Рішення від 18.02.2025 по справі 924/560/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" лютого 2025 р. Справа № 924/560/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., секретаря судового засідання Андрєєва В.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Кам'янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах:

- Кам'янець-Подільської міської ради, м. Хмельницький,

- Західного офісу Державної аудиторської служби України, м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія», м. Чернівці

- Комунального підприємства «Міськтепловоденергія» Кам'янець-Подільської міської ради, м. Кам'янець-Подільської, Хмельницька область

про - визнання недійсними додаткових угод №2 від 25.08.2021, №3 від 31.08.2021, №4 від 14.09.2021, №5 від 23.10.2021, №6 від 26.10.2021, №7 від 23.11.2021, №8 від 30.11.2021 до договору №585 від 08.06.2021, укладеного між Комунальним підприємством «Міськтепловоденергія» та ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія»;

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» на користь Кам'янець-Подільської міської ради кошти в сумі 3178271,04 грн., перерахованих за товар, який не отримано відповідно до умов договору за №585 від 08.06.2021

Представники сторін:

Позивач (Кам'янець-Подільська міська рада): не з'явився

Позивач (Західний офіс Державної аудиторської служби України): не з'явився

Відповідач (ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія»): не з'явився

Відповідач (КП «Міськтепловоденергія»): Семенов С.В. - згідно довіреності

Від прокуратури: Приступа В.І. - прокурор згідно посвідчення

Рішення ухвалюється 18.02.2025, оскільки в судовому засіданні 05.02.2025 постановлялася ухвала про оголошення перерви.

В судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 17.06.2024 відкрито провадження у справі №924/560/24, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 11:00 год. 18.07.2024, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті.

18.07.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі №924/560/24 на 30 днів та постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 16:00 год. 29.07.2024.

Ухвалою суду від 20.08.2024 провадження у справі №924/560/24 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №924/691/24.

27.12.2024 судом постановлено ухвалу про поновлення провадження у справі №924/560/24, призначено підготовче засідання на 10:00 год. 21.01.2025.

Ухвалою суду від 21.01.2025 закрито підготовче провадження у справі №924/560/24, призначено справу до судового розгляду по суті на 11:00 год. 05.02.2025.

В судовому засіданні 05.02.2025 постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про оголошення перерви на 11:30 год. 18.02.2025.

Позиція прокурора.

Прокурор в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що додаткові угоди №2 від 25.08.2021, №3 від 31.08.2021, №4 від 14.09.2021, №5 від 23.10.2021, №6 від 26.10.2021, №7 від 23.11.2021, №8 від 30.11.2021 до договору №585 від 08.06.2021, укладені всупереч Закону України «Про публічні закупівлі». Зазначає, що внаслідок укладення додаткових угод відбулося збільшення ціни за одиницю товару з 2,03 грн/кВт*год. до 3,94442 грн/кВт*год. (+94,3%).

Крім того, укладаючи додаткові угоди №3 від 31.08.2021, №4 від 14.09.2021, №5 від 23.10.2021, №6 від 26.10.2021, №7 від 23.11.2021, №8 від 30.11.2021 до договору, сторони на підставі ч. 3 ст. 631 ЦК України розповсюдили їх дію (змінені ціни товару) на правовідносини, що склалися до їх укладення. Водночас на момент укладення додаткових угод товар, ціни на який було збільшено, вже був частково поставлений споживачу.

Також прокурор вказує, що внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладення спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 3178271,04 грн. (13168485,10 - 9990214,06), які просить повернути як безпідставно одержані ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія», відповідно до приписів ст. ст. 216, 1212 ЦК України.

Обґрунтовуючи підстави для звернення з даним позовом в інтересах позивача, прокурор зазначає, що позивачі заходів щодо усунення порушень закону шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою не вживали.

Позиція позивача.

Позивачем (Західний офіс Державної аудиторської служби України) у поясненнях (від 12.07.2024) повідомлено, що відповідно до ст. 8 Закону на підставі наказу від 02.11.2021 №680 «Про початок моніторингу процедур закупівлі» здійснено моніторинг процедури закупівлі за номером UA-2023-06-02-002673-a. Зазначає, що відповідно до розміщених в електронній системі закупівель додаткових угод до договору на постачання електричної енергії № 585 від 08.06.2021, які оприлюднені Замовником в електронній системі закупівель, вносились зміни до істотних умов договору щодо ціни за одиницю товару. Пояснення з підтверджуючими документами на запит Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області стосовно наявності об'єктивних обставин для зміни ціни за одиницю товару Замовником надані не в повному обсязі, тому обгрунтованого висновку щодо наявності об'єктивних обставин для зміни ціни за одиницю товару та внесення змін згідно з додатковими угодами до Договору на постачання електричної енергії №585 від 08.06.2021 зробити не можливо.

Вказує, що за результатами аналізу питання наявності підстав щодо застосування переговорної

процедури закупівлі встановлено порушення норм пункту 1 частини 2 статті 40 Закону. За результатами аналізу питань: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі в річному плані, повноти відображення інформації про публічну закупівлю, оприлюднення інформації про закупівлю, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, внесення змін до нього та їх оприлюднення - порушень не встановлено.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2, 5, 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області зобов'язало здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку.

Позиції відповідачів.

Відповідач (ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія») у відзиві (від 07.06.2024) проти позову заперечує. Вказує, що твердження прокурора відносно того, що відповідач порушив умови укладеного договору в частині збільшення ціни за поставлену електричну енергію, не підтверджені належними доказами, оскільки умовами договору передбачена можливість внесення змін у договір, у томі числі у частині зміни вартості товару після його підписання до виконання зобов'язань у випадках, визначених у статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

В свою чергу, ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» під час підняття ціни на електричну енергію діяло в межах визначеного законодавством порядку, відповідно до умов укладеного договору та виходячи з ситуації, яка склалась на ринку електричної енергії. В іншому випадку невжиття заходів ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» щодо приведення ціни по договору до ринкової призвело до неможливості закупівлі електричної енергії та подальшого постачання електричної енергії споживачу.

Вважає, що підстави, з якими позивач пов'язує недійсність спірних додаткових угод, відсутні, оскільки як і Законом України «Про публічні закупівлі», так і самим договором було передбачено право сторін договору у разі зміни ціни на електричну енергію здійснити перерахунок за новою вартістю, шляхом укладення та підписання додаткової угоди. Збільшення вартості товару не перевищує зміну ціни за одиницю товару більше ніж 10 відсотків.

Також відповідач вважає, що прокурором обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, а саме застосування односторонньої реституції у двосторонньому договорі, яке є санкційним стягненням по відношенню до контрагента.

