18.02.2025 Єдиний унікальний номер 205/10184/23
1-кп/205/126/25
18 лютого 2025 року м. Дніпро
Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023041690001410 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого середню технічну освіту, одруженого, малолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , судимості не має,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Постановою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 05.12.2022 року, у справі № 187/1351/22 (3/0187/842/22) ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за вчинення домашнього насильства відносно своєї дружини ОСОБА_5 .
Так, 19.11.2022 року, близько 12 години 10 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , де він проживав разом зі своєю дружиною ОСОБА_5 , на ґрунті особистих неприязних відносин, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства щодо своєї дружини, з якою перебуває у сімейних відносинах, вчинив психологічне насильство щодо ОСОБА_5 , а саме, ображав в грубій формі нецензурними словами, використовуючи нецензурну лайку, погрожував фізичною розправою. В результаті чого потерпіла ОСОБА_5 зазнала психологічних страждань.
Постановою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 16.01.2023 року, у справі № 187/1345/22 (3/0187/23/23), ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за вчинення домашнього насильства відносно своєї дружини ОСОБА_5 .
Так, 19.11.2022 року, близько 15 години 30 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем проживання ОСОБА_5 , де він проживає разом зі останньою, а саме, за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті особистих неприязних відносин, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства щодо своєї дружин, з якою перебуває у сімейних відносинах, вчинив психологічне насильство щодо ОСОБА_5 , а саме ображав її в грубій формі нецензурними словами, використовуючи нецензурну лайку, погрожував фізичною розправою. В результаті чого потерпіла ОСОБА_5 зазнала психологічних страждань.
Постановою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 19.07.2023 року у справі № 205/6570/23 (3/205/3225/23), ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, за вчинення домашнього насильства відносно своєї дружини, тобто відносно ОСОБА_5 .
Так, 18.06.2023 року, близько 00 години 10 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого мешкання, де він проживає разом зі своєю дружиною ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 на ґрунті особистих неприязних відносин, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства щодо своєї дружини, з якою перебуває у сімейних відносинах, вчинив психологічне насильство щодо ОСОБА_5 , а саме, ображав її в грубій формі нецензурними словами, використовуючи нецензурну лайку, погрожував фізичною розправою. В результаті чого потерпіла ОСОБА_5 зазнала психологічних страждань.
Постановою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 19.07.2023 року, у справі № 205/6571/23 (3/205/3226/23), ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, за вчинення домашнього насильства відносно своєї дружини ОСОБА_5 .
Так, 18.06.2023 року, близько 08 години 00 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого мешкання, де він проживає разом зі своєю дружиною ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті особистих неприязних відносин, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства щодо своєї дружини, з якою перебуває у сімейних відносинах, вчинив психологічне насильство щодо ОСОБА_5 , а саме, ображав її в грубій формі нецензурними словами, використовуючи нецензурну лайку, погрожував фізичною розправою. В результаті чого потерпіла ОСОБА_5 зазнала психологічних страждань.
Постановою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 28.07.2023 справі № 205/6843/23 (3/205/3328/23), ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, за вчинення домашнього насильства відносно своєї дружини, тобто відносно ОСОБА_5 .
Так, 17.06.2023 року, близько 20 години 20 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого мешкання, де він проживає разом зі своєю дружиною ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті особистих неприязних відносин, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства щодо своєї дружини, з якою перебуває у сімейних відносинах, вчинив психологічне насильство щодо ОСОБА_5 , а саме, ображав її в грубій формі нецензурними словами, використовуючи нецензурну лайку, погрожував фізичною розправою. В результаті чого потерпіла ОСОБА_5 зазнала психологічних страждань.
Надалі ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого мешкання, де він проживає разом зі своєю дружиною ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті особистих неприязних відносин, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства щодо своєї дружини, з якою перебуває у сімейних відносинах, вчинив психологічне насильство щодо ОСОБА_5 а саме, ображав її в грубій формі нецензурними словами, використовуючи нецензурну лайку, погрожував фізичною розправою. В результаті чого потерпіла ОСОБА_5 зазнала психологічних страждань та було складено чотири протоколи про адміністративне правопорушення за ч.ч. 1,2 ст. 173-2 КУпАП.
