Справа № 263/8725/16-ц
Провадження № 2-в/201/3/2025
16 січня 2025 року Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Куць О.О.,
за участю секретаря - Сідельника Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська у м. Дніпрі заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про відновлення втраченого судового провадження Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області у цивільній справі № 263/8725/16-ц за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в частині рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 09 грудня 2016 року та ухвали цього ж суду від 19 серпня 2020 року про заміну сторони виконавчого провадження,
До Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська 30 жовтня 2024 року надійшла заява ТОВ «Вердикт Капітал» про відновлення втраченого судового провадження Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області у цивільній справі № 263/8725/16-ц за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в частині рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 09 грудня 2016 року та ухвали цього ж суду від 19 серпня 2020 року про заміну сторони виконавчого провадження.
Ухвалою судді Куць О.О. від 04 листопада 2024 року було відкрито провадження по справі та призначено в порядку спрощеного позовного провадження.
У відповідності до ст. 489 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлено за заявою учасника справи або за ініціативою суду.
За правилами ст. 493 ЦПК України, розгляд заяви про відновлення втраченого судового провадження здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
З огляду на зазначене, судом призначено судове засідання, викликано сторони та запропоновано надати суду всю наявну інформацію, матеріали і докази, які збереглися у них у оригіналах та копіях для можливості відновлення провадження у справі.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про час та дату судового засідання неодноразово повідомлялися у встановленому законом порядку. Причини неявки в судове засідання суду не повідомили.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з вимогами ст. ст. 488-490 ЦПК України відновленню підлягає втрачене повністю або частково судове провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито. Втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду. Заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Враховуючи встановлені ч. 3 ст. 493 ЦПК України обмежені строки розгляду питання про відновлення втраченого судового провадження, суд має констатувати вжиття всіх можливих заходів, направлених на відновлення втраченого судового провадження.
Згідно з ч.1 ст.494 ЦПК України, на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого провадження або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.
Відповідно до ч.2 ст.494 ЦПК України в ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувались судом і які процесуальні дії вчинялись з втраченого провадження.
Відповідно до положень ч.ч. 1-2 ст.3 Закону України від 22 грудня 2005 року №3262-IV«Про доступ досудових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень - автоматизованої системи збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Процедуру формування та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень визначає «Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 року №740 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2009 року № 1007).
Згідно з абз. 4 п.3 цього Порядку, електронна копія судового рішення - складений в суді у вигляді електронних даних ідентичний судовому рішенню за документарною інформацією та реквізитами електронний документ, засвідчений електронним цифровим підписом особи, що підписала зазначене рішення, який може бути перетворений електронними засобами у візуальну форму.
У Єдиному державному реєстрі судових рішень наявні рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 09 грудня 2016 року по справі № 263/8725/16-ц та ухвала від 19 серпня 2020 року по справі № 263/8725/16-ц.
Відтак повний зміст рішення та ухвали суду по справі може бути встановлений судом.
Отже, вивчивши отримані судом матеріали, проаналізувавши їх у сукупності, суд доходить висновку про достатність зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження в частині наданих копій матеріалів цивільної справи № 263/8725/16-ц.
Зважаючи на те, що відновлення втраченого судового провадження по справі № 263/8725/16-ц необхідно для подальшого виконання рішення суду та беручи до уваги все вищевикладене, суд вважає, що йому надано достатньо матеріалів для відновлення втраченого судового провадження в частині наданих копій матеріалів цивільної справи № 263/8725/16-ц.
Керуючись ст. ст. 491-494 ЦПК України, суд
Відновити втрачене судове провадження у цивільній справі № 263/8725/16-ц за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у об'ємі наступних документів:
Вважати встановленим зміст відновленого рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 09 грудня 2016 року по справі № 263/8725/16-ц в такій редакції:
№263/8725/16-ц
№2/263/2129/2016
09 грудня 2016 року місто Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Ковтуненка В.О.,
при секретарі Чертовій О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача звернулася до суду з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором №500413795 від 18 вересня 2013 року у розмірі 30717,18 гривень та судових витрат у розмірі 1378,00 гривень.
В обґрунтування вимог зазначено, що відповідно до умов укладеного договору ОСОБА_1 18 вересня 2013 року отримала кредит у сумі 24772,00 гривень під умовою сплати відсотків за його користування у розмірі 14,99% на рік з кінцевим строком повернення 19 вересня 2016 року. Умови договору відповідачка належним чином не виконала, у зв'язку із чим утворилась заборгованість перед банком, яка станом на 19 червня 2016 року становить 30717,18 гривень та складається з наступного: заборгованість за кредитом - 22408,91 гривень, заборгованість по процентам за користування кредитом - 2310,21 гривень, комісія у розмірі 4198,06 гривень, штраф - 1800,00 гривень, котру позивач просить стягнути з відповідачки разом із судовими витратами.
Представник позивача надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі, одночасно в заяві міститься прохання про ухвалення заочного рішення у зв'язку з повторною неявкою відповідачки.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, про день та час розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку.
З огляду на те, що в матеріалах справи досить даних про права і взаємини сторін, справа розглянута за відсутністю відповідачки.
Фіксація судового процесу технічними засобами не велась у відповідності до ч.2 ст.197 ЦПК України, у зв'язку із розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм відносини.
18 вересня 2013 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №500413795. Згідно з п.2.1 договору Банк надав відповідачці кредит у сумі 24772,00 гривень для власних потреб. Процентна ставка за користування кредитом встановлена на рівні 14,99% на рік, є фіксованою. Кінцевий строк повернення кредиту не пізніше 19 вересня 2016 року, що є датою припинення нарахування відсотків та комісій. Відповідачка зобов'язалася повернути кредит та відсотки за користування кредитним коштами та комісійну винагороду, сплачувати штрафи та інші передбачені договором платежі.
