Справа № 209/8066/24
Провадження № 2-а/209/2/25
Іменем України
20 лютого 2025 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Юрченко Я.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Міханько К.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Шевер Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
І. Стислий виклад позиції позивача та представника відповідача.
Представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 101 від 17.10.2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, скасувати. Окрім цього, витрати зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу покласти на відповідача.
На обґрунтування вимог представник позивача зазначив, що 27.09.2024 року офіцером відділення призову ст. лейтенантом ОСОБА_2 складено протокол № 101 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП. Зазначений протокол складений на підставі акту про відмову від підписання наказу про оповіщення працівників про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 № 442/23 від 13.09.2024 року. Розгляд справи про адміністративне правопорушення призначений на 04.10.2024 року о 10:00 годині в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , кабінет № 1. Фактично розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся 17.10.2024 року о 16:00 годині. За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення т.в.о. Начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_3 складено постанову № 101, якою на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17 000,00 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. З вказаною постановою позивач не згоден, оскільки, на його думку, оскаржувальна постанова є незаконною та необґрунтованою, протиправною та такою, що винесена з істотним порушенням вимог матеріального і процесуального права, а саме: ані в протоколі, ані в оскарженій постанові не зазначено, які саме вимоги (підпункт, пункт, частина, стаття) Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та/або "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та/або Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів", порушені позивачем, які є наслідком адміністративної відповідальності за ст. 210 КУпАП. Крім того, звертає увагу на те, що будь-якого офіційного документа про звернення Кам'янського до органів Національної поліції для доставлення позивача для складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого статтею 210 КУпАП до протоколу не долучено, у зв'язку з чим адміністративне затримання позивача та подальші адміністративні процедури без адвоката були незаконними.
18.11.2024 року до суду надійшов відзив, в якому представник відповідача - т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_4 просив в задоволенні позову відмовити. Зазначив, що відповідно до вимог ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п.13 постанови № 560 Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 16.05.2024 року (зі змінами), ОСОБА_1 13.09.2024 року в присутності начальника відділу кадрів ТОВ «АГРОСС» калмикова Ю.В., менеджера з персоналу того ж підприємства ОСОБА_5 та начальника виробництва ОСОБА_6 відмовився від писпису про явку до ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно розпорядення №1/8204 начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підтверджується актом про відмову, який був складений 13.09.2024 року на підприємстві ТОВ «АГРОСС» та надано до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно наданого акту про відмову від підписання наказу про оповіщення працівників про їх виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, ІНФОРМАЦІЯ_4 було направлено звернення до Кам'янського РУП ГУ НП України в Дніпрпоетровській області за вих. 1/8860 від 18.09.2024 року щодо доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , як особу яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210 КУпАП.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_7 та позивач ОСОБА_1 кожен окремо та разом підтримали позовні вимоги. Зокрема ОСОБА_1 пояснив, що про надходження повістки на підприємство йому не було відомо. Повістки приходили безпосередньо до керівництва, які вивішували на стенді списки про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Про те, що складений акт про відмову отримання повістки дізнався лише після того, як його було доставлено 27.09.2024 року співробітники поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 , як особу, яка перебуває у розшуку для проходження ВЛК.
Звертає увагу на те, що під час складання акту про відмову, позивач був відсутній на робочому місці, нічого не підписував, перебував на лікарняному та знаходився на стаціонарному лікуванні з 20.09.2024 року по 27.09.2024 року.
Відповідач подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Свідок ОСОБА_6 , який обіймає посаду начальника виробництва «Хлібзавод № 1» ТОВ «АГРОСС» безпосередньо в судовому засіданні пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_5 на адресу підприємства були направлені розпорядження щодо доведення співробітників виробництва до відома про здійснення оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку, про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дані обов'язки були покладені на начальника відділу кадрів Калмикову Ю.В.. Зазначає, що позивач особисто відмовився особисто ознайомлюватися з наказом, про що було складено акт про відмову. Дану інформацію було повідомлено безпосередньо начальником відділу кадрів ОСОБА_8 ..
Свідок ОСОБА_9 , яка обімає посаду начальника відділу кадрів ТОВ «АГРОСС» безпосередньо в судовому засіданні пояснила, що на адресу ТОВ «АГРОСС» від ІНФОРМАЦІЯ_3 були направлені три розпорядження щодо доведення співробітників виробництва до відома про здійснення оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку, про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач з двома був особисто ознайомлений під підпис, а від третього відмовився, про що було складено акт про відмову від підписання наказу про оповіщення працівників про їх виклик до районного теріторіального центру комплектування та соціальної підтримки від 13.09.2024 року за № 442/23. Внаслідок чого, нею було направлено зверненням до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 з повідомлення про відмову від ознайомлення з наказом та отримання повістки ОСОБА_1 .. Зазначає, що позивач ОСОБА_1 звільнився 24.09.2024 року. Надала копію наказу (розпорядження) № А/К-028 від 04.02.2025 року про надання відпустки ОСОБА_5 . З 10.02.2025 року по 05.03.2025 року як доказ поважності причини неявки цього свідка в судове засідання на виконання ухвали суду від 14.01.2025 року.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
31.10.2024 року позивачем подано дана позовна заява з додатками (а.с. 1-33).
04.11.2024 року відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд на 25 листопада 2024 року (а.с. 35), який був відкладений на 18.12.2024 року.
18.11.2024 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками (а.с. 42-49).
18.12.2024 року ухвалою суду витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_3 належним чином завірену копію адміністративної справи щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП, згідно постанови № 101 від 17.10.2024 року (а.с. 54), у зв'язку з чим розгляд адміністративного позову був відкладений на 14.01.2025 року.
На виконання ухвали суду 14.01.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_5 направлена копія адміністративної справи щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП (а.с.63-71).
14.01.2025 року ухвалою суду за клопотанням представника позивача викликано в судове засідання свідків для дачі пояснень по справі, у зв'язку з чим розгляд адміністративного позову був відкладений на 11.02.2025 року.
11.02.2025 проведений судовий розгляд адміністративної справи, допитані свідки, досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи, в судовому засіданні суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення призначив в судовому засіданні на 20.02.2025 о 12 год. 30 хв..
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що на підставі розпорядження № 1/4371 від 09.05.2024 року Начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_10 направленого на адресу генерального директора ТОВ «АГРОСС», здійснено оповіщення військовозобов'язаних та резервістів (додаток список резервістів), які перебувають на військовому обліку, про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , забезпечивши їх прибуття з 13.05.2024 року по 15.05.2024 року на 09.00 годин за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.99-100), про що відповідно до наказу № 373/23 від 10.05.2024 року ТОВ «АГРОСС», начальником відділу кадрів Калмиковою Ю.В. доведено до відома співробітника ОСОБА_1 під особистий підпис 13.05.2024 року (а.с.101).
Крім того, на підставі розпорядження № 1/4655 від 16.05.2024 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_10 , направленого на адресу генерального директора ТОВ «АГРОСС», здійснено оповіщення військовозобов'язаних та резервістів (додаток список резервістів та повістки), які перебувають на військовому обліку, про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , забезпечивши їх прибуття з 20.05.2024 року по 24.05.2024 року на 09.00 годин за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.90-92), про що відповідно до наказу № 379/23 від 16.05.2024 року ТОВ «АГРОСС», зобов'язано начальника відділу кадрів ОСОБА_9 з 20-24 травня 2024 року о 09.00 годин обов'язково надати повістку до 5-го вікна та отримати відповідну відмітку щодо прибуття за розпорядженням працівникам, згідно додатку (а.с. 93), в тому числі, співробітника ОСОБА_1 , підпис якого відсутній, з відміткою - відпустка до 12.06.2024 року (а.с.94-95); копією повістки № 120 від 13.02.2024 року на ім'я ОСОБА_1 направлена на адресу підприємства ТОВ «АГРОСС», для особистого вручення ОСОБА_1 для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 , з наявною міткою - відпустка щорічна по 12.06. (а.с.71).
