Єдиний унікальний номер 142/2/25
Номер провадження № 3/142/28/25
іменем України
19 лютого 2025 року смт. Піщанка
Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Нестерук В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій областіпро притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч.1 ст.88-1 КУпАП,-
06 січня 2025 року до Піщанського районного суду Вінницької області від відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 480924 від 26 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 88-1 КУпАП.
Відповідно до вказаного протоколу, 26 грудня 2024 року, близько 12 години 40 хвилин, в смт. Піщанка по вул. Центральній, гр. ОСОБА_1 здійснював продаж хвойного дерева "Ялинки" без будь-яких відповідних документів, чим порушив порядок придбання, збуту, розповсюдження об'єктів тваринного оба рослинного світу, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 88-1 КУпАП.
В судовому засіданні 19 лютого 2025 року особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення за ч.1 ст. 88-1 КУпАП заперечував, вказував що дерева "ялинки" він придбав на оптовій базі для подальшого продажу в кількості 12 штук, та у нього наявні відповідні документи, які працівниками поліції не були враховані при складанні протоколу.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення, дослідивши долучені до нього матеріали, приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП з наступних підстав.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ч. 1 ст. 88-1 КУпАП настає за порушення порядку придбання, збуту чи розповсюдження об'єктів тваринного або рослинного світу.
Відповідно до ст.9 Закону України "Про рослинний світ" у порядку загального використання природних рослинних ресурсів громадяни можуть збирати лікарську і технічну сировину, квіти, ягоди, плоди, гриби та інші харчові продукти для задоволення власних потреб, а також використовувати ці ресурси в рекреаційних, оздоровчих, культурно-освітніх та виховних цілях. Загальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється громадянами з додержанням правил, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, без надання їм відповідних дозволів. Збирання у порядку загального використання дикорослих рослин, віднесених до переліку наркотиковмісних рослин, їх плодів, насіння, післяжнивних залишків, відходів сировини тощо, забороняється.
Торгівля лікарськими і декоративними видами рослин та їх частинами (корені, стебла, плоди тощо), зібраними в порядку загального використання природних рослинних ресурсів, забороняється.
Відповідно до ст.10 Закону України "Про рослинний світ" спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки. За умови додержання вимог законодавства можуть здійснюватися такі види спеціального використання природних рослинних ресурсів: збирання лікарських рослин; заготівля деревини під час рубок головного користування; заготівля живиці; заготівля кори, лубу, деревної зелені, деревних соків тощо; збирання квітів, ягід, плодів, горіхів, насіння, грибів, лісової підстилки, очерету тощо; заготівля сіна; випасання худоби, тощо. Спеціальне використання природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення здійснюється за дозволом, що видається в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, з урахуванням положень Закону України "Про адміністративну процедуру". Заготівля деревини під час рубок головного користування, живиці на земельних ділянках лісового фонду здійснюється в порядку, що встановлюється Лісовим кодексом України. Інші види спеціального використання рослинних ресурсів на земельних ділянках лісового фонду здійснюються в порядку, що встановлюється цим Законом, Лісовим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.
Реалізація лікарської та технічної сировини дикорослих рослин юридичними або фізичними особами, які не мають дозволу на спеціальне використання природних рослинних ресурсів, забороняється. Форма дозволу на спеціальне використання природних рослинних ресурсів встановлюється Кабінетом Міністрів України. Видача дозволів на спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється у межах лімітів їх використання.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про рослинний світ», охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової, популяційної та ценотичної різноманітності і цілісності об'єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від пожеж, шкідників і хвороб, а також невиснажливе використання.
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про рослинний світ», охорона рослинного світу забезпечується в тому числі і створенням системи державного обліку та здійсненням державного контролю за охороною, використанням та відтворенням рослинного світу.
Відповідно до порядку проведення моніторингу внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених і контролю за неперевищенням обсягу внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених затвердженого постановою КМУ від 4 грудня 2019 р. № 1142 визначено, що бирка - уніфікований засіб маркування з номером та відповідним штрих-кодом для обліку деревини у системі обліку деревини; (п.2 цього Порядку)
Моніторинг проводиться Держлісагентством на підставі систематизованої та узагальненої інформації про походження, заготівлю та реалізацію деревини із системи обліку деревини.