Станом на 19 червня 2016 року відповідачка не виконала умови погашення кредиту та має прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 30717,18 гривень, котра згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором складається з наступного: заборгованість за кредитом - 22408,91 гривень, заборгованість по процентам за користування кредитом - 2310,21 гривень, комісія у розмірі 4198,06 гривень, штраф - 1800,00 гривень.
Із вимоги про досудове врегулювання спору вих.54085-102 б/б від 29.06.2016 року вбачається, що ПАТ «Альфа-банк» повідомляло ОСОБА_1 про існуючу заборгованість, зверталося із проханням не пізніше трьох днів з моменту отримання вимоги, достроково повернути кредит, сплатити нараховані проценти за користування кредитом і нараховані штраф/пеню.
У реєстрі рекомендованих почтових відправлень, що пересилаються в межах України №557 міститься інформація про здані в відділення поштового зв'язку листи, де адресантом є ПАТ «Альфа-Банк», серед яких відправлений на ім'я ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак, до теперішнього часу, вимоги банку відповідачкою не задоволені.
Відповідно до ст.1048, ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитор) зобов'язується передати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і умовах передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки. Кредитор має право на отримання з позичальника відсотків на суму позики, якщо інше не встановлене договором або законом. Розмір і порядок отримання відсотків встановлюється договором.
Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, суд вважає, що невиконання відповідачкою зобов'язань щодо повернення кредитної заборгованості порушує права позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Разом з цим, суд виходить з того, що згідно ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Згідно Розпорядження КМУ № 1275-р від 02.12.2015 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», в переліку міст, де проводилася антитерористична операція, зазначене місто Маріуполь.
У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що нарахування банком відповідачці відповідно до положень кредитного договору суми штрафу у розмірі 1800,00 гривень є неправомірним. А отже, з відповідачки на користь ПАТ «Альфа-банк» слід стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 28917,18 гривень, за вирахуванням зазначеного штрафу.
Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Відповідно до п.36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 88 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою).
Як вбачається з квитанції про сплату судового збору, розмір судових витрат складає 1378,00 гривень, а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційні до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на: 28917,18 гривень х 100% / гривень ціни позову = 94%), тобто 94% від ціни позову (94% х 1378,00 гривень / 100% = 1295,32 гривень), що складає 1295,32 гривень.
Керуючись ст.ст.525, 526, 530, 589, 590, 610-612, 651, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст.8, 11, 88, 212, 215, 224 ЦПК України, суд,
Позов Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН - НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (01001, місто Київ, вулиця Десятинна,4/6, МФО 300346, код ЄДРПОУ №23494714, п/р № НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором №500413795 від 18 вересня 2013 року у розмірі 28917,18 гривень, а також судовий збір у розмірі 1295,32 гривень.
Рішення суду може бути переглянуто Жовтневим районним судом міста Маріуполя за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана до суду протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Позивач, який брав участь у справі, але не був присутнім у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.О. Ковтуненко
Вважати встановленим зміст відновленої ухвали Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області про від 19 серпня 2020 року по справі № 263/8725/16-ц в такій редакції:
№263/8725/16-ц
№6/263/168/2020
19 серпня 2020 року місто Маріуполь
Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Ковтуненко В.О.,
при секретарі Іващенко Н.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони його правонаступником, зацікавлені особи: Акціонерне товариство «Альфа-Банк», ОСОБА_1 ,
Заочним рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 09 грудня 2016 року, було стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН - НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (01001, місто Київ, вулиця Десятинна,4/6, МФО 300346, код ЄДРПОУ №23494714, п/р № НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором №500413795 від 18 вересня 2013 року у розмірі 28917,18 гривень, а також судовий збір у розмірі 1295,32 гривень.
18 серпня 2020 року представник «Вердикт Капітал» звернувся до суду із заявою, в якій просив замінити сторону (а саме - стягувача) АТ «Альфа-Банк» на ТОВ «Вердикт Капітал» з виконання зазначеного заочного рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області.
В обґрунтування вимог зазначив, що 21.06.2016 року року між ПАТ «Альфа-Банк» та TOB «Кредитні ініціативи» було укладено Договір факторингу №1, відповідно до якого ПАТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи», та набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту №500413795. 26.12.2018 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» було укладено Договір факторингу № 2019 - 1КІ/Веста, відповідно до якого TOB «Кредитні ініціативи» відступило TOB «Фінансова компанія «ВЕСТА», та набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту № 500413795. 16.01.2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» ;було укладено Договір про відступлення прав вимоги № 16-01/19/1, відповідно ідо якого ТОВ «Фінансова компанія «ВЕСТА» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», та набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту №500413795. На підставі викладеного просять замінити сторону його правонаступником.
Сторони в судове засідання не з'явились, про день та час слухання справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч.2 ст.442 ЦПК України неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог законодавства України заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно ч.1 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Враховуючи, що ТОВ «Вердикт Капітал» законно набуло права вимоги за договором кредиту №500413795 від 18 вересня 2013 року, укладеного між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про необхідність задоволення заявлених вимог.
Керуючись ст. ст.512, 514, 1077 ЦК України, ст. ст.442, 260, 353 ЦПК України, суд,
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони його правонаступником, зацікавлені особи: Акціонерне товариство «Альфа-Банк», ОСОБА_1 , задовольнити.
Замінити стягувача по справі №263/8725/16-ц (№2/263/2129/2016), у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, з Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ 36799749, адреса: 04053, м. Київ, вулиця Кудрявський Узвіз, 5-Б).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.
Суддя В.О. Ковтуненко
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її постановлення.
Суддя О.О.Куць