Складені адміністративні матеріали №205/8687/23, № 205/8710/23, №205/8717/23, №205/8719/23 відносно ОСОБА_3 , який вчинив насильство в сім'ї, відносно своєї дружини ОСОБА_5 були направлені до Ленінського районного суду міста Дніпропетровська для розгляду та прийняття рішення.
Незважаючи, на те, що ОСОБА_3 неодноразово був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, вчиненого у формі психологічного насильства, яке виразилось у словесних образах, погрозах, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_5 .
Так, 05.09.2023 року, близько 19 години 00 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого мешкання, де він проживає разом зі своєю дружиною ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті особистих неприязних відносин, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства щодо своєї дружини, з якою перебуває у сімейних відносинах, вчинив психологічне насильство щодо ОСОБА_5 , а саме, ображав її в грубій формі нецензурними словами, використовуючи нецензурну лайку, погрожував фізичною розправою, не виконуючи умови складених адміністративних матеріалів, стосовно своєї дружини ОСОБА_5 , чим вчинив насильство в сім'ї. В результаті чого потерпіла ОСОБА_5 зазнала психологічних страждань та була змушена звернутись з заявою до ВП № 3 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
В результаті вчинення ОСОБА_3 , умисних, протиправних дій, що виразились у вчиненні систематичного домашнього насильства психологічного характеру, відносно своєї дружини, а саме, потерпілої ОСОБА_5 , остання зазнала психологічних страждань, а саме, вказані дії викликали у потерпілої побоювання за свою безпеку та спричинили емоційну невпевненість, нездатність себе захистити.
Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав в повному обсязі, та суду пояснив, що він не вчиняє домашнє насильство відносно своєї дружини - потерпілої ОСОБА_5 . Так, обвинувачений не заперечує, що зловживає алкогольними напоями, не заперечує, що відносно нього були складені протоколи про адміністративне правопорушення щодо домашнього насильства, знає, що його неодноразово притягнуто до адміністративної відповідальності, але ж постанови суду не оскаржував. Обвинувачений заперечує вчинення домашнього насильства при зазначених в обвинувальному акті обставинах та час, зазначаючи, що він тоді робив зауваження членам своєї сім'ї. Підтвердив, що 18.06.2023 року, дійсно він був у стані алкогольного сп'яніння, однак жодних протиправних дій відносно дружини не вчиняв. Також, заперечував, що вчиняв відносно потерпілої ОСОБА_5 домашнє насильство 19.11.2022 року, 17.06.2023 року, 05.09.2023 року, а навпаки зазначив, що відносно нього є тиск з боку сім'ї, наполягав, що жодних протиправних дій не вчиняв.
Проте, незважаючи на повне невизнання ОСОБА_3 своєї вини, його вина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується дослідженими у судовому засіданні наступними доказами.
Поясненнями потерпілої ОСОБА_5 , яка пояснила, що вона разом з обвинуваченим ОСОБА_3 , сином, невісткою та онуками проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Обвинувачений ОСОБА_3 веде аморальний спосіб життя, ніде не працює, зловживає алкогольними напоями, провокує бійки, виражається грубою нецензурною лайкою, погрожує фізичною розправою. Зазначила, що коли обвинувачений приходить додому в стані алкогольного сп'яніння,то він починає сварку, погрожує її вбити, погрожує, що заріже ножем, зазначила, що вона дуже налякана, навіть лягає спати з предметом для самозахисту. Так, в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 підтвердила всі епізоди вчинення її чоловіком ОСОБА_3 домашнього насильства, що зазначені в обвинувальному акті, а саме, два епізоди 19.11.2022 року, два епізоди 18.06.2023 року, 17.06.2023 року, 05.09.2023 року, підтвердила, що по всім епізодам викликалась поліція, складалися протоколи, які в подальшому розглядались судом та останній притягувався до адміністративної відповідальності, проте, незважаючи на все, продовжував вчиняти домашнє насилля. Вказала, що чоловік порушує термінові заборонні приписи, вона навіть зверталася до благодійного фонду з приводу вчинення відносно неї та членів їх сім'ї домашнього насильства, зазначила, що відносно її чоловіка 11.10.2023 року складені були ще чотири протоколи за вчинення домашнього насильства, просила призначити обвинуваченому ОСОБА_3 суворе покарання, оскільки систематичні неправомірні дії обвинуваченого приводять її до душевних страждань, невпевненості, не можливості себе захистити, до пригніченого стану.
