Ухвала від 18.02.2025 по справі 910/13055/23

?

УХВАЛА

18 лютого 2025 року

м. Київ

cправа № 910/13055/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,

розглянувши заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" про відвід суддів Краснова Є. В., Мачульського Г. М., Рогач Л. І. від розгляду справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКТС" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКТС" (далі - ТОВ "ВКТС") звернулося з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця"), у якому просило (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 28.09.2023) заборонити відповідачу та/або його структурним підрозділам та/або підприємствам, які йому підпорядковані, вчиняти будь-які дії по забороні допуску вагонів (за наведеним переліком) у зв'язку з їх курсуванням шляхами загального користування залізницями України у навантаженому стані та зобов'язати відповідача видалити з Автоматизованої бази даних парку вантажних вагонів дані щодо граничного строку (дати) експлуатації вагонів і привести дані щодо цих вагонів у відповідність до параметрів, визначених у технічних рішеннях.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 скасовано та ухвалено нове рішення - про відмову у задоволенні позову.

ТОВ "ВКТС" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення місцевого господарського суду. Крім того, скаржник заявив клопотання: про поновлення строку на подання до суду цієї скарги, передання цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

08.01.2025 до Верховного Суду надійшло клопотання скаржника про долучення доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г М., Рогач Л. І.

03.02.2025 Верховний Суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "ВКТС".

13.02.2025 АТ "Укрзалізниця" звернулося до Верховного Суду із заявою про відвід суддів Краснова Є. В., Мачульського Г. М. та Рогач Л. І. від розгляду цієї справи. Заяву мотивовано наявністю обставин, що викликають у заявника сумніви в неупередженості та об'єктивності зазначеної колегії суддів.

Такими обставинами зазначено те, що колегія у складі суддів Краснова Є. В., Мачульського Г М., Рогач Л. І. брала участь у розгляді аналогічних справ № 910/8493/22 та № 910/3992/23, предметом спору за якими були позовні вимоги про заборону АТ "Укрзалізниця" та/або його структурним підрозділам та/або підприємствами, які йому підпорядковані, вчиняти будь-які дії щодо заборони допуску вагонів для курсування.

Так, за наслідками касаційного перегляду справи № 910/8493/22 колегією суддів було прийнято остаточне рішення не на користь АТ "Укрзалізниця".

Водночас справа № 910/3992/23 відповідно до ухвали від 17.04.2024 розглядалась Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду та за наслідками касаційного перегляду якої судова палата дійшла висновку про обґрунтованість правової позиції АТ "Укрзалізниця" щодо порядку застосування наказу Міністерства інфраструктури України від 30.11.2021 № 647.

Однак судді Краснов Є. В., Мачульський Г. М., Рогач Л. І. не погодились з правовою позицією судової палати, викладеною у постанові Верховного Суду від 12.09.2024 у справі № 910/3992/23, що підтверджується окремою думкою цих суддів від 12.09.2024 у справі № 910/3992/23.

Все вище викладене викликає, на думку заявника, обґрунтовані сумніви в об'єктивності та неупередженості суддів Краснова Є. В., Рогач Л. І. та Мачульського Є. В. щодо результатів розгляду справи № 910/13055/23.

Згідно з частинами першою та другою статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Статтею 35 ГПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Так, згідно з пунктом 5 частини першої цієї статті суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення у справі "Білуха проти України" (Belukha v. Ukraine) від 09.11.2006).

Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" (Bulut v. Austria) від 22.02.1996). Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб'єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Belukha v. Ukraine) від 09.11.2006).

ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про неупередженість та необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Не є підставами для відводу судді (суддів) заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом цієї чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень у інших справах.

Таким чином, щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Імперативними положеннями частини четвертої статті 35 ГПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Доводи АТ "Укрзалізниця" щодо наявності підстав для відводу суддів Краснова Є. В., Мачульського Г. М., Рогач Л. І. зводяться виключно до незгоди з ухваленими за участю цих суддів судовими рішеннями у інших справах, що відповідно до вимог частини четвертої статті 35 ГПК України не може бути підставою для відводу.

Інших обставин, які викликають у заявника сумнів у неупередженості та об'єктивності суддів Краснова Є. В., Мачульського Г. М., Рогач Л. І. у заяві не вказано.

Ураховуючи положення процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Колегія суддів зазначає, що оскільки 13, 14 та 17 лютого 2025 суддя Краснов Є. В. перебував у відрядженні згідно з наказами Голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.02.25 №278/0/6-25 та №279/0/6-25, заява про відвід, що надійшла до суду 13 лютого 2025 року розглядається колегією суддів невідкладно, у перший робочий день після повернення головуючого судді з відрядження.

