18.02.2025м. СумиСправа № 917/202/24
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін матеріали справи № 917/202/24
за позовом Акціонерного товариства “Сумиобленерго» (вул. Івана Сірка, 7, м. Суми,
40035, код ЄДРПОУ 23293513) в особі Філії “Охтирський район електричних мереж» АТ “Сумиобленерго» (вул. Снайпера,84, м. Охтирка, Сумська область, 42700, код ЄДРПОУ 37785014)
до відповідача ОСОБА_1
(
АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про стягнення 135 053 грн 20 коп.,
За участю представників сторін:
від позивача - Бабич Л.Ф., Гончарова Т.М.,
від відповідача - не прибув,
при секретарі судового засідання Гордієнко Ж.М.
08.02.2024 позивач звернувся з позовом від 06.02.2024 № 90-08/236 до Господарського суду Полтавської області (вх. № 219/24 від 08.02.2024). Відповідно до позовних вимог позивач просив суд стягнути з ФОП Сук О.С. 135053 грн 20 коп. - вартість не облікованої електричної енергії, а також судовий збір у розмірі 3028 грн.00 коп.
16.04.2024 ухвалою Господарського суду Полтавської області постановлено позовну заяву надіслати за підсудністю до Господарського суду Сумської області.
07.05.2024 справа № 917/202/24 надійшла на адресу Господарського суду Сумської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2024 справу № 917/202/24 розподілено судді Заєць С.В.
Ухвалою суду від 09.05.2024 відкрито провадження у справі № 917/202/24 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, сторонам встановлені строки для надання суду відзиву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.
06.06.2024 позивачем надано до суду Клопотання від 03.06.2024, №90-08/1212 (вх. №2715) про розгляд справи за участі сторін, відповідно до змісту якого просить суд розгляд справи № 917/202/24 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 07.06.2024 заяву Акціонерного товариства “Сумиобленерго» в особі Філії “Охтирський район електричних мереж» АТ “Сумиобленерго» від 03.06.2024, №90-08/1212 (вх. №2715) про розгляд справи за участі сторін - задоволено. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін на 16.07.2024, 12:00.
Розгляд справи 16.07.2024 не відбувся в зв'язку з перебуванням судді Заєць С.В. на лікарняному з 05.07.2024 по 19.07.2024.
Ухвалою суду від 22.07.2024 призначено судове засідання для розгляду справи №917/202/24 по суті з повідомленням сторін на 15.08.2024, 10:20.
Розгляд справи 15.08.2024 не відбувся в зв'язку з перебуванням судді Заєць С.В. у відпустці у період з 05.08.2024 по 18.08.2024; на лікарняному з 19.08.2024 по 30.08.2024; у відпустці у період з 02.09.2024 по 05.09.2024.
Ухвалою суду від 06.09.2024 призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін у справі №917/202/24 на 26.09.2024, 11:15.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 08 год. 54 хв. до 11 год. 17 хв. 26.09.2024 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 26.09.2024 не відбулось.
Ухвалою суду від 26.09.2024 призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін у справі №917/202/24 на 10.10.2024, 11:00.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 09 год. 08 хв. до 12 год. 03 хв. 10.10.2024 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 10.10.2024 не відбулось.
Ухвалою суду від 10.10.2024 призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін у справі №917/202/24 на 29.10.2024, 12:15.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 12 год. 15 хв. до 17 год. 10 хв. 29.10.2024 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 29.10.2024 не відбулось.
Ухвалою суду від 29.10.2024 призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін у справі №917/202/24 на 31.10.2024, 12:45.
31.10.2024 представник позивача надала до суду клопотання (вх. № 4917 від 31.10.2024) відповідно до змісту якого зазначила, що належним відповідачем у справі необхідно зазначити Сук Олексій Степанович, а не Фізична особа - підприємець Сук Олексій Степанович.
Ухвалою суду від 31.10.2024 задоволено клопотання позивача про уточнення найменування відповідача від 31.10.2024 (вх. № 4917 від 31.10.2024); замінено відповідача у справі №917/202/24 з Фізичної особи - підприємця Сука Олексія Степановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на належного - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ); призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін на 05.11.2024, 12:30; зобов'язано позивача надати суду у строк до 04.11.2024 обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми (з урахуванням періоду аварійних відключень в спірний період, обґрунтованості обсягу не облікованої електричної енергії, з розшифруванням величини кожного показника за формулою розрахунку) та докази в підтвердження розрахунку.
04.11.2024 позивачем надано до суду пояснення по справі від 04.11.2024 № 90-8/2484 (вх. № 6172 від 04.11.2024), відповідно до змісту яких останній надає пояснення щодо розрахунку заявленої до стягнення суми.
Ухвалою суду від 05.11.2024 відкладено підготовче засідання у справі на 26.11.2024 на 12:30.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 11 год. 58 хв. до 15 год. 04 хв. 26.11.2024 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 26.11.2024 не відбулось.