Крім цього, вина обвинуваченого підтверджується поясненнями свідків.
Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , яка є невісткою обвинуваченого ОСОБА_3 свідчила, що вона разом зі своїм чоловіком, їх дітьми та його батьками мешкають спільно. Свідчила, що обвинувачений ОСОБА_3 тривалий час зловживає алкогольними напоями, коли приходить додому напідпитку постійно вчиняє домашнє насильство, провокує сварки, виражається грубою нецензурною лайкою, ображає свою дружину ОСОБА_5 , бив її по голові. Так, пам'ятає, що 18.06.2023 року вони лягли спати, а обвинувачений ОСОБА_3 дуже гучно зачинив двері, на що зробили зауваження, що всі сплять, в тому числі і маленькі діти, але ж ОСОБА_3 почав відразу звертатися до потерпілої з грубою нецензурною лайкою, хоча його ніхто не провокував, всі конфлікти відбувалися в присутності неповнолітніх дітей. Свідок пояснила, що потерпіла ОСОБА_5 неодноразово зверталася з заявами до поліції, більше двадцяти разів, на обвинуваченого були складені протоколи про адміністративні правопорушення, коли її чоловік ОСОБА_7 захищає свою мати, обвинувачений ОСОБА_3 в агресивній формі свариться на нього та погрожує застосовувати до нього фізичну силу, були випадки, коли обвинувачений всіх членів сім'ї виганяв з квартири, термінові заборонні приписи не виконує, та продовжує вчиняти домашнє насильство, чим завдає психологічних страждань.
Свідок ОСОБА_7 , який є сином обвинуваченого ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_5 , був допитаний в судовому засіданні та свідчив, що його батько постійно зловживає алкогольними напоями, приходить за місцем їх спільного мешкання в стані алкогольного сп'яніння, починає вчиняти сварки, систематично виражається грубою нецензурною лайкою, ображає його мати - потерпілу по справі ОСОБА_5 , та його з дружиною, під час сварок присутні їх малолітні діти. Свідок в судовому засіданні підтвердив обставини зазначені в обвинувальному акті, зазначив, що обвинувачений ОСОБА_3 постійно вчиняє домашнє насильство, не виконує термінові заборонні приписи, на попередження не реагує, веде себе агресивно, свідок неодноразово викликав поліцію. Підтвердив, що 19.11.2022 року, коли батьки перебували у СТ «Корунд» в с.Куліші, йому зателефонувала мати та попрохала про допомогу, оскільки ОСОБА_3 перебував в стані алкогольного сп'яніння та погрожував їй фізичною розправою. Коли він приїхав, мати йому розповіла, що батько, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив сварку, виражався нецензурною лексикою, ображав, пам'ятає, що в той день вони викликали поліцію два рази, оскільки батько не заспокоївся та знов повернувся до мати та став нецензурно лаятись, погрожувати фізичною розправою.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , яка є сусідкою обвинуваченого та потерпілої, суду пояснила, що вона в 2023 році, більш точної дати не пам'ятає, почула крики невістки потерпілої ОСОБА_9 та почула як гучно кричать діти, прийшовши до них, вона побачила як обвинувачений ОСОБА_3 душив невістку. Свідчила, що ОСОБА_3 постійно приходить до місця мешкання напідпитку, починає вчиняти сварки зі своєю дружиною ОСОБА_5 , яка неодноразово розповідала їй, що він її бив. Також, їй відомо, що відносно обвинуваченого ОСОБА_3 неодноразово були складені протоколи про адміністративні правопорушення щодо домашнього насильства, до їх місця проживання постійно приїжджає поліція. Свідок у 2023 році бачила сварку між ними, чула як обвинувачений висловлює погрози потерпілій ОСОБА_5 , яка просила викликати поліцію, за зовнішніми ознаками обвинувачений ОСОБА_3 тоді перебував в стані алкогольного сп'яніння.
