Справа № 493/276/25
Провадження № 1-кп/493/127/25
19 лютого 2025 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених: ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
захисників обвинувачених: ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 ,
ОСОБА_11 ,
ОСОБА_12 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Балта в режимі відеоконференції кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 62024150020000821 від 31.05.2024 року, відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України,
Прокурор Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» терміном на 60 днів.
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України за кваліфікуючими ознаками: організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, вчинене організованою групою, з корисливих мотивів, повторно, яке відноситься до категорії тяжких злочинів та за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Знаючи про тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його вини, обвинувачений ОСОБА_4 , враховуючи його вік, стан здоров'я та міцність соціальних зв'язків за місцем його постійного проживання, може переховуватись від суду, оскільки мешкає поблизу державного кордону з невизнаною Придністровською Республікою Модлова, володіє інформацією про шляхи безперешкодного проїзду в бік кордону України та знає місця перетину державного кордону поза межами пунктів пропуску.
Обвинувачений ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки стосовно інших осіб матеріали досудового розслідування виділено в інше кримінальне провадження та досудовим розслідуванням вживаються заходи щодо встановлення цих осіб, які причетні до вказаного злочину, а тому ОСОБА_4 маючи інформацію про проведені слідчі дії, може вжити заходів щодо повідомлення цих осіб про зазначене, тим самим сприяючи їм у знищенні доказів протиправної діяльності.
Також існує ризик незаконного впливу на свідків, а також інших осіб, які причетні до даного злочину та наразі встановлюються слідством у виділеному кримінальному провадженні, схиляючи останніх до дачі завідомо неправдивих показань або зміни показань, тим самим перешкоджаючи кримінальному провадженню з метою уникнення кримінальної відповідальності. Обвинувачений ознайомлений із матеріалами кримінального провадження та, як наслідок, анкетними даними свідків у провадженні, які підлягають безпосередньому допиту судом під час розгляду кримінального провадження по суті. З деякими свідками, які звертались безпосередньо до підозрюваного ОСОБА_4 для сприяння у перетині ними державного кордону України, останній знайомий особисто та знає їх анкетні дані.
Таким чином, жодний інший більш м'який запобіжний захід не зможе належним чином забезпечити виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, а також не зможе забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_9 заперечуючи проти заявленого клопотання, зазначив, що нівелювати ризики зазначені прокурором можливо шляхом обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту. Обвинувачений має міцні соціальні зв'язки, одружений та виховує малолітнього сина, має позитивну характеристику за місцем проживання. При виявленні кримінального правопорушення обвинувачений не покинув територію України, а вирішив залишитися та захищати себе у законний спосіб. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора або зменшити розмір застави до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Позиція захисника підтримана обвинуваченим ОСОБА_4 .
Вирішуючи питання про доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, суд виходить з того, що за умовами ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання, суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченим розділом 2 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Так, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 24.06.2024 року підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави 4500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 13626000,00 грн., який неодноразово продовжувався. Застава ОСОБА_4 не внесена.
Згідно ухвали Київського районного суду м. Одеси від 05.02.2025 року продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначено розмір застави в 2700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 8175600,00 грн.
З моменту взяття обвинуваченого ОСОБА_4 під варту, продовження такого запобіжного заходу і до моменту розгляду вказаного клопотання не змінилися обставини, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м'який запобіжний захід.
Будь-яких реальних даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому ОСОБА_4 , більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом не встановлено.
Враховуючи дані про особу ОСОБА_4 , якому органом досудового розслідування інкриміновано організацію незаконного перетину осіб через державний кордон України за ч. 3 ст. 332 КК України, він володіє інформацією щодо неофіційних пунктів перетину кордону України, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_14 у очікуванні можливого сурового покарання, може переховуватися від суду, впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про обґрунтованість ризиків, передбачених п.1, п 2, п. 3, п. 4 ч.1 ст.177 КПК України.
Беручи до уваги сукупність вказаних обставин, зважаючи на необхідність виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також на доведеність прокурором наявності обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, так як застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у ст.177 КПК України.
Згідно п. 4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до ОСОБА_14 , оскільки він раніше не судимий і обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Обраний ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 05.02.2025 року розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку обвинуваченого, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, у випадку її внесення, а тому такий розмір застави зміні не підлягає.
У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст..ст.314-316 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто до 20.04.2025 року, з утриманням в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор».
Розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 2700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 8175600,00 грн. (вісім мільйонів сто сімдесят п'ять тисяч шістсот) гривень - залишити без змін.
Роз'яснити обвинуваченому, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з іншими учасниками та свідками у вказаному кримінальному провадженні.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.