Справа № 202/1660/25
Провадження № 1-кс/202/1356/2025
19 лютого 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м. Дніпропетровська клопотання прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про арешт майна та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042210000266 від 15.02.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло зазначене клопотання, в якому прокурор просить накласти арешт на автомобіль «MERCEDES-BENZ GLK 220CDI», р.н. НОМЕР_1 , з обов'язковим позбавленням прав на відчуження, розпорядження та користування.
Клопотання вмотивовано тим, що 15.02.2025 приблизно о 10 год. 20 хв. водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем «MERCEDES-BENZ GLK 220CDI», р.н. НОМЕР_1 , рухався по вул. Князя Вітовта в напрямку вул. Героїв Дніпра, під час руху, в районі перехрестя вул. Князя Вітовта з вул. Князя Костянтина Острозького, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5 , який перетинав проїзну частину вул. Князя Вітовта, по регульованому пішохідному переходу, справа наліво, за напрямком руху автомобіля..
Внаслідок ДТП пішоходу спричинені тілесні ушкодження.
За даним фактом 15.02.2025 відомості, про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025042210000266 з правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 286 КК України.
15 лютого 2025 року в ході проведення огляду місця пригоди вилучено автомобіль «MERCEDES-BENZ GLK 220CDI», р.н. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ПП АГРО-ФТ, адреса реєстрації : м. Дніпро, вул. Академіка Лазаряна 9/57.
Автомобіль «MERCEDES-BENZ GLK 220CDI», р.н. НОМЕР_1 направлено для зберігання як речового доказу, на майданчик тимчасового тримання ТЗ ГУНП в Дніпропетровській області, за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Курсантська, 22.
Вилучений автомобіль «MERCEDES-BENZ GLK 220CDI», р.н. НОМЕР_1 , зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, тому у відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки повністю відповідає критеріям зазначеної статті, 15.02.2025 визнаний у кримінальному провадженні речовим доказом.
Прокурор вказує, що наразі виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, у зв'язку з чим прокурор звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.
Прокурор в судове засідання не прибув, просив розглянути клопотання без його участі.
Власник майна в судове засідання не прибув, будь яких заяв від нього не надходило.
Вивчивши клопотання, дослідивши надані прокурором матеріали кримінального провадження, суд виходить з наступного.
Так, в слідчим суддею встановлено, що відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені за №12025042210000266 від 15.02.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, що підтверджується копією витягу з ЄРДР.
Відповідно до протоколу огляду місця ДТП - 15.02.2025 року автомобіль «MERCEDES-BENZ GLK 220CDI», р.н. НОМЕР_1 , направлено для зберігання на майданчик тимчасового тримання ТЗ ГУНП в Дніпропетровській області, за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Курсантська, 22.
Як встановлено слідчим суддею, вищевказане майно було вилучене під час огляду 15.02.2025 року. Клопотання про арешт тимчасово вилученого майна було направлено до суду 17.02.2025 року, тобто в межах строку, передбаченого ч.ч.3, 5 ст. 171 КПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що прокурор просить арештувати майно з метою забезпечення збереження речових доказів, в порядку, визначеному п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Разом з тим, зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України слідує, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, зазначеним у ст. 98 КПК України, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
На думку слідчого судді, прокурором доведено, що вилучене під час огляду майно, визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, має доказове значення у даному кримінальному провадженні, зберегло на собі сліди кримінального правопорушення і може бути використано як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
На думку слідчого судді, органом досудового розслідування доведено, що незастосування в даному випадку арешту вказаного речового доказу може призвести до його приховування, пошкодження, знищення, перетворення, оскільки відомості, які будуть встановлені під час проведення експертних досліджень можуть підтвердити або спростувати вину особи, яка причетна до вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що накладення арешту, наразі, на зазначене майно буде відповідати тим завданням кримінального провадження під час проведення досудового розслідування, а отже відповідатимуть вимогам ст. 2, 98, 170 КПК України.
На даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Разом з тим, відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання прокурора/слідчого слідчий суддя постановляє ухвалу, у якій, зокрема, зазначає, порядок виконання ухвали.
Таким чином, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити спосіб виконання даної ухвали, з урахуванням вимог Порядку зберігання речових доказів, затвердженого постановою КМУ від 19 листопада 2012 р. № 1104 із змінами та доповненнями.
При цьому, слідчий суддя враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, а отже після усунення обставин, які були підставою для накладення арешту, зокрема проведення експертизи, власник майна має право звернутися до суду з клопотанням про скасування арешту майна, чи надати докази належності вказаного майна іншим особам тощо, що буде оцінено вже під час іншої процедури, передбаченої законом, задля можливості визначення, можливо, іншого менш обтяжливого способу забезпечення доказів чи визначеного способу арешту майна.
Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 167-168, 170-173, 175, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль «MERCEDES-BENZ GLK 220CDI», р.н. НОМЕР_1 .
Заборонити володіння, користування, розпорядження вищевказаним майном, до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.
Арештоване майно зберігати відповідно до вимог Порядку зберігання речових доказів, затвердженого постановою КМУ від 19 листопада 2012 р. № 1104 із змінами та доповненнями.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1