Справа № 136/1779/24
Провадження № 22-ц/801/312/2025
Категорія: 41
Головуючий у суді 1-ї інстанції Присяжний О. І.
Доповідач:Оніщук В. В.
20 лютого 2025 рокуСправа № 136/1779/24м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Оніщука В. В. (суддя-доповідач),
суддів: Копаничук С. Г., Матківської М. В.,
з участю секретаря судового засідання Кашпрук М. Г.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Сікорської Ірини Станіславівни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 18 листопада 2024 року, ухвалене у складі судді Присяжного О. І. в залі суду,
встановив:
Короткий зміст вимог
У вересні 2024 року АТ КБ «Приватбанк» звернулось в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 23 січня 2020 року ОСОБА_1 (попереднє прізвище - ОСОБА_2 ) власноруч підписала Паспорт споживчого кредиту, Заяву про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, погодивши такі умови кредитного договору:
1. Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 50 000 грн. (п.1.2. Договору);
2. Тип кредитної карти: Картка «Універсальна»;
3. Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору);
4. Процентна ставка, відсотків річних: 43,2% (п.1.3 Договору). В процесі користування рахунком відбулась зміна відсоткової ставки до 40,8%;
5. Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1Договору);
6. Розмір мінімального обов'язкового платежу: - 5% від заборгованості, але менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 10 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4. Договору);
7. Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору).
Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачка власноруч підписала на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».
На підставі укладеного Договору ОСОБА_1 отримала платіжний інструмент кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 01/24, тип - Універсальна, що підтверджується випискою по рахунку
Для подальшого користування рахунком відповідачка додатково отримала кредитні картки: кредитна картка номер - НОМЕР_2 , строк дії - 03/24, тип - Універсальна; кредитна картка номер - НОМЕР_3 , строк дії - 02/24 , тип - Універсальна Gold.
Відповідачка активно користувалася кредитними коштами у межах кредитного ліміту, частково повертала кредитні кошти, що підтверджується випискою по рахунку.
28 жовтня 2022 року ОСОБА_1 власноруч підписала на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України», Анкету-опитувальник клієнта-фізичної особи про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, якою погодила використання ОТР пароля в якості простого електронного підпису.
25 липня 2023 року ОСОБА_1 у системі самообслуговування Приват24 за допомогою ОТР пароля підписала Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та Додаткову угоду №SAMDNWFC00057647409 01 до Кредитного договору від 25 липня 2023 року. Відповідно до п. 1. Додаткової угоди Сторони узгодили змінити умови Кредитного договору шляхом внесення в Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг наступних змін:
1. Тип кредиту - невідновлювана кредитна лінія;
2. Строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією, але не більше 5 років з дати укладення цієї Додаткової угоди ( п.п. 1.1., 1.2.);
3. Процентна ставка, відсотків річних: 12,0% (п.п. 1.2., 1.3. Договору).
4. Мінімальний платіж зменшено до 1% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно протягом перших шести календарних місяців з дати укладення цієї додаткової угоди, із збільшенням до 3% починаючи із 7 місяця календарного місяця з дати укладення цієї додаткової угоди до дати повного погашення кредиту.
Тобто позивач пішов на зустріч відповідачці та враховуючи її фінансовий стан, сторони узгодили пільгові умови обслуговування.
Згідно із п. 2. Додаткової угоди Сторони узгодили, що в разі порушення відповідачем зобов'язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі ст. ст. 212, 611, 651 ЦК України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов'язань клієнта з погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов'язань клієнта з погашення кредиту клієнт зобов'язаний повернути банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов'язання за договором в повному обсязі.
У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором з боку ОСОБА_1 та з урахуванням внесених нею коштів на погашення заборгованості станом на 25 серпня 2024 року заборгованість складає 114 340,01 грн, з яких 99 110,72 грн - заборгованість за тілом кредиту, 15 229,29 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Покликаючись на викладене, позивач у заявленому позові просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь вказану суму заборгованості та судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 18 листопада 2024 року позов задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 23 січня 2020 року у розмірі 114 340, 01 грн, що складається із 99 110,72 грн - заборгованості за тілом кредиту та 15 229,29 грн - заборгованості за простроченими відсотками.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору із відповідачем, оскільки усі умови прямо передбачені в заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а також Паспорту споживчого кредиту, які безпосередньо підписані позичальником 23 січня 2020 року та 25 липня 2023 року, також доведено порушення (прострочення) відповідачем взятих на себе зобов'язань за таким кредитним договором.
Суд погодився із розрахунком заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем, оскільки іншого не доведено, а тому вважав, що вимога позивача про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 114 340,01 грн ґрунтується на вимогах закону, а відтак за відсутності будь-яких заперечень з боку відповідача, підлягає задоволенню в повному обсязі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись із таким рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Сікорська І. С. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» відмовити.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 19 грудня 2024 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Оніщук В. В., судді: Матківська М. В., Сало Т. Б.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 24 грудня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 15 січня 2025 року суддю Сало Т. Б. замінено на суддю Копаничук С. Г.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 15 січня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі, надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 24 січня 2025 року справу призначено до розгляду на 20 лютого 2025 року о 10 год. 20 хв.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що у анкеті-заяві сторони не погодили основних умов договору, а саме факт укладення кредитного договору, суму кредиту, строк, на який надається позика.
