Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/110/25 Головуючий у суді І-ї інстанції Бурко Р. В.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Олексієнко І. С.
19.02.2025 року. м. Кропивницький
Кропивницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді Олексієнко І.С.,
із секретарем Степановою Д.К.,
за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Клеветенка А.А., представника департаменту патрульної поліції НПУ - Колісник О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницький, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Клеветенка А.А. на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18.12.2024, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
визнаний винним за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік
Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнаний винним за те, що він 12.06.2024 року о 20 год. 20 хв., рухаючись в м. Кропивницькому по вул. Олександрійське шоссе, 22, керував транспортним засобом «Toyota Camry», державний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини роту, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів), від проходження медичного огляду та огляду за допомогою спецтехзасобів на визначення стану сп'яніння відмовився, від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушено вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Своє рішення суд мотивував тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №743814 від 12.06.2024; поясненнями у суді першої інстанції інспекторів УПП Бастон С.В., Гордашко В.І., свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також дисками з фіксацією вказаного адміністративного правопорушення, які долучені до матеріалів справи.
У поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Клеветенко А.А. просить скасувати постанову суду як незаконну та необґрунтовану, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Так, в ході розгляду справи судом першої інстанції не досліджувались відеодокази в справі, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно інформації, зазначеної у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №743814 від 12.06.2024, часом скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме - відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, є 20 година 20 хвилин 12 червня 2024 року. Тобто, в протоколі стверджується, що у вказаний час ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Водночас, у матеріалах справи міститься скріншот з камери спостереження «Безпечне місто», наданий свідком у справі, на якому зафіксовано час 20 годин 21 хвилина та зафіксовано автомобіль «Toyota Camry»,д.н. НОМЕР_1 , який рухався у місці, відмінному від місця складання протоколу та відповідно місця, на якому поліцейським фіксувалась відмова ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння. Таким чином, у вказаний в протоколі час та місці скоєння адміністративного правопорушення, таке правопорушення не могло бути скоєне у зв'язну із тим, що ОСОБА_1 у вказаний час - 20 годин 20 хвилин не знаходився на місці скоєнні адміністративного правопорушення та, відповідно не міг відмовитись від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Окрім того, судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні необґрунтовано взято до уваги покази свідка ОСОБА_2 та інших свідків, допитаних 18.12.2024, в той час як в матеріалах справи є дані щодо наявного тривалого конфлікту у ОСОБА_3 та ОСОБА_1 до дати складання протоколу, та не взято до уваги покази свідка ОСОБА_4 . Також, судом першої інстанції не взято до уваги вказані факти, які прямо вказують як на родинні відносини між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та можливість подання до суду ними недостовірних доказів виходячи з факту зазначеного конфлікту. Незважаючи на те, що факт керування ОСОБА_1 не підтверджений жодним відеодоказом в справі, судом взято до уваги покази свідків, які могли бути зацікавленими у наданні недостовірних показів. Сторона захисту також вважає оскаржене рішення винесеним внаслідок істотного порушення права ОСОБА_1 на захист виходячи з наступного. Так, оскаржуване рішення в справі винесене 18 грудня 2024 рову. В мотивувальній частині рішення зазначено про те, що засідання в справі проводилось за відсутності ОСОБА_1 та його захисника; при цьому оскаржуване рішення містить інформацію про факт допиту свідків під час засідання 18 грудня 2024 року. Проте, 18 грудня 2024 рову о 08:02 год. захисником на електронну поштову адресу Кіровського районного суду міста Кіровограда направлено клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні. Сторона захисту була позбавлена права поставити запитання вказаним свідкам у судовому засіданні через розгляд справи судом без участі ОСОБА_1 та захисника. Отже, враховуючи факт недоведеності керування ОСОБА_1 транспортним засобом, неможливість скоєння ОСОБА_1 скоєння адміністративного правопорушення - відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у зазначений в протоколі час та місці, факт наявності порушення ОСОБА_1 права на захист, що є істотним процесуальним порушенням, вважаю що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та висновок його захисника - адвоката Клеветенка А.А., які просили задовольнити подану апеляційну скаргу, представника патрульної поліції НПУ - Колісник О.В., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України»,статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»(ЄСПЛ) вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Так, диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп'яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або що до вживання лікарських препаратів що, що знижують увагу та швидкість реакції.
