справа №176/3386/24
провадження №2/176/245/25
Іменем України
(заочне)
20 лютого 2025 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Гусейнова К.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу, -
В листопаді 2024 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення з відповідачів солідарно суми боргу з урахуванням встановленого курсу НБУ у розмірі 82601,4 грн; 156116,65 грн - відсотків згідно умов договору позики; 237,59 грн - 3% річних з простроченої суми боргу, а всього 238955,64 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 19 жовтня 2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за договором позики взяли у нього в борг 66000 грн та 400 доларів США на строк до 19.01.2022 року, із зобов'язанням сплачувати 7% щомісяця за час користування позикою.
Договір позики у вигляді розписки між ними був укладений у простій письмовій формі в одному примірнику, його текст виконаний відповідачем ОСОБА_2 власноручно і особисто підписаний ОСОБА_3 . Оригінали договору та розписки знаходяться у позивача.
Свої зобов'язання за договором позики ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не виконали. На вимоги позивача про повернення боргу відповідачі відповідали, що гроші вони повернуть по мірі можливості, не вказуючи конкретних термінів.
За таких обставин позивач вимушений звернутися з цим позовом до суду.
Позивач зазначає, що сума боргу становить 66000 гривень та 400 доларів США. Станом на 27.11.2024 року офіційний курс долара США, встановлений НБУ становить 41,5035 грн за один долар. Таким чином, з урахуванням офіційного курсу НБУ сума боргу становить: 66000+400*41,5035, що дорівнює 82601 грн 40 коп.
Передбачені відсотки за користування позикою згідно умов договору позики складають 7% щомісяця, відповідно це 4620 грн та 28 доларів США за місяць, а з 19.10.2019 року по 19.01.2022 року за 27 місяців по 4620 грн та 28 доларів США, що дорівнює 124740 грн та 756 доларів США. Разом згідно курсу НБУ в гривневому еквіваленті ця сума становить 124740+ 756*41,5035, що дорівнює 156116 грн 65 коп.
Три відсотки річних з простроченої суми позики 66000 грн та 400 доларів США становлять відповідно 1980 грн та 12 доларів США, а з 20.01.2022 року по 23.02.2022 року відповідно 1980/365*35=189,86 грн та 12/365*35=1,15 доларів США. Разом в гривневому еквіваленті згідно з курсом НБУ ця сума дорівнює 189,86+1,15*41,5035=237,59 грн.
У зв'язку з вищевикладеним позивач просить стягнути з відповідачів на свою користь солідарно зазначену суму заборгованості.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2024 року по вищезазначеній справі було відкрито провадження, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Позивач ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлений належним чином. Заперечень від позивача щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження, не надходило.
Відповідачу ОСОБА_2 , відповідно до вимог ЦПК України, направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви з додатками. Надано строк для подачі заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження, відзиву на позовну заяву з наданням суду доказів в обґрунтування свого відзиву. Заперечень від відповідача щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження не надійшло. На адресу суду повернулося поштове повідомлення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (адреса місця реєстрації та проживання відповідача). Заперечень щодо розгляду справи у її відсутності не надійшло. Відзив на позов відповідач не подала.
Відповідно до п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про, в тому числі, відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування.
Від відповідача, ОСОБА_3 , який викликався в судове засідання шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, у запропонований йому ухвалою про відкриття провадження по справі від 25.12.2024 року строк, відзиву на позов до суду не надходило.
Приймаючи до уваги те, що судом виконані вимоги щодо повідомлення відповідачів про розгляд справи у спосіб, передбачений законом та з огляду на те, що відповідачі не подали відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає, що є передбачені ст.ст.280,281 ЦПК України підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі письмових доказів та у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 19.10.2019 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за договором позики солідарно взяли в борг у ОСОБА_1 66000 грн та 400 доларів США, із зобов'язанням сплачувати відсотки у розмірі 7% від суми заборгованості щомісяця за час користування позикою. Вказану суму відповідачі зобов'язувались повернути до 19.01.2022 року, що підтверджується копією договору позики грошових коштів №1 від 19.10.2019 року та копією розписки від 19.10.2019 року (а.с.4-7).
Факт отримання відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 66000 грн та 400 доларів США підтверджується оригіналом договору позики грошових коштів №1 від 19.10.2019 року та оригіналом розписки від 19.10.2019 року, що містяться в матеріалах справи (а.с.19-22).
Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Договір позики, як визначено в ст.1047 ЦК України, укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України в постанові від 18.09.2013 у справі №6-63цс13, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.