Тобто, ОСОБА_1 через перебування його у відпустці належним чином не було сповіщено про необхідність з 20.05.2024 року по 24.05.2024 року на 09.00 годин прибути за адресою: АДРЕСА_1 , з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до наказу ТОВ «АГРОСС» № А/К-082 від 15.05.2024 року за табельним номером 2973, ОСОБА_1 перебував у щорічній відпустці у розмірі 24 календарних дня з 20.05.2024 року по 12.06.2024 року, за період роботи з 14.05.2023 року по 13.05.2024 року (а.с.96).
Повідомленням ТОВ «АГРОСС» за вих.393/23 від 21.05.2024 року ОСОБА_1 про звернення до відділу кадрів ТОВ «АГРОСС» для отримання повістки (а.с.97), з направленням ОСОБА_1 рекомендованого листа з повідомленням (а.с.98). Проте, докази його дійсного відправлення та, відповідно, отримання ОСОБА_1 матеріали справи не містять, на що, серед іншого, наголошував останній, заперечуючи свою обізнаність про наявність на його ім'я повідомленням ТОВ «АГРОСС» за вих.393/23 від 21.05.2024 року.
На підставі розпорядження № 1/8204 від 29.08.2024 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_11 направленого на адресу генерального директора ТОВ «АГРОСС», здійснено оповіщення військовозобов'язаних та резервістів (додаток список резервістів), які перебувають на військовому обліку, про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , забезпечивши їх прибуття з 16.09.2024 року по 18.09.2024 року на 09.00 годин за адресою: АДРЕСА_1 , з метою уточнення своїх персональних даних та проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби (а.с.102-104), про що відповідно до наказу № 440/23 від 30.08.2024 року ТОВ «АГРОСС», зобов'язано начальника відділу кадрів ОСОБА_9 оповістити про виклик осіб, в тому числі ОСОБА_1 підпис якого про сповіщення відсутній (а.с.105-106).
Актом про відмову від підписання наказу про оповіщення працівників про їх виклик до районного теріторіального центру комплектування та соціальної підтримки від 13.09.2024 року за № 442/23, складеного у складі комісії: начальника відділу кадрів ОСОБА_9 , менеджером з персоналу ОСОБА_5 та начальником випробництва ОСОБА_6 про те, що, в тому числі, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в їх присутності був ознайомлений з наказом про оповіщення працівників про їх виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 30.08.2024 року № 440/23, але від підписання зазначеного наказу відмовився (а.с.108).
Зверненням ТОВ «АГРОСС» за вих. № 33/18 від 13.09.2024 року до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , на виконання розпорядження № 1/8204 від 29.08.2024 року та повідомлення про відмову від ознайомлення з наказом та тримання повісток працівників, в тому числі ОСОБА_1 (а.с.109).
Зверненням т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_11 за вих. № 1/8860 від 18.09.2024 року до начальника Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 210 КУпАП (а.с.68).
27.09.2024 року відносно ОСОБА_1 складений протокол № 101 за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, в якому зазначено, що 27.09.2024 року об 09.55 годин на підставі акту про відмову від підписання наказу про оповіщення працівників про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 № 442/23 від 13.09.2024. Однак, останнім надано пояснення про те, що його було доставлено поліцією 21.09.2024 року, у зв'язку з перебуванням у розшуку. ІНФОРМАЦІЯ_7 повідомили, що ОСОБА_1 не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 через ТОВ «АГРОСС». Як зазначає ОСОБА_1 , ТОВ «АГРОСС» не повідомляв про надходження повістки, не надавав на підпис жодного документу та не був проінформований. На час складання протоколу вже проходить ВЛК. У зазначеному протоколі ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи по суті відбудеться об 10 год. 00 хв. 04.10.2024 року, кабінет № 1, що підтверджується також особистим підписом ОСОБА_1 (а.с. 9).
17.10.2024 року постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 101 ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн..
