Справа № 740/1943/21
Провадження № 1-кп/740/14/25
19 лютого 2025 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку вчинення окремої процесуальної дії заяву ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України,
установив:
У Ніжинському міськрайонному суді Чернігівської області перебуває на розгляді вказане кримінальне провадження. Судові засідання у справі неодноразово відкладалися з різних причин, востаннє - на 19 лютого 2025 року 10-00 год.
До суду звернулася ОСОБА_3 із заявою про скасування арешту майна, а саме мобільного телефону Redmi Note 7, ноутбуку, флеш-карти micro, сім-картки «Київстар».
У судове засідання учасники справи не з'явилися.
ОСОБА_3 подала до суду заяву, в якій просила судове засідання провести без її участі, заяву про скасування арешту майна підтримала та просила її задовольнити.
Прокурор подав до суду заяву, в якій, зокрема, заперечив проти скасування арешту, накладеного на майно ОСОБА_3 , оскільки воно є речовим доказом у кримінальному провадженні та не досліджено на цій стадії судового розгляду. Питання зняття арешту з майна, яке є речовим доказом, слід вирішити при ухваленні остаточного судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Перевіривши матеріали кримінального провадження в частині вищевказаної заяви про скасування арешту майна, суд дійшов таких висновків.
Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 18 листопада 2020 року надано дозвіл на проведення обшуку житла чи іншого володіння особи або інших приміщень, що відносяться до нього за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_3 .
Згідно з протоколом обшуку від 25.11.2020 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_3 виявлено та вилучено: мобільний телефон марки Redmi IMEI1: НОМЕР_1 ; IMEI2: НОМЕР_2 із сім-картою з абонентським номером НОМЕР_3 та картою пам'яті micro SD Apacer 16 Gb; банківську картку Monobank № НОМЕР_4 ; ноутбук марки Sony PCG-7D2L, на якому міститься номер 281994333010717 із зарядним пристроєм до нього; два зошити та блокнот з рукописним текстом ОСОБА_3 (чорнові записи); карта пам'яті micro SD HC 4 Gb, карта па'мяті micro SD HC 8 Gb, тримач з-під сім-карти та банківську картку Visa "Банк інвестиційних заощаджень" № НОМЕР_5 .
Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 02 грудня 2020 року накладено арешт на вищевказане майно з метою забезпечення збереження доказів.
Відповідно до ст. 131 КПК України арешт майна є одним з заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Частиною 1 ст. 100 КПК України передбачено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд повинен вирішити, серед іншого, питання про те, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт.
Суд вважає, що заявниця ОСОБА_3 не довела і судом не встановлено, що на цей час відпала потреба в арешті майна.
Оскільки судовий розгляд у вказаному кримінальному провадженні триває, письмові докази судом досліджено не в повному обсязі, то на цей час передчасно вирішувати питання про скасування арешту майна відповідно до ст. 174 КПК України, з урахуванням правової кваліфікації вищеказаних кримінальних правопорушень, визначених судом обсягу доказів і порядку їх дослідження.
За таких обставин, ураховуючи мету накладення арешту, стадію судового розгляду вказаного кримінального провадження, суд дійшов висновку, що потреба у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на вказане в заяві майно наразі не відпала, і такий ступінь втручання у права володільців/власників майна є пропорційним із завданнями кримінального провадження, а тому в задоволенні вказаної заяви слід відмовити.
Керуючись ст. 7, 26, 170, 172, 174, 370, 372 КПК України, -
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1