Статтею 545 ЦК України визначено, що прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.
Таким чином, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику, а наявність оригіналу боргової розписки у позивача, кредитора, свідчить про те, що боргове зобов'язання не виконане.
При цьому, відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Статтями 526, 527, 530 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч.1 ст.631 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Також статті 15, 16 ЦК України містять норми про те, що особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним зі способів захисту цивільного права є примусове виконання обов'язку в натурі.
Згідно ч.2 ст. 524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і обов'язки відповідно до договору. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Зі змісту процитованої норми закону можливо зробити висновок, що договір позики може бути строковим або безстроковим.
Якщо в договорі вказано, коли саме позичальник має повернути борг, то такий договір є строковим. Саме від моменту, коли позичальник має повернути борг, відраховуватиметься строк позовної давності (ст. 267 ЦК України) та нараховуватиметься пеня та інші штрафні санкції.
На підставі наведеного вище суд дійшов висновку, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є позичальниками, які не виконують належним чином свої зобов'язання за договором позики щодо своєчасного та у повному обсязі повернення суми боргу позикодавцю ОСОБА_1 , що є підставою для примусового стягнення суми боргу у розмірі 66000 грн та 400 доларів США за договором позики від 19.10.2019 року.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ч.2 ст.625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплаті кредиторові.
Сума боргу становить 66000 гривень та 400 доларів США. Станом на 27.11.2024 року офіційний курс долара США, встановлений НБУ становив 41,5035 грн за один долар.
Відповідно до правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, провадження №14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, провадження №4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц, провадження №14-318цс18, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, у кредитодавця/позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти та пеню після закінчення строку його дії, чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Зі змісту укладеного між сторонами договору позики від 19.10.2019 року встановлено, що сторонами визначено, що відповідачі зобов'язуються сплачувати 7 % від суми боргу за кожен місяць користування позикою.
Оскільки договором позики передбачена плата за користування позикою 37000 грн та 400 доларів США у розмірі 7 % від суми позики, що дорівнює 4620 грн та 28 доларів США за кожен місяць користування позикою, з відповідачів слід солідарно стягнути 124740 гривень (4620 грн *27 місяців) за 27 місяців затримки з 19 жовтня 2019 року по 19 січня 2022 року в рахунок відсотків за користування позикою, а також 756 доларів США (28 доларів *27 місяців).
Разом в гривневому еквіваленті сума відсотків дорівнює 156116 грн 65 коп. (124740 грн + 756 дол.*41,5035 грн).
Крім того, з відповідачів слід солідарно стягнути три відсотки річних, які з простроченої суми 66000 грн за період з 20.01.2022 року по 23.02.2022 року складають 189 грн 86 коп. (1980 грн за рік/365*35 день), та з простроченої суми 400 доларів США за період з 20.01.2022 року по 23.02.2022 року складають 1,15 доларів США (12 доларів США за рік/365*35 день).
Таким чином, разом 3% річних, які підлягають солідарному стягненню з відповідачів складають 237 грн 59 коп. (189,86 грн + 1,15*41,5035 = 237 грн 59 коп.).
На підставі наведеного вище суд дійшов висновку, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є позичальниками, які не виконують належним чином свої зобов'язання за договором позики щодо своєчасного та у повному обсязі повернення суми боргу позикодавцю ОСОБА_1 , що є підставою для примусового стягнення суми заборгованості за договором позики від 19.10.2019 року в розмірі 238955 грн 64 коп., з яких 82601 грн 40 коп. - сума боргу з урахуванням встановленого курсу НБУ, 156116 грн 65 коп. - відсотки згідно умов договору, 237 грн 59 коп. - три відсотки річних з простроченої суми.
Позивач звільнений від сплати судового збору, а тому, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідачів на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1211,2 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 533, 610, 612, 631, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, та згідно із ст.ст. 12, 13, 76-83, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , заборгованість за договором позики від 19 жовтня 2019 року у розмірі 238955 (двісті тридцять вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять) гривень 64 копійок, з яких: 82601 грн 40 коп. - сума боргу з урахуванням офіційного курсу НБУ, 156116 грн 65 коп. - відсотки згідно умов договору, 237 грн 59 коп. - три відсотки річних з простроченої суми боргу.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави судові витрати в розмірі по 605 гривень 60 коп. з кожного.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку , встановленому ЦПК України - в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Кімал ГУСЕЙНОВ