Відповідач (КП «Міськтепловоденергія») правом на подання відзиву не скористався.

Відповідь прокурора на відзив відповідача.

Прокурор у відповіді на відзив (від 08.07.2024) вважає доводи ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія», викладені у відзиві необґрунтованими. Зазначає, що ціна послуги чи товару має визначальне значення, а тому її необґрунтоване збільшення є прямим порушенням вимог законодавства та спробою уникнути наслідків публічного аукціону. Наголошує, що загальне збільшення ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі. Також звертає вказує, що твердження відповідача щодо не підтвердження прокурором факту поставки споживачу меншої кількості електроенергії не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується доказами, долученими до позову.

Заперечення відповідача.

Відповідач (ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія») у запереченні (від 16.07.2024) звертає увагу, що позивачем не було враховано того, що всі додаткові угоди були підписані сторонами договору під час його дії, без зауважень та у відповідності до визначеного у договорі порядку. Згідно з умовами спірних угод строк їх дії прямо зазначено у їх змісті, що узгоджується з нормою частини 7 статті 180 ГК України та не є порушенням. Однак, жодних звернень позивача щодо непогодження з встановленої ціною на адресу відповідача не надходило та не надано прокурором разом із позовною заявою. Таким чином, вважає, що Кам'янець-Подільською міською радою разом із підписанням додаткових угод було погоджено ціну, а отже і визначено її економічно вигідною для двох сторін.

Також вказує, що при зверненні з позовом також не було враховано двосторонній характер договору, тобто при визнанні додаткових угод недійсними, дві сторони повинні повернутись до так званого «статусу кво». Зазначає, що лише вимога про стягнення коштів по факту визнання недійсними додаткових угод є неправомірною та такою, що не може підлягати задоволенню в повному обсязі.

Додаткові пояснення відповідача.

Відповідач (ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія») у додаткових поясненнях від 05.02.2025 посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, зазначає, що підняття ціни на 10% від початкової ціни договору є допустимим та таким, що відповідає закону. Також наголошує, що позивачем усі додаткові угоди були погоджені та виконані у повному обсязі. Зауважень чи заперечень зі сторони останнього висловлено не було і лише після його повного виконання було подано позовну заяву до суду щодо визнання додаткових угод недійсним та як наслідок уже стягнення коштів з відповідача.

Звертає увагу, що застосування односторонньої реституції у двосторонньому договорі є нічим іншим як санкційним стягненням по відношенню до контрагента. Зазначає, що двостороння реституція є обов'язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. У разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідач передав позивачу меншу кількість електроенергії, або позивач сплатив вартість електроенергії, яка йому не була поставлена.

Крім того, на момент вчинення оспорюваних правочинів, позивачем не пред'являлися до суду вимоги про визнання додаткових угод недійсними.

Відповідач вважає, що підстави, з якими позивач пов'язує недійсність спірних додаткових угод, відсутні, оскільки як і Законом України «Про публічні закупівлі», так і самим договором було передбачено право сторін договору у разі зміни ціни на електричну енергію здійснити перерахунок за новою вартістю, шляхом укладення та підписання додаткової угоди. Збільшення вартості товару не перевищує зміну ціни за одиницю товару більше ніж 10 відсотків.

Фактичні обставини справи.

Комунальним підприємством «Міськтепловоденергія» на веб-порталі Уповноваженого органу опубліковано оголошення про проведення переговорної процедури за №UА-2021-06-002673-а щодо закупівлі товару за кодом ДК 021:2015:09310000-5 «Електрична енергія» в кількості 11880000 кВт*год зі строком поставки з 02.06.2021 до 31.12.2021, очікувана вартість предмета закупівлі 24116400,00 грн.

Згідно протоколу розкриття тендерних пропозицій №UА-2021-06-002673-а визначено, що пропозиція ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» (тендерна пропозиція 24116400,00 грн.) відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації.

02.06.2021 тендерним комітетом КП «Міськтепловоденергія» Кам'янець-Подільської міської ради за результатами проведення переговорів прийнято рішення про намір укласти договір з учасником процедури закупівлі електричної енергії ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» в сумі 24116400,00 грн.

В подальшому, на веб-сайті Уповноваженого органу опубліковано оголошення про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури) №UА-2021-06-002673-а.

За результатами проведення переговорної процедури, 08.06.2021 між КП «Міськтепловоденергія» (Споживач) та ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» (Постачальник) укладено договір про постачання електричної енергії №585 (далі - договір).

Згідно з п. 1.2 договору його умови розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (ПРРЕЕ).

За цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.4 договору обов'язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у сторін укладених в установленому порядку з оператором системи розподілу (далі ОСР) договорів про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії, а Постачальник отримує доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії на території діяльності ОСР.

Очікуваний загальний обсяг споживання електричної енергії складає 11880000,00 кВт/год. (п. 2.5. договору).

Строк постачання електричної енергії з дня підписання договору по 31.12.2021 (включно). Початком постачання електричної енергії Споживачу є 01.06.2021, якщо інше не буде визначено законом та/або за письмовою домовленістю сторін даного договору (п. 2.6., п. 3.1. договору).

Пунктом 5.2. договору визначено, що на момент укладення договору ціна електричної енергії, без урахування тарифів на її розподіл, становить 2,03 грн. за 1 кВт з рахуванням ПДВ та тарифу на передачу ПРАТ «НЕК «Укренерго».

У випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік зменшення після підписання договору споживач має право письмово звернутися до постачальника з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об'єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік зменшення, повинна бути обґрунтованою і документально підтверджена.

Змінена ціна може бути застосована виключно за письмовою домовленістю сторін та шляхом укладення додаткової угоди до договору.

Відповідно до п. 5.3. договору орієнтовна сума договору складає 24116400,00 грн., в т.ч. ПДВ 4019400,00 грн.

Згідно з п. 13.1. договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2021, а в частині здійснення розрахунків споживачем за фактично спожиту електричну енергію до повного виконання зобов'язань.

Пунктом 16.1. договору визначено, що умови договору про закупівлю не відрізняються від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.

Відповідно до п. 16.2. договору, істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань Сторонами у повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Також у п.п. 2 п. 16.2. договору передбачено порядок внесення змін до договору та визначено, що у будь-якому випадку підвищення ціни за одиницю товару здійснюється з урахуванням вимог ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Споживач має право відмовитися від зміни ціни за одиницю товару у випадках, якщо Постачальником не надано належне документальне підтвердження підвищення ціни, передбачене цим пунктом.

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень ч. 6 ст. 41 Закону.