Відповідно до абзацу 1 частини третьої статті 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, питання про відвід судді має бути вирішено суддею, визначеним у порядку частини першої статті 32 ГПК України.

Керуючись статтями 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця про відвід суддів Краснова Є. В., Мачульського Г. М., Рогач Л. І. від розгляду справи № 910/13055/23 визнати необґрунтованою.

2. Передати матеріали справи на автоматизований розподіл для визначення судді для розгляду заяви Акціонерного товариства "Українська залізниця" про відвід суддів Краснова Є. В., Мачульського Г. М., Рогач Л. І.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя Л. І. Рогач

Попередній документ
125291856
Наступний документ
125291858
Інформація про рішення:
№ рішення: 125291857
№ справи: 910/13055/23
Дата рішення: 18.02.2025
Дата публікації: 21.02.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Касаційний господарський суд Верховного Суду
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (12.09.2025)
Результат розгляду: Передано на відправку КГС ВС
Дата надходження: 04.08.2025
Предмет позову: про зобов`язання вчинити дії
Розклад засідань:
28.09.2023 11:00 Господарський суд міста Києва
19.10.2023 14:30 Господарський суд міста Києва
02.11.2023 12:00 Господарський суд міста Києва
16.11.2023 10:30 Господарський суд міста Києва
07.12.2023 11:30 Господарський суд міста Києва
09.01.2024 15:30 Господарський суд міста Києва
18.01.2024 12:00 Господарський суд міста Києва
08.02.2024 11:15 Господарський суд міста Києва
26.03.2024 10:40 Північний апеляційний господарський суд
23.04.2024 10:40 Північний апеляційний господарський суд
10.12.2024 11:00 Північний апеляційний господарський суд
12.03.2025 17:30 Касаційний господарський суд
02.04.2025 16:10 Касаційний господарський суд
15.10.2025 16:00 Касаційний господарський суд
19.11.2025 10:00 Касаційний господарський суд
26.11.2025 11:00 Касаційний господарський суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЖУКОВ С В
КРАСНОВ Є В
ШАПРАН В В
суддя-доповідач:
БАНАСЬКО ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
ЖУКОВ С В
КРАСНОВ Є В
ПОЛЯКОВА К В
ПОЛЯКОВА К В
ШАПРАН В В
відповідач (боржник):
Акціонерне товариство ''Українська залізниця''
Акціонерне товариство "Українська залізниця"
заявник:
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВКТС»
заявник апеляційної інстанції:
Акціонерне товариство ''Українська залізниця''
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВКТС»
заявник касаційної інстанції:
Акціонерне товариство "Українська залізниця"
ТОВ "ВКТС"
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВКТС»
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Акціонерне товариство ''Українська залізниця''
позивач (заявник):
ТОВ "ВКТС"
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВКТС»
представник заявника:
Решетняк Оксана Михайлівна
представник позивача:
Андрощук Сергій Васильович
представник скаржника:
Шукліна Олександра Володимирівна
суддя-учасник колегії:
АНДРІЄНКО В В
БУРАВЛЬОВ С І
МАЧУЛЬСЬКИЙ Г М
МОГИЛ С К
РОГАЧ Л І
член колегії:
БУЛЕЙКО ОЛЬГА ЛЕОНІДІВНА
ВОРОБЙОВА ІРИНА АНАТОЛІЇВНА
ГУБСЬКА ОЛЕНА АНАТОЛІЇВНА
ЄЛЕНІНА ЖАННА МИКОЛАЇВНА
ЄМЕЦЬ АНАТОЛІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ
КИШАКЕВИЧ ЛЕВ ЮРІЙОВИЧ
КОРОЛЬ ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ
КРАВЧЕНКО СТАНІСЛАВ ІВАНОВИЧ
КРИВЕНДА ОЛЕГ ВІКТОРОВИЧ
МАЗУР МИКОЛА ВІКТОРОВИЧ
МАРТЄВ СЕРГІЙ ЮРІЙОВИЧ
ПІЛЬКОВ КОСТЯНТИН МИКОЛАЙОВИЧ
ПОГРІБНИЙ СЕРГІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
СТЕФАНІВ НАДІЯ СТЕПАНІВНА
СТРЕЛЕЦЬ ТЕТЯНА ГЕННАДІЇВНА
СТУПАК ОЛЬГА В'ЯЧЕСЛАВІВНА
ТКАЧ ІГОР ВАСИЛЬОВИЧ
ТКАЧУК ОЛЕГ СТЕПАНОВИЧ
УРКЕВИЧ ВІТАЛІЙ ЮРІЙОВИЧ
УСЕНКО ЄВГЕНІЯ АНДРІЇВНА
ШЕВЦОВА НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА