адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
19.02.2025 Справа № 917/2007/24
Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., після виходу з лікарняного, розглянувши справу
за позовною заявою Акціонерного товариства "Українська залізниця", вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03680
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна", вул. Чумацький шлях (Половки), 62, м. Полтава, Полтавська область, 36010
про стягнення 88 629,74 грн,
Секретар судового засідання Ісенко М.В.
Без виклику учасників справи,
установив:
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" 88 629,74 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 10.03.2020 року між сторонами Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №38194448/2020-003.
На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази : Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, заява про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору, Повідомлення про укладання Договору від 10.03.2020 року № 99-38194448/2020-003; копія накладної № 32157619 від 17.02.2022 (Витяг з автоматизованої бази AT «Укрзалізниця»), копія заяви на переадресування ТОВ «Татнєфть-АЗС-Україна» від 2022 року; копія наказу на переадресування №832 від 22.04.2022 року (Витяг з автоматизованої бази AT«Укрзалізниця»); копії накопичувальних карток ф.ФДУ-92 №27080127, 27089004 та актів загальної форми № 93, 95; копія акту загальної форми ф.ГУ-23 ст. Харків-Сортувальний № 659 від 19.02.2022 (Витяг з автоматизованої бази AT«Укрзалізниця»), № 779, 780 від 22.04.2022 року; копії актів загальної форми ф. ГУ-23 ст. Порт-Велике Запоріжжя № 95 від 29.04.2022 (Витяг з автоматизованої бази AT«Укрзалізниця»), №94 від 30.08.2024; копія переліку №20240830 від 30.08.2024 та витяг з особового рахунку 8210735 за серпень 2024 р; копія довіреності №21/07-279/1 від 02.03.2020 року; копія претензії від 19.09.2024 №ДПридн-05/1231.
Інших заяв по суті спору до суду не надходило.
2. Процесуальні питання, вирішені судом.
18.11.2024 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Українська залізниця" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" про стягнення 88 629,74 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 10.03.2020 року між сторонами Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №38194448/2020-003.
У позовній заяві позивач просив суд розглянути справу з правилами спрощеного позовного провадження.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2024 справу № 917/2007/24 розподілено судді Ківшик О.В.
Суд ухвалою від 25.11.2024 року прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали.
Ухвала Господарського суду Полтавської області від 25.11.2024, яка направлялась відповідачу за адресою, наявною в матеріалах справи та яка співпадає з адресою зазначеною у витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулася до Господарського суду Полтавської області з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
Повідомлення про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання відповідач суду не надав.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.
Отже, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду від 25.11.2024 вважається врученою відповідачу 02.12.2024 р.
Відповідач клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суду не надав.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд також зазначає, що з урахуванням умов воєнного стану в Україні, загальної ситуації в Україні та особливого режиму роботи суду, спрямованого на необхідності збереження життя і здоров'я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, господарський суд здійснює розгляд справи №917/2007/24 у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.
Відповідно до електронного повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №99-38194448/2020-003 року AT«Укрзалізниця» засвідчило прийняття від ТОВ «ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА» Заяви про прийняття в цілому пропозиції (акценту) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :
- предметом Договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги (п. 1.1 Договору);
- обов'язками Замовника, за цим договором, зокрема, є : надання або організація надання місячних замовлень на перевезення відповідно до Правил планування перевезень вантажів через автоматизовану систему планування перевезень вантажів; сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні Перевізнику за Договором з сум внесеної передоплати за кодом платника; відшкодовувати Перевізнику витрати, пов'язані із затримкою вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від Перевізника, які виникли на станціях залізниць України; оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника; та ін. ( п. 2.1.1., 2.1.4 Договору);
- Замовник зобов'язаний відшкодовувати Перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від Перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів: недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття код.;/ платника: інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника (п. 2,1.5 Договору);
- залізниця зобов'язана Приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) Замовника або у власних вагонах (контейнерах) Перевізника, надавати власні вагони (контейнери) Перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками Замовника згідно інформації розміщеної у Системі планування перевезень, надавати, додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до Договору та Збірнику тарифів (п.2.3.2. Договору);
- розрахунки за Договором здійснюються через філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» AT«Укрзалізниця» (п. 4.1 Договору);
- строк позовної давності за вимогами Перевізника до Замовників, що випливають з правовідносин Сторін за Договором, становить один рік (п. 7.3 Договору).
На кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до Правил оформленім перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.
