Справа № 129/278/25
Провадження № 1-кс/135/87/25
іменем України
20.02.2025 м. Ладижин Вінницька область
Слідчий суддя Ладижинського міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на постанову старшого дізнавача СД Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 від 26.01.2024 про відмову у визнанні потерпілим в кримінальному провадженні № 42021020000000310 від 20.07.2021,
1.Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
На підставі ухвали Вінницького апеляційного суду від 10.02.2025 до Ладижинського міського суду Вінницької області надійшла скарга ОСОБА_2 на постанову, винесену 26.01.2024 старшим дізнавачем СД Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_3 . Оскаржуваний документ стосується відмови у визнанні заявника потерпілим у кримінальному провадженні № 42021020000000310, розпочатому 20.07.2021.
ОСОБА_2 просить поновити строк звернення до суду із цією скаргою.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження за скаргою, слідчий суддя виходить із наведених нижче правових положень та встановлених обставин.
2.Норми права, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали
Частина 2 статті 304 КПК України зобов'язує слідчого суддю, перш ніж відкрити провадження за скаргою, з'ясувати, чи уповноважена особа подавати таку скаргу, чи підлягає вона розгляду саме в цьому суді, а також чи дотримано десятиденного строку на її подання.
Пункт 5 частини 1 статті 303 КПК України передбачає право оскарження на досудовому провадженні рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, у тому числі рішення про відмову у визнанні особи потерпілою.
Частина 1 статті 304 КПК України визначає, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або дізнавача, зазначені у статті 303 КПК, можуть бути подані особою протягом десяти днів із моменту прийняття такого рішення чи вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення оформлюється постановою, то перебіг строку починається від дня отримання копії постанови.
Відповідно до статті 116 КПК України процесуальні дії виконуються у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк має бути поновлений ухвалою слідчого судді або суду за клопотанням заінтересованої особи. Ухвала про поновлення чи відмову в поновленні процесуального строку може бути оскаржена в порядку, визначеному КПК України.
Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка бере участь у судовому розгляді, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися перебігом провадження у своїй справі, добросовісно використовувати процесуальні права та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (справа «Каракуця проти України»).
Водночас у рішенні ЄСПЛ від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» (Заява № 23436/03) суд нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Правила регулювання строків для подання скарги мають на меті забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності. Заінтересовані особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» підкреслено, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, але ці повноваження не є необмеженими. Суд повинен наводити підстави для поновлення строку. Навіть тоді можливість поновлення строку не є безмежною, оскільки сторони протягом розумного проміжку часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі суди перевіряють, чи виправдовують підстави для поновлення строку втручання у принцип юридичної визначеності.
Поняття «поважних причин» пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на суд. Під поважними причинами розуміються лише ті обставини, які є непереборними або не залежали від волевиявлення особи, пов'язані з істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду. Разом із тим, особа, яка бажає подати скаргу, повинна діяти добросовісно, щоб ефективно реалізувати свої права.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, слідчий суддя повертає скаргу, якщо її подано після закінчення передбаченого ч. 1 цієї статті строку й особа, яка подала скаргу, не просить про його поновлення або слідчий суддя не знаходить підстав для такого поновлення.
Відповідно до ч. 7 ст. 304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
3.Установлені слідчим суддею обставини та мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали за наслідками розгляду скарги.
Із матеріалів скарги вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021020000000310 від 20.07.2021 (кваліфікація: ст. 356 КК України) здійснюється СД Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області на підставі заяви ОСОБА_2 .
26.01.2024 старший дізнавач СД Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_3 виніс постанову про відмову у визнанні ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 потерпілими у цьому кримінальному провадженні.
У поданій скарзі ОСОБА_2 зазначає, що 23.12.2024 отримав та ознайомився з копією постанови про відмову у визнанні його потерпілим. До матеріалів скарги додано копію супровідного листа, яким дізнавач надіслав йому копію оскаржуваної постанови. На цьому листі ОСОБА_2 зробив примітку, що він отримав вказану постанову 23.12.2024.
Отже, установлено, що ОСОБА_2 отримав постанову дізнавача про відмову у визнанні потерпілим 23.12.2024, і саме з цієї дати починається відлік строку, передбаченого КПК України для звернення до суду зі скаргою.
Водночас скаргу було подано 20.01.2025, тобто з пропуском встановленого десятиденного строку на її подання.
Заявник просить поновити строк для розгляду цієї скарги. Зі змісту поданої скарги вбачається, що причинами пропуску строку ОСОБА_2 вважає звернення до Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області з вимогою скасувати постанову про відмову у визнанні потерпілим та подальше звернення до Вінницької обласної прокуратури зі скаргою на бездіяльність, службову недбалість та інші незаконні дії посадових осіб Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області й Гайсинської окружної прокуратури. Заявник зазначає, що відповіді на ці звернення він отримав 14.01.2025.
Проте з урахуванням вимог КПК, поважними причинами пропуску звернення до суду можуть бути лише обставини, які не залежали від волі особи та об'єктивно перешкоджали або унеможливлювали своєчасне звернення з відповідною скаргою у визначений законом строк.
Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 13.07.2017 у справі № 5-117кс(15)17, такі причини мають бути непереборними або істотними перешкодами чи труднощами, які унеможливили звернення до суду у встановлений строк.
Факт звернення заявника після отримання постанови з клопотанням до Гайсинської окружної прокуратури щодо скасування постанови про відмову у визнанні потерпілим, а також звернення до Вінницької обласної прокуратури, не перешкоджав ОСОБА_2 одночасно звернутися до суду зі скаргою на зазначену постанову дізнавача. Така можливість прямо передбачена законодавством - заявник не був обмежений у праві захищати свої права паралельно як шляхом звернення до вищестоящих прокурорів, так і шляхом подання скарги до суду.
Передбачена ч. 2 ст. 305 та визначені ст. 36 КПК України можливість і повноваження прокурора самостійно скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови дізнавача про відмову у визнанні потерпілим є одним із повноважень прокурора. Водночас звернення заявника до прокурорів вищого рівня із скаргами та не скасування останніми рішення дізнавача про відмову у визнанні потерпілим не є поважною причиною для поновлення строку на звернення із скаргою на постанову про відмову у визнанні потерпілим.
Слідчий суддя бере до уваги обізнаність ОСОБА_2 із процесуальними нормами внаслідок неодноразових звернень із різними скаргами до слідчих суддів, що свідчить про його поінформованість про строки й умови їх поновлення. Проте жодних переконливих доводів щодо об'єктивної неможливості своєчасного звернення до суду у визначений десятиденний строк заявником не наведено.
Обов'язкове дотримання десятиденного строку для оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого дізнавача покликане забезпечити юридичну визначеність та розумні строки кримінального провадження. Воно також гарантує особі достатньо часу для підготовки обґрунтованої скарги, але після завершення цього строку втручається принцип остаточності процесуальних рішень, який обмежує судовий контроль у часі.
Отже заявником не надано жодного доказу та не зазначено обставин в обґрунтування його доводів, які б вказувати на об'єктивну неможливість оскаржити рішення дізнавача у встановлений законом строк, та які б надали можливість слідчому судді дійти переконливого висновку про те, що встановлений процесуальним законом десятиденний строк пропущено заявником з поважних причин.
За таких обставин, враховуючи тривалість пропуску строку, можливість настання негативних наслідків його відновлення для інших осіб, слід виходити також з того, що у цій справі відсутні достатні правові підстави для поновлення строків для оскарження рішення дізнавача і відсутнє обґрунтоване виправдання втручання у принцип юридичної визначеності, а натомість таке поновлення свідчитиме про його порушення.
4. Висновок слідчого судді
Виходячи з наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга ОСОБА_2 на постанову від 26.01.2024 подана з пропуском установленого десятиденного строку, а заявлені причини не є поважними в розумінні статті 117 КПК України та узгодженої з нею судової практики.
На підставі викладеного та керуючись 117, 303, 304, 369, 371, 372 КПК України, слідчий суддя
Повернути скаргу ОСОБА_2 на постанову старшого дізнавача СД Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 від 26.01.2024 про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні № 42021020000000310 від 20.07.2021 разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя