29 січня 2025 року
м. Київ
cправа № 904/3867/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий суддя, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.,
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.,
розглянувши у відкритому судову засіданні матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Парусніков Ю.Б., судді: Іванов О.Г., Чус О.В.)
від 25.10.2023
у справі № 904/3867/21
за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Національний банк України,
про відшкодування шкоди у сумі 213 849 977,67 грн,
за участю представників учасників справи:
позивача - ОСОБА_7 , Мостепанюк В.І.,
відповідача - 3 ( ОСОБА_1 ) - Романчук Л.Г., Шпакова Т.С., Цімерман О.І.,
відповідача - 5 ( ОСОБА_5 ) - не з'явився,
відповідачів 1, 2, 4, 6 - не з'явилися,
третьої особи - Кузьменко Ю.С.,
1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до суду з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 02.08.2021) про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 шкоди у сумі 213 849 977,67 грн солідарно.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2023 у справі №904/3867/21 у задоволенні позову Фонду про відшкодування шкоди відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2023 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2023 у справі №904/3867/21 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
2. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2023 у справі №904/3867/21, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2023 у справі №904/3867/21 залишити в силі.
На обґрунтування своєї правової позиції скаржник із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзначає, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду:
- від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, від 01.08.2023 у справі №910/9833/21 (щодо застосування статті 1166 Цивільного кодексу України);
- від 21.07.2021 у справі №910/12930/18 (щодо застосування статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність");
- від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, від 07.09.2022 у справі №904/3867/21 (щодо застосування статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції чинній на момент подання позову; статті 89 ГК України, в редакції яка не була чинна станом на 2014 рік);
- від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18, від 25.05.2021 у справі №910/11027/18 (щодо застосування частини п'ятої статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та визначення моменту початку позовної давності).
Також підставою касаційного оскарження касатор зазначає пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки вважає, що відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування:
- статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" за умови покриття збитків за допомогою резервного фонду банку, який було сформовано згідно з приписами статті 36 Закону України "Про банки і банківську діяльність";
- частини п'ятої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в частині визначення розміру шкоди (збитків) за межами (з перевищенням) розміру недостатності майна банку для розрахунків з кредиторами, що була визначена в звіті ліквідатора;
- статті 22 Цивільного кодексу України, частини другої статті 1166 ЦК України, а саме презумпції вини завдавача шкоди у правовідносинах з приводу стягнення з пов'язаних з банком осіб шкоди за фактом укладення правочинів, що призвели до завдання банку збитків;
- частини сьомої статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів виведення банків з ринку та задоволення вимог кредиторів цих банків» № 1588-ІХ від 30.06.2021, стосовно визначення моменту, з якого починається перебіг строку позовної давності, для судових проваджень, позови за якими були подані до дати прийняття (набрання чинності) Закону України № 1588- ІХ від 30.06.2021;
- статей 256 та 261 Цивільного кодексу України стосовно визначення моменту, з якого починається перебіг строку позовної давності, у спорах з приводу стягнення з пов'язаних з банком осіб шкоди за фактом укладення правочинів, що призвели до завдання банку збитків.
Крім того, підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, а саме: пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України.
3. Ухвалою Верховного Суду від 12.02.2024 відкрито касаційне провадження у справі №904/3867/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2023; справу призначено до судового розгляду.
4. Судом встановлено, що Верховний Суд ухвалою від 29.01.2025 передав справу №910/18526/21 за касаційними скаргами Фонду на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 та ОСОБА_9 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Корпоративна палата).
Постановляючи дану ухвалу, Верховний Суд вважає, що наявні підстави для відступлення від висновків, які містяться у постанові Корпоративної палати від 04.06.2024 у справі №916/3724/21, щодо початку перебігу позовної давності у справах про стягнення з пов'язаних з банком осіб (керівників банку) шкоди, завданої Фонду та іншим колишнім кредиторам припиненого банку.
Так, Верховний Суд відзначив, що враховуючи, що від власного імені Фонд як колишній кредитор припиненого банку може звернутися з позовом про відшкодування шкоди лише після припинення банку як юридичної особи, то на думку колегії суддів, саме з цього моменту, а не раніше, починає перебіг позовна давність у цій категорії спорів. Адже саме з цього моменту кредиторам банку, вимоги яких до банку не були задоволені, а погашені через недостатність майна банку, була завдана шкода (для них наступили негативні майнові наслідки). І саме з цього моменту у Фонду виникає право на позов від власного імені в інтересах колишніх кредиторів банку.
5. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Враховуючи предмет та підстави позову, підстави касаційного оскарження у справі, що переглядається, та передачу на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/18526/21 для відступу від висновків, викладених у постанові Корпоративної палати у справі №916/3724/21 (висновки з якої підлягають врахуванню під час розгляду даної категорії спорів), Суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі №904/3867/21 до завершення перегляду палатою для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/18526/21.
Керуючись статтями 227, 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Зупинити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2023 у справі №904/3867/21 до закінчення розгляду палатою для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/18526/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Студенець
Судді С. Бакуліна
О. Кібенко