Згідно з п. 16.4. договору всі зміни до договору оформлюються письмовими додатковими угодами, що стають невід'ємною частиною договору і мають переважаючу силу над положеннями договору.

У п. 16.7. договору сторони зафіксували обов'язок Споживача згідно ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі», що у випадку перегляду ціни за одиницю товару шляхом укладення додаткової угоди, обов'язок Постачальника розпочати поставку товару за новою ринковою ціною виникає виключно після відображення Споживачем закупівлі повідомлення про внесення змін у договір в системі електронних закупівель Prozorro.

Невід'ємною частиною цього Договору є: Додаток №1 - Договірні обсяги споживання електричної енергії; Додаток №2 - Механізм визначення вартості електричної енергії; Додаток №3 - Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі.

Між сторонами укладено ряд додаткових угод до договору №585 від 08.06.2021, якими щоразу збільшувалася ціна за одиницю товару, зокрема:

- додатковою угодою №1 від 12.08.2021 сторони збільшили ціну електричної енергії до 2,19758 грн. за 1 кВт з урахуванням ПДВ та тарифу на передачу НЕК «Укренерго» (+8,25 % від ціни договору) та зменшили обсяг постачання електричної енергії до 11136816,00 кВт/год (- 663184,00 кВт/год) . Підставою укладання додаткової угоди № 1 від 12.08.2021 сторони зазначили п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п. 16.2 договору, у зв'язку з коливанням ціни такого товару на ринку.

- додатковою угодою №2 від 25.08.2021 сторони збільшили ціну електричної енергії до 2,38188 грн. за 1 кВт з урахуванням ПДВ та тарифу на передачу НЕК «Укренерго» (+ 17,33 % від ціни договору, + 8,38 % від ціни попередньої додаткової угоди) та зменшили обсяг постачання електричної енергії до 10440230,00 кВт/год (- 696586,00 кВт/год). Підставою укладання додаткової угоди №2 від 25.08.2021 сторони зазначили п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п. 16.2 договору, у зв'язку з коливанням ціни такого товару на ринку.

- додатковою угодою №3 від 31.08.2021 сторони збільшили ціну електричної енергії до 2,58459 грн. за 1 кВт з урахуванням ПДВ та тарифу на передачу НЕК «Укренерго» (+ 27,31 % від ціни договору, + 8,51 % від ціни попередньої додаткової угоди) та зменшили обсяг постачання електричної енергії до 9788785,30 кВт/год (- 651444,7 кВт/год). Підставою укладання додаткової угоди №3 від 31.08.2021 сторони зазначили п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п. 16.2 договору, у зв'язку з коливанням ціни такого товару на ринку.

- додатковою угодою №4 від 14.09.2021 сторони збільшили ціну електричної енергії до 2,80755 грн. за 1 кВт з урахуванням ПДВ та тарифу на передачу НЕК «Укренерго» (+ 38,3 % від ціни договору, + 8,62 % від ціни попередньої додаткової угоди) та зменшили обсяг постачання електричної енергії до 9180899,85 кВт/год (- 607885,45 кВт/год). Підставою укладання додаткової угоди №4 від 14.09.2021 сторони зазначили п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п. 16.2 договору, у зв'язку з коливанням ціни такого товару на ринку.

- додатковою угодою №5 від 23.10.2021 сторони збільшили ціну електричної енергії до 3,0525 грн. за 1 кВт з урахуванням ПДВ та тарифу на передачу НЕК «Укренерго» (+ 50,36 % від ціни договору, + 8,72 % від ціни попередньої додаткової угоди) та зменшили обсяг постачання електричної енергії до 8868078,74 кВт/год (- 312821,11 кВт/год). Підставою укладання додаткової угоди №5 від 23.10.2021 сторони зазначили п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п. 16.2 договору, у зв'язку з коливанням ціни такого товару на ринку. Пунктом 6 цієї угоди сторони, з посиланням на ч. 3 ст. 631 ЦК України, розповсюдили її дію на правовідносини, що склалися з 01.10.2021.

- додатковою угодою №6 від 26.10.2021 сторони збільшили ціну електричної енергії до 3,3219 грн. за 1 кВт з урахуванням ПДВ та тарифу на передачу НЕК «Укренерго» (+ 63,64 % від ціни Договору, + 8,82 % від ціни попередньої додаткової угоди) та зменшили обсяг постачання електричної енергії до 8499460,99 кВт/год (- 368617,75 кВт/год). Підставою укладання додаткової угоди №6 від 26.10.2021 сторони зазначили п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п. 16.2 Договору, у зв'язку з коливанням ціни такого товару на ринку. Пунктом 6 цієї угоди сторони, з посиланням на ч. 3 ст. 631 ЦК України, розповсюдили її дію на правовідносини, що склалися з 01.10.2021.

- додатковою угодою №7 від 23.11.2021 сторони збільшили ціну електричної енергії до 3,6182 грн. за 1 кВт з урахуванням ПДВ та тарифу на передачу НЕК «Укренерго» (+ 78,23 % від ціни договору, + 8,91 % від ціни попередньої додаткової угоди) та збільшили обсяг постачання електричної енергії до 8517455,94 кВт/год (+17994,95 кВт/год). Підставою укладання додаткової угоди № 7 від 23.11.2021 сторони зазначили п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п.16.2 договору, у зв'язку з коливанням ціни такого товару на ринку. Пунктом 6 цієї угоди сторони, з посиланням на ч.3 ст. 631 ЦК України, розповсюдили її дію на правовідносини, що склалися з 01.11.2021.

- додатковою угодою №8 від 30.11.2021 сторони збільшили ціну електричної енергії до 3,94442 грн. за 1 кВт з урахуванням ПДВ та тарифу на передачу НЕК «Укренерго» (+ 94,3 % від ціни Договору, + 9,01 % від ціни попередньої додаткової угоди) та зменшили обсяг постачання електричної енергії до 8254628,44 кВт/год (- 262827,5 кВт/год). Підставою укладання додаткової угоди №8 від 30.11.2021 сторони зазначили п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п.16.2 договору, у зв'язку з коливанням ціни такого товару на ринку. Пунктом 6 цієї угоди сторони, з посиланням на ч. 3 ст. 631 ЦК України, розповсюдили її дію на правовідносини, що склалися з 01.11.2021.

