адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018
Код ЄДРПОУ 03500004
11.02.2025 р. Справа № 917/737/21
Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С. М., при секретарі судового засідання Мацко О.В., розглянувши матеріали
за заявою ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , Полтавська область, Полтавський район, с. Тернівщина
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
13.05.2021 року ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Полтавської області із заявою (вх. № 784/21) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою господарського суду від 24.05.2021 року заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 10.06.2021 року.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 10.06.2021 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 призначено арбітражного керуючого Авраменка Ігоря Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 809 від 26.04.2013 року) з процесуальними наслідками, встановленими Кодексом України з процедур банкрутства.
11.06.2021 року оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1
14.07.2021 року на адресу суду надійшла заява Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вх. № 1238/21) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 10 477 555,50 грн. З них:
- забезпечені іпотекою нерухомого майна боржника вимоги по сплаті пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором № PLKPGA0000212 від 08.08.2007 року в розмірі 277 000,00 грн. - за рахунок предмету іпотеки;
- витрати зі сплати судового збору у справі про банкрутство в розмірі 4 540,00 грн.;?
- заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором № PLKPGA0000212 від 08.08.2007 року в розмірі 1 082 224,41 грн;
- заборгованість за відсотками за кредитним договором № PLKPGA0000212 від 08.08.2007 року в розмірі 2 233 807,90 грн;
- заборгованість за винагородою (комісією) за кредитним договором № PLKPGA0000212 від 08.08.2007 р. в розмірі 214 128,02 грн;
- судові витрати, стягнуті з боржника у справах № 552/5700/13-ц та № 545/1197/15-ц в розмірі 4 664,93 грн;
- заборгованість з пені за кредитним договором № PLKPGA0000212 від 08.08.2007 p., не забезпечена заставою майна боржника - 6 661 190,25 грн.
Ухвалою суду від 29.07.2021 року:
- визнано кредитором у справі № 917/737/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1 , Полтавська область, Полтавський район, с. Тернівщина): Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (ідент. код 14360570, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) з грошовими вимогами до боржника в розмірі 10473015,51 грн., та 4540,00 грн. витрат зі сплати судового збору, сплаченого кредитором при зверненні з грошовими вимогами до боржника;
- Керуючому реструктуризацією внести визнані судом грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів боржника в порядку черговості, встановленої Кодексом України з процедур банкрутства;
- зобов'язано керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 12.08.2021 року. Докази проведення надати суду;
- призначено засідання господарського суду, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 23.09.2021року.
Розгляд справи неодноразово відкладався.
Ухвалою господарського суду від 26.04.2023 року розгляд справи № 917/737/21 відкладено на 25.05.2023 року на 09:30.
Розпорядженням керівника апарату суду 30.05.2023 року № 64 на підставі п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 917/737/21 у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2023 року справу № 917/737/21 розподілено судді Білоусову С.М.
Ухвалою господарського суду від 05.06.2023 року прийнято справу № 917/737/21 до свого провадження, призначено її розгляд на 25.07.2023 року на 10:30 та зобов'язано керуючого реструктуризацією - надати суду погоджений план реструктуризації боргів боржника.
Від керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Авраменка І.М. 05.01.2024 року надійшла заява за № 02-21/56 від 03.01.2024 року (вх. № 165) про дострокове припинення повноважень ліквідатора.
11.01.2024 року арбітражний керуючий Сердюк В.В. надав суду заяву за вих. № 301-24 від 11.01.2024 року (вх. № 388) про участь у справі про банкрутство.
06.02.2024 року судом було задоволено клопотання арбітражного керуючого Авраменка Ігоря Миколайовича про дострокове припинення його повноважень по справі № 917/737/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; відсторонено арбітражного керуючого Авраменка Ігоря Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 809 від 26.04.2013 року) від виконання повноважень керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1 ) та призначено керуючим реструктуризацією боржника ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Сердюка Віктора Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1974 від 19.10.2020 року).
13.05.2024 року арбітражний керуючий Сердюк В.В. надав суду клопотання за вих. № 247-05/24 від 12.05.2024 року (вх. № 6561) про перехід до процедури погашення боргів у справі № 917/737/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
18.06.2024 року від кредитора - Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до суду через систему "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. № 8577), у якому останній зазначає, що будь-який план реструктуризації боргів боржника (в т.ч. із можливістю реалізації належного боржнику майна в порядку, передбаченому п. 1 ч. 3 ст. 124 КУзПБ ) у даній справі кредитором не погоджувався, будь-якого погашення боргу на даній стадії процедури неплатоспроможності фізичної особи не здійснювалося, а, отже, кредитором не погоджувалися умови продажу будь-якого майна боржника, оскільки погодження можливе або одночасно із погодженням плану реструктуризації боргів (якщо такий план передбачає реалізацію майна боржника), або безпосередньо в процедурі погашення боргів боржника.
