Єдиний унікальний номер 142/102/25
Номер провадження № 3/142/89/25
Іменем України
19 лютого 2025 року смт. Піщанка
Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Нестерук В.В., отримавши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій областіпро притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого АДРЕСА_2 , відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення не працюючого,
за ч.2 ст.173-2 КУпАП,-
19 лютого 2025 року до Піщанського районного суду Вінницької області від відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 032699 від 12 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до вказаного протоколу, 12 лютого 2025 року, приблизно о 19 годині 40 хвилин, в АДРЕСА_3 , гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , в присутності неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме умисно висловлював образи нецензурною лайкою в адресу співмешканки. Вказані дії ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правпорушення кваліфіковано за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, проте в матеріалах справи наявна його письмова заява, адресована суду, в якій він просить розгляд справи проводити без його участі.
Враховуючи зазначене, на підставі положень ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розгляд справи провести за вісутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Суд, вивчивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення, дослідивши додані до нього документи, приходить до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 повинно бути закрито за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до чинного законодавства відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах , матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (крім правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху), визначена в Інструкці їз оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376.
В частині 9 Розділу 2 зазначеної Інструкції № 1376 передбачено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема, окрім іншого, у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вказаним вимогам не відповідає, оскільки у ньому суть адміністративного правопорушення не відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у диспозиції частини 2 статті 173-2 КУпАП.
Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що особою, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі; дитина, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
Так, 19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22.05.2024, яким стаття 173-2 «Вчинення домашнього насильства» викладена в новій редакції.
Частина 2 статті 173-2 КУпАП, в редакції Закону України № 3733-IX від 22.05.2024 року, передбачає новий склад правопорушення - діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Вище вказаним Законом (№3733-IX від 22.05.2024) було внесено зміни і до ст.269 КУпАП («Потерпілий»), відповідно до якої якщо адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 або 173-6 цього Кодексу, було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілим, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди".
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що 12 лютого 2025 року, приблизно о 19 год. 40 хв., мала місце подія домашнього насильства вчиненого ОСОБА_1 стосовно своєї співмешканки ОСОБА_2 в присутності її неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме висловоювання ним нецензурною лайкою на адресу співмешканки. Факт вчинення таких дій психологічного характеру ОСОБА_1 щодо своєї співмешканки підтверджується також іншими документами, які долучені до протоколу про адміністративне првапорушення.
При цьому, протокол про адміністративне правопорушення не містить при викладенні суті вчиненого адміністративного правопорушення дій ОСОБА_1 саме стосовно неповнолітньої особи, як про це зазначено у ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, тобто які дії стосовно неповнолітньої особи було ним вчинено, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю саме неповнолітньої особи.
Дані про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства стосовно неповнлітньої дитини його співмешканки в матеріалах справи також відсутні.
Суд зазначає, що відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП настає виключно тоді, коли здійснюється насильство спрямоване безпосередньо стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, а не лише в її присутності.
Тобто, якщо домашнє насильство вчинено не відносно малолітньої чи неповнолітньої особи, а тільки у її присутності, вказана дитина хоча і визнається потерпілою по справі, проте у працівників поліції не виникає підстав для складання окремих протоколів за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП стосовно кожної дитини, яка присутня на місці події, де вчинюється домашнє насильство, так як жодних дій по відношенню додитини в такому випадку не вчинюється.
Склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП в цьому випадку повністю охоплює діяння ОСОБА_1 12 лютого 2025 року по відношенню до його співмешканки ОСОБА_2 в присутності її неповнолітньої дитини.
Отже, вчинення домашнього насильства в присутності малолітньої чи неповнолітньої особи повністю охоплюється ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та ще одного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП не утворює. Тобто, якщо правопорушення вчинено не стосовно неповнолітньої особи, а тільки у її присутності, то вказана неповнолітня особа визнається потерпілою і у працівників поліції не має необхідності складати окремий протокол, так як жодних дій по відношенню до останньої вчинено не було.
Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законом. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено обов'язок осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, збирати докази.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд також не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді. Зокрема, у справі «Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що належних, достовірних, допустимих та достатніх доказів які б вказували на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, суду не надано, керуючись положеннями ст. 62 Конституції України, відповідно до яких, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а тому справа про адміністративне правопорушення відносно нього підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 173-2, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Піщанський районний суд Вінницької області.
Суддя :