Провадження № 2-о/742/50/25
Єдиний унікальний № 742/7352/24
20 лютого 2025 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Бездідька В.М., за участю секретаря Лісафіної А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Прилуки цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Джури С.П., заінтересована особа: Яблунівська сільської територіальної громади в особі Яблунівської сільської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення,
встановив:
Заявник звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на дату смерті спадкодавця ОСОБА_2 .
Свої заявні вимоги обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її чоловік ОСОБА_2 , який на час смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ним на його день смерті за даною адресою проживала і була зареєстрована його дружина ОСОБА_1 .
Після смерті ОСОБА_2 його дружина ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Охріменко Наталії Сергіївни із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину законом, проте листом приватного нотаріуса Охріменко Н.С. від 28.06.2024 року № 114/02-14, в зв»язку із відсутністю оригіналу свідоцтва про шлюб, їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії та рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту родинних відносин, а саме, що померлий ОСОБА_2 є її чоловіком.
В судове засідання заявник та її представник не з'явилися, подали клопотання про розгляд заяви за їх відсутності, свої вимоги підтримують та просять задовольнити.
Представник заінтересованої особи до судового засідання не з'явилася, подав заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Дослідивши наявні матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до копії паспортів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , в яких містяться відмітки про укладення шлюбу, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 уклали шлюб, який було зареєстровано Токарівським районним бюро РАЦС Тамбовської області Російської Федерації 22.09.1984 року. (а.с.10-11)
Відповідно до копії паспортів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на час смерті ОСОБА_2 вони обоє були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 10-11)
В копії паспортів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вказано що вони мають дітей, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . (а.с. 10 зворот)
Свідоцтва про народження дітей подружжя - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , містять інформацію, що їх батьками є ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . (а.с. 12-13)
Відповідно до статті 22 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» (далі - Закон про міжнародне приватне право) до особистих немайнових прав застосовується право держави, у якій мала місце дія чи інша обставина, що стала підставою для вимоги про захист таких прав, якщо інше не передбачено законом.
Згідно із частиною першою статті 13 Закону про міжнародне приватне право документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2023 року № 107 «Про деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 року такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.
Однак зазначені норми незастосовні у правовідносинах за участю РФ.
У зв'язку з військовою агресією РФ проти України та повномасштабним вторгненням 24 лютого 2022 року російських військ на територію України задля знищення Української держави, захоплення силою української території та встановлення окупаційного контролю Президент Володимир Зеленський підписав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
01 грудня 2022 року прийнято Закон України № 2783-IX «Про вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» (далі - Закон № 2783-IX).
22 грудня 2022 року Закон № 2783-IX опубліковано у газеті «Голос України» та 23 грудня 2022 року він набрав чинності.
Закон № 2783-IX передбачає: зупинення дії Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року (далі - Мінська конвенція та Протокол), вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 03 березня 1998 року № 140/98-ВР, у відносинах з рф та Республікою Білорусь (стаття 1); вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР, та Протоколу до неї, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 03 березня 1998 року № 140/98-ВР (стаття 2).
Відповідно до статті 72 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, якщо договором не передбачається інше або якщо учасники не погодились про інше, зупинення дії договору відповідно до його положень або відповідно до цієї Конвенції звільняє учасників, у взаємовідносинах яких зупиняється дія договору, від зобов'язання виконувати договір у своїх взаємовідносинах протягом періоду зупинення.
Відповідно до листа Міністерства юстиції України № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 року щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану та відповідно до норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів у період військового конфлікту між державами не здійснюється будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами юстиції російської федерації та республіки білорусь на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних і кримінальних справах та у галузі міжнародного приватного права.
На даний момент відновити актовий запис про шлюб на підставі отриманої архівної інформації з держави місця реєстрації шлюбу є не можливим.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що дублікат свідоцтва про шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , повторно виданий в Російській Федерації, може підтверджувати шлюб лише у випадку засвідчення його оригіналу (дублікату) апостилем, але отримати дублікат свідоцтва про шлюб, засвідчений апостилем на даний час не можливо.
На теперішній час оригінал вищевказаного свідоцтва про шлюб втрачено та встановити факт реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 інакше, ніж в судовому порядку, не виявляється можливим, а отримати повторно документ складений в Російськії Федерації, неможливо.
Відповідно до ч. 2ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вказано, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, а встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Як вбачається із частини першої статті 293 ЦПК окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Таким чином в ході судового розгляду, знайшли своє підтвердження факти, що ОСОБА_1 була дружиною ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зазначений факт підтверджується належними у справі доказами, дослідженими судом, що узгоджуються між собою та з іншими матеріалами цивільної справи.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що заявниця у інший спосіб не може довести факт родинного зв'язку, а зазначені обставини перешкоджають подальшому підтвердженню родинних відносин, оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що заява є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Керуючись ст.128,130 СК України, ст. ст. 293, 315-319, 354, 430 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Джури С.П., заінтересована особа: Яблунівська сільської територіальної громади в особі Яблунівської сільської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.
Встановити факт, шо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків - НОМЕР_1 , була дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на дату смерті спадкодавця ОСОБА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий суддя Володимир БЕЗДІДЬКО