27.06.2024 року від керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Сердюка В.В. надійшли пояснення за вих. № 254-06/24 від 27.06.2024 року (вх. № 9015), у яких він посилається на неможливість розроблення та виконання плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 та наполягає на переході до процедури погашення боргів боржника.
Від боржника - ОСОБА_1 01.07.2024 року надійшли пояснення від 27.06.2024 року, у яких він просить перейти до процедури погашення боргів, оскільки запропонований керуючим реструктуризацією план реструктуризації він не погоджує, доходи не отримує і отримувати не планує.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.07.2024 року відкладено розгляд справи на 17.09.2024 р. на 10:00.
06.09.2024 року від керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Сердюка В.В. до суду надійшло клопотання (вх. № 11799) про долучення до матеріалів справи.
13.09.2024 року від представника Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до суду через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки необхідно час для прийняття рішення щодо подальшого руху справи на підставі звернення керуючого реструктуризацією.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 17.09.2024 року відкладено розгляд справи на 05.11.2024 р. на 10:15.
21.10.2024 року від представника Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" - Ювко В.О. до суду через систему "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. № 13929) про закриття провадження у справі № 917/737/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 05.11.2024 року відкладено розгляд справи на 26.11.2024 р. на 11:15.
Від керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Сердюка В.В. 18.11.2024 року за вх. № 15491 надійшли міркування щодо клопотання кредитора про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
19.11.2024 року ОСОБА_1 надав суду свої міркування щодо клопотання кредитора (вх. № 15587).
Від кредитора - АТ КБ "ПриватБанк" 19.11.2024 року надійшло клопотання про закриття провадження у даній справі.
У зв'язку з перебуванням судді Білоусова С.М. на навчанні у підготовці голів і заступників голів місцевих загальних, господарських та адміністративних судів, апеляційних судів, Вищого антикорупційного суду, Касаційних судів Верховного Суду (яку Національна школа суддів України проводить в режимі онлайн трансляції через платформу “ZOOM») засідання суду в цей день не відбулося.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 28.11.2024 року призначено розгляд справи на 24.12.2024 р. на 10:15.
У зв'язку з перебуванням судді Білоусова С.М. у відпустці засідання суду в цей день не відбулося.
Враховуючи вихід з відпустки судді Білоусова С.М. ухвалою суду від 21.01.2025 року призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 11.02.2025 року на 10:30.
Розглянувши та проаналізувавши обставини справи, дослідивши подані документи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи та встановив наступне.
Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною шостою статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
За частиною першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою четвертою КУЗБ "Відновлення платоспроможності фізичної особи" (стаття 113 КУзПБ).
Предметом судового розгляду є питання обґрунтованості рішення про визнання боржника банкрутом та перехід до наступної судової процедури у справі про неплатоспроможність фізичної особи - погашення боргів боржника.
Із введенням в дію 21.10.2019 року Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, фізичної особи-підприємця та не тотожний за метою і механізмом реалізації до інституту банкрутства юридичних осіб.
Як вбачається з пояснювальної записки до проекту Кодексу України з процедур банкрутства метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації не з їх вини та потребують допомоги з боку держави.
Тому, призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.
У преамбулі КУзПБ закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги п'ятої КУзПБ - "Відновлення платоспроможності фізичної особи" законодавець акцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами обох судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Отже, застосовуючи ці норми, слід враховувати, що на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів, як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена.
За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.
Таким чином КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов'язком, а є правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.
За змістом приписів Книги п'ятої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.
Згідно з частиною п'ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.
Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).
Отже, ця судова процедура є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 року у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).
Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
Також, КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:
- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років (пункти 3, 4 частини четвертої статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною сьомою статті 123 КУзПБ;
- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ);
- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов'язковій сплаті згідно з частиною третьою статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини восьмої статті 126 КУзПБ);
- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).
Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Задля ефективної реалізації боржником цього права КУзПБ передбачає участь арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи, залежно від судової процедури - як керуючого реструктуризацією боргів або керуючого реалізацією майна боржника.
Поряд із загальним правовим статусом арбітражного керуючого закріпленим у статті 12 КУзПБ, деякі його аспекти у справах про неплатоспроможність фізичних осіб конкретизовано статтею 114 КУзПБ, а особливості механізму реалізації - у інших нормах Книги п'ятої цього Кодексу.
За статтею 114 КУзПБ арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати інформацію і документи, що містять конфіденційну інформацію та/або банківську таємницю; здійснювати огляд майна боржника.
Частиною сьомою статті 123 КУзПБ визначено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:
1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи і витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів і витрат боржника та членів його сім'ї;
2) майно членів сім'ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім'ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;
3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю.
Як вже зазначалось судом вище, конструкція цієї норми побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з'ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом.
Як вбачається з матеріалів справи, боржник при поданні до суду заяви долучив декларацій за 2018-2021 р.р боржника про майновий стан ОСОБА_1 .
Проте, в поданих деклараціях про майновий стан боржника та членів його сім'ї відсутня інформація про майно, доходи, витрати його членів сім'ї.
З матеріалів справи вбачається, що у боржника - ОСОБА_1 є мати - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , двоє дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
При цьому ні боржник, ні керуючий реструктуризацією не обгрунтували об'єктивну неможливість отримання інформації з офіційних джерел щодо наявності або відсутності у вказаних вище членів сім'ї доходів, рухомого або нерухомого майна, витрат тощо.
Суд звертає увагу, що КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля спонукання боржника до належного виконання обов'язків та уникнення недобросовісного використання судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї (пункти 1 частини 7ї статті 123 КУзПБ), оскільки подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміку розміру активів за відповідний період (див. постанову Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20).
До того ж, розширене коло ініціаторів, в тому числі господарського суду, застосування частини 7 статті 123 КУзПБ та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника.
Крім того, суд звертає увагу на те, що особа не може існувати без отримання доходів. Однак, боржник у своїх міркуваннях зазначає, що доходи не отримує та найближчим часом отримувати не планує.
Даний факт свідчить про недобросовісність поведінки боржника щодо виконання своїх зобов'язань, оскільки ОСОБА_1 є працездатною особою, а, отже, повинен працювати та отримувати доходи.
Також суд зауважує той факт, що відповідно до довідки Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 91-23209/0/15-21-Вих від 25.06.2021 року (вх. № 7394 від 06.07.2021 року) ОСОБА_1 11.03.2021 року виїхав закордон через пункт пропуску Ягодин.
Крім того, Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" в своїх клопотаннях наголошує на тому, що боржник вказує, що у нього відсутні будь-які доходи, однак, заначене створює обґрунтовані сумніви щодо достовірності декларування боржника, оскільки:
а) особа не може існувати без отримання доходів;
б) якщо у відсутність доходів, боржник як мінімум не мав і близько фінансової змоги навіть ініціювати цю процедуру неплатоспроможності.
Кредитор також наголошує на тому, що боржник намагається переконати кредитора, що не отримує доходи та не має заощаджень, в той же час, ним було здійснено авансування винагороди керуючого реструктуризацією на суму 34 050,00 грн.
Крім того, інтереси боржника згідно наданих до суду документів представляє адвокат.
Суд, вважає за потрібне наголосити на тому, що відповідно до вимог чинного законодавства арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов'язаний організувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначити його вартість (пункт 1 частини другої статті 114 КУзПБ).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 114 КУзПБ, арбітражний керуючий має право отримувати інформацію з державних реєстрів, у тому числі з бюро кредитних історій, у порядку, передбаченому законодавством. Здійснювати інші повноваження відповідно до законодавства.
Згідно п.п 1, 4, 5, 9 та 11 ч. 2 ст. 12 КУзПБ, арбітражний керуючий зобов'язаний неухильно дотримуватися вимог законодавства; подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого у порядку, встановленому законодавством; подавати відомості (інформацію) про фінансовий стан боржників; вживати заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність такого конфлікту інтересів; виконувати інші повноваження, передбачені законодавством.
Під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено) (ч. 3 ст. 12 КУзПБ).
Судом встановлено, що керуючим реструктуризацією не було вжито заходів щодо отримання інформації про наявність майна у боржника та членів його сім'ї, а також щодо перевірки зазначених у деклараціях сум отриманих доходів.
Крім того, задля перевірки правильності зазначених у деклараціях боржником відомостей керуючий реструктуризацією мав направити обов'язкові запити і отримати відповіді щодо наявності майна чи майнових прав за період 2018-2020 р.р. по боржнику та членів сім'ї до уповноважених органів, проте не здійснив цього.
До матеріалів справи не додано доказів вжиття відповідних заходів щодо виявлення майна боржника та членів його сім'ї.
Відповідно до ч. 8 ст. 12 КУзПБ, під час виконання повноважень арбітражний керуючий має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, що міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється центральними органами виконавчої влади, які забезпечують їх ведення.
Керуючий реструктуризацією не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання зобов'язаний направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника (частина третя статті 122 КУзПБ).
На результатах таких заходів, за приписами частини сьомої статті 123 та частини першої статті 124 КУзПБ, ґрунтуватиметься план реструктуризації боргів боржника, а у разі виявлення керуючим реструктуризацією та не усунення боржником неповноти/ недостовірності інформації у декларації про його майновий стан - рішення про закриття провадження у справі.
Тому, керуючий реструктуризацією зобов'язаний у найкоротший строк перевірити майновий стан боржника, серед іншого виконати вказівки суду чи зборів кредиторів щодо додаткової перевірки конкретних фактів приховування боржником майна чи відомостей його декларації, а також забезпечити збирання та аналіз інформації, витребуваної судом відповідно до пунктів 9 - 11 частини п'ятої статті 119 КУзПБ при відкритті провадження у справі.
Своєчасне та належне виконання керуючим реструктуризацією завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг, відтак сприятиме досягненню компромісу при узгодженні сторонами плану реструктуризації боргів.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 КУзПБ арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов'язаний брати участь у розробленні плану реструктуризації боргів боржника, забезпечити його розгляд зборами кредиторів та подання на затвердження господарському суду.
За приписами частин першої, другої статті 126 КУзПБ керуючий реструктуризацією протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів подає до господарського суду заяву про його затвердження та сам план.
Тож, для досягнення мети судової процедури реструктуризації боргів боржника керуючий реструктуризацією має забезпечити конструктивну взаємодію сторін щодо опрацювання плану реструктуризації боргів, сприяти у реалізації ними своїх прав та спонукати до виконання обов'язків у строки, встановлені законом чи судом.
Суд дійшов висновку, що всупереч прокоментованих норм, керуючим реструктуризацією здійснювалась перевірка декларацій боржника формально без дотримання встановлених правил.
Незважаючи на те, що матеріали справи містять не всю інформацію у деклараціях та той факт, що кредитором Акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" звернуто увагу на недостовірність зазначеної в деклараціях інформації, боржник не вчинив жодних заходів щодо надання виправлених декларацій з урахуванням встановлених невідповідностей, що ставить під сумнів прозорість та добросовісність його намірів щодо прагнення досягти мети процедури банкрутства, ініційованої ним задля єдиного наміру - погашення наявних вимог кредиторів.
Дослідження питання про здійснення особою належного їй суб'єктивного матеріального права відповідно до його мети тісно пов'язане з аналізом фактичних дій суб'єкта на предмет дотримання вимоги добросовісності. Таким чином, звертаючись до суду з заявою про відкриття провадження про неплатоспроможність, боржник повинен був надати вичерпні докази в підтвердження зазначеної в деклараціях інформації.
Згідно ч. 1 ст. 130 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
В матеріалах справи відсутній погоджений боржником та затверджений зборами кредиторів план реструктуризації боргів. Керуючим реструктуризацією подано до єдиного кредитора запит № 341-03/24 від 13.03.2024 року з проектом рішень із запропонованих питань зборів комітету кредиторів, що проводяться шляхом опитування, а саме:
1. Звернутися до Господарського суду Полтавської області з клопотанням про визнання боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника відповідно до ст. 130 Кодексу України з процедур банкротства з усіма наслідками, передбаченими ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства.
2. Запропонувати Господарському суду Полтавської області призначити керуючим реалізацією у справі № 917/737/21 про банкрутство ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Сердюка Віктора Володимировича (Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1974 видане Міністерством юстиції України 19.10.2020 року).
Однак, станом на травень 2024 року Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" своїх рішень щодо поставлених питань не надало.
Тому керуючий реструктуризацією - арбітражний керуючий Сердюк В.В. звернувся до суду з клопотанням за вих. № 247-05/24 від 12.05.2024 року (вх. № 6561 від 13.05.2024 року) про перехід до процедури погашення боргів у справі № 917/737/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
18.06.2024 року від кредитора - Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до суду та керуючому реструктуризацією через систему "Електронний суд" надійшло клопотання, у якому останній зазначає, що будь-який план реструктуризації боргів боржника (в т.ч. із можливістю реалізації належного боржнику майна в порядку, передбаченому п. 1 ч. 3 ст. 124 КУзПБ ) у даній справі кредитором не погоджувався, будь-якого погашення боргу на даній стадії процедури неплатоспроможності фізичної особи не здійснювалося, а, отже, кредитором не погоджувалися умови продажу будь-якого майна боржника, оскільки погодження можливе або одночасно із погодженням плану реструктуризації боргів (якщо такий план передбачає реалізацію майна боржника), або безпосередньо в процедурі погашення боргів боржника.
21.10.2024 року від представника Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" - Ювко В.О. до суду через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про закриття провадження у справі № 917/737/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 через наступні обставини:
- відсутність плану реструктуризації боргів;
- намагання боржника імітувати виконання ним завдань і цілей процедури реструктуризації боргів, при цьому маючи єдину ціль - списати борги "руками суду".
Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства під реструктуризацією боргів боржника розуміється судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
План реструктуризації оформлюється у вигляді систематизованого переліку взаємопов'язаних і послідовних заходів, що підлягають здійсненню під час провадження у справі про неплатоспроможність з метою розрахунків з кредиторами та відновлення платоспроможності боржника на умовах та у порядку, що визначені планом реструктуризації.
Так, суд підсумовує, що наведені вище обставини свідчать про те, що боржник та арбітражний керуючий не виконали належним чином низку процедурних вимог, передбачених чинним законодавством щодо можливості відновлення платоспроможності/соціальної реабілітації добросовісного боржника, а саме не надали до матеріалів справи вичерпного переліку доказів в підтвердження зазначеної в заяві інформації, не розробили та не надали на затвердження кредиторам належного плану реструктуризації, який би відповідав вимогам КУзПБ, арбітражний керуючий не перевірив ретельно інформацію, викладену боржником в деклараціях про його майновий стан, тощо. Зазначені обставини свідчать про недобросовісну поведінку боржника та у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом, як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Визнаючи боржника - фізичну особу банкрутом, господарський суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, шляхом з'ясування та зіставлення активів і пасивів боржника.
Тому неплатоспроможність боржника є обов'язковою підставою для визнання боржника банкрутом та переходу до судової процедури погашення боргів, зокрема в порядку частини першої статті 130 КУзПБ, а відсутність ознак неплатоспроможності боржника матиме наслідком закриття провадження у справі на підставі пункту 11 частини першої статті 90 КУзПБ.
Отже, приписи частини першої статті 130 КУзПБ не повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з'ясування підстав для закриття провадження у справі, зокрема за частиною сьомою статті 123, частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ.
Приписи частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 КУзПБ у їх системному зв'язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі за частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а частина перша статті 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.
Концепція інституту неплатоспроможності фізичних осіб та аналіз положень КУзПБ, що регламентують судову процедуру реструктуризації боргів боржника, дають підстави для висновку, що запорукою досягнення мети цієї процедури є компроміс між кредиторами і боржником щодо зміни способу та порядку виконання його грошових зобов'язань з урахуванням майнового стану та об'єктивних можливостей боржника.
У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги п'ятої КУзПБ установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 13 ЦК України).
За змістом приписів статей 116, 119, 123, 125, 126, 128 КУзПБ щодо вимог до боржника та процесуальних наслідків їх невиконання, законодавець означив принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав з якими КУзПБ пов'язує можливість альтернативного вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом при ухваленні рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26 травня 2022 року у справі № 903/806/20.
Частиною сьомою ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо: 1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї; 2) майно членів сім'ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім'ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами; 3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю.
Відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Порівняльний аналіз положень ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства з ч. 7 ст. 123 цього Кодексу свідчить, що хоча ці норми частково кореспондуються між собою, проте не є тотожними за ступенем імперативності, колом ініціаторів та передумовами їх застосування.
Такі відмінності дають підстави для висновку, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства.
Водночас слід враховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов'язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.
За загальним правилом закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов'язує неможливість її судового розгляду.
При цьому очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей.
За таких обставин, однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за частиною одинадцятою статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Щодо застосування ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 року у справі № 910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях / бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях / бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
Норми частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства кореспондуються з частиною першою статті 130 цього Кодексу, згідно якої господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120-ти днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
Логічне та філологічне тлумачення частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства у взаємозв'язку з пунктом 2 частини четвертої статті 122 цього Кодексу приводить до висновку, що за їх приписами на господарський суд покладено обов'язок розглянути та вирішити питання щодо подальшого руху справи після спливу тримісячного строку з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника, зокрема у разі неподання на затвердження плану реструктуризації боргів боржника, а словосполучення «має право прийняти рішення» вказує на дискрецію господарського суду при вирішенні цього питання в межах диспозиції частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства.
Отже, до встановленого строку визнання боржника банкрутом за частиною першою статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд у судовому засіданні, призначеному згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 122 цього Кодексу зобов'язаний з'ясувати причини неподання на затвердження плану реструктуризації боргів і позиції сторін та за результатами ухвалити рішення про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника, або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.
Такі висновки узгоджуються із правовими позиціями щодо застосування норм права, викладеними у постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, і суд не вбачає підстав для відступу від них у цій справі.
У межах цієї справи вбачається несхвалення зборами кредиторів плану реструктуризації боргів внаслідок недобросовісної поведінки боржника на стадії подачі плану реструктуризації і затвердження його умов.
У цьому зв'язку на підставі встановлених обставин судом зроблено наступні висновки:
- будучи працездатною особою, боржником не зазначено можливих додаткових заходів для отримання більшого доходу або доходу взагалі;
- з початку виникнення заборгованості не відстежується вчинення жодних дій з боку боржника на її погашення;
- ураховуючи обставини щодо відсутності у боржника дієвого прагнення до компромісу з кредиторами, має місце намагання створити формальні підстави для переходу в процедуру погашення боргів;
- відсутність доказів реального прагнення до працевлаштування та отримання доходів з боку божника, свідчить про недобросовісне використання останнім судових процедур неплатоспроможності.
Зважаючи на наведені вище мотиви та встановлені судом обставини цієї справи, цілком обґрунтованим є висновок про те, що перехід до процедури погашення боргів не слугуватиме досягненню цілей та завдань судової процедури банкрутства (неплатоспроможності).
Відповідно до положень ч. 5 статті 236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи сукупні дії боржника, які не були направлені на досягнення мети банкрутства - погашення таких вимог, зважаючи на те, що боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна інформація, зокрема про його майно та майно членів його сім'ї, відсутність погодженого боржником плану реструктуризації боргів, наявність суперечливих доказів у справі, що свідчить про недобросовісність поведінки боржника, суд вважає що ОСОБА_1 своїми діями не підтвердив добросовісність намірів, неналежно користувався процесуальними правами та не відповідально виконував процесуальні обов'язки, в зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 7 статті 123 КУзПБ.
Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, про відмову у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Сердюка В.В. про перехід до процедури погашення боргів у справі № 917/737/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
А також враховуючи приписи п. 1 ч. 7 ст. 123 та ч. 11 ст. 126 КУзПБ суд вважає клопотання Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, а провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 підлягає закриттю, оскільки право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог. Однак, боржник - ОСОБА_1 таким критеріям не відповідає.
На підставі наведеного та керуючись статтями п. 1 ч. 7 ст. 123, 126 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 73, 74, 86, 234-235, ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Відмовити у задоволенні клопотання арбітражного керуючого Сердюка В.В. за вих. № 247-05/24 від 12.05.2024 року (вх. № 6561 від 13.05.2024 року) про припинення процедури реструктуризації боргів фізичної особи та введення процедури погашення боргів боржника.
2. Закрити провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (ПН 2800904618, Полтавська область, Полтавський район, с. Тернівщина).
3. Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.
4. Припинити повноваження керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 (ПН НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Сердюка Віктора Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1974 від 19.10.2020 року).
5. Копію ухвали надіслати боржнику, арбітражному керуючому, кредитору, контролюючому органу, визначеному Податковим кодексом України, органам, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, органу державної виконавчої служби, органу державної прикордонної служби, державному органу з питань банкрутства.
Ухвала господарського суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.
Ухвалу складено та підписано 20.02.2025 року.
Суддя Білоусов С. М.