На виконання договору ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» поставлено КП «Міськтепловоденергія» 6680196,00 кВт/год електричної енергії на загальну суму 17500887,11 грн. (з ПДВ), що підтверджується актами приймання-передачі: від 30.06.2021 - 1095995 кВт*год на суму 2224868,98 грн. з ПДВ; від 31.07.2021 - 1038194 кВт*год на суму 2107532,99 грн. з ПДВ; від 31.08.2021 - 1064251кВт*год на суму 2750652,49 грн. з ПДВ; від 30.09.2021 - 1120089 кВт*год на суму 2894970,83 грн. з ПДВ; від 31.10.2021 - 1021444 кВт*год на суму 2640013,94 грн. з ПДВ; від 30.11.2021 - 648260 кВт*год на суму 2153454,90 грн. з ПДВ; від 31.12.2021 - 691963кВт*год на суму 2729392,98 грн. з ПДВ.

КП «Міськтепловоденергія» сплачено ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» за активну електроенергію 17500887,11 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №2229 від 28.07.2021 на суму 200000,00 грн.; №2260 від 30.07.2021 на суму 100000,00 грн.; №2278 від 02.08.2021 на суму 100000,00 грн.; №2539 від 30.08.2021 на суму 200000,00 грн.; №2547 від 31.08.2021 на суму 200000,00 грн.; №2685 від 13.09.2021 на суму 260332,99 грн.; №2686 від 13.09.2021 на суму 1424868,98 грн.; 03.09.2021 на суму 1847200,00 грн. (виписка з системи СДО (ПТК «Клієнт казначейства-казначейство») від 27.09.2021); №2698 від 14.09.2021 на суму 1200000,00 грн.; №2899 від 29.09.2021 на суму 1300000,00 грн.; №2900 від 29.09.2021 на суму 250652,42 грн.; №3014 від 11.10.2021 на суму 100000,00 грн.; №3172 від 25.10.2021 на суму 200000,00 грн.; №3267 від 29.10.2021 на суму 300000,00 грн.; №3283 від 01.11.2021 на суму 400000,00 грн.; №3301 від 02.11.2021 на суму 150000,00 грн.; №3306 від 02.11.2021 на суму 214000,00 грн.; №3384 від 09.11.2021 на суму 300000,00 грн.; №3396 від 10.11.2021 на суму 100000,00 грн.; №3399 від 10.11.2021 на суму 100000,00 грн.; №3417 від 11.11.2021 на суму 100000,00 грн.; №3423 від 11.11.2021 на суму 200000,00 грн.; №3438 від 12.11.2021 на суму 100000,00 грн.; №3532 від 18.11.2021 на суму 100000,00 грн.; №3541 від 19.11.2021 на суму 300000,00 грн.; №3551 від 19.11.2021 на суму 450000,00 грн.; №3665 від 29.11.2021 на суму 150000,00 грн.; №3674 від 29.11.2021 на суму 500000,00 грн.; №3684 від 30.11.2021 на суму 1770984,77 грн.; №4153 від 30.12.2021 на суму 1000000,00 грн.; №129 від 14.01.2022 на суму 500000,00 грн.; №173 від 19.01.2022 на суму 250000,00 грн.; №293 від 31.01.2022 на суму 2000000,00 грн.; №312 від 31.01.2022 на суму 403454,90 грн.; №313 від 31.01.2022 на суму 729392,98 грн.

У період з 02.11.2021 по 22.11.2021 Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області проведено моніторинг процедури закупівлі за предметом ДК 021:2015:09310000-5 «Електрична енергія» замовником якої є КП «Міськтепловоденергія».

За результатами моніторингу встановлені порушення, які відображені у висновку про результати моніторингу закупівель, який опубліковано в електронній системі закупівель 24.11.2021, а саме: за результатами аналізу питання наявності підстав щодо застосування переговорної процедури закупівлі встановлено порушення норм пункту 1 частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема, при проведенні закупівлі Замовником внесено зміни до тендерної документації, зокрема, змінені вимоги до учасника процедури закупівлі в частині технічних та якісних характеристик.

Крім того, під час моніторингу пояснення з підтверджуючими документами на запит Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області стосовно наявності об'єктивних обставин для зміни ціни за одиницю товару відповідно до розміщених в електронній системі закупівель додаткових угод до договору, Замовником надані не в повному обсязі.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись ст. ст. 2,5,10 Закону про основні засади здійснення державного фінансового контрою в Україні», Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області зобов'язало Замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, зокрема, вжити заходів щодо припинення зобов'язань за договором від 08.06.2021 №858 протягом 5-ти робочих днів з дня оприлюднення висновку через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

06.12.2023 КП «Міськтепловоденергія» сформовано звіт про виконання договору про закупівлю UA-2021-06-02-002673-а, в якому відображено, зокрема, суму оплати за договором про закупівлю в розмірі 17500887,11 грн. (в т.ч. ПДВ 2916814,52 грн.).

21.12.2021 між сторонами укладено додаткову угоду №9, якою продовжено строк дії договору про закупівлю до 31.01.2022.

Додатковою угодою №10 від 23.12.2021 сторони домовилися розірвати договір з 31.12.2021.

Рішенням 31 сесії Кам'янець-Подільської міської ради від 20.07.2023 №80/31 затверджено Статут КП «Міськтепловоденергія» в новій редакції.

Згідно п. 1. 2. Статуту КП «Міськтепловоденергія» (нова редакція), зі змінами внесеними рішенням №11/37 від 21.12.2023, Підприємство засноване на власності територіальної громади м. Кам'янець-Подільський та перебуває в безпосередньому підпорядкуванні Кам'янець-Подільської міської ради та заступника міського голови.

Пунктом 3.6. Статуту встановлено, що підприємство несе відповідальність за свої зобов'язання в межах належного йому майна згідно з чинним законодавством України.

Майно Підприємства є власністю територіальної громади міста Кам'янця-Подільського і закріплюється за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству, цьому статуту та рішенням Засновника (п. 4.2. Статуту).

Джерелами формування майна Підприємства є: майно, передане йому Засновником; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, згідно з предметом діяльності Підприємства, а також від інших видів господарської діяльності, не заборонених чинним законодавством України; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення з бюджету; безоплатні або благодійні, внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян; майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому чинним законодавством України порядку; інші джерела, не заборонені чинним законодавством України (п. 4.5 Статуту).

Листом від 21.03.2024 за №52-602-24 Кам'янець-Подільська окружна прокуратура повідомила КП «Міськтепловоденергія» про можливе порушення Закону України «Про публічні закупівлі» внаслідок укладення додаткових угод до договору постачання електричної енергії №585 від 08.06.2021. З метою вирішення питання наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави в суді, просила надати в строк не пізніше 02.04.2024 інформацію щодо фактичного і належного виконання умов договору №585 від 08.06.2021 постачальником і копії необхідних документів.

КП «Міськтепловоденергія» листом від 01.04.2024 №01-10/571 повідомило Кам'янець-Подільську окружну прокуратуру, що Підприємство не вбачає порушень чинного законодавства при укладенні додаткових угод до договору №585 від 08.06.2021 та вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави в суді, а також надало витребувані документи.

Листом від 09.04.2024 за №52-3080вих-24 Кам'янець-Подільська окружна прокуратура повідомила Кам'янець-Подільську міську раду про наявність порушень вимог ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» при укладанні КП «Міськтепловоденергія» додаткових угод до договору постачання електричної енергії №585 від 08.06.2021. З метою вирішення питання наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави в суді, просила надати в строк до 19.04.2024 надати інформацію про вжиті міською радою заходи, в тому числі цивільно-правового характеру, з метою усунення викладених в листі порушень та чи планується вжиття заходів у майбутньому, у разі не вжиття відповідних заходів, вказати причини.

У відповіді від 19.04.2024 №4/02-25-926 Кам'янець-Подільська міська рада повідомила прокуратуру про відсутність порушень вимог ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» під час здійснення публічної закупівлі №UА-2021-06-002673-а. Тому вважає, що в даному випадку відсутні підстави для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави в суді.

Листом від 30.04.2024 за №52-602-24 Кам'янець-Подільська окружна прокуратура повідомила Західний офіс Державної аудиторської служби України про наявність порушень вимог ч. 5 ст. 41 закону України «Про публічні закупівлі» при укладанні КП «Міськтепловоденергія» додаткових угод до договору постачання електричної енергії №585 від 08.06.2021. З метою вирішення питання наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави в суді, просила надати в строк до 10.05.2024 надати інформацію про вжиті міською органами Держаудитслужби, в тому числі цивільно-правового характеру, з метою усунення викладених в листі порушень та чи планується вжиття заходів у майбутньому, у разі не вжиття відповідних заходів, вказати причини.

Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області листом від 09.05.2024 №131717-17/1361-2024 повідомила прокуратуру, що Управлінням за результатами моніторингу встановлені порушенні, які відображені у висновку про результати моніторингу закупівель 24.11.2021, а саме: за результатами аналізу питання наявності підстав щодо застосування переговорної процедури закупівлі встановлено порушення п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі». Вказано, що Управлінням зобов'язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, однак Замовником не усунуті встановлені у висновку порушення та не оскаржено висновок до суду.

Також повідомлено, що ненадання витребуваної у Замовника інформації про осіб відповідальних за допущення виявлених порушень перешкоджає у здійсненні повноважень Держаудитслужби.

При цьому, в листі повідомлено, що укладений між КП «Міськтепловоденергія» та ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» договір розірвано відповідно до додаткової угоди від 23.12.2021 №10.

Листом від 29.05.2024 №3/02-25-1196 Кам'янець-Подільська міська рада на виконання листа Кам'янець-Подільської окружної прокуратури №52-4443ВИХ-24 від 27.05.2024 повідомлено, що за період 2021-2024 роки міською радою не приймалися рішення щодо збільшення статутного капіталу КП «Міськтепловоденергія» за рахунок коштів бюджету громади; за період 2021-2024 роки міською радою приймалися рішення про затвердження програм фінансової підтримки КП «Міськтепловоденергія».

Листом від 03.06.2024 №52-602-24 Кам'янець-Подільська окружна прокуратура повідомила Кам'янець-Подільську міську раду та Західний офіс Держаудитслужби України про встановлення підстав та намір здійснення прокурором представництва законних інтересів держави в суді, шляхом звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Кам'янець-Подільської міської ради, Західного офісу Держаудитслужби України до КП «Міськтепловоденергія» та ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» про визнання недійсними додаткових угод №2 від 25.08.2021, №3 від 31.08.2021, №4 від 14.09.2021, №5 від 23.10.2021, №6 від 26.10.2021, №7 від 23.11.2021, №8 від 30.11.2021 до договору №585 від 08.06.2021 та стягнення безпідставного набутого майна (коштів).

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 21.11.2024 у справі №924/691/24 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю ''Чернівецька обласна енергопостачальна компанія'' про визнання недійсним договору, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю ''Чернівецька обласна енергопостачальна компанія'' та комунальним підприємством ''Міськтепловоденергія'' Кам'янець-Подільської міської ради №585 від 08.06.2021 відмовлено.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 53 ГПК України передбачено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. При цьому передумовою участі органів та осіб, зазначених у цій статті, в господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, і наявність процесуальної правосуб'єктності, яка охоплює процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов'язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою зазначеної участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені у ст. 53 ГПК України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь у процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача в суді.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами 3, 4 ст. 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою; справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з положеннями ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням вимог законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що завдає шкоду інтересам держави.

Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які належать до їхньої компетенції, а також у захисті прав та свобод інтересів місцевого значення, які не мають загальнодержавного характеру, але направлені на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку в спосіб, який належить до їх відання.

Невиконання встановлених законодавством норм при організації та проведенні тендерних процедур порушує інтереси держави в частині гарантування організації діяльності органів державної влади відповідно до вимог Конституції та законів України, забезпечення безумовного виконання нормативно-правових актів держави.

Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства регулюються Бюджетним кодексом України.

Пунктами 6, 8 частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України серед принципів, на яких ґрунтується бюджетна система, визначено принципи цільового та ефективного використання бюджетних коштів, дотримання яких забезпечується використанням бюджетних коштів тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями, задля досягнення якісного запланованого результату при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається нецільове використання бюджетних коштів учасником бюджетного процесу.

Встановлення законності, достовірності, економічної ефективності діяльності учасників бюджетного процесу є завданням бюджетного контролю, що здійснюється як спеціальними органами державного фінансового контролю відповідно до Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", так і учасниками бюджетного процесу в межах компетенції.

Учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов'язками з управління бюджетними коштами) (частина третя статті 19 БК України).

Велика Палата Верховного Суду у пункті 37 постанови від 26.06.2019 у справі N 587/430/16-ц, здійснивши аналіз абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", дійшла висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У пункті 76 постанови від 26.05.2020 у справі N 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду підтримала вищевказаний висновок та зазначила, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (пункт 27 зазначеної постанови).

В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування (стаття 7 Конституції України).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. При цьому орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (стаття 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (частини 1, 5 та 8 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Частинами 1 та 4 статті 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.12.2022 у справі №904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами 1 та 2 статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Аналогічні правові позиції щодо наявності у прокурора повноважень на звернення до суду в інтересах місцевої ради викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21.

Згідно зі статтею 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі бюджету, фінансів і цін, зокрема, віднесено фінансування видатків з місцевого бюджету в установленому законом порядку (пункт 4 частини 1 статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування").

Матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є в комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Кам'янець-Подільська міська рада як орган місцевого самоврядування, є розпорядником бюджетних коштів у розумінні статті 22 Бюджетного кодексу України, що уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, водночас, зобов'язана ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави в бюджетній сфері.

Тобто, міська рада є органом, до компетенції якого віднесені повноваження контролю за використанням виділених нею бюджетних коштів.

Таким чином, використання коштів місцевого бюджету з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, якими за ст. 142 Конституції України, у тому числі, є кошти міських та районних бюджетів, що у свою чергу, завдає шкоди інтересам держави, яка згідно ст. 7 Конституції України гарантує місцеве самоврядування.

Відповідно до положень ст. 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" орган місцевого самоврядування має право звернутись до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

У даному випадку звернення до суду з позовом з метою захисту інтересів держави в особі територіальної громади міста є обов'язком Кам'янець-Подільської ради, як розпорядника коштів місцевого бюджету за спірними додатковими угодами. Невиконання органом покладених на нього повноважень спотворює мету його створення та суперечить інтересам держави. Така позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.08.2018 у справі №807/62/16.

Однак, з відповідним позовом до суду Кам'янець-Подільська міська рада не зверталася.

Здійснення прокурором представництва інтересів держави в особі виконавчих органів сільських, селищних, міських рад неодноразово підтверджено Верховним Судом під час розгляду справ №922/4293/19 від 15.06.2021, №912/994/20 від 04.08.2021.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Статтею 4 цього Закону закріплено основні принципи місцевого самоврядування, серед яких зокрема поєднання місцевих і державних інтересів.

Таким чином, інтереси держави у цьому випадку збігаються з інтересами жителів територіальної громади.

У даному спорі уповноваженим суб'єктом владних повноважень також є Західний офіс Державної аудиторської служби України.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 8 вищевказаного Закону моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Положеннями ч. 1 ст. 44 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб'єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб'єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

За приписами п.п. 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення), визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (п.1).

Згідно з п.п. 3, 4, 9 п. 4 Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту, перевірки закупівель, інспектування (ревізії), моніторингу закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів і в разі виявлення порушень законодавства має право пред'явити обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Західний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом, основним завданням якого є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Львівської, Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Рівненської, Тернопільської, Чернівецької, Хмельницької областей, а також на території інших областей за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників (п.п. 1, 3 Положення про Західний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23).

З урахуванням наведеного, Держаудитслужба та її територіальні органи, зокрема Західний офіс Держаудитслужби, є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 924/996/21 від 01.02.2023).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі N 912/2385/18).

Згідно позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави (п. 45 Постанови).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (п. 37).

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (п. 38).

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (п. 39). З метою захисту інтересів держави, прокурор спонукав позивача до здійснення захисту цих інтересів ним самостійно.

У відповіді Кам'янець-Подільська міська рада від 19.04.2024 №4/02-25-926 (на запит Кам'янець-Подільської окружної прокуратури від 09.04.2024 за №52-3080вих-24) повідомила про відсутність порушень вимог ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» під час здійснення публічної закупівлі №UА-2021-06-002673-а. Вважає, що в даному випадку відсутні підстави для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави в суді.

Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області листом від 09.05.2024 №131717-17/1361-2024 (на лист Кам'янець-Подільської окружної прокуратури від 30.04.2024 за №52-602-24) повідомила, що за результатами моніторингу Управлінням встановлені порушенні, які відображені у висновку про результати моніторингу закупівель 24.11.2021, а саме: за результатами аналізу питання наявності підстав щодо застосування переговорної процедури закупівлі встановлено порушення п. 1 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі». Також повідомлено, що ненадання витребуваної у Замовника інформації про осіб відповідальних за допущення виявлених порушень перешкоджає у здійсненні повноважень Держаудитслужби.

Отже, Кам'янець-Подільською міською радою та Управлінням Західного офісу Держаудитслужби належних та дієвих заходів щодо усунення порушень закону на стверджуване прокурором порушення інтересів держави шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою не вжито.

Про встановлення підстав та намір здійснення представництва в суді законних інтересів держави шляхом пред'явлення позову в інтересах держави в особі Кам'янець-Подільської міської ради, Західного офісу Держаудитслужби України до КП «Міськтепловоденергія» та ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» про визнання недійсними додаткових угод №2 від 25.08.2021, №3 від 31.08.2021, №4 від 14.09.2021, №5 від 23.10.2021, №6 від 26.10.2021, №7 від 23.11.2021, №8 від 30.11.2021 до договору №585 від 08.06.2021 та стягнення безпідставного набутого майна (коштів) прокурором було направлено позивачам повідомлення від 03.06.2024 №52-602-24.

Зважаючи на викладене, прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та обґрунтовано звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави в особі позивачів.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсними додаткових угод до договору.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

До способів захисту цивільних прав та інтересів належить визнання правочину недійсним (ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як вбачається з позовних вимог, прокурор просить визнати недійсними додаткові угоди №2 від 25.08.2021, №3 від 31.08.2021, №4 від 14.09.2021, №5 від 23.10.2021, №6 від 26.10.2021, №7 від 23.11.2021, №8 від 30.11.2021 до договору №585 від 08.06.2021, укладені між відповідачами, якими збільшено ціну за одиницю товару з 2,03 грн./кВт*год до 3,94442 грн./кВт*год, тобто на 94,3% внаслідок чого мала місце переплата коштів в розмірі 3178271,04 грн.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі".

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями частини першої статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

У статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Частиною 7 ст. 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Так, згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як убачається з матеріалів справи, за результатами проведення переговорної процедури, 08.06.2021 між КП «Міськтепловоденергія» (Споживач) та ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» (Постачальник) укладено договір про постачання електричної енергії №2585, за умовами якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1 договору).

Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).

Пунктом 5.2. договору визначено, що на момент укладення договору ціна електричної енергії, без урахування тарифів на її розподіл, становить 2,03 грн. за 1 кВт з урахуванням ПДВ та тарифу на передачу ПРАТ «НЕК «Укренерго». Орієнтовна сума договору складає 24116400,00 грн., в т.ч. ПДВ 4019400,00 грн. (п. 5.3. договору). Очікуваний загальний обсяг споживання електричної енергії складає 11880000 кВт/год.

Таким чином, в договорі на постачання електричної енергії №585 від 08.06.2021 сторонами погоджені істотні умови - предмет, кількість, ціна, а також строк виконання зобов'язань за договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Таким чином, внаслідок укладення додаткових угод відбулося збільшення ціни електричної енергії з 2,03 грн./кВт*год. до 3,94442 грн./кВт*год., тобто на 94,3%.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії".

Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі. Зазначена правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.

З огляду на зазначене, твердження ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» про допустимість підняття ціни на 10% від початкової ціни договору під час укладення додаткових угод, з посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 є необґрунтованим та безпідставним.

Аналіз змісту спірних додаткових угод №2 від 25.08.2021, №3 від 31.08.2021, №4 від 14.09.2021, №5 від 23.10.2021, №6 від 26.10.2021, №7 від 23.11.2021, №8-від 30.11.2021 свідчить про те, що сторони кожного разу збільшували ціну в межах 10 % у відношенні до попередньо діючої ціни.

Разом з тим враховуючи, що додатковою угодою № 1 змінено умови договору в частині збільшення ціни на 8,25%, подальше збільшення ціни є прямим порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18).

З огляду на вище викладене, додаткові угоди №2 від 25.08.2021, №3 від 31.08.2021, №4 від 14.09.2021, №5 від 23.10.2021, №6 від 26.10.2021, №7 від 23.11.2021, №8 від 30.11.2021 щодо зміни ціни до договору на постачання електроенергії №585 від 08.06.2021, якими збільшено ціну за одиницю товару у порівнянні з базовою ціною, що визначена в договорі з 2,03 грн/кВт*год до 3,94442 гри/кВт*год, тобто на 94,3 %, укладені з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Також, суд зазначає, що внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору (попередньої додаткової угоди) до моменту укладення додаткової угоди.

Наведене узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 13.10.2020 у справі №912/1580/18, згідно з яким існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

- додаткова угода № 3 від 31.08.2021 - пунктом 6 цієї угоди сторони розповсюдили її дію на правовідносини, що виникли після її підписання, водночас фактично застосували з 01.08.2021, що підтверджується актом приймання-передачі за серпень 2021 року від 31.08.2021 та інформацією КП «Міськтепловоденергія», яка міститься у листі №01-10/571 від 01.04.2024;

- додаткова угода № 4 від 14.09.2021 - пунктом 6 цієї угоди сторони розповсюдили її дію на правовідносини, що виникли після її підписання, водночас фактично застосували з 01.09.2021, що підтверджується актом приймання-передачі за 2021 року від 30.09.2021 та інформацією КП «Міськтепловодренергія», яка міститься у листі №01-10/571 від 01.04.2024;

- додаткова угода № 5 від 23.10.2021 - набирає чинності з 01.10.2021

- додаткова угода № 6 від 26.10.2021 - набирає чинності з 01.10.2021

- додаткова угода № 7 від 23.11.2021 - набирає чинності з 01.11.2021

- додаткова угода № 8 від 30.11.2021 - набирає чинності з 01.11.2021

Водночас на момент укладення додаткових угод товар, ціни на який було збільшено, вже був частково поставлений споживачу.

Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Однак, за приписами ч. 3 ст. 632 ЦК України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

З приводу наведеного судом враховується позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 15.06.2018 у справі №910/14082/17, від 12.10.2018 у справі №910/21671/17, згідно з якою ч. 3 ст. 631 ЦК України не надається право сторонам застосовувати зворотну дію в часі пунктів додаткової угоди або договору, які змінюють врегульовані та вже виконані договірні відносини.

Також у постанові від 24.01.2024 у справі №922/232/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України.

Отже, враховуючи те, що станом на момент укладення оспорених додаткових угоди №3 від 31.08.2021, №4 від 14.09.2021, №5 від 23.10.2021, №6 від 26.10.2021, №7 від 23.11.2021, №8 від 30.11.2021 до договору електрична енергія за період з серпня 2021 по листопад 2021 року, на який поширено дію додаткових угод, уже була частково поставлена, що підтверджується підписаним сторонами актами приймання-передачі та інформацією КП «Міськтепловоденергія», яка міститься у листі №01-10/571 від 01.04.2024, суд доходить висновку про невідповідність умов вказаних додаткових угод щодо поширення їх дії на виконані договірні відносини положенням ч. 3 ст. 631, ч. 3 ст. 632 ЦК України.

З огляду на вище викладене, оскільки внаслідок укладення додаткових угод №2 від 25.08.2021, №3 від 31.08.2021, №4 від 14.09.2021, №5 від 23.10.2021, №6 від 26.10.2021, №7 від 23.11.2021, №8 від 30.11.2021 до договору на постачання електроенергії №585 від 08.06.2021 підвищено ціну на товар понад 10% у порівнянні з ціною, що була встановлена при укладенні договору, та дію додаткових угод №3 від 31.08.2021, №4 від 14.09.2021, №5 від 23.10.2021, №6 від 26.10.2021, №7 від 23.11.2021, №8 від 30.11.2021 поширено на частково виконані зобов'язання з поставки товару, суд доходить висновку, що оспорені додаткові угоди укладено всупереч вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", ч. 3 ст. 632 ЦК України, з огляду на що оспорювані угоди підлягають визнанню недійсними відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Таким чином, позовні вимоги про визнання недійсними оспорюваних додаткових угод підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення грошових коштів.

Прокурор у позові просить стягнути з ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» на користь Кам'янець-Подільської міської ради кошти в сумі 3178271,04 грн., перерахованих за товар, який не отримано відповідно до умов договору за №585 від 08.06.2021

Згідно з приписами ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється в договорі купівлі-продажу в відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Недійсність додаткових угод №2 від 25.08.2021, №3 від 31.08.2021, №4 від 14.09.2021, №5 від 23.10.2021, №6 від 26.10.2021, №7 від 23.11.2021, №8 від 30.11.2021 означає, що зобов'язання сторін регулюються первинним договором на постачання електроенергії №585 від 08.06.2021 з урахуванням додаткової угоди №1 від 12.08.2021, якою змінено ціну за одиницю товару.

За таких обставин, розрахунок за електроенергію, поставлену в серпні-грудні 2021 року повинен здійснюватися за тарифом 2,19758 грн. за 1 кВт з урахуванням ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» було поставлено КП «Міськтепловоденергія» 6680196,83 кВт/год електричної енергії, за яку замовник перерахував постачальнику 1750887,11 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі та платіжними дорученнями.

За період з серпня по грудень 2021 року ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» було поставлено КП «Міськтепловоденергія» 4546007,83 кВт/год електроенергії (6680196,83 кВт/год - 1095995,00 кВт/год (поставлено в червні 2021) - 1038194 кВт/год (поставлено в липні 2021)), за яку замовник перерахував постачальнику 13168485,14 грн. (1750887,11 грн. - 2224868,98 грн. (оплата за поставлену електроенергію в червні 2021) - 2107532,99 грн. (оплата за поставлену електроенергію в липні 2021)).

