Березівський районний суд Одеської області
20.02.2025
Справа № 494/356/25
Провадження № 3/494/188/25
20 лютого 2025 року м. Березівка
Суддя Березівського районного суду Одеської області Панчишин А.Ю., ознайомившись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від СРПП Березівського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП), -
14.02.2025 року до Березівського районного суду Одеської області від СРПП Березівського РВП ГУНП в Одеській області надійшов протокол про притягненняОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу серії ВАД №170764 від 11.02.2025 року про адміністративне правопорушення вбачається, що 11.02.2025 року о 17 год. 00 хв. ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , умисно висловлював образи, нецензурну лайку, погрожував фізичною розправою до своєї дружини ОСОБА_2 , яка проживає разом з ним, чим міг завдати шкоди її психічному здоров'ю. Своїми протиправними діями ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 20.02.2025 року подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Зазначені в протоколі дії ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно пояснень ОСОБА_1 від 11.02.2025 року, доданих до матеріалів справи, вбачається, що разом з жінкою ОСОБА_2 вживали алкогольні напої. О 16:15 год. до його будинку приїхали працівники поліції, яких викликала його дружина, з тієї підстави, що нібито він вчинив відносно ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме: ображав її та душив за горло. З пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він цього не робив, дружина надала неправдиву інформацію.
З пояснень ОСОБА_2 відносно подій 11.02.2025 року вбачається, що 11.02.2025 року разом з чоловіком ОСОБА_1 вживали спиртні напої, після чого вона пішла до своєї кімнати і лежала на ліжку коли прийшов ОСОБА_1 та почав її безпричинно душити, виражатися на її адресу нецензурною лайкою, у зв'язку з чим вона зателефонувала до правоохоронних органів.
Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст.62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 р., Першого протоколу та протоколів 2,4,7 та 11 до Конвенції».
Положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardov.Spain» від 06.12.1998 (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
У відповідності із ст.9 КУпАП адміністративним проступком визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Згідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, - є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Згідно п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Разом з тим від домашнього насильства слід відрізняти такі категорії як конфлікт та сварка. Так конфліктом є зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; це зіткнення протилежно спрямованих, несумісних одна з одною тенденцій (потреб, інтересів, ціннісних орієнтацій, соціальних установок, планів тощо) у свідомості окремо взятого індивіда, в міжособистісних взаємодіях та міжособистісних стосунках індивідів чи груп людей.
Сваркою ж є гостра суперечка, що супроводжується взаємними докорами, образами; стан, період взаємної ворожнечі, що виникає внаслідок такої суперечки; порушення дружніх взаємин.
Зазначені докази у своїй сукупності не дозволяють зробити висновок «поза розумним сумнівом», що ОСОБА_1 вчинив інкриміноване йому правопорушення та взагалі ставлять під сумнів фактичні обставини, які викладені у протоколі, оскільки вони суттєво відрізняються від пояснень самої ОСОБА_2 , які додані до матеріалів справи.
Враховуючи обставини події, що мала місце 11.02..2025 року адресою: АДРЕСА_1 , суд вважає недоведеним факт вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 по відношенню до потерпілої ОСОБА_2 , оскільки подані матеріали дають підстави вважати, що мала місце саме конфліктна ситуація у сім'ї.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні достатні та переконливі докази, які б підтверджували вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 .
Лише пояснення потерпілої ОСОБА_2 без сукупності інших належних та допустимих доказів вини особи, не може бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що здійснення правопорушення ОСОБА_1 не підтверджене відповідними доказами, тому відсутні правові підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності. Відтак, на підставі п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст.7, 247, 283, 285 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Суддя Панчишин А.Ю.