адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000,
адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607,
тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
20.02.2025 м. Полтава Справа № 917/2407/24
Господарський суд Полтавської області у складі судді Байдуж Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", код ЄДРПОУ 40075815, вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техекспрес-М", код ЄДРПОУ 39107466, проспект Володимирський, 1/5, каб.12, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500
про стягнення 263 016,00 грн,
без повідомлення (виклику) учасників справи,
ухвалив рішення про наступне:
1. СУТЬ СПОРУ.
1.1. Предметом даного спору є стягнення штрафних санкцій за порушення терміну поставки товару, визначеного умовами договору, укладеного між сторонами спору.
2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
2.1. Між позивачем, Акціонерним товариством «Українська залізниця», в особі філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХЕКСПРЕС-М», укладено Договір поставки від 14.08.2023 № ЦЗВ-01-05123-01 (надалі - Договір), строком дії з дня його укладення та упродовж дії правового режиму воєнного стану в Україні, запровадженого Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, але не пізніше 31.12.2023 (включно) (преамбула та п. 16.1. Договору).
2.2. Предметом даного Договору є постачання Постачальником (відповідачем у справі) Покупцю (позивачу у справі) товару, відповідно до Специфікації, що є невід'ємною частиною цього Договору, зокрема: частин залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (запасних частин до гідропередач), на умовах цього Договору (п. 1.1., п. 1.2.).
Відповідно до додаткової угоди від 28.08.2023 за № 1 до Договору, сторони домовились про анулювання Специфікації №1 та включення до Договору Специфікації № 2, в якій останні узгодили найменування, кількість та вартість товару, до складу якого входить, зокрема: коробка золотникова (35 шт.) та клапан повільного зрушення (9 шт.).
2.3. З метою отримання узгодженого Договором товару, 22.12.2023 позивач направив на адресу відповідача Рознарядку № ЦЗВ-20/5063 (надалі - Рознарядка), в якій зазначив про надання дозволу на поставку запасних частин до гідропередач на загальну суму 2 516 676,00 грн, а саме: Коробок золотникових ТМ.50-345-00 ТУ У 30.2-39107466-001:2023 у кількості 28 шт, та Клапанів повільного зрушення ТМ.53-336А-00 ТУ У 30.2-39107466-001:2023 у кількості 3 шт. (надалі - Запасні частини).
При цьому, вантажоодержувачем зазанчено відділ матеріальних ресурсів м. Фастів філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця», Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченко, 48.
З матеріалів справи вбачається, що дана рознарядка була направлена позивачем 22.12.2023 на електронні адреси відповідача: tehexpress-m@ukr.net, tehexpress14@gmail.com, а також поштою - рекомендованим листом з описом вкладення, на адресу відповідача: 37500, м. Лубни Полтавської області, пр. Володимирський, б. 1/5 кв. 12 (а. с. 119, 120, 152).
Зазначений поштовий лист відповідач отримав 06.01.2024.
2.4. В подальшому, 11.01.2024 позивач направив відповідачу ще одну Рознарядку № ЦЗВ-20/107, відповідно до якої відкоригував обсяг поставки Запасних частин - Коробок золотникових до кількості 19 шт., зменшивши відповідно загальну вартість товару, що після коригування склала 1 753 440,00 грн (надалі - Коригуюча рознарядка).
В іншій частині попередньо подана ним Рознарядка від 22.12.2023 залишилася незмінною.
Відповідно до наявних матеріалів у справі, дана Коригуюча рознарядка була направлена позивачем 11.01.2024 на електронну адресу відповідача: tehexpress14@gmail.com, а також поштою - рекомендованим листом з описом вкладення, на адресу відповідача: 37500, м. Лубни Полтавської області, пр. Володимирський, 1/5 кв. 12 (а. с. 103, 104).
Зазначений поштовий лист відповідач отримав 18.01.2024.
2.5. Передусім, факт отримання Рознарядки від 22.12.23 та Коригуючої рознарядки від 11.01.2024 визнається відповідачем у справі.
2.6. Відповідач, в свою чергу, здійснив поставку вищезазначених Запасних частин 08.02.2024, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 08.02.2024 №08/02-1 (а. с. 125).
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.
3.1. Позивач просить стягнути з відповідача штраф, передбачений Договором за порушення строків поставки товару, оскільки вважає що відповідач прострочив термін поставки товару.
З урахування того, що він направив Рознарядку на адресу відповідача 22.12.2023, товар мав бути поставлений останнім в строк до 21.01.2024. Проте, відповідач поставив товар 08.02.2024, що на переконання відповідача дає йому підстави для нарахування відповідачу штрафу у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк Товару, що складає 263 016,00 грн.
3.2. Юридичними підставами позову є статті 11, 530, 629 ЦК України.
3.3. Фактичними підставами позову є порушення відповідачем умов договору поставки.