Допитаний свідок ОСОБА_10 , який є знайомим обвинуваченого ОСОБА_3 , з яким він разом працює, в судовому засіданні свідчив, що йому обвинувачений скаржився на сімейні стосунки, був дуже знервований, зазначив, що його в сім'ї всі ображають, що він всім заважає. Свідок зазначив, що декілька разів був у нього вдома, дружину його не бачив, приблизно перебував хвилин 10, приїжджав забрати транспортний засіб, оскільки обвинувачений вживав алкогольні напої, коли приїжджав бачив, що обвинувачений ОСОБА_3 спить в автомобілі.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 свідчила, що їй відомо, що обвинувачений ОСОБА_3 зловживає алкогольними напоями, влаштовує сварки, бачила відеозапис, як обвинувачений бив потерпілу, погрожував фізичною розправою, який їй на мобільний телефон відправляла ОСОБА_5 . Свідок зазначила, що коли вона приїхала до потерпілої в гості, то бачила сліди побиття на її обличчі, потерпіла їй багато разів за останній рік жалілася на поведінку свого чоловіка, на постійні сварки, погрози, вчинення відносно неї домашнього насильства.
Окрім вказаних показів свідків та потерпілої, вина ОСОБА_3 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, також підтверджується безпосередньо дослідженими судом по справі письмовими доказами:
-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від ОСОБА_5 , в якій вона просить прийняти міри до її чоловіка ОСОБА_3 , який за адресою спільного мешкання: АДРЕСА_1 , систематично протягом року вчиняє відносно неї домашнє насильство, заява подана 05.09.2023 року;
-постановою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 05 грудня 2022 року, що набрала законної сили 16.12.2022 року, якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу, за обставин, при яких 19.11.2022 року о 11.00 год., ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за адресою: СТ «Корунд» в АДРЕСА_3 , вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_5 , що виразилося у висловлюванні на її адресу грубою нецензурною лайкою. Стосовно кривдника ОСОБА_3 винесено терміновий заборонний припис строком на 3 дні, з 12.00 год. 19.11.2022 року до 12.00 год. 22.11.2022 року про заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою собою. Після цього, 19.11.2022 року о 12.10 год., ОСОБА_3 , знаходячись за вищезазначеною адресою вчинив насильство у сім'ї психологічного характеру стосовно своєї дружини ОСОБА_5 , що виразилось у висловлюванні на її адресу грубою нецензурною лайкою, чим порушив терміновий заборонний припис;
-постановою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 16 січня 2023 року, що набрала законної сили 27.01.2023 року, якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу, за обставин, при яких 19.11.2022 року, близько 15.30 год., ОСОБА_3 за місцем проживання ОСОБА_5 по АДРЕСА_4 ОСОБА_3 вчинив домашнє насильство, а саме, сварку зі своєю дружиною, в ході якої ображав її, чим порушив вимоги тимчасового заборонного припису серії АА 268210, щодо заборони у спілкуванні з дружиною;
-постановою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 19 липня 2023 року, що набрала законної сили 01.09.2023 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт, за обставин, при яких 18.06.2023 року о 00.10 год., ОСОБА_3 , знаходячись за місцем свого мешкання, не виконав термінового заборонного припису в частині залишення місця проживання постраждалої особи ОСОБА_5 , повторно протягом року після притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП;
-постановою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 19 липня 2023 року, що набрала законної сили 01.09.2023 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт, за обставин, при яких 18.06.2023 року о 08.00 год., ОСОБА_3 , знаходячись за місцем свого мешкання, вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_5 , ударив в обличчя, внаслідок чого була завдана шкода фізичному здоров'ю потерпілої, повторно протягом року після притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП;
-постановою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 28 липня 2023 року, що набрала законної сили 08.08.2023 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу, за обставин, при яких 17.06.2023 року о 20.20 год., ОСОБА_3 , знаходячись за місцем свого мешкання, умисно погрожував нанесенням тілесних ушкоджень та фізичною розправою по відношенню до своєї дружини ОСОБА_5 , чим спричинив психологічне насильство;
-терміновим заборонним приписом відносно кривдника серії АА № 169927 від 17.06.2023 року, згідно яких ОСОБА_3 на певний період зобов'язано залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборонено на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою собою, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
Отже сукупність досліджених письмових доказів, показів потерпілої, свідків, що узгоджуються між собою та свідчать, що обвинувачений ОСОБА_3 , який є чоловіком потерпілої ОСОБА_5 , починаючи з листопада 2022 року систематично застосовував домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_5 та порушував термінові заборонні приписи, за що його було притягнуто до адміністративної відповідальності та винесено відповідні постанови суду, які набрали законної сили.
Так, кожна з цих подій домашнього насильства не утворює окремого складу кримінального правопорушення, проте є ознакою у вчиненні єдиного продовжуваного злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, що свідчить про систематичність таких дій обвинуваченого.
Незважаючи на неодноразове складання адміністративних протоколів та притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 належних висновків для себе не зробив та продовжив застосовувати домашнє насильство щодо потерпілої, виражаючись в бік останньої словами грубої нецензурної лайки, погрожуючи фізичною розправою.
Систематичні протиправні дії ОСОБА_3 призвели до психологічних страждань потерпілої та погіршення якості її життя.
При вирішенні питання про наявність в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого 126-1 КК України, суд виходить із того, що статтею 126-1 КК України передбачено кримінальну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров'я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
Верховний Суд зазначив, що відповідно до диспозиції ст. 126-1 КК України обов'язковою ознакою цього складу злочину є систематичність вчинення насильства, тобто повторюваність його епізодів протягом певного часу. На стороні обвинувачення лежить обов'язок довести цю складову злочину, для чого вона може надати відповідні докази систематичності домашнього насильства, у тому числі, але не виключно, підтвердження притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
Таким чином, будь-які попередні епізоди домашнього насильства входять до предмету доказування обвинувачення за ст. 126-1 КК України і докази, що стосуються вчинення цих епізодів, були представлені стороною обвинувачення, досліджені судом та є належними, оскільки стосуються обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Ознакою об'єктивної сторони зазначеного кримінального правопорушення є систематичність фізичного, психологічного та економічного насильства, застосовуваного до подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах.
Сама ж систематичність характеризується як кількісним критерієм (багаторазовість періодично здійснюваних дій), так і якісним, яким є взаємозв'язок, внутрішня єдність, що утворює наполегливу протиправну поведінку винуватої особи стосовно певного потерпілого чи потерпілих.
За вчинення одиничних діянь, які мають ознаки домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування, винувата особа може бути притягнута до відповідальності за ст. 173-2 КУпАП. Іншими словами адміністративним проступком, відповідальність за який наступає за ст. 173-2 КУпАП, може визнаватися вчинення домашнього насильства, яке не є тривалим чи систематичним.
Натомість систематичність як ознака кримінально-караного діяння означає повторюваність тотожних чи схожих дій чи бездіяльності, кожне з яких само по собі може створювати враження незначного, але їх вчинення у своїй сукупності досягають того рівня якості, коли у цілому діяння набувають ознак кримінального правопорушення, призводячи до наслідків, визначених диспозицією ст. 126-1 КК України (фізичні або психологічні страждання, розлади здоров'я, втрата працездатності, емоційна залежність або погіршення якості життя).
Тобто, для кваліфікації дій винуватої особи важливо, що насильницькі дії вчиняються систематично, а систему може становити як неодноразово застосована одна із трьох форм насильства, зазначена у ст. 126-1 К України, так і різна варіативність поєднання як фізичного, так і психологічного та економічного насильства щодо однієї і тієї самої потерпілої особи чи осіб.
При цьому, кількісний критерій систематичності як ознака домашнього насильства полягає в учиненні трьох і більше актів насильства, про що раніше зазначав Верховний Суд (справа №583/3295/19, провадження №51-6189 км 20).
Ця ознака кримінального правопорушення поряд з іншими, визначеними ч. 1 ст. 91 КПК України, підлягає доказуванню в установленому законом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, на потерпілого.
Статтею 84 КПК визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Норми кримінального процесуального законодавства не передбачають необхідності доведення факту домашнього насильства якимось певним видом доказів. Діяння та наслідки, зазначені у ст. 126-1 КК України, підлягають доказуванню і оцінці, виходячи з положень статей 84, 92, 94 КПК України.
Тобто, факт документування домашнього насильства має значення для доказування систематичності, але не більше ніж інші передбачені законом докази, тому не має значення, чи було відображено в адміністративному протоколі поліції, в обмежувальному приписі чи в іншому документі факти актів насильства.
Відповідно систематичність домашнього насильства, яке наполегливо продовжує вчиняти винувата особа, у тому числі, але не виключно, може бути підтверджена попереднім притягненням її до адміністративної відповідальності не менше двох разів за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП.
За таких обставин те, що ОСОБА_3 раніше притягували до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, не виключає наявності в його діях складу кримінального правопорушення, оскільки він продовжував вчиняти домашнє насильство, кількість епізодів яких загалом не менше трьох і ці систематичні дії потягли у потерпілої ОСОБА_5 наслідки, визначені ст. 126-1 КК України.
Тобто, попереднє притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за умови подальшої повторюваності вчинення ним протиправних дій щодо потерпілої ОСОБА_5 і настання для неї негативних наслідків у вигляді психологічних страждань та погіршення якості її життя, які визначені законодавцем як більш тяжкі, ніж ті, що зазначені в законодавстві України про адміністративні правопорушення, не свідчить про подвійне притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а підтверджує систематичність дій винуватої особи.
Також у справі встановлено наявність обов'язкової ознаки об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, а саме: наслідків у вигляді психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
При цьому, шкода фізичному або психологічному здоров'ю потерпілої особи, яка могла бути чи завдана потерпілій особі, передбачена як наслідок адміністративного правопорушення, передбаченого 173-2 КУпАП, не охоплюється поняттям «фізичні або психологічні страждання, втрата працездатності, емоційна залежність, погіршення якості життя потерпілої особи», що є наслідком кримінально-караних діянь, визначених ст. 126-1 КК, на чому також раніше наголошував Верховний Суд (справа № 583/3295/19, провадження № 51-6189 км 20).
Оцінюючи досліджені докази, кожний окремо та в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, такими, що узгоджуються між собою, та достатніми, щоб покласти їх в основу вироку, приходячи до висновку, що винуватість обвинуваченого поза розумним сумнівом знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду цього кримінального провадження.
А тому, відповідно до ст. 94 КПК України, аналізуючи вищезазначені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх матеріалів кримінального провадження, керуючись законом, приходить до переконання, що зазначені докази є належними, допустимими, достовірними, перебувають між собою у взаємозв'язку, доповнюють один одного, не суперечать між собою, та підтверджують, що подія кримінального правопорушення мала місце, провина обвинуваченого доведена поза розумним сумнівом, противоправні дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за статтею 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо подружжя, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань потерпілої особи.
Відповідно до ст. 65 КК України, п.1 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24 жовтня 2003 року, під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд має враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості й індивідуалізації покарання, враховуючи характер суспільної небезпечності і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності до вимог ст.66 КК України, судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності до вимог ст.67 КК України, судом встановлено вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.
Обговорюючи питання про вид і міру покарання ОСОБА_3 , суд враховує вимоги ст. 65 КК України, характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, що у відповідності до ст. 12 КК України класифікується як нетяжкий злочин, думку потерпілої, яка просила призначити суворе покарання, данні про особу обвинуваченого, який судимості не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, офіційно не працевлаштований, одружений, малолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має, який вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав, не розкаявся, відтак не усвідомив протиправність своєї поведінки, за місцем мешкання характеризується посередньо.
Разом з цим, суд вважає, що у діях обвинуваченого відсутня обставина, що пом'якшує покарання, яка зазначена в обвинувальному акті, а саме щире каяття, оскільки неодноразове вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 правопорушень, пов'язаних із домашнім насильством впродовж короткого проміжку часу, свідчать про відсутність у обвинуваченого щирого жалю з приводу вчиненого злочину, осуду своїх протиправних дій, його схильність вирішувати життєві ситуації шляхом застосування насильства, перекладання самої причини конфліктів на дружину та інших членів родини, а відтак це свідчить про відсутність ознак щирого каяття.
Таким чином, виходячи із суспільної небезпеки вчиненого, беручи до уваги особу обвинуваченого, з урахуванням відсутності обставин, що пом'якшують та наявність обставини, що обтяжує покарання, а саме, вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя, а також з врахуванням сукупності всіх обставин, які характеризують особу винного, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції ст.126-1 КК України у виді обмеження волі.
При цьому, враховуючи дані про особу обвинуваченого, який не працює; раніше притягався до кримінальної відповідальності; систематично вчиняє домашнє насильство по відношенню до своєї дружини, то підстав для застосування ст.69 чи 75 КК України, суд не вбачає.
Менш суворі види покарання у виді громадських робіт, пробаційного нагляду будуть недостатні для виправлення обвинуваченого, оскільки ОСОБА_3 не висловлює каяття у вчиненому, продовжує протиправну поведінку щодо дружини ОСОБА_5 , покарання, які призначалися ОСОБА_3 судом при неодноразовому притягненні останнього до адміністративної відповідальності за 173-2 КУпАП, не досягли своєї мети, не змусили обвинуваченого виправитись.
Крім того, згідно із ст. 91-1 КК України, в інтересах потерпілої від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів.
Такі заходи можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.
Таким чином, враховуючи встановлені у кримінальному провадженні обставини, суд вважає за доцільне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 обмежувальні заходи, передбачені п. 4 ч.1 ст. 91-1 КК України, у виді заборони листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб терміном на 3 (три) місяці.
Призначене покарання та застосований обмежувальний захід, на думку суду, забезпечить виправлення ОСОБА_3 та попередить вчинення ним нових кримінальних правопорушень та буде цілком відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі винного.
У відповідності до ч.1, 4 ст.57 КВК України обвинувачений ОСОБА_3 підлягає направленню до місця відбуття покарання - виправного центру, самостійно за рахунок держави.
У разі невиїзду засудженого ОСОБА_3 до місця відбування покарання без поважних причин або ухилення засудженого від отримання припису суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації направляє засудженого до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.
Згідно до ч.1, 2 ст.58 КВК України строк покарання підсудному ОСОБА_3 обчислювати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.
Строк дії запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання сплинув, інший запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не було заявлено.
Речові докази та процесуальні витрати по кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі, строком на строк 1 (один) рік.
Строк покарання засудженому ОСОБА_3 обчислювати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.
На підставі п. 4 ч. 1, ч. 3 ст. 91-1 КК України, застосувати до ОСОБА_3 , обмежувальний захід у виді заборони листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб терміном на 3 (три) місяці.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржено в тридцятиденний строк з дня його проголошення в судову палату по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська. Копія вироку після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1