19.02.2022 на станцію Харків-Сортувальний Південної залізниці за накладною від 17.02.2022 № 32157619 зі станції Бєлгород РЖД прибував вагон № 50749100 з вантажем «Растворители не поименованньіе в алфавите», на адресу ТОВ «ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА».
В графі 23 накладної № 32157619 «Уплата провозных платежей» зазначено платника по УЗ - ТОВ «ТАТНЄФТЬ-АЗС-Україна» (а.с. 26-27).
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні було оголошено воєнний стан. На цей час комплект перевізних документів на вищезазначений вагон знаходився на Харківський митниці, яка закрила свою роботу з причин обстрілів Харківської області. Митні операції по відправленню/прибуттю вагонів на регіональній філії «Південна залізниця» не проводилися.
ТОВ «ТАТНЄФТЬ-АЗС-Україна» надано Перевізнику заяву б/н з проханням переадресувати завантажений вагон № 50749100 на нову станцію призначення Порт-Велике Запоріжжя Придніпровської залізниці на адресу ТОВ «СТАР ВЕЙ 2019» з гарантією оплати провізних платежів та додаткових зборів, пов'язаних з переадресуванням (а.с. 28).
З метою уникнення небезпечної ситуації з вантажем, яка виникла через обстріли, вантаж було переадресовано за первинним перевізним документом № 32157619 згідно з Наказом від 22.04.2022 № 832, в якому зазначено: «Оплата провізних та інших платежів здійснюється на станції призначення, платник за перевізними документами - ТОВ«ТАТНЄФТЬ-АЗС-Україна», платник по додаткових зборах - ТОВ «ТАТНЄФТЬ-АЗС-Україна».
Вагон № 50749100 на коліях станції Харків-Сортувальний Південної залізниці затриманий з 01 год 00 хв 19.02.2022 до 10 год 30 хв 22.04.2022 в очікуванні розмитнення, що підтверджується актами загальної форми ГУ-23 на початок та кінець затримки: від 19.02.2022 № 659, від 22.04.2022 № 779, про переадресування від 22.04.2022 № 780 (а.с. 33-34).
Позивач зазначає, що за час затримки вагона по станції Харків-Сортувальний платежі становлять на загальну суму 86 318,60 грн, з яких :
- 36 801,90 грн з урахуванням ПДВ 44 162,28 грн позивачем стягнуто з особового рахунку ТОВ «ТАТНЄФТЬ-АЗС-Україна» № 8210735 на підставі накопичувальної картки ф. ФДУ-92 №27080127, що підтверджується переліком від 30.08.2024 №20240830;
- 49 516,70 грн з урахуванням ПДВ 59 420,04 грн - не стягнуто з особового рахунку ТОВ «ТАТНЄФТЬ-АЗС-Україна» по прибуттю збір за зберігання вантажу, нарахованого по накопичувальній картці ф.ФДУ-92 №27089004 через недостатність коштів на його особовому рахунку.
Розрахунок збору за зберігання вантажу за час затримки на коліях станції Харків-Сортувальний, позивачем нарахованого на підставі акту загальної форми ГУ-23 від 22.04.2022 №779 по накопичувальній картці № 27089004:
63 доби *4*3,023 *65 т = 49 516,70 грн (з урахуванням ПДВ 59 420,04 грн), де :
4,0 грн ставка за зберігання вантажів у вагонах, згідно з п.2.1. розділу III Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги;
3,023- коефіцієнт коригуючий;
63 кількість діб зберігання (з 19.02.2022 1:00 по 22.04.2022 10:30).
Позивач зазначає, що у нього не має можливості стягнути з особового рахунку ТОВ «ТАТНЄФТЬ-АЗС-Україна» по прибуттю провізні платежі по перевізному документу № 32157619 на суму 29 209,70 грн, у т.ч.:
- 29 104,20 грн - провізна плата,
- 105,50 грн - збір на покриття витрат, пов'язаних з митним доглядом експортних та імпортних вантажів.
