ЄУН 193/1330/24
Провадження 1-в/193/11/25
іменем України
18 лютого 2025 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
засудженого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в сел. Софіївка Криворізького району Дніпропетровської області клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,
У провадження Софіївського районного суду перебуває вищевказане клопотання засудженого ОСОБА_4 , який на час його подання відбував покарання у виді позбавлення волі у ДУ «Софіївська виправна колонія (№ 45)», але на час розгляду справи, у зв'язку з перепрофілюванням цієї установи у табір для військовополонених, був переведений до ДУ "Синельниківської виправної колонії (№94)" для подальшого відбуття покарання.
Засуджений під час судового розгляду справи своє клопотання підтримав та просив застосувати відносно нього умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання. Вказав, що досяг мети виправлення, насамперед має заохочення, працевлаштований двірником в установі. Після звільнення планує стати до лав ЗСУ для захисту держави від збройної агресії РФ.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання засудженого, вважає, що останній не досяг мети виправлення, тому ще потребує стороннього нагляду в умовах ізоляції.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши надані за запитом суду окремі матеріали з особової справи засудженого ОСОБА_4 , дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.
Виходячи із вимог ст. 81 КК України, при застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суди повинні враховувати поведінку засудженого за весь період відбування ним покарання, а також дані про його попередні судимості.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 спочатку був засуджений за вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 15.04.2010 за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі.
Потім, за вироком Вільнянського районного суду Запорізької області від 21.06.2010 його засуджено за ч. 2,3 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ст.. 70,71 КК України до 4 років і 6 місяців позбавлення волі.
Вироком від 02.05.2016 Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_4 був засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки. Вироком апеляційного суду Запорізької області від 28.11.2016 вирок скасований та призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.
Після чого, вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06.12.2016 ОСОБА_4 засуджений за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ст. 70,71 КК України до 4 років 1 місяців позбавлення волі. Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 13.03.2017 вирок від 06.12.2016 був скасований в частині призначення покарання за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, та призначено покарання із застосування вимог ч. 1, 4 ст. 70 КК України у виді 4 років і 1 місяця позбавлення волі. Звільнився 11.10.2018 умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік і 28 днів.
Наразі відбуває покарання за вироком від 26.01.2023 Комунарського районного суду м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 71 КК України до 5 років і 2 місяців позбавлення волі.
Початок строку: 14.06.2021 . Кінець строку: 19.11.2025.
Між тим, станом на 18.02.2025 засуджений не відбув, визначені п. 3 ч. 3 ст. 81 КК України 3/4 призначеного судом строку покарання (3 р. 10 м. і 15 д.).
Право на подання до суду такого клопотання засуджений набуває лише 30 квітня 2025 року.
Засуджений звертаючись до суду з цим клопотанням помилко вважав, що для застосування положень ст. 81 КК України, йому необхідно відбути лише 2/3 частини покарання, адже, як вже зазначено судом вище, теперішнє покарання засуджений відбуває за вчинення злочину (грабежу), який він вчнинив, як видно з вироку суду від 23.01.2023 - 24.08.2019, звільнившись перед цим з місць позбавлення волі умовно-достроково 11.10.2018 на невідбутий строк 1 рік і 28 днів.
У провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває на розгляді судова справа кримінального провадження № 333/6078/19 за клопотанням начальника ДУ «Синельниківська виправна колонія (№94)» про приведення покарання засудженого ОСОБА_4 у відповідність з чинним законодавством, розгляд якої призначено на 25.02.2025.
Таким чином, на час розгляду цієї заяви засудженого, останній не набув права на звернення до суду з питанням про умовно-дострокове його звільнення, оскільки усупереч вимогам п. 3 ч. 3 ст. 81 КК України, він не відбув необхідну 3/4 частину від призначеного судом строку покарання.
Відтак, згадане клопотання засудженого ОСОБА_4 безпідставне, тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 81 КК України, ч. 2 ст. 376, ст. 537, 539 КПК України, суд
Клопотання засудженого ОСОБА_4 про його умовно-дострокове звільнення, - залишити без задоволення.
На ухвалу суду протягом семи днів з дня її оголошення прокурор, захисник можуть подати апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області, а засуджений, який перебуває у місцях позбавлення волі, у той же строк і порядок, але з дня отримання повного тексту цієї ухвали.
У зв'язку з неявкою усіх учасників судового провадження, фіксація оголошення повного тексту цієї ухвали 20 лютого 2025 року звукозаписувальними технічними пристроями не здійснювалася.
Суддя ОСОБА_1