Номер провадження: 22-ц/813/1543/25
Справа № 522/12560/23
Головуючий у першій інстанції Свячена Ю.Б.
Доповідач Назарова М. В.
18.02.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Назарової М.В.,
суддів: Кострицького В.В., Лозко Ю.П.,
за участю секретаря Соболєвої Р.М.,
учасники справи: позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження клопотання ОСОБА_1 про призначення судово - економічної експертизи
у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2023 року
у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У червні 2023 року Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до суду із вказаним позовом, який мотивувало тим, що 14 червня 2018 року відбулася державна реєстрація та було змінено повне та скорочене найменування позивача з публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"(скорочена назва ПАТ КБ «ПриватБанк») на Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (скорочена назва АТ КБ «ПриватБанк»).
ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ Приватбанк" з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву № б/н від 25 липня 2019 року, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг (далі-Договір), що підтверджується підписом у заяві. Копії Витягу з "Умов та правил надання банківських послуг" та Витягу з "Тарифів" додаються до позовної заяви. Проте відповідач зобов'язання перед АТ КБ "Приватбанк" за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 22 лютого 2023 року має заборгованість 502 437,49 грн, з яких: 428453,08 грн - заборгованість за кредитом; 73984,41 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом.
Тому просить стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 25 липня 2019 року у розмірі 502 437,49 грн, з яких: 428453,08 грн - заборгованість за кредитом; 73984,41 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом.
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2023 року позов Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання банківських послуг № б/н від 25 липня 2019 року у розмірі 502 437,49 грн. Вирішено судові витрати.
Рішення суду мотивоване тим, що вимоги позивача про стягнення з відповідача всієї суми заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та такими, що відповідають умовам укладеного між сторонами кредитного договору та ст. 1050 ЦК України та доведені належними та допустимими доказами.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09 травня 2024 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2023 року залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає оскаржуване рішення суду незаконним, необґрунтованим, постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення суду без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2023 року, ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції не надав оцінки в оскаржуваному рішенні та взагалі не врахував в матеріалах справи подані клопотання відповідача про розгляд справи в загальному порядку, з викликом сторін, оскільки ОСОБА_1 не погоджується з зазначеним у розрахунку розміром заборгованості.
Зазначає, що суд першої інстанції розглянув справу в порядку спрощеного провадження, без належного виклику та повідомлення, не врахував позицію відповідача, що сума стягнення півмільйона гривень є значною для відповідача, тому справу слід розглядати в загальному порядку, суд не надав оцінки клопотанню відповідача про необхідність призначення у справі судової економічної експертизи; суд не здійснив належним чином повідомлення відповідача про дату й час судового розгляду, а доводи суду, що він отримував смс-повідомлення є безпідставними та не підтверджені належними доказами.
Відповідач не погоджується з нарахованою сумую заборгованості, оскільки згідно розрахунку заборгованості з договором № б/н від 25.07.2019, відповідач погашав кредитну заборгованість та вносив суми на рахунок на погашення заборгованості, тому не погоджується з сумами, про які зазначає банк.
Крім того, відповідач наголошує на необхідності урахування сум, які списувалися банком як комісія за обслуговування карти у загальному розмірі більше 300000 грн.
Суд першої інстанції помилково поклав в основу оскаржуваного судового рішення наявність паспорту споживчого кредиту, підписаного після укладення кредитної угоди між сторонами.
Матеріали справи не містять підтверджень, що відповідач, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, ознайомився і погодився саме тим витягом із Умов та Правил, який розміщений на офіційному вебсайті банка та на який посилається позивач у позові, а також те, що витяги із Тарифів й Умов та Правил, які можуть вважатися належними доказами; банк не зазначив перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахункове-касове обслуговування), відповідна умова кредиту є нікчемною відповідно до ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Поза увагою суду залишилось, що в анкеті-заяві відсутня домовленість сторін про сплату процентів за користування кредитом, а надані банком витяги із Тарифів і Умов та Правил не можуть розцінюватися як складова частина кредитного договору. Банк не надав належних доказів на підтвердження правомірності нарахування й процентів за користування кредитом.