Надані позивачем Тарифи обслуговування кредитних карт та Умови та правила надання банківських послуг не містять дати. Окрім того матеріали справи не містять доказів, що саме ці умови і правила відповідачка розуміла, підписуючи Анкету-заяву.
Наданий позивачем Паспорт споживчого кредиту не містить інформації про предмет договору, із нього вбачається, що сторони не узгоджували вид платіжної картки, ліміт кредиту та розмір процентів. У роздруківці зазначено інформацію щодо семи видів платіжних карток та відповідно сім можливих кредитних лімітів, три варіанти процентних ставок, сім варіантів реальної процентної ставки.
Також підписана відповідачкою Анкета-заява не містить умови про те, що Паспорт споживчого кредиту є складовою договору банківського обслуговування.
Відомості, що вказані в паспорті споживчого кредиту та витязі із Тарифів обслуговування карт Універсальна, Універсальна Gold, Platinum, Картка MC World BlackEdition, Картка MC World Elite, Картка VISA Signature, Картка Visa Infinite, які надані позивачем на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, і які на думку позивача є частиною укладеного договору, містять суперечності і не збігаються між собою, що також свідчить про неможливість встановлення обставин про конкретні запропоновані умови відповідачу.
Наявні в матеріалах справи Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та Додаткова угода №SAMDNWFC00057647409_01 не містять конкретних умов. Зважаючи на викладене, відсутні підстави вважати, що сторони погодили предмет договору - суму кредиту.
Позивачем не надано первинних бухгалтерських документів на підтвердження заборгованості.
Відзив на апеляційну скаргу від АТ КБ «Приватбанк» не надійшов.
Представник позивача в судовому засіданні щодо задоволення апеляційної скарги заперечував.
Відповідач та її представник в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причин неявки не повідомили, а тому згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
23 січня 2020 року ОСОБА_1 (попереднє прізвище - ОСОБА_2 ) власноруч підписала Паспорт споживчого кредиту, Заяву про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг (а. с. 38-41, 43-50), погодивши такі умови кредитного договору:
Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 50 000 грн (п.1.2. Договору);
Строк кредитування: 20 років (п.1.2. Договору);
Розмір кредитного ліміту не перевищує 50 000 грн - для карт «Універсальна», 75 000 грн - для карт «Універсальна Gold». Розмір кредитного ліміту може бути змінений банком в односторонньому порядку як у сторону збільшення, так і у сторону зменшення, на підставі аналізу кредитоспроможності клієнта в рамках розміру, зазначеного у абз. 1 цього пункту, та не потребує додаткового погодження з клієнтом;
Процентна ставка, відсотків річних: 43,2% для карт «Універсальна», 42,8% для карт «Універсальна Gold» (п.1.3 Договору);
Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредит картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1 Договору);
Розмір мінімального обов'язкового платежу: - 5% від заборгованості, але менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 10 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4. Договору);
Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору).
На підставі укладеного Договору ОСОБА_1 отримала платіжний інструмент на кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 01/24, тип - Універсальна, що підтверджується випискою по рахунку. Для подальшого користування рахунком відповідачка додатково отримала кредитні картки: 21 вересня 2020 року - кредитна картка номер - НОМЕР_2 , строк дії - 03/24, тип - Універсальна; 04 грудня 2020 року - кредитна картка номер - НОМЕР_3 , строк дії - 02/24 , тип - Універсальна Gold (а. с. 51).
Відповідачка змінила прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 , що підтверджується відомостями паспорта громадянина України № НОМЕР_4 , який видано 12 вересня 2019 року на ім'я ОСОБА_4 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП - НОМЕР_5 , та відомостями паспорта громадянина України № НОМЕР_6 , який видано 10 жовтня 2022 року на ім'я ОСОБА_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП - НОМЕР_5 (а. с. 22-23).
28 жовтня 2022 року ОСОБА_1 власноруч підписала на планшеті Анкету-опитувальник клієнта-фізичної особи про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, якою погодила використання ОТР пароля в якості простого електронного підпису (а. с. 42).
25 липня 2023 року ОСОБА_1 у системі самообслуговування Приват24 за допомогою ОТР пароля підписала Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та Додаткову угоду №SAMDNWFC00057647409 01 до Кредитного договору від 25 липня 2023 року (а. с. 24-25).
Відповідно до п. 1. Додаткової угоди Сторони узгодили змінити умови Кредитного договору шляхом внесення в Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг наступних змін:
Тип кредиту - невідновлювана кредитна лінія;
Строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією, але не більше 5 років з дати укладення цієї Додаткової угоди ( п.п. 1.1., 1.2.);
Ліміт кредиту - 200 000 грн для карт «Універсальна» та «Універсальна Gold».
Процентна ставка, відсотків річних: 12,0% (п.п. 1.2. Договору).
Мінімальний платіж зменшено до 1% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно протягом перших шести календарних місяців з дати укладення цієї додаткової угоди, із збільшенням до 3% починаючи із 7 місяця календарного місяця з дати укладення цієї додаткової угоди до дати повного погашення кредиту.
Згідно із п. 2. Додаткової угоди Сторони узгодили, що в разі порушення відповідачем, зобов'язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі ст. ст. 212, 611, 651 ЦК України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов'язань клієнта з погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов'язань клієнта з погашення кредиту клієнт зобов'язаний повернути банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов'язання за договором в повному обсязі.
Відповідно до п. 3 Додаткової угоди сторони узгодили, що на дату її підписання заборгованість за кредитним договором становить 109 532,54 грн, із них: основна сума боргу за кредитом становить 99 110,72 грн, нараховані, але не сплачені проценти становлять 10 421,82 грн.
Факт руху грошових коштів на карткових рахунках ОСОБА_1 № НОМЕР_3 , № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 підтверджується випискою за договором б/н за період 23 січня 2020 року - 02 вересня 2024 року (а. с. 53-82).
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором наданим позивачем на підтвердження обставин зазначених у позові, станом на 25 серпня 2024 року відповідач має заборгованість - 114 340,01 грн, з яких 99 110,72 грн - заборгованість за тілом кредиту, 15 229,29 грн - заборгованість за простроченими відсотками (а. с. 83-86).
Позиція суду апеляційної інстанції
Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
За змістом частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Указаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає у повній мірі.
Відповідно до ст. 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Законодавець пов'язує момент укладення договору з моментом передання грошей у випадку укладення договору позики (ст.1046 ЦК України). Однак кредитний договір є укладеним з моменту досягнення його сторонами у письмовій формі згоди з усіх істотних умов договору.
За змістом статті 1054 ЦК України істотними умовами кредитного договору є розмір кредиту, порядок його повернення, розмір та порядок сплати процентів за користування кредитом.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Як вбачається з матеріалів справи, 23 січня 2020 року відповідачка підписала заяву про приєднання до Умов і правил надання послуг, в якій були зафіксовані умови кредитування.
У вказаній заяві зазначено, що підписанням цієї заяви, клієнт приєднується до цих Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк», паспорт споживчого кредиту та Тарифи банку є невід'ємною частиною цього Договору.
Умовами та Правилами надання послуг визначено розмір кредитного ліміту, строк надання кредиту, фіксовану процентну ставку, наслідки прострочення виконання та невиконання зобов'язань за договором.
На виконання умов договору банком було видано ОСОБА_1 платіжний інструмент зі встановленим кредитним лімітом, а саме видано дві картки «Універсальна», одна картка «Універсальна Gold».
25 липня 2023 року ОСОБА_1 за допомогою ОТР-паролю підписала додаткову угоди до договору, у якій сторони обумовили зміни істотних умов договору.
З огляду на вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що, підписавши заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг та додаткову угоду, відповідачка добровільно погодилася з визначеними у них умовами кредитування, в тому числі, і щодо розміру відсотків за кредитом та взяла на себе відповідні зобов'язання.
З виписки по картковому рахунку вбачається, що відповідачка активно користувалася кредитними коштами у межах кредитного ліміту, знімаючи грошові кошти та здійснюючи покупки за кредитні кошти. Періодично ОСОБА_1 погашала наявну заборгованість.
Так, за період з 23 січня 2020 року по 02 вересня 2024 року відповідно до виписки по рахунку відповідачкою було здійснено витрат на суму 1 795 116,55 грн, надходжень на картку - 1 680 774,02 грн.
Зазначена виписка є належним та допустимим доказом отримання та користування відповідачем кредитними коштами, оскільки вміщує записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Так, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Такої правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц (провадження №61-3689св21).
Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором б/н від 23 січня 2020 року у відповідачки станом на 25 серпня 2024 року наявна заборгованість у розмірі 114 340,01 грн, з яких 99 110,72 грн - заборгованість за тілом кредиту, 15 229,29 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що позивач надав докази на підтвердження погодження умов кредитування щодо сплати відсотків, оскільки підписавши викладені у заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг умови кредитування, сторони в подальшому їх виконували, а тому саме такі умови є погодженими сторонами.
На переконання апеляційного суду, стороною відповідачки у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України не було надано до суду жодного належного та допустимого доказу на спростування вимог позивача, а доводи апеляційної скарги не відповідають обставинам справи та є надуманими.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення процесуального права або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. При вирішенні вказаної справи судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати, понесені ОСОБА_1 у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, слід залишити за нею.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Сікорської Ірини Станіславівни в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 18 листопада 2024 року залишити без змін.
Судові витрати, понесені ОСОБА_1 у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, залишити за нею.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий В. В. Оніщук
Судді С. Г. Копаничук
М. В. Матківська