В апеляційній інстанції ОСОБА_1 пояснив, що 12.06.2024 зранку він знаходився в місті Кропивницький по вулиці Дворцовій, коли до нього на автомобілі під'їхала дружина і запропонувала поїхати у с. Елесаветградка до батьків. Виїжджаючи з міста, він був за кермом, в сторону м. Знам'янка біля АЗС «RUR», дружині на телефон зателефонував ОСОБА_5 . Він взяв її телефон і почав з ним розмовляти та домовились про зустріч. Тоді він розвернув автомобіль та вони рухались в сторону міста. Не доїжджаючи до місця призначення, він заїхав на АЗС «RUR», щоб купити сигарети та горілки, бо був знервований. Випивши алкогольні напої, він пересів на пасажирське місце, а дружина за кермо та поїхали в сторону мікрорайону Миколаївка м. Кропивницький, однак біля аеропорту на кругу, їхньому автомобілю перекрив рух автомобіль ОСОБА_6 . Під час сварки, Петросян зупинив автомобіль патрульної поліції, який проїжджав повз їх, які потім викликали інший наряд патрульної поліції. Зазначив, що він не керував автомобілем, однак працівники поліції пропонували йому продути на місці алкотестер «Драгер», оскільки свідки ОСОБА_7 вказали, що нібито він керував транспортним засобом. Однак, дружина не раз наголошувала на тому, що саме вона була за кермом, а працівники поліції не взяли її пояснення до уваги. Він відмовився проходи огляд з метою визначення стану алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я, оскільки він не керував транспортним засобом. Після того, як він відмовився, склали протокол про адміністративне правопорушення.
Допитаний під час апеляційного розгляду свідок ОСОБА_8 пояснив, що ОСОБА_1 він знає після подій 12.06.2024, оскільки останній постійно в телефонному режимі йому погрожує. Стосовно події, що сталася 12.06.2024 пояснив, що в цей день у нього зателефонував телефон, коли він їхав на автомобілі зі своїм братом ОСОБА_9 . З'ясувалось, що йому зателефонував ОСОБА_1 і почав висловлюватися нецензурною лайкою та запитував де він знаходиться, та сказав щоб він під'їхав до аеропорту. Вони з братом вирішили поїхати туди. Під'їхавши до аеропорту, та звернувши на стоянку, на зустрічній смузі стояв автомобіль ОСОБА_1 . За кермом був сам ОСОБА_1 . Він вийшов з автомобіля та підійшов до автомобіля ОСОБА_1 , проте останній словесно знову почав погрожувати. Під час розмови, він відчув від ОСОБА_1 різкий запах алкоголю. Після неприємної розмови, він пішов до свого автомобіля. Вирішивши з братом від'їжджати, їх автомобіль підрізав автомобіль ОСОБА_1 . В цей час проїжджав автомобіль патрульної поліції, який відреагував на ситуацію, зупинившись. До них підійшов брат, ОСОБА_10 , та попросив прийняти якісь міри. В цей час ОСОБА_1 почав мінятися місцями зі своєю дружиною, він пересів на пасажирське місце, а дружина за водійське. Це також бачили працівники патрульної поліції. Потім ОСОБА_1 вийшов з автомобіля пасажирського сидіння та знову висловлювався в його сторону нецензурною лайкою. Підійшов до нього та почав наносити удари. Потім втрутилися працівники поліції та приїхав інший наряд патрульної поліції. Зазначив, що з ОСОБА_1 він не знайомий, а знав його дружину, так як співпрацював з нею.
В той же час, перевіривши матеріали справи та дослідивши зібрані по справі докази, апеляційний суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст. 245, 251 КУпАП районний суд об'єктивно з'ясував всі обставини даної справи і, врахувавши досліджені по справі докази, правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України і його вина повністю підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №743814 від 12.06.2024, згідно якого ОСОБА_1 12.06.2024 о 20 год. 20 хв., рухаючись в м. Кропивницькому по вул. Олександрійське шосе, 22, керував транспортним засобом «Toyota Camry», державний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини роту, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів), від проходження медичного огляду та огляду за допомогою спецтехзасобів на визначення стану сп'яніння відмовився; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; поясненнями у суді першої інстанції інспекторів УПП Бастона С.В. та ОСОБА_11 , коли вони разом з колегою прибули на місце події, то транспортний засіб «Toyota Camry», державний номер НОМЕР_1 стояв без руху в м. Кропивницькому по вул. Олександрійське шосе, 22 на відстані близько 1,5 м. від них. При цьому за кермом транспортного засобу «Toyota Camry» перебував ОСОБА_1 , який дочекавшись поки ОСОБА_4 пересіла на заднє сидіння, також пересів на переднє пасажирське сидіння, а далі ОСОБА_4 з заднього пасажирського сидіння пересіла на водійське сидіння; поясненнями свідка ОСОБА_2 надані в суді першої інстанції та ОСОБА_3 під час апеляційного розгляду; а також дисками з фіксацією вказаного адміністративного правопорушення, які долучені до матеріалів справи та які підтверджують обставини зазначені у протоколі, які у своїй сукупності підтверджують обставини встановлені в суді.