Отже, кількість поставленої електричної енергії у період з серпня по грудень 2021 року мала б коштувати 9990215,89 грн. (4546007,83 кВт/год * 2,19758 грн.).

Таким чином, ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» безпідставно одержало кошти в сумі 3178269,25 грн. (13168485,14 грн. - 9990215,89 грн.), підстава їх набуття відпала, а тому товариство зобов'язане повернути їх, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Аналогічний підхід до підстав повернення спірної суми коштів висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

З огляду на зазначене, безпідставним є твердження ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» про те, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідач передав позивачу меншу кількість електроенергії, або позивач сплатив вартість електроенергії, яка йому не була поставлена.

Також у даному випадку необґрунтованим є посилання ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» на постанови Верховного Суду у справах №918/1043/21 та №923/196/20, в яких зроблено висновок про необхідність застосування двосторонньої реституції за наслідками визнання недійсними договору поставки мережевого обладнання та договору купівлі-продажу земельної ділянки. Суд звертає увагу, що у даній справі прокурором оспорюються додаткові угоди, якими збільшено ціну за одиницю товару електроенергії, яка поставлялася за договором про постачання електричної енергії. У зв'язку з наявністю підстав для визнання недійними оспорюваних додаткових угод, суд дійшов висновку, що правовідносини між сторонами мають регулюватися первинним договором на постачання електроенергії №585 від 08.06.2021 з урахуванням додаткової угоди №1 від 12.08.2021, які не оскаржувалися в судовому порядку та є дійсними.

Комунальні підприємства (установи) створені органом місцевого самоврядування на основі комунального майна та здійснюють свою діяльність від імені територіальної громади, а тому всі прибутки, які отримано комунальними підприємствами від своєї діяльності є також власністю територіальної громади, тобто є бюджетними коштами (комунальним майном). Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №815/1216/16.

Враховуючи, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців територіальної громади, завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09.08.2023 у справі №924/1282/21.

З огляду на вище зазначене, грошові кошти в розмірі в сумі 3178269,25 грн. підлягають стягненню з ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» на користь Кам'янець-Подільської міської ради.

Оскільки прокурором заявлено до стягнення 3178271,04 грн., перерахованих за товар, який не отримано відповідно до умов договору за №585 від 08.06.2021, у стягненні 1,79 грн. (3178271,04 - 3178269,25) необхідно відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

З урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (з вимог про визнання недійсними додаткових угод - на обох відповідачів в рівних частинах, з вимоги про стягнення грошових коштів - на ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія»).

Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 25.08.2021 до договору №585 від 08.06.2021, укладеного між Комунальним підприємством «Міськтепловоденергія» (код ЄДРПОУ 36588183) та ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» (код ЄДРПОУ 42102122).

Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 31.08.2021 до договору №585 від 08.06.2021, укладеного між Комунальним підприємством «Міськтепловоденергія» (код ЄДРПОУ 36588183) та ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» (код ЄДРПОУ 42102122).

Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 14.09.2021 до договору №585 від 08.06.2021, укладеного між Комунальним підприємством «Міськтепловоденергія» (код ЄДРПОУ 36588183) та ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» (код ЄДРПОУ 42102122).

Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 23.10.2021 до договору №585 від 08.06.2021, укладеного між Комунальним підприємством «Міськтепловоденергія» (код ЄДРПОУ 36588183) та ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» (код ЄДРПОУ 42102122).

Визнати недійсною додаткову угоду №6 від 26.10.2021 до договору №585 від 08.06.2021, укладеного між Комунальним підприємством «Міськтепловоденергія» (код ЄДРПОУ 36588183) та ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» (код ЄДРПОУ 42102122).

Визнати недійсною додаткову угоду №7 від 23.11.2021 до договору №585 від 08.06.2021, укладеного між Комунальним підприємством «Міськтепловоденергія» (код ЄДРПОУ 36588183) та ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» (код ЄДРПОУ 42102122).

Визнати недійсною додаткову угоду №8 від 30.11.2021 до договору №585 від 08.06.2021, укладеного між Комунальним підприємством «Міськтепловоденергія» (код ЄДРПОУ 36588183) та ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» (код ЄДРПОУ 42102122).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» (58001, м. Чернівці, вул. Целана Пауля, 6, код ЄДРПОУ 42102122) на користь Кам'янець-Подільської міської ради (32300, Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, м. Кам'янець-Подільський, майдан Відродження, 1, код ЄДРПОУ 26571846) кошти в сумі 3178269,25 грн. (три мільйони сто сімдесят вісім тисяч двісті шістдесят дев'ять гривень 25 коп.), перераховані за товар, який не отримано відповідно до умов договору за №585 від 08.06.2021.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» (58001, м. Чернівці, вул. Целана Пауля, 6, код ЄДРПОУ 42102122) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 58272,00 грн. (п'ятдесят вісім тисяч двісті сімдесят дві гривні 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Стягнути з Комунального підприємства «Міськтепловоденергія» Кам'янець-Подільської міської ради (32300, Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, м. Кам'янець-Подільський, вул. Ярослава Мудрого, 123, код ЄДРПОУ 36588183) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 10598,00 грн. (десять тисяч п'ятсот дев'яносто вісім гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складено 20.02.2025.

Суддя О.Є. Танасюк

Попередній документ

125291679

Наступний документ

125291681

Інформація про рішення:

№ рішення:	125291680
№ справи:	924/560/24
Дата рішення:	18.02.2025
Дата публікації:	21.02.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Хмельницької області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (01.04.2026)
Дата надходження:	16.02.2026
Предмет позову:	про- визнання недійсними додаткових угод №2 від 25.08.2021, №3 від 31.08.2021, №4 від 14.09.2021, №5 від 23.10.2021, №6 від 26.10.2021, №7 від 23.11.2021, №8 від 30.11.2021 до договору №585 від 08.06.2021, укладеного між Комунальним підприємство

Розклад засідань:

Минулі засідання (10)

18.07.2024 11:00	Господарський суд Хмельницької області
29.07.2024 16:00	Господарський суд Хмельницької області
20.08.2024 11:00	Господарський суд Хмельницької області
21.01.2025 10:00	Господарський суд Хмельницької області
05.02.2025 11:00	Господарський суд Хмельницької області
18.02.2025 11:30	Господарський суд Хмельницької області
01.05.2025 11:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
22.05.2025 11:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
15.01.2026 11:00	Північно-західний апеляційний господарський суд
26.01.2026 15:30	Господарський суд Хмельницької області