таке нарахування безпідставним, а позовні вимоги щодо цих сум такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Позивач у позові просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За змістом ч.5-6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Матеріалами справи підтверджується, що правнича допомога у справі згідно з договором про надання правової допомоги № 28/03-2024 від 28.03.2024 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» надавалася адвокатом Городніщевою Є.О. свідоцтво серії ЗР № 21/3145 від 18.05.2023. Згідно звіту про надання правової допомоги згідно договору №28/03-2024 від 28.03.2024 року загальна вартість наданих послуг адвоката за правову допомогу складає 10 000 грн.

Згідно платіжної інструкції №5095 від 28.05.2024 року ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» сплатило адвокату Городніщевій Є.О. 10 000 грн.

Суд вважає, що надання правової допомоги адвокатом Городніщевою Є.О. підтверджується договором про надання правової допомоги № 28/03-2024 від 28.03.2024 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», звітом про надання правової допомоги згідно договору №28/03-2024 від 28.03.2024 року, в якому зазначено, що загальна вартість наданих послуг адвоката за правову допомогу у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5267255 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 складає 10 000 грн, платіжною інструкцією № 5095 від 28.05.2024 року про сплату ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» адвокату Городніщевій Є.О. 10 000 грн, що є належними та допустимими доказами.

Враховуючи те, що стороною відповідача не подані заперечення щодо заявленого стороною позивача розміру витрат на правову допомогу, тому суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги про стягнення заборгованості по сплаті кредиту повністю і стягнути з відповідача заборгованість по кредитним договорам виходячи з розрахунків наданих позивачем.

В частині стягнення судових витрат суд вважає необхідним вимоги позивача задовольнити в порядку, визначеному ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 526, 1048, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 274 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість у розмірі в розмірі 32955 грн.

В решті позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн., та понесені витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду Одеського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 20.02.2025.

Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал", юридична адреса: 03150, м, Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Юлія ШЕВЧУК

Попередній документ
125296330
Наступний документ
125296332
Інформація про рішення:
№ рішення: 125296331
№ справи: 495/5272/24
Дата рішення: 19.02.2025
Дата публікації: 21.02.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (19.02.2025)
Дата надходження: 06.06.2024
Предмет позову: стягнення заборгованості
Розклад засідань:
10.07.2024 11:30 Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
03.10.2024 10:00 Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
14.11.2024 10:30 Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
19.12.2024 10:30 Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
19.02.2025 14:30 Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області