Розрахунок провізної плати розраховувся позивачем наступним чином :
За 40 км (відстань від станції Козача Лопань до станції Харків-Сортувальний) 29*65*3,722 =7015,97 грн,
За 345 км (відстань від станції Харків-Сортувальний до станції Порт-Велике Запоріжжя) 91,3*65*3,722 = 22 088,21 грн
Всього : 7015,97+22088,21 = 29 104,20 грн, де:
40 км та 345 км - відстані перевезень,
29 грн та 91,3 грн - базові ставки за 1 тону у власному або орендованому вагоні залежно від відстані перевезення за тарифною схемою 8 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги,
65 тон - кількість тон вантажу (зазначено в перевізному документі),
3,722 - коефіцієнт до базових ставок тарифу;
Розрахунок збору на покриття витрат, пов'язаних з митним доглядом експортних та імпортних вантажів:
34,9* 3,023-105,50 грн, де:
34,9 - ставка збору згідно з підпункту 2 п.7.6. Розділу III Збірника тарифів,
3,23 - коефіцієнт до базових ставок зборів.
Провізні платежі на загальну суму 29 2,09,70 грн зазначені у графах 51, 55 Розділу по розрахунку провізних платежів по накладній № 32157619.
Позивач наголошує, що стягнення провізних платежів по накладній №32157619 з особового рахунку платника не є можливим, так як документ не розкредитований одержувачем ТОВ «СТАР ВЕЙ 2019» через відсутність митного оформлення.
По прибуттю на нову станцію призначення Порт-Велике Запоріжжя вагон № 50749100 було затримано на коліях станції Порт-Велике Запоріжжя з 12-30 год 29.04.2022 в очікування митного оформлення, що підтверджується актом загальної форми ГУ-23 від 29.04.2022 № 95.
За даними позивача, на момент звернення з позовом до суду питання щодо митного оформлення вантажу вантажоодержувачем не вирішено, вантаж не виданий, перевізний документ не розкредитований.
Вважаючи свої права порушеними, позивач просить суд стягнути з відповідача 88 629,74 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 10.03.2020 року між сторонами Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №38194448/2020-003.
4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.
Статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати : з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є : договори та інші правочини.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України встановлено, ще договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін ) формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друге сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до електронного повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №99 38194448/2020-003 року AT«Укрзалізниця» засвідчило прийняття від ТОВ «ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА» Заяви про прийняття в цілому пропозиції (акценту укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажі: залізничним транспортом.
Отже, ТОВ «ТАТНЄФТЬ-АЗС-УКРАЇНА» було приєднано AT«Українська залізниця» до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажі залізничним транспортом.
Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме : майново-господарських зобов'язань згідно статей 173, 174, 175 ГК України, статей 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з положеннями ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положенням ч. 2 ст. 908 та ст. 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
В ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із законів України "Про транспорт", «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", вказаного закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
Нормативно-правові акти, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про залізничний транспорт", розрахунки відправників і одержувачів вантажу, вантажобагажу і пошти з підприємствами залізничного транспорту загального користування за перевезення, додаткові збори за вантажні операції і користування рухомим складом, а також за штрафи, пеню, неустойки здійснюються в порядку, передбаченому Статутом залізниць України, іншими актами законодавства України та міжнародними договорами.
За приписами ч. 1 ст. 918 Цивільного кодексу України, завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статтею 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, визначено, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до вказаного Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпеченні гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Технічні умови навантаження і кріплення вантажів - обов'язкові для дотримання всіма учасниками перевезення вимоги щодо розміщення, закріплення, способу навантаження, розвантаження вагонів, забезпечення безпеки руху, збереження залізничного рухомого складу та вантажів.
Згідно з статтею 32 Статуту залізниць України відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.
Відповідно до п.3.1. Договору про надання послуг встановлено, що розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах Замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов'язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів.
Згідно з п.29.2. Розділу ІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 року №317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2009 за № 340/16356, із змінами та доповненнями (далі - Збірник тарифів), при переадресуванні імпортного вантажу призначенням на станції України - визначення провізної плати і зборів здійснюється за первинними перевізними документами окремо за відстань від вхідної прикордонної станції (державного кордону) до станції переадресування і від станції переадресування до нової станції призначення.
Пунктом 9 Розділу II Збірника тарифів, плата за перевезення інших наливних вантажів у цистернах визначається за тарифною схемою 8, залежно від належності вагона (перевізника, власний або орендований), у якому перевозиться вантаж, множенням базової ставки за і тонну на відповідну розрахункову масу вантажу у вагоні, помножену на коефіцієнт.
Згідно з розділом І Загальні положення Збірника тарифів, в пункті 2 зазначено, що Тарифи, збори та плати, наведені в цьому Збірнику, застосовуються на всіх лініях залізниць широкої, вузької та європейської колій мережі залізниць України загального користування, що включені в постійну експлуатацію, для всіх суб'єктів господарювання (фізичних та юридичних осіб), які беруть участь у процесі організації та здійснення перевезень вантажів залізничним транспортом. Пунктом 10 вищевказаного розділу Збірника тарифів встановлено, що Ставки тарифів, плати і зборів, що містяться у цьому Збірнику, є базовими та визначені без урахування податку на додану вартість.