Так, пункт 2.5 Правил дорожнього руху України покладає на водія обов'язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Наведена норма не містить виключень і обставин, які б надавали водію право відмовитись від такого огляду.
Процедура проведення огляду особи на визначення стану сп'яніння регулюється вимогами ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735 (далі по тексту Інструкція № 1452/735).
Як вбачається з матеріалів справи протокол про адміністративне правопорушення та додатки до нього, складені у відповідності до вимог чинного законодавства.
Так, апеляційним судом досліджено відеозаписи, які містяться на компакт-диску «DVD-R» в матеріалах справи, який є додатком до протоколу серія ААД №743814 від 12.06.2024, та на якому зафіксовано момент відмови ОСОБА_1 пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в закладі охорони здоров'я.
З відеозапису вбачається, що чоловік з ознаками алкогольного сп'яніння та працівники поліції обговорюють обставини подій. Потім поліцейські встановлюють осіб, які були в автомобілях на момент порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України. В ході спілкування з водієм ОСОБА_1 поліцейський запропонував останньому пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою алкотестера Драгер, на що водій відмовився, бо вже вживав алкоголь. На повторне питання поліцейського чи буде проходити огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою алкотестера Драгер та чи буде їхати в лікарню водій категорично відмовився. На питання поліцейського, чи буде підписуватися в протоколі ОСОБА_1 відмовився. В подальшому поліцейський відібрав пояснення у свідків даних обставин. Вказаний відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення немає жодних даних щодо протиправності дій працівників поліції, зокрема на час складання протоколу, щодо оскарження таких дій та його результатів. Також, апелянтом не наведено обставин, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, а також дисками з фіксацією вказаного адміністративного правопорушення, які долучені до матеріалів справи та які підтверджують обставини зазначені у протоколі. Дані відеозаписів є належними та допустимими доказами, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення.
Відеозаписами зафіксовані реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на правопорушника, який керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння.
Так, на відеозаписі вбачається незгода ОСОБА_1 щодо керування ним транспортним засобом та з твердженням працівника поліції про наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння.
Диск із відеозаписами містить саме фіксацію адміністративного правопорушення зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення та джерелом доказів, які долучаються до матеріалів адміністративної справи, відповідно до вимог КУпАП.
Апеляційний суд вважає, що працівники поліції діяли в межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом України «Про національну поліцію» та Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з дотриманням вимог «Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», порушень працівниками поліції вимог чинного законодавства не встановлено.
При цьому, апеляційний суд зауважує, що керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.
Доводи сторони захисту, що автомобілем ОСОБА_1 не керував є безпідставними.