Ухвалою суду від 26.11.2024 призначено судове засідання для розгляду справи №917/202/24 по суті з повідомленням сторін на 17.12.2024, 10:20.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 22 год. 53 хв. 16.12.2024 до 12 год. 28 хв. 17.12.2024 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 17.12.2024 не відбулось.
Ухвалою суду від 17.12.2024 призначено судове засідання для розгляду справи №917/202/24 по суті з повідомленням сторін на 09.01.2025, 10:50.
У судовому засіданні 09.01.2025, за участю представників позивача суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні у справі № 917/202/24 до 30.01.2025, 11:00, із занесенням зазначеної ухвали до протоколу судового засідання від 09.01.2025 згідно з ч. 5 ст. 233 ГПК України.
14.01.2025 позивачем надано до суду Пояснення по справі № 917/202/24 від 13.01.2025 №90-08/117, відповідно до змісту яких позивач зазначив, що 06.02.2024 на адресу Господарського суду Полтавської області була подана позовна заява № 90-08/236 від 06.02.2024 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» в особі філії “Охтирський район електричних мереж» АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» вартості необлікованої електричної енергії в сумі 135053,20 грн (з ПДВ) та судового збору в сумі 3028,00 грн. 13.02.2024 ухвалою Господарського суду Полтавської області по справі № 917/202/24 позовну заяву залишено без руху, оскільки позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164,172 ГПК України, а саме: у позовній заяві не зазначено про наявність/відсутність у відповідача електронного кабінету. 14.02.2024 на адресу Господарського суду Полтавської області була направлена заява про усунення недоліків № 90-08/341, до якої додано роздруківку відповіді № 504362 від 14.02.2024 про відсутність у відповідача електронного кабінету в ЄСІТС. Також, у заяві було зазначено, що при поданні позовної заяви № 90-08/236 від 06.02.2024 позивачем було допущено описку, на першій сторінці позовної заяви, а саме: у реквізитах відповідача помилково вказано назву, як: ФОП Сук Олексій Степанович, тоді як необхідно зазначити: ОСОБА_1 . В інших частинах позовна заява залишається незмінною. Тому, позивач просив прийняти позовну заяву № 90-08/342 від 14.02.2024, викладену у новій редакції. 19.02.2024 ухвалою Господарського суду Полтавської області позовну заяву № 90-08/236 від 06.02.2024 було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/202/24. Відповідно, подану позивачем позовну заяву № 90-08/342 від 14.02.2024 (у новій редакції) Господарський суд Полтавської області не прийняв, заяву про усунення недоліків № 90-08/342 від 14.02.2024, в частині виправлення описки, не врахував та описку у назві особи відповідача не виправив. Також зазначає, що оскільки, позовну заяву № 90-08/342 від 14.02.2024 (у новій редакції), у якій особу відповідача виправлено на: ОСОБА_1 , Господарський суд Полтавської області не прийняв, заяву про усунення недоліків № 90-08/342 від 14.02.2024, в частині виправлення описки не врахував, та відкрив провадження у справі № 917/202/24 за вперше поданою АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» в особі філії «Охтирський район електричних мереж» АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» позовною заявою № 90-08/236 від 06.02.2024, тому єдиною позовною заявою, яка знаходиться на розгляді в Господарському суді Сумської області є позовна заява № 90-08/236 від 06.02.2024 (подана вперше). В свою чергу просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
27.01.2025 відповідачем надано Додаткові пояснення від 23.01.2025 (вх. № 323 від 27.01.2025), відповідно до змісту яких відповідач окрім іншого зазначає, що з 04.07.2014 він не здійснює підприємницьку діяльність (що підтверджується Повідомленням про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, яке наявне в матеріалах справи), а даний об'єкт не функціонує як підприємство для переробки сільськогосподарської сировини, а електроенергія використовувалася лише для освітлення у нічний час для здійснення охорони даного об'єкту. Також просить суд звернути увагу на те, що у відповідача відсутня заборгованість за постачання електроенергії (що підтверджується платіжними дорученнями), на показники використання електроенергії за попередні періоди в яких обсяг використання у рази менший, аніж заявлений у позові позивачем, на Договір, який укладений між відповідачем та ТОВ «Сумигаззбут» від 2021 (оскільки відповідач саме йому здійснював оплату за спожиту електроенергію та її розподіл) а також на те, що з 2014 року даний об'єкт не функціонує як підприємство. Окрім цього зазначає, що справа не підвідомча господарському суду.
29.01.2025 позивачем надано до суду заперечення (вх.№411/25) на додаткові пояснення по справі №917/202/24, відповідно до яких заперечує проти прийняття до розгляду судом додаткових пояснень (вх.№323) відповідача, оскільки, на думку позивача, такі пояснення подані з порушенням процесуальних строків, встановлених судом.
30.01.2025 позивачем надано до суду заяву (вх.№414) про приєднання до матеріалів справи доказів направлення на адресу відповідача заперечення (вх.№411/25) на додаткові пояснення по справі №917/202/24.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 09 год. 48 хв. 30.01.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 30.01.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 30.01.2025 призначено судове засідання у справі №917/202/24 на 18.02.2025, 10:45.
В судовому засіданні 18.02.2025 представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання18.02.2025 не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст. 124 Конституції Країни правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до положень ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Предметна та суб'єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно зі ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в ст. 4 ГПУ України, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями ст. 20 ГПК України (наприклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).
Наведене свідчить про те, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб'єктного складу сторін.
Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
З огляду на положення ч. 1 ст. 20 ГПК України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Відтак, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПУ України у вказаній редакції спорів, у яких стороною є фізична особа, яка як на дату подання позову так і в процесі розгляду справи втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18).
Отже, в силу вимог ГПК України фізична особа не може бути стороною у справі, за виключенням випадків коли вона звертається до господарського суду як кредитор з заявою у справі про банкрутство, або є стороною у корпоративному спорі, або якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Предметом позову у даній справі є стягнення з фізичної особи (громадянина) Сука Олексія Степановича на користь Акціонерного товариства “Сумиобленерго» в особі Філії “Охтирський район електричних мереж» АТ “Сумиобленерго» 135053 грн 20 коп. - вартість не облікованої електричної енергії по Акту про порушення № 004434 від 30.05.2023.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зробленого судом, вбачається, що підприємницьку діяльність суб'єкта господарювання - Фізичної особи-підприємця Сука Олексія Степановича РНОКПП НОМЕР_1 ) припинено 20.02.2014 на підставі власного рішення, про що зроблено запис в ЄДР (а.с. 170-172).
Звертаючись до суду з даним позовом до фізичної особи (громадянина) -Сука Олексія Степановича, діяльність якого, як суб'єкта господарювання (підприємця) на час подачі позову припинена, позивач не зазначає та не надає суду доказів, які підтверджують, що відповідач у спірних правовідносинах діяв як фізична особа-підприємець чи даний спір пов'язаний з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Відповідно до ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Згідно з ч. 1 ст. 128 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання в разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
Статтею 51 ЦК України визначено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Згідно ч. 1 ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
У відповідності до ч. 9 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
За змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її обов'язок щодо виконання укладених нею як фізичною особою підприємцем договорів не припиняється, а залишається за нею як за фізичною особою.
Твердження позивача про те, що відповідач на час проведення перевірки та складання акту про порушення від 30.05.2023 здійснював підприємницьку діяльність, оскільки у бланку заяви - приєднання від 28.12.2018 р до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії зазначається фізична особа - підприємець Сук О.С. та стоїть його підпис, судом оцінюється критично оскільки не доводить те, що даний спір пов'язаний з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем, оскільки станом на час складення та відповідно підписання вказаних документів в 2018-2023 роках, Сук О.С. не мав статусу фізичної особи-підприємця.
Оскільки, позовні вимоги пред'явлені до Сука Олексія Степановича, діяльність якого, як суб'єкта господарювання (підприємця) з 2014 року (в тому числі і станом на час подачі позову) припинена та Сук О.С. у спірних правовідносинах (щодо використання необлікованої електроенергії) не діяв як фізична особа-підприємець та даний спір не пов'язаний з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем, доказів протилежного суду не надано, а фізична особа в силу положень ст. 20 Господарського процесуального кодексу України не може бути стороною в господарській справі, за окремими виключеннями, які не стосуються спірних правовідносин, то суд дійшов висновку, що дана позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Наведена норма процесуального права підлягає застосуванню, якщо позов подано внаслідок помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду у випадках, коли предмет спору чи суб'єктний склад його учасників не охоплюється юрисдикцією господарських судів або коли право чи інтерес не підлягають судовому захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18).
Згідно з частиною четвертою статті 11 ГПК України чинної редакції суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, зокрема, відповідно до п. 58 Рішення ЄСПЛ по справі "Серявін та інші проти України" (Заява N 4909/04) від 10 лютого 2010 року визначено, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року), більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (параграф 32 рішення у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії").
Враховуючи викладене, суд на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України закриває провадження у даній справі, оскільки даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Згідно з ч. 2 ст. 231 ГПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Розгляд даної позовної заяви віднесено до юрисдикції місцевих загальних судів з розгляду цивільних справ.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі, у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Приймаючи до уваги відсутність заяви позивач про повернення сплаченого ним судового збору, суд у даній ухвалі не розглядає питання про повернення з державного бюджету судового збору.
Керуючись ст.ст. 231, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Закрити провадження у справі №917/202/24, за позовом Акціонерного товариства “Сумиобленерго» в особі Філії “Охтирський район електричних мереж» АТ “Сумиобленерго» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 135 053 грн 20 коп.
Роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Дана ухвала набирає законної сили у строк та в порядку передбачених ч. 1 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України.
Ухвалу складено та підписано суддею 20.02.2025.
Суддя С.В. Заєць