Наказом Міністерства інфраструктури України від 11.08.2021 №418 внесені зміни до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на переведення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги. В змінах зазначено, що до плати за користування вагонами та контейнерами, що вказана в розділі V Збірника тарифів, з 01.01.2022 застосовується коефіцієнт 3.023; для вантажів 3-го класу застосовується коефіцієнт 3,722.
Відповідно до п. 1. Правил переадресування вантажів, зміна станції призначення або разом з нею і одержувача вантажу (переадресування) здійснюється у порядку, передбаченому статтею 44 Статуту залізниць України.
Переадресування здійснюється за заявою відправника, одержувача або експедитора (за дорученням), які є відповідальними перед попереднім одержувачем за наслідки такої зміни і зобов'язані відрегулювати розрахунки між відправниками, попередніми адресатами та фактичними одержувачами.
Відповідно до п. 12 Правил переадресування вантажів, оплата провізних та інших платежів при переадресуванні може здійснюватись як на станції переадресування, так. і на станції призначення, що обумовлюється в наказі на переадресування вантажу.
Пунктом 13 Правил переадресування вантажів встановлено, якщо вантаж очікує переадресування у вагоні (контейнері) на місці загального користування впродовж терміну, що перевищує термін безкоштовного зберігання, встановлений статтею 46 Статуту залізниць, то вантажовласник (експедитор), крім плати за користування вагоном (контейнером), сплачує залізниці плату за зберігання вантажу, встановлену тарифом. Таким же чином нараховується плата за зберігання вантажу у разі переадресування його під час перевезення (на попутних, прикордонних станціях). Згідно з п. 8. Правил зберігання вантажів, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Згідно з Розділом 11 Правил розрахунків за перевезення вантажів (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000р. за № 864/5085) п. 2.6. встановлено, що розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг.
Облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).
Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
У випадках, визначених чинним законодавством, на суми платежів і зборів, що підлягають сплаті, залізниця, нараховує податок на додану вартість, сума якого відображається в особовому рахунку платника.
Відповідно до параграфа 6 статті 28 Угоди про міжнародному залізнодорожному вантажному сполученні, якщо перепони до перевезення вантажу або його видачі виникло з причин не залежних від перевізника, перевізнику повинні бути сплачені додаткові провізні платежі та витрати, понесені у зв'язку з перепонами, а також неустойки, якщо вони передбачені національним законодавством.
Відповідно до параграфа 2 статті 31 Угоди про міжнародному залізнодорожному вантажному сполученні, якщо відправник або отримувач виконання своїх зобов'язань, передбачених у параграфі 1 даної статті, покладає на третю особу, то ця особа повинна бути зазначена відправником у накладній як платник і повинно мати договір з відповідним перевізником.
Згідно з п. 2.1.5 Договору про надання послуг, Замовник зобов'язаний відшкодовувати Перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів з причин, що не залежать від Перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин : неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи неправильне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини.
З матеріалів справи вбачається, що 19.02.2024 позивачем була направлена відповідачу претензія № ДПридн-05/1231, яка отримана представником відповідача 23.09.2024, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями претензії та доказів її вручення відповідачу (а.с. 38-39).
Відповідач відповідь на претензію не надав, перерахування коштів в добровільному порядку по претензії не здійснив. Доказів у спростування викладеного відповідач суду не надав.
Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 88 629,74 грн заборгованості, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.
Стосовно розподілу судових витрат.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні з позовом до суду згідно платіжної інструкції № 7957 від 05.11.2024 від 05.11.2024 позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Зарахування судового збору у розмірі 3 028,00 грн до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджується довідкою (а.с. 59).
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у розмірі 3 028,00 грн.
Керуючись статтями 129, 232-233, 236, 237-238, 240, 252 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Татнєфть-АЗС-Україна" (вул. Чумацький шлях (Половки), 62, м. Полтава, Полтавська область, 36010, ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДРПОУ 38194448) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03680, ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДРПОУ 40075815) 88 629,74 грн заборгованості та 3 028,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ із набранням рішенням законної сили.
Рішення підписане 19.02.2025 року (після виходу судді з лікарняного).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Суддя О.В.Ківшик