Так, з пояснень в суді першої інстанції інспектора УПП Бастона С.В. вбачається, що 12.06.2024 близько о 20 год. 30 хв. під час несення служби з охорони громадського порядку, публічної безпеки та забезпечення безпеки дорожнього руху в наряді «Ліана - 1012» спільно з інспектором взводу № 1 роти № 3 батальйону УПП в Кіровоградській області Гордашко В., рухались зі сторони вул. Полтавська в напрямку вул. Короленка, в м. Кропивницькому, на службовому автомобілі. На перехресті з круговим рухом по вул. Олександрійське шосе, виявили два зупинені транспортні засоби: «Toyota Land Cruiser Prado» з номерним знаком НОМЕР_2 , який знаходився у своїй смузі руху та «Toyota Camry» з номерним знаком НОМЕР_1 , який знаходився на зустрічній смузі руху. Водій автомобіля «Toyota Land Cruiser Prado» з номерним знаком НОМЕР_2 звернувся до їхнього наряду поліції з проханням вжити заходів до водія транспортного засобу «Toyota Camry», який порушив ПДР України. Зупинивши службовий автомобіль та підійшовши до транспортного засобу «Toyota Camry» з номерним знаком НОМЕР_1 , він побачив, як водій ОСОБА_1 (чоловік з бородою, одягнений у бежеву футболку) не виходячи з автомобілю, пересів з водійського сидіння на пасажирське, а ОСОБА_4 пересіла на водійське сидіння за кермо, зокрема пересаджувались наступним чином, спочатку ОСОБА_4 пересіла на заднє сидіння, потім ОСОБА_1 пересів на переднє пасажирське сидіння, а далі ОСОБА_4 з заднього пасажирського сидіння пересіла на водійське сидіння. Всі вищезазначені дії відбувались в його присутності, а також присутності ОСОБА_12 , водія «Toyota Land Cruiser Prado» ОСОБА_13 та пасажира «Toyota Land Cruiser Prado» ОСОБА_14 ході чого ОСОБА_13 та ОСОБА_15 намагались відкрити передні водійські двері та пасажирські двері, щоб завадити ОСОБА_1 та його дружині ОСОБА_4 помінятись місцями в автомобілі, але не вийшло, оскільки двері автомобілю були зачинені. В подальшому в ході спілкування було виявлено у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння.
Аналогічні пояснення надала у суді першої інстанції інспектор УПП Гордашко В.І.
Більш того, під час апеляційного розгляду свідок ОСОБА_8 підтвердив пояснення, надані як працівникам поліції, так і у суді першої інстанції, відповідно до яких саме ОСОБА_1 12.06.2024 близько 20 год. 20 хв. керував транспортним засобом «Toyota Camry» з номерним знаком НОМЕР_1 . При цьому, свідок зазначив, що раніше ОСОБА_1 не знав, неприязних відносин не мав, тому підстав вважати, що даний свідок оговорює ОСОБА_1 у суду апеляційної інстанції немає.
Стороні захисту апеляційним судом надана можливість поставити питання свідку ОСОБА_16 . Проте, будь-які об'єктивні дані, які зазначені свідком, та які ставили під сумнів досліджені докази, не встановлені.
Отже, факт керування автомобілем ОСОБА_1 підтверджується наведеними вище доказами, які узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини справи. При цьому, будь-які об'єктивні дані, які б спростовували чи ставили під сумнів досліджені докази, відсутні і не встановлені.
Крім того, як вказувалося вище щодо ОСОБА_1 складено протокол за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а не за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Є не обґрунтованими доводи захисника про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №743814 від 12.06.2024, часом скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме - відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, є 20 година 20 хвилин 12 червня 2024 року, в той час як у матеріалах справи міститься скріншот з камери спостереження «Безпечне місто», наданий свідком у справі, на якому зафіксовано час 20 годин 21 хвилина та зафіксовано автомобіль «Toyota Camry»,д.н. НОМЕР_1 , який рухався у місці, відмінному від місця складання протоколу, оскільки, у фабулі протоколу зазначено, про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota Camry»,д.н. НОМЕР_1 , 12.06.2024 о 20 год. 30 хв. з ознаками алкогольного сп'яніння, а не час самої процедури відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що вищезазначені доводи апеляційної скарги є безпідставними та надані з метою ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, оскільки вина правопорушника повністю підтверджується матеріалами справи та дослідженими у судовому засіданні апеляційного суду доказами.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодившись нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Крім того, з урахуванням вищезазначених обставин справи, районний суд правильно обрав вид та розмір адміністративного стягнення, а саме у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, що є мінімально можливим, як видом, так і розміром адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, та за даних обставин справи, з урахуванням особи правопорушника, послужить його вихованню в дусі додержання Законів України, поваги до правил співжиття та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.
Будь-яких порушень законодавства про адміністративні правопорушення, які б вплинули на правильність прийнятого місцевим судом рішення, та були б підставою для його скасування, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, та під час розгляду справи в суді першої інстанції, допущено не було.
За таких обставин, районний суд правильно дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та обґрунтовано призначив йому вид та розмір стягнення в межах санкції вказаної статті, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для скасування постанови районного суду та закриття провадження у справі, як того просить апелянт у своїй апеляційній скарзі.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Клеветенка А.А. залишити без задоволення, а постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 грудня 2024 щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: