адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
19.02.2025 Справа № 917/1943/24
Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", вул. Андріївська, б.4, м.Київ, 04070
до відповідача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про стягнення 572 250, 04 грн,
Секретар судового засідання Ісенко М.В.
Без виклику учасників справи,
установив:
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.
Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором "Кредит "всеБізнес" №713809211111 від 25.09.2023 року в розмірі 572 250, 04 грн, з яких : 561 370, 04 грн за сумою кредиту (тіло) (в тому числі : 108 036, 72 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту та 453 333, 32 грн строкова заборгованість за сумою кредиту) та 10 880,00 грн прострочена заборгованість за комісією за період з 25.04.2024 по 03.10.2024.
На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав, зокрема, наступні докази : розрахунок заборгованості; копію Кредитного договору "Кредит "всеБізнес" №713809211111 від 25.09.2023 року; протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису; копію паспорту; інформація з ЄДР про припинення ФОП Діденка Олександра Івановича; копія типових умов Все бізнес; копію вимоги вих. №5220 від 04.04.2024 з доказами направлення.
Інших заяв по суті спору до суду не надходило.
2. Процесуальні питання, вирішені судом.
08.11.2024 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором "Кредит "всеБізнес" №713809211111 від 25.09.2023 року в розмірі 572 250, 04 грн, з яких : 561 370,04 грн за сумою кредиту (тіло) (в тому числі 108 036, 72 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту та 453 333,32 грн строкова заборгованість за сумою кредиту) та 10 880,00 грн прострочена заборгованість за комісією.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2024 року справу № 917/1943/24 розподілено судді Ківшик О.В.
Суд ухвалою від 12.11.2024 звернувся до Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту з питань реєстрації із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 .
09.12.2024 до суду від Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту з питань реєстрації надійшла відповідь, згідно якої зазначено, що в реєстрі громади гр. ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) зареєстрований за адресою : АДРЕСА_2 .
Суд ухвалою від 16.12.2024 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали.
Ухвала Господарського суду Полтавської області від 16.12.2024, яка направлялась відповідачу за адресою, наявною в матеріалах справи, та яка співпадає із зазначеною у відомостях про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться у реєстрі територіальної громади, Єдиному державному демографічному реєстрі, повернулася до Господарського суду Полтавської області з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
Повідомлення про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання відповідач суду не надав.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 ГПК України).
За змістом ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно ст. 232 ГПК України судовим рішенням є, зокрема, ухвали.
Суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 28.09.2020 у справі № 910/9791/18, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 14.04.2021 у справі № 876/74/20, від 26.05.2021 у справі № 916/1176/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19, від 25.11.2021 у справі № 873/41/21, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20, від 14.01.2022 у справі № 910/2042/21, від 23.06.2022 у справі № 914/2265/20, від 27.07.2022 у справі № 908/3468/13).
Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку Господарського суду Полтавської області, а тому не може свідчити про неправомірність його дій (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 04.03.2021 у справі №910/6835/20, від 26.05.2021 у справі № 916/1176/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 25.11.2021 у справі №873/41/21, від 23.06.2022 у справі №914/2265/20, від 27.07.2022 у справі №908/3468/13.
Суд зазначає, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. При цьому, сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).
Отже, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 ГПК України ухвала суду від 16.12.2024 вважається врученою відповідачу 26.12.2024 року.
Відповідач клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України суду не надав.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень ГПК України строк не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.
25.09.2023 між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» (далі - Банк, Кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Діденком Олександром Івановичем (далі - Позичальник, Клієнт) був укладений Кредитний договір «Кредит «всеБІЗНЕС» № 713809211111 від 25.09.2023 року (далі - Договір, а.с. 10-11).
Даний Договір був укладений за допомогою системи «Інтернет Банкінг» шляхом укладення в електронному вигляді та підписання електронним цифровим підписом. Факт укладення Кредитного договору з боку позичальника підтверджується Протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 03.10.2024, відповідно до якого файл Dogovir_vseBusiness_713809211111.pdf, що містить Кредитний договір, підписаний з боку ФОП Діденко О.І. (підписувач - 1) Діденком Олександром Івановичем 13:58:44 25.09.2023. Результат перевірки підпису : Підпис створено та перевірено успішно. Цілісність даних підтверджено (а.с. 12).
У Договорі сторони узгодили, зокрема, наступне :
- банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та строки, обумовлені договором та типовими умовами відповідно до наступного: (стаття 1. Договору);
- сума кредиту: 680 000,00 грн (п. 1.1.1 Договору);
- строк кредитування: до 25.09.2026 включно (п. 1.1.3 Договору);
- комісійна винагорода за надання кредиту : тариф комісійної винагороди - 1%. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту. Комісійна винагорода сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів відповідно до п. 6.3.1 типових умов (п. 1.1.4.1 Договору);
- комісійна винагорода за обслуговування кредиту: тариф комісійної винагороди 1,6 % за один місяць користування кредитом. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту відповідно до п. 6.3.2. типових умов, та сплачується щомісячно згідно графіку платежів, наведеного в п. 1.4. договору (п. 1.1.4.2 Договору);
- процентна ставка за користування кредитом: 0,00001% річних. Проценти нараховуються відповідно до п. 6.2. типових умов та сплачується згідно графіку платежів, наведеного в п. 1.4. договору (п. 1.1.4.3 Договору);
- процентна ставка на прострочену суму кредиту: 0,00001% річних. Проценти нараховуються та сплачуються відповідно до п. 6.2. типових умов (п. 1.1.4.4 Договору);
- термін «Типові умови» використовується в цьому Договорі в наступному значенні : Типові умови кредитування в рамках Кредитного договору «Кредит «всеБІЗНЕС», укладеного в Системі інтернет-банкінг ПУМБ DIGITAL BUSINESS АТ «Перший Український Міжнародний Банк», що розміщуються на інтернетсайті Банка (за електронною адресою: https://www.pumb.ua/) та є невід'ємною частиною Договору (надалі за текстом - Типові умови). (п. 1.1.8 Договору);
- позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в наведеному в цьому пункті графіку платежів, зокрема: позичальник має, починаючи з 25.10.2023, щомісячно не пізніше 25 числа місяця до 25.09.2026 сплачувати суму у розмірі 29 768,89 грн, з яких на погашення основної суми (тіла) кредиту по 18 888,89 грн та на погашення комісії по 10 880,00 грн щомісячно. Загальна сума, яка має бути сплачена позичальником на погашення кредиту складає 1 071 680,00 грн, з яких 680 000,00 грн на погашення основної суми (тіла) кредиту та 391 680,00 грн на погашення комісії (п. 1.4. Договору);
- цей Договір складається з даного документу та Типових умов. З моменту укладення Договору Типові умови стають його невід'ємною частиною. Банк має право в будь-який час вносити зміни до Типових умов, повідомляючи про це Позичальника як передбачено Типовими умовами. Підписанням Договору Позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з Договором та Типовими умовами, умови Договору та Типових умов Позичальнику відомі та зрозумілі. Укладаючи Договір, Позичальник приймає на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно Позичальника, рівно як і Банк бере на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно Банку (п. 5.1. Договору).
- у всіх випадках, не передбачених договором, сторони керуються положеннями Типових умов та законодавством. В разі наявності будь-яких протиріч та/або невідповідностей між Типовими умовами та положеннями договору, такі положення договору мають пріоритет (п. 5.2);
- сторони домовились, що договір укладається сторонами в формі електронного документа за допомогою Системи "Інтернет-Банкінг". Договір є оригіналом електронного документу після його підписання сторонами шляхом накладення КЕП Уповноваженого представника Банку та КЕП/ УЕП позичальника (тип підпису - на розсуд позичальника) (п. 5.3);
- договір набуває чинності з моменту його підписання банком та позичальником шляхом накладення КЕП/УЕП позичальника (тип підпису - на розсуд позичальника) та КЕП Уповноваженого представника банку (з моменту накладення останнього електронного підпису) та діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно договору в повному обсязі (п. 5.4);
- позичальник підписанням договору підтверджує свою згоду на отримання на зазначену в розділі "Реквізити та підписи Сторін" договору адресу електронної пошти позичальника підписаного сторонами договору, а також будь-яких інших документів та інформації, пов'язаних з виконанням та/або обслуговуванням договору (п. 5.6).
З матеріалів справи вбачається, що сторони погодили, що надання кредиту здійснюється шляхом перерахування кредитних коштів із позичкового рахунку на поточний рахунок позивальника, зазначений в п. 1.1.5 Договору.
Факт надання кредиту підтверджується наступними документами:
- платіжна інструкція №TR. 71678510.100608.29514 від 25.09.202, що містить посилання на укладений між сторонами кредитний договір, на суму 673 200,00 грн. (а.с.18 зі звороту);
- платіжна інструкція №TR.71678510.100607.29514 від 25.09.2023 оплата комісії на суму 6 800,00 грн, також з посиланням на договір (а.с.18);
- виписка з рахунку відповідача (а.с.19).
Згідно п. 5.1. Типових умов позичальник зобов'язаний повернути кредит в розмірах і строки, зазначені в Договорі.
Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач зобов'язання щодо повернення кредиту у повному обсязі не виконав, зокрема, грошові кошти згідно умов кредитного договору не повернув, внаслідок виникла заборгованість : по кредиту у розмірі 561 370,04 грн та по сплаті комісії у сумі 108 36,72 грн.
10.04.2024 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором, проте, ця вимога залишена відповідачем без задоволення. Згідно поданих позивачем до справи доказів, вказане поштове відправлення повернулося без вручення адресату через закінчення терміну зберігання (а.с.20-24).
Вказане стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Згідно із пунктом 4.1 Типових умов кожна з перелічених нижче подій повинна тлумачитись як Несприятлива подія: (1) Несплата позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь Банку згідно з договором/ Типовими умовами, у передбачений ними строк, та/або невиконання або неналежне виконання позичальник тощо.
Відповідно до пункту 4.2 Типових умов у випадку виникнення будь-якої несприятливої події, банк набуває право вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальникові кредит, а позичальник зобов'язаний, незважаючи на положення п. 1.1.3, п. 1.4 договору, п. 5.1.1 Типових умов, виконати таку вимогу банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті позичальником на користь банку згідно з договором, в строк не пізніше 7 (семи) банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги.
Таким чином, позивач зазначає, що набув право на захист своїх порушених прав в судовому порядку та право на дострокове стягнення всієї суми заборгованості за кредитним договором "Кредит "всеБІЗНЕС" №713809211111 від 25.09.2023 року в розмірі 572 250, 04 грн, з яких : 561 370, 04 грн за сумою кредиту (тіло) (в тому числі : 108 036, 72 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту та 453 333, 32 грн строкова заборгованість за сумою кредиту) та 10 880, 00 грн прострочена заборгованість за комісією за період з 25.04.2024 по 03.10.2024.
Судом встановлено, що 27.02.2024 Діденко О.І. втратив статус суб'єкта підприємницької діяльності, проте даний спір пов'язаний із стягненням дебіторської заборгованості, яка виникла у зв'язку з підприємницькою діяльністю Діденка О.І. (витяг з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань наявний у матеріалах справи, а.с. 15).
Згідно з ч. 4 ст. 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
При цьому, відповідно до статті 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
У випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (із внесенням до Реєстру запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за зобов'язаною особою, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Дані висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 по справі № 916/559/17 та від 13.02.2019 № 910/8729/18, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України мають враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Таким чином, зобов'язання Фізичної особи-підприємця Діденко О.І. за Договором №713809211111 від 25.09.2023, з урахуванням вищевикладеного, перейшли до фізичної особи Діденка О.І.
4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.
Судом встановлено, що 25.09.2023 року між сторонами було укладено Кредитний договір "Кредит "всеБІЗНЕС" № 713809211111 за допомогою системи "Інтернет Банкінг" шляхом укладення в електронному вигляді та підписання електронним цифровим підписом.
Згідно із частиною першою статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис; засвідчення чинності відкритого ключа - процедура формування сертифіката відкритого ключа; засіб електронного підпису чи печатки - апаратно-програмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які використовуються для створення та/або перевірки електронного підпису чи печатки; кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Згідно із частиною четвертою статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Суд зазначає, що підписання кредитного договору здійснено в межах строку дії ЕЦП особою, яка у відповідності до чинного законодавства є законним володільцем електронного ключа та накладає його під час створення електронного документа. При цьому, матеріали справи не містять доказів неправомірного накладення електронного цифрового підпису відповідача або звернення останнього до правоохоронних органів з підстав його незаконного викрадення.
Внаслідок укладення Кредитного договору "Кредит "всеБІЗНЕС" № 713809211111 від 25.09.2023 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі статями 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом вище встановлено, що 25.09.2023 між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір «Кредит "всеБІЗНЕС"» №713809211111, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит, а відповідач зобов'язався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом згідно графіку погашення кредиту, а також сплатити комісію.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами. Доказів визнання даного договору повністю чи частково недійсним, його розірвання і т.д. відповідачем до суду не подано.
Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що відповідачем порушено договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення кредитних коштів, внаслідок чого у відповідача утворилася прострочена заборгованість; на підтвердження зворотного відповідачем не надано суду будь-яких інших доказів.
Відповідачем не надано суду жодних доказів, що підтверджують факт виконання своїх зобов'язань з оплати кредиту.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи, зокрема, є: позовна заява; відзив на позовну заяву.
Відповідач контррозрахунку ціни позову не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.
Згідно з приписами частини 4 статті 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.
Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за сумою кредиту (тіло) у розмірі 561 370,04 грн (в тому числі : 108 036,72 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту та 453 333,32 грн строкова заборгованість за сумою кредиту) та 10 880,00 грн простроченої заборгованості за комісією, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Стосовно розподілу судових витрат.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні з позовом до суду згідно платіжних інструкцій № 000424129\00000035371 від 16.10.2024 та № 000427681\00000036978 від 01.11.2024 позивач сплатив судовий збір у розмірі 6 867,00 грн.
Зарахування судового збору у розмірі 6 867,00 грн до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджується довідками (а.с. 37-38).
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у розмірі 6 867,00 грн.
Керуючись статтями 129, 232-233, 236-238, 240, 252 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (04070, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 4; ідентифікаційний код 14282829) заборгованість за сумою кредиту (тіло) у розмірі 561 370,04 грн (в тому числі : 108 036,72 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту та 453 333,32 грн строкова заборгованість за сумою кредиту), 10 880,00 грн простроченої заборгованості за комісією та 6 867,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ із набранням рішенням законної сили.
3. Рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Рішення підписано 19.02.2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Суддя О.В.Ківшик