11 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 707/2877/20
провадження № 61-7678ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В.,
Фаловської І. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пилипенко Ростислав Борисович, на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 28 січня 2022 року у справі за позовом Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області, Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ до Черкаської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державна екологічна інспекція Центрального округу, приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Левицька Елеонора Антонівна про визнання незаконними та скасування розпорядження, свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном,
23 травня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пилипенко Р. Б., засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 28 січня 2022 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу
(далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2024 рокукасаційну скаргу ОСОБА_1 ,
в інтересах якого діє адвокат Пилипенко Р. Б., залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків касаційної скарги, а саме - для надання суду виправленої касаційної скарги, оформленої відповідно до статті 392 ЦПК України, а також для подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з зазначенням причин пропуску присічного строку на касаційне оскарження відповідно до частини третьої статті 394 ЦПК України, належним чином обґрунтованих доказами.
Залишаючи касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат
Пилипенко Р. Б., без руху, суд касаційної інстанції зазначив, що представник скаржника не надав достатніх та належних доказів на підтвердження неможливості отримання ОСОБА_1 або його представником копії ухвали Черкаського апеляційного суду від 28 січня 2022 року у розумний строк; не вказав та не довів існування обставини, визначених частиною третьою статті 394 ЦПК України.
У серпні 2024 року представник скаржниканадав суду матеріали, якими недоліки касаційної скарги усунено частково, що вказує на невиконання зазначеної ухвали суду касаційної інстанції.
Представник скаржника порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не був обізнаний з обставинами постановлення ухвали Черкаського апеляційного суду від 29 грудня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху, а також щодо неусунення недоліків апеляційної скарги представником ОСОБА_1 адвокатом Шимановським А. В.
у січні 2022 року, що стало підставою визнання апеляційної скарги неподаною і
її повернення заявнику.
Зазначене мотивує тим, що всупереч статті 130 ЦПК України суд апеляційної інстанції не направляв копію ухвали від 29 грудня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху на адресу місця реєстрації або постійного проживання ОСОБА_1 , обмежившись направленням копії вказаного судового рішення його представнику, з яким у скаржника договірні відносини припинені з 1 січня 2022 року (строк договору про надання професійної правничої допомоги закінчився 31 грудня 2021 року).
Зазначає, що, пори сплату ОСОБА_1 судового збору, адвокат
Шимановський А. В. до апеляційного суду не подав заяву про усунення недоліків.
Вказує, що з початку 2022 року ОСОБА_1 перебував за кордоном у Республіці Казахстан та після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації не міг фізично відвідати суд апеляційної інстанції для вирішення процесуальних питань. На підтвердження вказаного надає: копію договору від 14 січня 2021 року № 14/01-21, який уклав ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Голден Арт Групп» (далі - ТОВ «Голден Арт Групп») про виконання роботи
строком з 14 січня 2021 року до 30 грудня 2023 року; копії квитків та закордонного паспорту ОСОБА_1 .
Посилається на лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого
2022 року № 2024/02.0-7.1, в якому засвідчено форсмажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України.
Представник скаржника додав до касаційної скарги копію супровідного листа Черкаського апеляційного суду № 707/2877/20/1437/2022, в якому адресатом направлення оскаржуваної ухвали Черкаського апеляційного суду від 28 січня 2022 року є також ОСОБА_1 , із зазначенням у вказаному супровідному листі адреси його місця реєстрації.
З огляду на зазначене представник ОСОБА_1 адвокат Пилипенко Р. Б. вважає, що строк на касаційне оскарження ухвали Черкаського апеляційного суду
від 28 січня 2022 року про повернення апеляційної скарги пропущено з поважних причин і просить його поновити.
За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
У §§ 46, 47 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року
у справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Ryabykh v. Russia», заява № 52854/99, §§ 51 і 52, ECHR 2003-Х).
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 ЦПК України.
Частиною третьою статті 394 ЦПК України передбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Визначений частиною третьою статі 394 ЦПК строк є присічним (преклюзивним)
і не підлягає поновленню. З його спливом особа втрачає право на касаційне оскарження незалежно від поважності причин його пропуску, за винятком зазначених випадків.
Відповідно до вимог частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків,встановлених цим Кодексом.
Статтею 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не
є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», та «Трух проти України» (ухвала) від 14 жовтня 2003 року).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша стаття 2 ЦПК України).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, пропущеного на значний термін, є порушенням вимог
статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
Сплив річного строку з дня складення повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження незалежно від причин пропуску строку на касаційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку. Виключенням з цього правила є подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, або строк на касаційне оскарження пропущено внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Подібний висновок викладений упостанові Верховного Суду від 26 липня
2023 року у справі № 753/4792/17 (провадження № 61-2722св23).
Установлено, що оскаржувану ухвалу Черкаського апеляційного суду постановлено 28 січня 2022 року. Касаційну скаргу на це судове рішення подано у травні 2024 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
У постанові від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18
(провадження № 14-29цс24) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що «особою, не повідомленою про розгляд справи», не можна вважати особу, яка власне ініціювала розгляд справи або відповідного судового провадження (позивача, заявника, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору), яка скористалася своїм правом доступу до правосуддя, подала позовну заяву (заяву, скаргу), на підставі якої було відкрито судове провадження.
Враховуючи викладені обставини та те, що ОСОБА_1 оскаржував в апеляційному порядку рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 25 серпня 2021 року, він був обізнаний про розгляд даної справи.
Крім того, невиконання зобов'язань за договором про надання професійної правничої допомоги адвокатом Шимановським А. В. не є виключним випадком, передбаченим частиною третьою статті 394 ЦПК України, тому не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження у розумінні зазначеної норми.
Посилання заявника на лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 як підставу для поновлення строку на касаційне оскарження (виникнення обставин непереборної сили), колегія суддів відхиляє з огляду на таке.
Вказаний лист стосується суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких(-го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Заявник помилково ототожнює обставини непереборної сили, які могли б свідчити про поважність причин пропуску річного строку на касаційне оскарження, з форсмажорними обставинами, вказаними у цьому листі.
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
При цьому перебування ОСОБА_1 за межами України не свідчить про наявність обставин непереборної сили, оскільки він не був позбавлений можливості діяти у судовому процесі черезіншогопредставникавідповідно до частини першої
статті 58 ЦПК України.
Отже, правовий аналіз поданої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та додані до неї матеріали дають Верховному Суду підстави для висновку про відсутність виключних випадків, передбачених частиною третьою статті 394 ЦПК України.
З огляду на зазначене ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пилипенко Р. Б, не довів у визначений законом спосіб наявність виняткових обставин пропуску присічного строку на касаційне оскарження, визначених в частині третій
статті 394 ЦПК України, а саме представником скаржника не надано суду належних та допустимих доказів, які підтверджують пропуск строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили, або доказів того, що скаржника не повідомлено про розгляд справи.
За таких обставин у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пилипенко Р. Б., на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 28 січня 2022 року у цій справі суд касаційної інстанції відмовляє на підставі частини третьої статті 394 ЦПК України.
Керуючись частинами третьою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пилипенко Ростислав Борисович, на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 28 січня 2022 року
у справі за позовом Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області, Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ до Черкаської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державна екологічна інспекція Центрального округу, приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Левицька Елеонора Антонівна про визнання незаконними та скасування розпорядження, свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. О. Карпенко
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська