Справа № 203/1107/25
Провадження № 2/0203/1043/2025
КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
про повернення позовної заяви
20 лютого 2025 року суддя Кіровського районного суд м. Дніпропетровська Колесніченко О.В., розглянувши у провадженні № 2/0203/1043/2025 позовну заяву ОСОБА_1 , -
18 лютого 2025 року позивач через представника за довіреністю ОСОБА_2 подав до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська цю заяву, пред'являючи позов до ОСОБА_3 , зазначивши третьою особою орган опіки та піклування адміністрації Чечелівського району Дніпропетровської області, на предмет усунення перешкод у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_4 , встановлення графіку зустрічей та способу участі у вихованні доньки, а також заборони відповідачу одноосібно вирішувати питання про зміну місця проживання дітей та вивезення їх закордон без згоди батька.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, приходжу до висновку що позовну заяву слід повернути, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Так, пред'явлена позовна заява не підписана позивачем ОСОБА_1 , а підписана його представником ОСОБА_2 , на підтвердження повноважень якої надано копію довіреності від 24 червня 2024 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лушкіною О.В., строком дії до 24 червня 2027 року.
Статтею 131-2 Конституції України визначено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Такі випадки визначені в частині другій статті 60 ЦПК України відповідно до якої під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність.
Відповідно до частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 4 статті 19 ЦПК України малозначні справи розглядаються в спрощеному позовному провадженні.
Отже, законом визначена категорія справ, яка розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, в яких представництво може здійснюватися особою, яка діє за довіреністю.
Згідно п. 1 ч. 4 чт. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
В той же час, зазначена справа не може бути розглянута в порядку спрощеного провадження, з огляду на те, що вимоги про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною, встановлення графіку побачень та визначення способів участі у вихованні дитини не відноситься до категорії малозначних справ та згідно п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України не може розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження та зазначена категорія справи має розглядатися в порядку загального позовного провадження з необхідністю проведення підготовчого засідання.
Таким чином, згідно вимог чинного законодавства, зазначена цивільна справа за позовом ОСОБА_1 відноситься до категорії справ, в яких представництво інтересів її учасників може здійснюватися виключно адвокатом.
При цьому, згідно ч. 4 ст. 64 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Натомість, Стрипою М.П. не надано до суду документів на підтвердження її повноважень як адвоката, а тому вона не може бути представником у зазначеній справі, та, відповідно і не має права підписувати позовну заяву.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
За таких обставин, оскільки позовна заява підписана не уповноваженим представником, суддя вважає за необхідне повернути її позивачу.
Також варто взяти до уваги практику Європейського суду з прав людини, сформульовану в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), де зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Таким чином, повернення заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вищевказаних недоліків, позивач має право повторного звернення до суду з цією заявою.
Окрім цього, відповідно до п. 2 ч. 1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Враховуючи, що позовна заява повернута, сплачений ОСОБА_2 судовий збір за квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 1 від 18 лютого 2025 року в розмірі 2 423 грн. належить повернути останній.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 19, 64, 175, 185, 258-261, 274 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - орган опіки та піклування адміністрації Чечелівського району Дніпровської міської ради, про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною, встановлення графіку побачень та визначення способів участі у вихованні дитини - повернути позивачу.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернути ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), сплачений судовий збір в розмірі 2 423 грн. (дві тисячі чотириста двадцять три гривні) за квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки № 1 від 18 лютого 2025 року.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 261 ЦПК України та може бути оскаржена учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання). Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя О.В. Колесніченко