3/130/181/2025
130/309/25
20.02.2025 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду
Вінницької області Костянтин Шепель,
за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 1 Жмеринського міськрайонного суду матеріали справи, що надійшли з Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, інваліда ІІ групи, - про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області 31 січня 2025 року надійшли матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 574840 від 27 січня 2025 року, складеним старшим начальником СЮП Жмеринського РВП ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ухилявся від виконання своїх батьківських обов'язків відносно свого малолітнього сина ОСОБА_4 , 2011 року народження, оскільки дитина близько 18-30 год, знаходячись в сел. Браїлів по вул. Чайковського, вчинила хуліганській дії, чим порушив вимоги статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» та статті 150 Сімейного кодексу України.
Відповідний протокол було складено про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
ОСОБА_2 в судовому засіданні вину у вчиненому правопорушенні визнає, пояснює, що провів з сином бесіду і такого більше не повториться.
Окрім повного визнання вини, вина ОСОБА_2 підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами по справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, у якому ОСОБА_2 поставив свій підпис та вказав, що пояснення надасть в суді; рапортом про надходження повідомлення зі служби 102 від ОСОБА_5 про те, що невідомі особи в сел. Браїлів нанесли тілесні ушкодження її синові; заявою від ОСОБА_5 , яка просить начальника поліції прийняти міри до ОСОБА_6 , який бив та ображав її сина; письмовим поясненням ОСОБА_6 , у якому вказано, що 27 січня 2025 року він пішов гуляти з друзями і зустрів ОСОБА_7 , з яким посварився; письмовим поясненням ОСОБА_7 , у якому вказано, що ОСОБА_8 побачивши його біля ліцею, почав ображати нецензурною лайкою та шарпати за одяг; копією паспорта ОСОБА_2 , відповідно до якої встановлено його особу; та копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 , де батьком записаний ОСОБА_2 .
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суддя вважає вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведеною повністю.
Водночас суддя враховує, що автору протоколу слід звернути увагу на викладення у повній мірі об'єктивної сторони правопорушення, вчиненого неповнолітнім, а не просто вказувати "вчинив хуліганські дії".
При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_2 враховую характер вчиненого правопорушення, яке посягає на всебічний (фізичний, психічний і соціальний) розвиток дітей, оскільки його син вчинив протиправне діяння; дані про особу правопорушника, який не працює, є інвалідом ІІ групи; ступінь його вини, який вчинив правопорушення з не прямим умислом. Інших відомостей про особу матеріали справи не містять.
Обтяжуючих та пом'якшуючих відповідальність обставин, передбачених статтями 34, 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не встановлено.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суддя дійшов до висновку, що в даному випадку необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у виді попередження, передбаченому санкцією частини першої статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності не притягувалась.
Відповідно до статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп. Оскільки ОСОБА_2 надав копію посвідчення інваліда ІІ групи, то суддя вважає можливим не стягувати з нього судовий збір.
Керуючись статтями 184, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді попередження.
Звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, чи її захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.
Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