Справа № 183/953/25
№ 1-кп/183/1473/25
20 лютого 2025 року м. Самар
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12025043080000004 від 04.01.2025 стосовно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великі Зозулинці Красилівського району Хмельницької області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , учасника бойових дій, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 190 КК України,
14 грудня 2024 року приблизно о 23 годині 00 хвилин ОСОБА_6 перебував у себе вдома за адресою: АДРЕСА_2 , де перебував з раніше знайомими йому потерпілим ОСОБА_4 , своєю дружиною ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , де вживали спиртні напої. В ході спільного проведення часу ОСОБА_9 побачив у ОСОБА_10 мобільний телефон марки «ZTE» модель «Blade А53 Pro» світло-зеленого кольору, IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 . В цей момент у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_4 , а саме вищевказаним мобільним телефоном, шляхом обману.
Реалізуючи свій прямий умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману, ОСОБА_6 , перебуваючи у вказаний час та місці, попросив у ОСОБА_4 мобільний телефон марки «ZTE» модель «Blade А53 Pro» світло-зеленого кольору, IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_4 , під приводом здійснення телефонного дзвінка. В свою чергу ОСОБА_4 , будучи введеним в оману ОСОБА_6 , не підозрюючи про протиправні наміри останнього, передав йому до рук свій мобільний телефон марки «ZTE» модель «Blade А53 Pro» світло-зеленого кольору, IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_4 .
Доводячи свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_6 , розуміючи, що ніякого телефонного дзвінка з вищевказаного мобільного телефону здійснювати не буде, взяв до рук переданий ОСОБА_4 мобільний телефон, відійшовши від нього, роблячи вигляд, що здійснює телефонний дзвінок та після чого, звертаючи увагу, що ОСОБА_4 знаходиться в алкогольному сп'янінні, вирішив не повертати йому вказаний мобільний телефон та поклав його собі до карману штанів, в які був одягнутий на той момент .
В подальшому ОСОБА_6 розпорядився майном потерпілого на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 3704 гривень 10 копійок.
Крім цього, 15.12.2024 перебуваючи у себе вдома за адресою с. Орілька, вул. Підгірна, 15, ОСОБА_6 вирішив здійснити переказ грошових коштів з картки АТ «ОЩАДБАНК» № НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_4 , на картку АТ «ОЩАДБАНК» № НОМЕР_6 , яка належить його дружині ОСОБА_7 . В цей момент у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_4 , а саме грошовими коштами шляхом таємного викрадення.
Реалізуючи свій прямий умисел, діючи умисно, таємно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою доведення злочинного наміру до кінця, направленого на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів наявних на банківській картці AT «ОЩАДБАНК» № НОМЕР_5 , яка належить та імітована на ім'я ОСОБА_4 , 15.12.2024 о 00 годині 47 хвилин, перебуваючи за адресою: с. Орілька, вул. Підгірна, 15, здійснив переказ грошових коштів за допомогою інтернет-банкінгу «Ощад» з картки АТ «ОЩАДБАНК» № НОМЕР_5 на картку своєї дружини АТ «ОЩАДБАНК» № НОМЕР_6 суму 10 000 гривень, тим самим вчинив таємне викрадення чужого майна - грошових коштів, що належать потерпілому ОСОБА_4 на суму 10 000,00 грн.
В подальшому розпорядився майном потерпілого на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 10 000 гривень 00 копійок.
Окрім цього, 16.12.2024 о 00 годин 00 хвилин перебуваючи у себе вдома за адресою: АДРЕСА_2 , останній вирішив придбати товари для господарства на онлайн-платформі для покупок «TEMU», а також здійснити оплату комунальних послуг за електроенергію за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , розрахувавшись карткою АТ «ОЩАДБАНК» № НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_4 . В цей момент у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_4 , а саме грошовими коштами шляхом таємного викрадення.
Реалізуючи свій прямий умисел, діючи умисно, таємно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою доведення злочинного наміру до кінця, направленого на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів наявних на банківській картці AT «ОЩАДБАНК» № НОМЕР_5 , яка належить та імітована на ім'я ОСОБА_4 , 16.12.2024, 00 годині 00 хвилин, перебуваючи за адресою: с. Орілька, вул. Підгірна, 15 здійснив придбання товарів на онлайн-платформі для покупок «TEMU», розрахувавшись на сайті temu.com грошовими коштами з картки АТ «ОЩАДБАНК» № НОМЕР_5 на загальну суму 11 790 гривень 51 копійок, а також здійснив оплату комунальних послуг за електроенергію за допомогою сервісу онлайн-оплат «UKRKYIVPAYHUBUTILITY» з картки АТ «ОЩАДБАНК» № НОМЕР_5 суму 10 000 гривень, тим самим вчинив таємне викрадення чужого майна - грошових коштів, що належать потерпілому ОСОБА_4 на суму 21 790,51 грн.
В подальшому ОСОБА_6 розпорядився майном потерпілого на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 21 790 гривень 51 копійок.