Електронний облік деревини ведеться лісокористувачами, крім лісокористувачів, визначених пунктом 6-4 розділу VIII “Прикінцеві положення» Лісового кодексу України, відповідно до Інструкції з ведення електронного обліку деревини, розробленої Держлісагентством та затвердженої наказом Міндовкілля.
Внесення інформації до системи обліку деревини є обов'язковим для лісокористувачів, крім лісокористувачів, визначених пунктом 6-4 розділу VIII “Прикінцеві положення» Лісового кодексу України, під час здійснення ними заготівлі та реалізації деревини.
Лісокористувачі вносять до системи обліку деревини інформацію про: спеціальні дозволи на використання лісових ресурсів; породу дерева, кількісні та якісні характеристики деревини; договори щодо здійснення господарських операцій з реалізації деревини; місця завантаження та пункти розвантаження деревини; транспортні засоби, якими здійснюється транспортування деревини, разом з фотографіями завантажених транспортних засобів.
Відповідно п.15 цього Порядку внесення інформації про ялинки новорічні здійснюється способом поштучного обліку за породами, їх розмірами та якісними характеристиками з прив'язкою однієї ялинки новорічної до однієї бирки.
Пунктом 2 Інструкції з ведення електронного обліку деревини, затвердженої наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 621 від 27.09.2021, визначено, що ялинки новорічні - хвойні деревні рослини у зрубаному вигляді або такі, що зростають у контейнерах, і призначені для прикрашення до свята Нового року або Різдва.
Пунктом 17 Інструкції з ведення електронного обліку деревини, затвердженої наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 621 від 27.09.2021, визначено, що Поштучне маркування застосовується під час обліку ялинок новорічних шляхом прикріплення самоклейної етикетки до кожної ялинки по центру стовбура у видимій частині. У випадку, коли висота ялинки перевищує 3 метри, самоклейну етикетку необхідно закріплювати на висоті 1,3 метри для зручного доступу до неї. Кожна самоклейна етикетка містить індивідуальний номер та відповідний йому штрих код.
Суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 88-1 КУпАП, доведена дослідженими у судовому засіданні письмовивими доказами, а саме відомостями, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 480924 від 26 грудня 2024 року, в якому зафіксовано, що 26 грудня 2024 року, близько 12 години 40 хвилин, в смт. Піщанка по вул. Центральній, гр. ОСОБА_1 здійснював продаж хвойного дерева "Ялинки" без будь-яких відповідних документів, чим порушив порядок придбання, збуту, розповсюдження об'єктів тваринного оба рослинного світу, дослідженим в судовому засіданні відеозаписом, з якого слідує що ОСОБА_1 здійснював продаж ялинок, актом вилучення. Також судом досліджено витяг з інформаційної бази "Армор" щодо ОСОБА_1 та доручення ГУНП у Вінницькій області № 150 від 12.12.2024 року щодо організації профілактичних заходів, спрямованих на запобігання випадкам незаконного вирубування хвойних насаджень та їх продажу у період новорічних і різдвяних свят.
Заперечуючи винуватість у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 88-1 КУпАП ОСОБА_1 до матеріалів справи долучено три накладних, в одній з яких міститься запис "ялинки 12 х 250", і яка не містить відомостей про торгівельну організацію, посадову особу, її підпису, печатки та дати складання, тобто не відповідає вимогам належності та допустимості доказів, та не підтверджує законність походження дерев "ялинок", інші дві аналогічні за формою не містять жодних записів щодо дерев ялинок.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.
Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У справі «Ізмайлов проти росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 88-1 КУпАП, та беручи до уваги характер та обставини правопорушення, дані про особу, приходить до переконання, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 88-1 КУпАП та вважає необхідним та достатнім для виправлення останньогозастосування до нього адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 88-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 гривень 60 копійок.
Керуючись ст.ст. 33 - 35, 221, 245, 252, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 88-1КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Роз'яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 КУпАП строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Піщанський районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: