20.02.2025м. СумиСправа № 920/1459/24
Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 920/1459/24
за позовом: Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, буд. 7, код 01125815)
до відповідача: Дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (40002, Сумська область, м. Суми, вул. Роменська, 79/2, код 31931024)
про стягнення 6 125, 16 грн
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» суму штрафних санкцій у розмірі 6 125 (шість тисяч сто двадцять п'ять) грн 16 коп, яка складається з: суми пені у розмірі 2 918 (дві тисячі дев'ятсот вісімнадцять) грн 73 коп, суми 7% штрафу у розмірі 1 922 (одна тисячі дев'ятсот двадцять дві) грн 17 коп, суми 3% річних у розмірі 313 (триста тринадцять) грн 86 коп та суми інфляційних втрат у розмірі 970 (дев'ятсот сімдесят) грн 40 коп та судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 05.12.2024 справу № 920/1459/24 розподілено для розгляду судді Джепі Ю.А.
Ухвалою суду від 11.12.2024 судом постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №920/1459/24; справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін про дату, час і місце судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Ухвалу про відкриття провадження було відповідачем отримано, що підтверджується довідкою про доставку від 12.12.2024.
Крім того, відповідно до заяви б/н від 11.12.2024 (вх.№ 3908 від 11.12.2024) представник відповідача ознайомлений із матеріалами справи в електроному вигляді.
На час розгляду справи відповідачем відзив на позовну заяву не подано.
Відповідно до статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, статтями 43 та 33 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає, що ним в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Між Державним підприємством «Ізмаїльський морський торговельний порт» (далі - підприємство) та Дочірнім підприємством «Сумський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України далі - клієнт) було укладено Договір про надання послуг з перевалки вантажів № 123 КВ-П від 30.10.2023 (далі - Договір) зі строком дії до 31.12.2023.
Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 1 від 06.12.2023 до Договору, Сторонами продовжено дію Договору до 31.12.2024 року, а в частині розрахунків за роботи і послуги, що були надані по Договору - до повного виконання обома Сторонами своїх зобов'язань. Закінчення терміну дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії Договору.
За умовами п. 1.1 Договору, в порядку та на умовах, визначених Договором, Підприємство зобов'язується за завданням Клієнта здійснити перевалку (навантажувально-розвантажувальні роботи (НРР)) і зберігання експортних, імпортних і транзитних вантажів Клієнта в номенклатурі і обсягах, визначених у Додатку № 1 до Договору, а також, за заявкою Клієнта, надати інші послуги, пов'язані з перевалкою вантажів, а Клієнт забезпечує завезення/вивезення вантажу до/з Підприємства і зобов'язується своєчасно оплатити Підприємству роботи (послуги).
У відповідності до предмету договору 05.02.2024 та 15.02.2024 ДП «ІЗМ МТП» надавало Клієнту послуги з навантажувально-розвантажувальних робіт (вантаж - сіль навалом) та надання вагонів у користування, які відносяться до інших послуг за замовленням, а саме: - 05.02.2024 надані послуги з навантажувально-розвантажувальних робіт та інших додаткових послуг, про що Сторони склали, підписали та скріпили печатками Акт приймання-передачі (виконаних робіт (наданих послуг) № 1067/11 від 05.02.2024; - 15.02.2024 надання в користування вагонів гуманітарна допомога, про що Сторони склали, підписали та скріпили печатками Акт приймання-передачі (виконаних робіт (наданих послуг) № 1068/11 від 15.02.2024.
На підставі чого пізніше Підприємством були виставлені відповідні рахунки на оплату: Рахунок № 1067/11 від 12.02.2024 за послуги з навантажувально - розвантажувальних робіт та інших додаткових послуг на суму 32 709,17 грн; Рахунок № 1268/11 від 19.02.2024 за користування вагонами гуманітарна допомога на суму 6 109,92 грн.
Таким чином, загальна сума наданих послуг склала: 38 819, 09 грн.
Згідно абз. 1 п. 3.3 розділу 3 Договору, Клієнт здійснює оплату Підприємству за НРР та інші роботи, послуги у розмірі 100% від запланованого обсягу вантажу (судової партії) за ставками, вказаними в Договорі.
Оплата здійснюється шляхом банківського переказу грошових коштів Клієнта на поточний банківський рахунок Підприємства протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати виставлення рахунку, що передбачено абз. 3 п. 3.3 розділу 3 Договору.
Відповідно до абз.2 п. 3.3 розділу 3 Договору, Клієнт, незалежно від отримання рахунку на оплату послуг Підприємства засобами електронної пошти, зобов'язаний вжити заходи для отримання рахунків не пізніше ніж протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати фактичного надання послуг (а у випадку рахунків на попередню оплату - не пізніше ніж протягом 2 (двох) робочих днів від дати виставлення рахунку). Невжиття Клієнтом заходів щодо отримання рахунків не звільняє його від обов'язку здійснити їх оплату, не дає підстав для відстрочення оплати, не дозволяє посилатися на неотримання рахунку, як на причину несплати (або несвоєчасної оплати) послуг Підприємства.
12.01.2024 ДП «Сумський облавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України» здійснив частково попередню оплату у сумі 11 359,45 грн за надання послуг з навантажувально-розвантажувальних робіт та інших додаткових послуг.
Після фактично отриманих Клієнтом послуг 05.02.2024 та 15.02.2024, підтверджених Актами приймання-передачі (виконаних робіт (наданих послуг), Відповідач своєчасно не здійснив остаточний розрахунок з Підприємством.
Відповідно до платіжного доручення № 3672 від 10.07.2024 здійснено остаточний розрахунок у сумі 27 459,64 грн лише 10.07.2024, тобто з порушенням строків розрахунку.
Згідно із пп. 4.1.1 п. 4.1 розділу 4 Договору, Сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором на умовах, викладених у Договорі, і відповідно до чинного законодавства України. У відповідності до пп. 4.3.4 п. 4.3 розділу 4 Договору «Відповідальність Клієнта», за порушення Клієнтом більше ніж на 15 (п'ятнадцять) робочих днів строків оплати, вказаних у Договорі, Підприємство має право стягнути з Клієнта пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення платежу за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) робочих днів, Підприємство має право стягнути з Клієнта додатково штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.
У цьому випадку розрахунок штрафних санкцій здійснюється за весь період прострочення, починаючи з першого дня після спливу 5-денного строку на оплату.
Позивачем на адресу відповідача направлено вимогу №16/ГВР/07/723-24 від 29.08.2024, в якій вимагав розглянути вимогу та надати відповідь у семиденний строк від дати її отримання; перерахувати Державному підприємству «Ізмаїльський морський торгівельний порт» на розрахунковий рахунок порту (АТ «Укрексімбанк» м. Київ UA 923223130000002600015395380, код ЄДРПОУ 01125815) 4 840, 90 грн.
У вищевказаній вимозі зазначено, що при невиконанні зазначених вимог в установлений законодавством України строк, ДП «ІЗМ МТП» буде змушене звернутись до господарського суду для їх примусового виконання з покладанням усіх судових витрат ДП «Сумський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».
Відповідачем здійснено розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем яка складається із: суми пені у розмірі 2 918, 73 грн; суми 7% штрафу у розмірі 1 922, 17 грн; суми 3% річних у розмірі 313, 86 грн; суми інфляційних втрат у розмірі 970, 40 грн.
Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов'язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав, та обов'язків.
Відповідно ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У ст. 610 Цивільного кодексу України вказується, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підтягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У зв'язку з простроченням оплати позивач просить стягнути з відповідача суму пені у розмірі 2 918, 73 грн; 7% штрафу у розмірі 1 922, 17 грн; 3% річних у розмірі 313, 86 грн; суми інфляційних втрат у розмірі 970, 40 грн
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 ГК України).
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина друга статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 розділу 4 Договору визначено, що Сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором на умовах, викладених у Договорі, і відповідно до чинного законодавства України.
Відповідно до пп. 4.3.4 п. 4.3 розділу 4 Договору, за порушення Клієнтом більше ніж на 15 (п'ятнадцять) робочих днів строків оплати, вказаних у Договорі, Підприємство має право стягнути з Клієнта пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення платежу за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) робочих днів, Підприємство має право стягнути з Клієнта додатково штраф у розмірі 7% від суми заборгованості. У цьому випадку розрахунок штрафних санкцій здійснюється за весь період прострочення, починаючи з першого дня після спливу 5-денного строку на оплату.
Суд погоджується з розрахунком штрафу та пені у позовній заяві, вважає його обґрунтованим, а вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.
Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд погоджується з розрахунком інфляційних втрат та 3% річних у позовній заяві, вважає його обґрунтованим, а вимоги позивача в цій частині також такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини п'ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судом були досліджені документи, які наявні у справі, та надана їм правова оцінка.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 129 ГПК України сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2 422, 40 грн підлягає стягненню на його користь з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 123, 129, 232, 233, 236- 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Задовольнити позов.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (40002, Сумська область, м. Суми, вул. Роменська, 79/2, код 31931024) на користь Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, буд. 7, код 01125815) пеню у розмірі 2 918, 73 грн (дві тисячі дев'ятсот вісімнадцять гривень сімдесят три копійки), 7% штрафу у розмірі 1 922, 17 грн (одна тисячі дев'ятсот двадцять дві гривні сімнадцять копійок), 3% річних у розмірі 313, 86 грн (триста тринадцять гривень вісімдесят щість), інфляційні втрати у розмірі 970, 40 грн (дев'ятсот сімдесят гривень сорок копійок) та відшкодування судового збору в сумі 2 422, 40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок коп).
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суддя Ю.А. Джепа