4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.
4.1. Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначив, що Рознарядка від 22.12.2023 надійшла на його адресу на початку січня. І в подальшому позивач 11.01.2024 направив нову Рознарядку, в якій не було зазначено, що попередня Рознарядка (від 22.12.2023) залишається чинною.
За наведених обставин, на переконання відповідача, термін поставки товару слід рахувати від дати направлення Рознарядки від 11.01.2024, яка фактично замінила попередню.
4.2. Крім того, відповідач просить суд врахувати повне виконання ним зобов?язання за Договором щодо поставки товару, а також відсутність доказів з боку позивача про завдання останньому збитків, та зменшити розмір нарахованого штрафу за Договором.
Така позиція відповідача ґрунтується на тому, що узгоджений сторонами у договорі штраф - 15 % від вартості непоставленого у строк товару, є надмірним. Поміж тим, штраф не може розглядатися як спосіб отримання доходів позивачем.
5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
5.1. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.01.2024 з урахуванням малозначності цієї справи в розумінні частини п'ятої статті 12 ГПК України, відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін, відповідачу встановлено строк для подання відзиву та заперечень, позивачу - відповіді на відзив.
5.2. Згідно довідок про доставку електронного листа, сторони отримали ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі в електронному вигляді 07.01.2025 о 14:51 год.
5.3. Сторони справи клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суду не надали.
5.4. Від відповідача 16.01.2025 на адресу суду через систему Електронний суд надійшов відзив на позовну заяву.
5.5. В подальшому, Господарським судом Полтавської області, за заявами представника відповідача адвоката Сич Є.Ю. від 16.01.25 та представника позивача Головка В.П. від 17.01.25, вказаним представникам сторін надано доступ до електронної справи.
5.6. Від позивача 28.01.2025 на адресу суду через Електронний суд надійшла відповідь на відзив.
5.7. На останок, 30.01.2025 до суду через систему Електронний суд надійшли заперечення (на відповідь на відзив) від відповідача у справі.
6. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- чи порушені відповідачем умови укладеного Договору?
- якщо умови Договору порушені, які правові наслідки підлягають застосуванню?
6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а відповідач - негативну.
7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПОРУШЕННЯ УМОВ ДОГОВОРУ ВІДПОВІДАЧЕМ.
7.1. Суд погоджується з твердженнями позивача про те, що відповідачем були порушені умови Договору в частині своєчасної поставки товару виходячи з наступного.
7.2. З матеріалів справи вбачається, що сторони спору уклали Договір поставки № ЦЗВ-01-05123-01 від 14.08.2023, який є договором про закупівлю товару у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі».
7.3. Цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Тож, договором про закупівлю є господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (ст. 1 Закону).
7.4. Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
7.5. Так, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 626, 628, 629 Цивільного кодексу України).
Зокрема, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
7.6. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
7.7. Тож, виходячи з предмету даного спору, з метою дослідження належності виконання сторонами умов Договору, суд звертається до розділу 4 Договору, яким сторони узгодили умови та строки постачання товару.
7.7.1. Зокрема: поставка товару проводиться партіями протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки Покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності Покупця до приймання товару.
Строк поставки товару - упродовж 30 календарних днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем. Місце поставки визначається рознарядкою Покупця (п. 4.2. Договору).
7.7.2. При цьому, зі сторони покупця рознарядка підписується щонайменше двома уповноваженими особами з числа таких:
- керівник (особа, що виконує його обов?язки) філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця»;
- заступники керівника (особи, що виконують їх обов?язки) філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця»;
- керівники відповідних структурних підрозділів філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця».
Покупець не несе відповідальності та обов?язку оплати за поставлений товар за рознарядкою підписаною іншими особами, ніж тими, посади яких визначені у цьому пункті Договору (п. 4.3. Договору).
7.7.3. Сторони також визначили, що рознарядка Покупця на товар направляється ним Постачальнику в один з таких способів:
- на поштову адресу Постачальника, зазначену в цьому Договорі (листом оголошеною цінністю та описом вкладення і повідомленням про вручення);
- вручається уповноваженому представнику Постачальника під розпис;
- шляхом відправлення на електронну адресу Постачальника (зазначену в цьому Договорі) сканкопії відповідної рознарядки в форматі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. Документ вважається отриманим Постачальником з дати його направлення Покупцем на електронну адресу Постачальника, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення Покупця (п. 4.5. Договору).
Поштова адреса постачальника, що зазначена в Договорі: 37500, Полтавська область, Лубенський район, місто Лубни, пр-кт Володимирський, 1/5, каб. 12.
Електронною адресою зазначено: tehexpress-m@ukr.net (Розділ 19 Договору).
7.7.4. Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами Акта приймання-передачі товару або видаткової накладної. При цьому, приймання товару за кількість здійснюється за наявності визначених товаросупровідних документів, до яких входить товарно-транспортна накладна (п. 4.6., п. 5.4. Договору).
Тож, за наявності товарно-транспортної накладної можна встановити дату поставки товару Покупцю.
7.8. З обставин справи вбачається, що позивач 22.12.2023 направив відповідачу рознарядку № ЦЗВ-20/5063, в якій зазначив про свою готовність прийняти визначений товар - Запасні частини.
Дана рознарядка підписана заступником директора виконавчої філії із забезпечення виробництва та заступником директора виконавчої філії, тобто, у порядку визначеному Договором.
Надаючи оцінку доводам сторін, суд зазначає, що дана рознарядка була направлена позивачем відповідачу 22.12.2023 у визначений умовами Договору спосіб, оскільки в матеріалах справи наявна роздруківка з поштового програмного забезпечення покупця (п. 2.3. даного Рішення).
7.9. Отже, враховуючи вищенаведені положення Договору, відповідач зобов?язаний був здійснити поставку запасних частин упродовж 30 календарних днів з моменту направлення письмової рознарядки покупцем - тобто до 21.01.2024 включно.
7.10. В подальшому, 11.01.2024, у спосіб визначений Договором, Покупець направив на адресу Постачальника Уточнюючу рознарядку № ЦЗВ-20/107, за підписом тих же осіб, відповідно до якої фактично відкоригував попередню, не змінюючи при цьому асортимент товару, не збільшуючи обсяг товару, який мав бути поставлений Покупцю та не змінюючи місце поставки товару.
7.11. Тому, суд не погоджується з доводами відповідача про те, що з урахуванням направлення позивачем 11.01.2024 нової рознарядки, позивач фактично відмінив попередню, а тому строки поставки товару мають розраховуватись з дати отримання відповідачем останньої рознарядки (з 11.01.2024).
Адже з дослідження змісту двох вищезазначених рознарядок чітко вбачається, що Уточнююча рознарядка № ЦЗВ-20/107 від 11.02.2024 не була новим замовленням товару, а лише уточнювала обсяг запасних частин за попередньою, не створюючи при цьому для Постачальника передумов для неможливості виконання остаточного замовлення у визначені Договором строки (23.01.2024).
При цьому, суд також враховує те, що в Уточнюючій Рознарядці № ЦЗВ-20/107 від 11.02.2024 позивач вказав, що дана рознарядка є коригуючою до попередньої (від 22.12.2023 № ЦЗВ-20/5063).
7.12. З матеріалів справи вбачається, що запасні частини були поставлені відповідачем у пункт призначення 08.02.2024 (пункт 2.5. даного Рішення), що не оспорюється відповідачем.
Таким чином, враховуючи те, що відповідач був зобов?язаний здійснити поставку товару у строк до 21.01.2024, але поставив лише 08.02.2024, останній порушив умови Договору в частині дотримання строків поставки товару.
8. ВИСНОВКИ СУДУ ПРО НАЯВНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ СТЯГНЕННЯ ШТРАФУ З ВІДПОВІДАЧА.
8.1. Досліджуючи цивільно-правову відповідальність відповідача за порушення останнім строків поставки товару, суд виходить з наступного.
8.2. Однією з підстав для виникнення зобов'язання є договір та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Зміст договору, що є обов'язковим для виконання його сторонами, становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628, ст. 629 ЦК України).
8.3. Так, Велика Палата Верховного Суду у пунктах 7.7-7.9 постанови від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19 зазначила таке: "Особам надається право вибору: використати вже існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на свій розсуд. Відтак цивільний (господарський) договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, виявляє автономію волі сторін щодо врегулювання їхніх правовідносин на власний розсуд (у межах, встановлених законом), тобто є актом встановлення обов'язкових правил для сторін договору, регулятором їх відносин.
Отже, з обставин даної справи суд вбачає, що укладаючи Договір сторони даного спору, керуючись принципом свободи договору, врегулювали їхні взаємовідносини на майбутнє встановивши міру відповідальності (розділ 9 Договору).
Зокрема, при порушенні строків постачання Постачальник оплачує Покупцю штраф у розмірі 15 % від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п. 4.2. цього Договору (протягом 30 календарних днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем) (п. 9.3.1. Договору).
8.4. Такі умови договору, узгоджуються з нормами чинного законодавства, а саме: частиною першою статті 548 Цивільного Кодексу України, де передбачені загальні умови забезпечення виконання зобов'язання.
Одна з цих умов передбачає забезпечення виконання зобов'язання (основного зобов'язання), якщо це встановлено договором або законом.
Так, одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка (ч. 1 ст. 546 ЦК України).
8.5. Поряд з цим, за змістом статей 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України).
8.6. Відповідно до частини першої статті 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою (штрафом, пенею), за статтею 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).
При цьому за приписами частини першої статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
8.7. Поряд з наведеним, слід зазначити, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (ч. 2 ст. 216 ГК України).
8.8. За частинами першою та другою статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань (Постанова ОП КГС ВС від 19 січня 2024 року у справі № 911/2269/22).
Тобто, Цивільно-правова та господарсько-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового обов'язку, що узгоджується з нормами статті 610 ЦК України та статті 216 ГК України. Така відповідальність спрямована задля забезпечення правопорядку у сфері цивільно- та господарсько-правових відносин.
8.9. Отже, враховуючи обґрунтованість підстав (порушення строків поставки товару відповідачем), до відповідача підлягає застосуванню відповідальність встановлена Договором, шляхом стягнення з нього штрафу у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк Товару, що складає 263 016,00 грн.
8.10. Між іншим, як правильно зазначає відповідач, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 ЦК України).
Поряд з наведеною нормою, подібне положення містить Господарський кодекс України, відповідно до якого, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ст. 233 ГК України).
8.11. Так, надаючи оцінку доводам відповідача щодо зменшення розміру нарахованого йому штрафу за порушення умов Договору, суд приходить до висновку про відсутність у даному випадку підстав та обставин, за яких можливе зменшення штрафу, що нарахований відповідачу.
8.12. Такі висновки суду зроблені з урахуванням наведених сторонами обґрунтувань та заперечень, а також обставин, що склалися між сторонами, поведінки (дій) сторін договору та судової практики.
Так, по-перше, суд виходить з того, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (911/2223/20)
По-друге, при вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов'язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов'язання (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.05.2019 у справі № 910/11733/18).
Серед іншого, при вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 920/1013/18, від 26.03.2020 у справі № 904/2847/19).
При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18).
У вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер (Постанова об'єднаної палати КГС від 19 січня 2024 року у cправі № 911/2269/22).
8.13. Так, з обставин даної справи вбачається, що відповідач був обізнаний про необхідність виконання ним Рознарядки від 22.12.2023. Факт отримання останньої відповідачем підтверджується матеріалами справи.
Направляючи Коригуючу рознарядку від 11.01.2024 позивач не скасовував попередню, лише відкоригував обсяг запасних частин, про що зазначено в останній, не створюючи при цьому для відповідача перешкод для виконання договору в строк, визначений його умовами.
Обов?язком відповідача за Договором є, зокрема, забезпечення поставки товару у строки та на умовах, що встановлені Договором (п. 8.3.1.).
При цьому, усі спори, розбіжності чи вимоги, які виникають із цього Договору або у зв?язку з ним, можуть вирішуватися шляхом переговорів (п. 13.2.).
Отже, відповідач, уклавши Договір з позивачем, прийняв на себе відповідні зобов?язання, був обізнаний з настанням правових наслідків за їх порушення та погодився з ними. Договір також надає право сторонами в усіх випадках, що стосуються виконання умов Договору, вести переговори між собою та врегульовувати розбіжності.
8.14. Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту (Постанова ВС від 10 вересня 2018 року у справі №920/739/17).
8.15. Так, суд враховує те, що відповідач, жодним чином не звертався до відповідача з питанням врегулювання розбіжностей щодо обсягу чи строків поставки товару за Рознарядкою та Коригуючою рознарядкою. Також не звертався з питанням щодо неможливості виконання ним поставки товару за Рознарядкою у встановлені Договором строки та не повідомляв позивача про наявність у нього будь-яких перешкод, які могли б бути поважними причинами прострочення.
У іншому випадку, такі дії відповідача могли б свідчити про його добросовісність та сумлінність при виконанні ним Договору. Відсутність же таких дій з боку відповідача, в сукупності з обставинами справи, свідчить для суду про відсутність об'єктивних причин для порушення умов Договору відповідачем, а також про відсутність сумлінного виконання ним Договору.
8.16. В свою чергу, нарахований відповідачу відповідно до пункту 9.3.1. Договору штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару, що складає 263 016,00 грн на переконання суду співвідноситься з розміром вартості товару, поставку якого було прострочено (1 753 440,00 грн).
8.17. З викладених обставин суд приходить до переконання про відсутність підстав для зменшення штрафу нарахованого позивачем, а отже - про задоволення позову в повному обсязі.
9. СУДОВІ ВИТРАТИ.
9.1. Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 3156,19 грн покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техекспрес-М" (код ЄДРПОУ 39107466, проспект Володимирський, 1/5, каб. 12, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815, вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150) в особі Філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця" (код ЄДРПОУ філії 40081347, проспект Повітрофлотський, буд. 11/15, м. Київ, 03049) 263 016,00 грн штрафу, а також 3156,19 грн відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.
4. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 20.02.2025.
Суддя Юлія БАЙДУЖ