Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
(додаткове)
19 лютого 2025 року м. ХарківСправа № 922/2987/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
при секратарі судового засідання Федорової Т.О.
розглянувши заяву ОСОБА_1 (вх.№3697 від 10.02.2025) по справі
за позовом ОСОБА_1 , м.Харків
до ОСОБА_2 , м.Харків
про за участю представників: стягнення коштів 697 962,78 грн.
позивача:не з'явився;
відповідача:не з'явився.
Рішенням Господарського суду Харківською області від 05.02.2025 року по справі №922/2987/24 позов ОСОБА_1 задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) інфляційні втрати 576 662 грн. 05 коп., три проценти річних 121 300 грн. 73 коп. та витрати по сплаті судового збору 8 375 грн. 56 коп.
10.02.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою (вх. №3697), в якій просить суд ухвалити додаткове судове рішення щодо розподілу судових витрат,яким стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) 20 000,00 (двадцять тисяч гривень) на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи №922/2987/24.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.02.2025 було прийнято до розгляду заяву , розгляд заяви призначено на 19.02.2025 о 12 год. 30 хв.
З метою повідомлення сторін про порядок розгляд заяви та надання їм можливості реалізувати власні процесуальні права, судом направлено на їх адреси копії ухвали від 11.02.2025. Зокрема, копії наведеної ухвали доставлено до електронних кабінетів сторін у системі "Електронний суд", про що свідчать залучені до матеріалів справи довідки про доставку електронного листа.
Представники сторін у судове засідання 19.02.2025 не з'явилися, про причину неявки суд не повідомили.
Суд зазначає, що неявка у судове засідання представників сторін,які належним чином повідомлені не є перешкодою для розгляду заяви.
Дослідивши заяву ОСОБА_1 (вх.№3697 від 10.02.2025) та матеріали справи, суд зазначає наступне.
Згідно з вимогами ч. ч. 1-3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 1 ст.126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За приписами ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Положеннями ч.1 ст.1 зазначеного Закону унормовано, що договір про надання правової допомоги визначено як домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами ч.3 ст.27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, ст.903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору. За приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як свідчать матеріали справи, у зв'язку зі звернення позивача до суду з позовом у даній справі та зумовленої в зв'язку з цим необхідності в судовому захисті, позивач (клієнт) 18.12.2023 уклав з адвокатом Квартенко О.Р. договір про надання правової допомоги (надалі - договір).
Згідно з п. 1.1 договору виконавець відповідно до умов цього договору та протягом строку його дії зобов'язується надавати замовнику за плату правову допомогу (послуги правового характеру), вказану у п. 1.2 цього договору, а замовник зобов'язується приймати такі послуги та оплачувати їх.
Пунктом 3.4. договору передбачено, що плата за надані за цим договором послуги здійснюється замовником виконавцю в такому порядку: не пізніше 30 банківських днів з дня настання обставин, передбачених п. 3.6. договору (в т.ч. підписання акту приймання -передачі наданих послуг).
29.05.2024 між позивачем та адвокатом Квартенко О.Р. була укладена додаткова угода № 9 до договору про надання правової допомоги від 18.12.2023.
У п. 2.1. додаткової угоди №9 до договору сторони погодили, що гонорар за здійснення представництва та захисту інтересів клієнта в господарському суді першої інстанції складає 20 000,00 грн.
У п.3 додаткової угоди №9 до договору сторони обумовили, що розмір гонорару, встановлений в пункті 2 (підпункти 2.1-2.3) цієї Додаткової уголи №9, за згодою сторін є таким, що встановлений у фіксованому розмірі.
10.02.2025 між позивачем та адвокатом Квартенко О.Р. був складений акт приймання наданих послуг до договору, згідно з яким адвокатом були виконані наступні роботи (п.2 акту):
- вивчення документів,що опосередковують правовідносини АТ «ПроКредит Банк», Замовника та громадянина Альошина О.В.;
- складання позовної заяви;
- аналіз релевантного законодавства, практики його застосування (у тому числі в динаміці), а також наукової доктрини з відповідних питань;
- складання клопотань та заяв по суті справи у справі № 922/2987/24;
- складання заяви про збільшення позовних вимог по справі № 922/2987/24;
- участь у судових засіданнях у справі № 922/2987/24;
- наданні роз'яснень Замовнику стосовно змісту релевантних відповідному спору норм матеріального права, а також з приводу змісту та значення процесуальних дій учасників справи й розвитку процесу в цілому.
У п. 3 акту сторони дійшли згоди щодо визначення остаточного розміру гонорару адвоката за надання правової допомоги, вказаної у п.1 цього акту приймання наданих послуг, в розмірі 20 000,00 грн.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Така правова позиція викладена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 05.11.2019 у справі № 908/2348/18.
Суд вважає витрати позивача на професійну правничу допомогу співмірними, обґрунтованими, такими, що документально підтверджені, у зв'язку з чим, суд погоджується з обсягом наданих адвокатом послуг та їх вартістю (20 000,00 грн).
У разі недотримання вимог ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідач заперечень щодо відшкодування заявлених позивачем витрат на правову допомогу чи клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не надав, а тому з огляду на викладене, враховуючи, що позовні вимоги задоволено повністю та те, що позивачем доведено понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн., такі витрати підлягають відшкодуванню позивачеві відповідачем повністю.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 126, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заяву ОСОБА_1 (вх.№3697 від 10.02.2025) задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) 20 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне додаткове рішення складено та підписано 20.02.2025.
Суддя С.Ч. Жельне