Судом першої інстанції не було у повному обсязі досліджено розрахунок заборгованості, поданий позивачем, його обґрунтованість, не було з'ясовано, яку фактично суму кредиту він використав, а також яку суму коштів сплатив для погашення кредиту, не перевірено графіку погашення кредиту та не визначено обсягу відповідальності боржника. Вказане не узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду. викладеному у постанові від 03 липня 2019 року у справі N? 342/180/17 (провадження № 14-131 цс19).
Апеляційне провадження відкрите 23 липня 2024 року та ухвалою суду від 07 жовтня 2024 року розгляд справи призначено на 18 лютого 2025 року об 11-45 год.
12 лютого 2025 року через підсистему Електронний Суд відповідач ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із клопотанням про призначення судової економічної експертизи, посилаючись на те, що суд першої не надав оцінки в оскаржуваному судовому рішенні та взагалі не врахував як наявні в матеріалах справи завчасно подані клопотання відповідача про розгляд справи в загальному порядку, заявлені аргументи відповідача про те, що сума стягнення (півмільйона гривень) є значною для нього, і такий розмір стягнення виключає можливість віднести таку справу до категорії малозначних, так і незгоду відповідача з таким розміром стягнення, викликану сумнівами в відповідності таких нарахувань дійсності та умовам договору, що вказує на необхідність призначити у справі судову економічну експертизу. Перешкодою для реалізації процесуальних прав сторони також стало неналежне повідомлення відповідача про дату й час судового розгляду, що в сукупності з вищенаведеними обставинами унеможливило надання Відповідачем до суду своїх доводів, доказів, та реалізувати право заявити необхідні клопотання, в тому числі щодо проведення судової економічної експертизи.
Оскільки суд першої інстанції порушив права відповідача, передбачені Цивільним процесуальним законом, то вважає за доцільне звернутися до суду апеляційної інстанції з клопотанням про призначення судової економічної експертизи задля підтвердження обставин, на які, серед іншого, скаржник посилається в апеляційній скарзі при обґрунтуванні своїх вимог та спростуванні позиції позивача, просить поставити на вирішення експертів наступні питання:
1. Чи відповідає розрахунок заборгованості Акціонерного товариства Комерційний
банк «Приватбанк» умовам договору про надання банківських послуг б/н від 25 липня 2019 року, документам бухгалтерського обліку та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим договором?
2. Який дійсний розмір заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 25 липня 2019 року, укладеного між Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 станом на 22 лютого 2023 року?
3) Чи відповідає заявлений Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» розмір заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 25 липня 2019 року дійсному розміру заборгованості з урахуванням здійснення платежів на погашення кредиту?
Проведення експертизи просить доручити експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином і в установленому законом порядку.
Позивач Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", відповідач ОСОБА_1 повідомлені як користувачі Електронного суду, про що свідчать довідки про доставку електронного документу 20.12.2024 20:14:50 (а.с. 49, 49 зв, т. 2).
14 лютого 2025 року через підсистему Електронний Суд від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи з огляду на здійснення ним захисту особи в кримінальному провадженні, призначеному до розгляду в суді першої інстанції.
Розглядаючи вказане клопотання, доказів, колегія суддів зазначає наступне.
Справа перебуває в провадженні Одеського апеляційного суду з червня 2024 року, апеляційне провадження відкрито 23.07.2024, передбачений частиною першою статті 371 ЦПК України строк розгляду справи апеляційної скарги сплинув у вересні 2024 року, у той час коли правом на справедливий судовий розгляд у відповідності до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, складовою якого є розумність строків розгляду справи, наділені всі учасники справи, у тому разі і позивач.
Участь відповідача в суді апеляційної інстанції не визнавалася судом обов'язковою.
Свої міркування щодо позовних вимог та законності рішення суду першої інстанції відповідачем висловлено у заяві по суті справи - в апеляційній скарзі.
Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.
Заявник не навів у своєму клопотанні обставин, які б перешкоджали розглянути справу за його відсутності, а також не мотивував необхідність його безпосередньої явки до суду, як і не надав доказів у підтвердження викладених ним у клопотанні про відкладення розгляду справи обставин.
Крім того, відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений, оскільки є користувачем Електронного Суду, про дату, час і місце розгляду справи ще 20 грудня 2024 року. Натомість лише 14 лютого 2025 року надане відповідне клопотання, що вочевидь не відповідає засадам добросовісності здійснення учасниками цивільного процесу своїх процесуальних прав та обов'язків, а відповідач, як ініціатор судового провадження в суді апеляційної інстанції, має демонструвати готовність на всіх етапах такого брати участь у судових процедурах.
Отже, у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 слід відмовити, і наведене не є перешкодою в розумінні ч. 2 ст. 372 ЦПК України для розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши заявлене клопотання та діючи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів з метою повного і всебічного з'ясування обставин та ухвалення законного і мотивованого рішення, вважає клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-економічної експертизи задовольнити частково.
У відповідності до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 81 ЦПК України).
Частиною першою статті 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
За змістом ч. 3 ст. 83 ЦПК України відповідач повинен подати докази разом з поданням відзиву.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової повинно вирішуватися лише після грунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
У відповідності до ч. 3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності (ч. 1 ст. 103 ЦПК України).
За змістом частини другої статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує, зокрема, питання про призначення експертизи.
Оскільки ухвалою суду від 26 червня 2023 року відкрито провадження та призначено судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження, а клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження від 29 червня 2023 року не було вирішено, і доводом апеляційної скарги є неповідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи, то згідно ч. 3 ст. 367 ЦПК України вказана особа не позбавлена можливості надавати свої докази на стадії апеляційного перегляду судового рішення.
Відповідач посилається на помилковість наданого позивачем розрахунку з огляду на неузгодженість сторонами договору його суттєвих умов, розміру відсотків за користування кредитними коштами, а також безпідставність зарахування його платежів на погашення вказаних неузгоджених сторонами нарахувань.
Наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості не містить жодного нарахування заборгованості та сплати такого в графі "комісія нарахована" або в графі "заборгованість по комісії накопичувальним підсумком", натомість в Виписці за договором № б/н за період 25.10.2017 - 24.02.2023 в графі «деталі операції» містяться регулярні платежі з позначкою «Щомісячна комісія за обслуговування картки», і для вказане не потребує будь-яких спеціальних знань.
Враховуючи наведену неузгодженість у доказах позивача та діючи в межах доводів апеляційної скарги та заявленого відповідачем клопотання про призначення судової економічної експертизи, колегія суддів вважає таке клопотання таким, що підлягає частковому задоволенню та витребуванню у позивача відомостей у формі розрахунку заборгованості, що містить всі нараховані та фактично сплачені відповідачем ОСОБА_1 і зараховані позивачем платежі, окремо: за тілом кредиту, процентами, за простроченими процентами, комісії, тощо з розбивкою помісячно та підсумком по кожному виду платежів.
Вказане не позбавляє відповідача заявляти відповідне клопотання протягом розгляду справи.
Як вбачається з положень ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Керуючись ст. 81, 84, 103, 381 ЦПК України, апеляційний суд
Клопотання ОСОБА_1 про призначення судово - економічної експертизи задовольнити частково.
Витребувати у Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) розрахунок заборгованості за кредитним договором б/н від 25 липня 2019 року, що містить всі нараховані та фактично сплачені відповідачем ОСОБА_1 і зараховані позивачем платежі, окремо: за тілом кредиту, процентами, за простроченими процентами, комісії, тощо з розбивкою помісячно та підсумком по кожному платежу станом на 22 лютого 2023 року.
Роз'яснити Акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк», що у відповідності до ч. 7-9 ст. 84 ЦПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Копію ухвали для її виконання направити Акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк.
Встановити строк виконання ухвали до 04 березня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Дата складення повного тексту ухвали - 18 лютого 2025 року.
Головуючий М.В. Назарова
Судді: В.В. Кострицький
Ю.П. Лозко