Крім цього, 16.12.2024 перебуваючи у себе вдома за адресою: с. Орілька, вул. Підгірна, 15, останній вирішив здійснити переказ грошових коштів з картки АТ «ОЩАДБАНК» № НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_4 , на картку АТ «Універсал банк» № НОМЕР_7 , яка належить його дружині ОСОБА_7 . В цей момент у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_11 , а саме грошовими коштами шляхом таємного викрадення.
Реалізуючи свій прямий умисел, діючи умисно, таємно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою доведення злочинного наміру до кінця, направленого на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів наявних на банківській картці AT «ОЩАДБАНК» № НОМЕР_5 , яка належить та імітована на ім'я ОСОБА_4 , у період часу з 23 годині 52 хвилин 16.12.2024 по 00 годин 33 хвилини 17.12.2024, перебуваючи за адресою: с. Орілька, вул. Підгірна, 15, здійснив переказ грошових коштів за допомогою інтернет-банкінгу «Ощад» з картки АТ «ОЩАДБАНК» № НОМЕР_5 на картку своєї дружини АТ «Універсал банк» № НОМЕР_7 не загальну суму 13 500 гривень, тим самим вчинив таємне викрадення чужого майна - грошових коштів, що належать потерпілому ОСОБА_4 на загальну суму 13 500,00 грн.
А саме, 16.12.2024 о 23 годині 52 хвилини здійснив переказ грошових коштів за допомогою інтернет-банкінгу «Ощад» з картки АТ «ОЩАДБАНК» № НОМЕР_5 на картку своєї дружини АТ «Універсал банк» № НОМЕР_7 на суму 5 000 гривень, тим самим вчинив таємне викрадення чужого майна - грошових коштів, що належать потерпілому ОСОБА_4
17.12.2024 о 00 годин 10 хвилин здійснив переказ грошових коштів за допомогою інтернет-банкінгу «Ощад» з картки АТ «ОЩАДБАНК» № НОМЕР_5 на картку своєї дружини АТ «Універсал банк» № НОМЕР_7 на суму 5 000 гривень, тим самим вчинив таємне викрадення чужого майна - грошових коштів, що належать потерпілому ОСОБА_4
17.12.2024 о 00 годин 31 хвилин здійснив переказ грошових коштів за допомогою інтернет-банкінгу «Ощад» з картки АТ «ОЩАДБАНК» № НОМЕР_5 на картку своєї дружини АТ «Універсал банк» № НОМЕР_7 на суму 500 гривень, тим самим вчинив таємне викрадення чужого майна - грошових коштів, що належать потерпілому ОСОБА_4
17.12.2024 о 00 годин 32 хвилин здійснив переказ грошових коштів за допомогою інтернет-банкінгу «Ощад» з картки АТ «ОЩАДБАНК» № НОМЕР_5 на картку своєї дружини АТ «Універсал банк» № НОМЕР_7 на суму 1 000 гривень, тим самим вчинив таємне викрадення чужого майна - грошових коштів, що належать потерпілому ОСОБА_4
17.12.2024 о 00 годин 33 хвилин здійснив переказ грошових коштів за допомогою інтернет-банкінгу «Ощад» з картки АТ «ОЩАДБАНК» № НОМЕР_5 на картку своєї дружини АТ «Універсал банк» № НОМЕР_7 на суму 2 000 гривень, тим самим вчинив таємне викрадення чужого майна - грошових коштів, що належать потерпілому ОСОБА_4 .
В подальшому розпорядився майном потерпілого на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 13 500 гривень 00 копійок.
Крім цього, 17.12.2024 перебуваючи у себе вдома за адресою с. Орілька, вул. Підгірна, 15, останній вирішив здійснити переказ грошових коштів з картки АТ «ОЩАДБАНК» № НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_4 , на картку АТ «Універсал банк» № НОМЕР_7 , яка належить його дружині ОСОБА_7 , щоби в подальшому піти в магазин та витратити їх на алкоголь та продукти харчування. В цей момент у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_11 , а саме грошовими коштами шляхом таємного викрадення.
Реалізуючи свій прямий умисел, діючи умисно, таємно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою доведення злочинного наміру до кінця, направленого на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів наявних на банківській картці AT «ОЩАДБАНК» № НОМЕР_5 , яка належить та імітована на ім'я ОСОБА_4 , 17.12.2024 о 07 годині 30 хвилин, перебуваючи за адресою: с. Орілька, вул. Підгірна, 15, здійснив переказ грошових коштів за допомогою інтернет-банкінгу «Ощад» з картки АТ «ОЩАДБАНК» № НОМЕР_5 на картку своєї дружини АТ «Універсал банк» № НОМЕР_7 суму 10 000 гривень, тим самим вчинив таємне викрадення чужого майна - грошових коштів, що належать потерпілому ОСОБА_4 на суму 10 000,00 грн.
В подальшому ОСОБА_6 розпорядився майном потерпілого на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 10 000 гривень 00 копійок.
Крім цього, 24.12.2024 перебуваючи у себе вдома за адресою: с. Орілька, вул. Підгірна, 15, останній вирішив здійснити переказ грошових коштів з картки АТ «ОЩАДБАНК» № НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_4 , на картку АТ «Універсал банк» № НОМЕР_7 , яка належить його дружині ОСОБА_7 . В цей момент у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_11 , а саме грошовими коштами шляхом таємного викрадення.
Реалізуючи свій прямий умисел, діючи умисно, таємно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою доведення злочинного наміру до кінця, направленого на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів наявних на банківській картці AT «ОЩАДБАНК» № НОМЕР_5 , яка належить та імітована на ім'я ОСОБА_4 , 24.12.2024 о 12 годині 13 хвилин, перебуваючи за адресою: с. Орілька, вул. Підгірна, 15, здійснив переказ грошових коштів за допомогою інтернет-банкінгу «Ощад» з картки АТ «ОЩАДБАНК» № НОМЕР_5 на картку своєї дружини АТ «Універсал банк» № НОМЕР_7 суму 5 300 гривень, тим самим вчинив таємне викрадення чужого майна - грошових коштів, що належать потерпілому ОСОБА_4 на суму 5 300,00 грн.
В подальшому ОСОБА_6 розпорядився майном потерпілого на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 5300 гривень 00 копійок.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину свою визнав повністю та показав, що обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорює та повністю визнає себе винним у пред'явленому обвинуваченні. Своїми показаннями підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. У скоєному щиро кається, зробив для себе відповідні висновки. Попросив вибачення у потерпілого.
В судовому засіданні у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст вищенаведених обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
Оскільки учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких обвинуваченим ОСОБА_6 скоєно кримінальні правопорушення, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового процесу проти цього не заперечували, і на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням доказів щодо обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, характеризують особу обвинуваченого та обтяжують чи пом'якшують покарання.
Також в судовому засіданні суд роз'яснив учасникам судового процесу вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.
Таким чином, суд ухвалює вирок в особливому порядку без дослідження будь-яких доказів обставин, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 91 КПК України.
Отже, суд, дослідивши докази в межах пред'явленої підозри, не виходячи за межі пред'явленого обвинувачення, яке прокурор підтримав в судовому засіданні, доходить однозначного висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у:
- таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, за епізодом від 15.12.2024;
- таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, за епізодами від 16.12.2024, 17.12.2024, 24.12.2024;
- заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), доведена у повному обсязі і його умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 190 КК України, відповідно.
При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому, суд керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, сукупність усіх обставин у справі.
Так, надаючи оцінку кількості епізодів злочинної діяльності обвинуваченого ОСОБА_6 , суд враховує, що останній вчинив шість кримінальних правопорушень, п'ять з яких у відповідності до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами.
Однак, обставиною, яка пом'якшують покарання ОСОБА_6 , суд визнає його щире каяття, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки, визнанні вини та готовності підлягати кримінальній відповідальності.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_6 , судом не встановлено.
Крім того, суд бере до уваги дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, вину свою визнав повністю, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, є учасником бойових дій, нагороджений медалями «захисник України» та «за хоробрість в бою», а також те, що в судовому засіданні ОСОБА_6 попросив вибачення у потерпілого ОСОБА_4 та останній його пробачив. Судом також враховується, що завдана шкода потерпілому відшкодована частково, та обвинувачений зобов'язався її повністю відшкодувати.
Тому, з урахуванням особливостей вказаних кримінальних правопорушень та обставин їх вчинення, особи обвинуваченого та його ставлення до скоєного, за наявності пом'якшуючої покарання обставини, та відсутністю обставин, які обтяжують його, а також думки потерпілого, який не наполягав на призначенні ОСОБА_6 суворого покарання, суд дійшов висновку про можливість призначення ОСОБА_6 покарання без ізоляції його від суспільства, а саме у виді позбавлення волі на певний строк на рівні мінімальної межі санкції ч. 4 ст. 185 КК України, та обмеження волі в межах санкції ч. 1 ст. 190 КК України, із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України, та на підставі ст. 75 КК України звільнення його від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, оскільки саме таке покарання буде співмірним меті його застосування та повністю відповідати ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, конкретним їх обставинам, обставинам, що пом'якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.
Призначаючи покарання як кару суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді позбавлення волі на вказаний вище строк з випробуванням буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід до ОСОБА_6 не застосовувався.
На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на п'ять років;
- за ч. 1 ст. 190 КК України у виді обмеження волі строком на два роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням строком на один рік шість місяців.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази:
- мобільний телефон «ZTE» модель «Blade А53 Pro» 4/64 GB світло-зеленого кольору, який зберігається в камері схову речових доказів ВП № 2 Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області - повернути за належністю його власнику потерпілому ОСОБА_4 ;
- виписку по картковому рахунку НОМЕР_8 , яка зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1