ЄУН 193/240/25
Провадження № 3/193/124/25
іменем України
20 лютого 2025 року сел. Софіївка
Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Томинець О.В., за участю секретаря судового засідання Оселедець О.І., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції № 9 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області стосовно:
ОСОБА_1 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Софіївка Дніпропетровської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючої, маючої на утриманні чотирьох дітей, перебуваюча у декретній відпустці, РНОКПП НОМЕР_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП,
15.02.2025 ПОГ СВГ ВП КРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції Андрух І. І. складено протокол серії ВАД №648405 про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 184 КУпАП за фактом того, що гр. ОСОБА_1 , повторно на протязі року після накладння адміністративного стягнення, ухилилася від виконання батьківських обов'язків, передбачених п. 3 ст.150 Сімейного кодексу України щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , 2014 року народження, внаслідок чого останній не відвідує навчання в Софіївському ліцеї протягом 10 робочих днів без поважних причин.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала, пояснила, що її син ОСОБА_2 , 2014 року народження, не відвідував школу, оскільки захворів, мав температуру, кашель та інші симптоми характерні застуді. У перший день його захворювання вона викликала лікаря, яка його оглянула та призначила йому відповідне лікування. Після чого у телефонній розмові із класним керівником вона про це їй повідомила. Вказує, що весь час вона телефонувала класному керівникові з приводу домашніх завдань, намагались виконати деякі і вже виконані завдання направляли в особисті повідомлення класному керівникові, на що вона продемонструвала у судовому засіданні скрішоти із власного телефону. На даний час діти вже здорові, у підтвердження хвороби у сина надала довідку із лікарні.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення ОСОБА_1 , у судовому засіданні, суддя доходить до наступного висновку.
За змістом положень статей 252, 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний всебічно, повно й об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності і з'ясувати, чи було вчинено правопорушення та чи винна в цьому особа, яка притягається до відповідальності.
Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним із зазначенням місця, часу, способу його вчинення, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Частиною другою статті 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце тоді, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, умов проживання, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини за умови винної поведінки батьків, свідомого й умисного нехтування ними своїми обов'язками.
Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення.
Відповідно до пункту 12 Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 684 від 13 вересня 2017 року, у разі відсутності учнів на навчальних заняттях протягом десяти робочих днів підряд з невідомих або без поважних причин відповідальна особа закладу освіти змінює у відповідному профілі дитини інформацію шляхом внесення відмітки “не охоплена (не охоплений) навчанням». Причини відсутності учня на навчальних заняттях підтверджуються відповідною медичною довідкою закладу охорони здоров'я або письмовим поясненням одного з батьків дитини чи інших її законних представників, поданим у довільній формі .
Згідно з листом дирекції Софіївського ліцею Софіївської селищної ради Дніпропетровської області від 06.02.2024 за № 37 ОСОБА_3 , підтверджено факт відсутності учня 4 - Б класу ОСОБА_2 , 2014 року народження, без поважної причини протягом 10 робочих днів підряд на навчанні. Водночас вказано, що у телефонному режимі мати ОСОБА_4 повідомляла, що він захворів, але жодних довідок у школу не надавала (а.с. 2).
Аналізуючи зміст вищезазначеного лист дирекції школи, з якого не можливо встановити який саме період (10 днів - з якої конкретної дати та по яку кінцеву дату) дитина - учень ОСОБА_5 був відсутній на навчані у школі без поважних причин.
Поміж тим, згідно протоколу серії ВАД № 648405 від 15.02.2025 складеного відносно ОСОБА_1 , вбачається, що фабула скоєння адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 184 КУпАП повністю не розкрита та не сформована належним чином, оскільки, по - перше: відсутній період часу відсутності дитини на навчанні; по -друге: невірно зазначено кваліфікацію її дій, зокрема не вказано про повторність вчинення нею адміністративного правопорушення, що є досить суттєвим порушенням та яке впливає на подальший розгляд справи по суті.
В підтвердження наявності такої кваліфікуючої ознаки як «повторність» працівником правоохоронних органів навіть не долучено відповідної постанови про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП на протязі року.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 долучених до матеріалів протоколу вбачається, що її син був відсутній у школі бз поважних причин, оскільки хворів (а.с. 3) .
Такі ж пояснення ОСОБА_1 надала і у судовому засіданні, при цьому нею було надані медичні документи (довідку від 20.02.2025), які свідчать про перебування дитини ОСОБА_6 , 2014 року народження, на амбулаторному лікуванні КНП «Софіївська ЦПМСД» Софіївської селищної ради Дніпропетровської області у період з 13.01.2025 по 20.02.2025 з діагнозом гострий бронхіт, ГРВІ.
Такі обставини підтверджують формальність підходу органу, який порушив це провадження, до встановлення і з'ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, та відповідно до складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 ..
Відповідно до положень статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналіз наведених вище обставин та доказів в їх сукупності не дає достатніх і переконливих підстав дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 184 КУпАП, та про доведеність її винуватості у вчиненні цього правопорушення.
Будь-які належні, допустимі і беззаперечні докази на спростування вищевказаного в матеріалах справи відсутні.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (частини перша, друга статті 7 КУпАП).
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вказане, проаналізувавши та оцінивши відповідно до вимог статті 252 КУпАП наведені вище обставини справи та докази в їх сукупності, суддя дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП у діях ОСОБА_1 .
Стягнення судового збору у випадку закриття провадження у справі - законом не передбачено.
Керуючись ст.. 7, 184, 247, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП, - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу цього адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Софіївський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя О. В. Томинець