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що громадянин ОСОБА_1 згідно розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 440/23 від 30.08.2024 року про виклик військовозобов'язаних працівників ТОВ «АГРОСС» до ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке було доведено керівництвом ТОВ «АГРОСС» до ОСОБА_1 13.09.2024 року. Ознайомившись з вищевказаним розпорядженням гр. ОСОБА_1 відмовився підписувати наказ про його явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 про що 13.09.24 року керівництвом ТОВ «АГРОСС» був складений акт про відмову від підписання наказу про оповіщення про виклик військовозобов'язаних працівників ТОВ «АГРОСС» до ІНФОРМАЦІЯ_2 » (а.с.10).
Актом дослідження стану здоров'я ОСОБА_1 , наданого КНП КМР «МЛ № 9» Міністерства охорони здоров'я України від 27.09.2024 року, про те, що останній знаходився за направленням № 8423-7307-7566-6080 ІНФОРМАЦІЯ_8 від 13.05.2024 року на стаціонарному обстеженні у хірургічному відділенні КНП КМР «МЛ № 9» з 20.09.24 року по 27.09.24 року (а.с.28), в тому числі довідкою № 746 від 27.09.2024 року (а.с.23).
Довідкою № 508, наданою військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_9 солдату запасу ОСОБА_1 щодо проведення медичного огляду ВЛК Пр.№15 -27.09.2024 року (а.с.110).
Довідкою про уточнення військово-облікових данних «Резерв+» сформованою 14.10.2024 року на ім'я ОСОБА_1 , з позначкою - порушення правил військового обліку (а.с.25).
ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками процесу щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до частини першої ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права.
У відповідності до ч. 2 ст.19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яку провести протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Воєнний стан та загальна мобілізація у встановленому законодавством України порядку неодноразово продовжувалися і станом на 18 травня 2023 року в Україні введений воєнний стан та загальна мобілізація.
З 18 березня 2014 року в Україні діє особливий період, який розпочався з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію» і триває дотепер.
Відповідно до абзацу 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з п. 1 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі Порядок №1487), цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).
Відповідно до п. 47 Порядку № 1487 у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки (додаток 13, для призовників - додаток 17 до Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 р. № 352) щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов'язані:
- видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки у визначені ним строки, та надіслати копію наказу (розпорядження) у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки;
- вручити призовникам, військовозобов'язаним та резервістам повістки про явку за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки (за наявністю);
- письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки про осіб з числа призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні;
- забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов'язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки.
Підпунктом 2 пункту 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Порядку № 1487 визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п. 3 цього Додатку 2 до Порядку № 1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Закону громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У статті 280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У статті 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об'єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), визначено Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України №3 від 01.01.2024, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 за №36/41381 (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 3 Розділу ІІ Інструкції у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до ч. 6 Розділу ІІ Інструкції до протоколу долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Відповідно до ст. 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1).
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2).
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3).
Диспозиція статті 210 КУпАП носить бланкетний характер, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Обов'язковою складовою об'єктивної сторони правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП є посилання у протоколі та постанові про адміністративне правопорушення на конкретну норму закону або підзаконного нормативно-правового акту щодо правил військового обліку, яку порушив правопорушник.
Суд звертає увагу на те, що протокол № 101 від 27.09.2024 та постанова № 101 від 17.10.2024 року не містить посилання на норму закону, яку порушив ОСОБА_1 , а саме: не зазначено: які саме вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та/або «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та/або Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» було порушено позивачем. Натомість лише зазначений акт про відмову від підписання наказу про оповіщення працівників про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 № 442/23 від 13.09.2024 року.
Крім того, суд звертає увагу на невідповідність кваліфікації дій ОСОБА_1 , зазначених у протоколі № 101 про адміністративне правопорушення від 27.09.2024 року, а саме йому інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1-1 статті 210-1 КУпАП, проте як постановою № 101 за справою про адміністративне правопорушення від 17.10.2024 року ОСОБА_1 визнаний виним у вчиненні вже адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Разом з тим, суд критично сприймає показання безпосередньо допитаних свідків, оскільки надані ними відомості суперечать дослідженим письмовим доказам, зазначеним вище.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно приписів частин 1, 2 та 3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Надані відповідачем до поданого відзиву на позовну заяву узагальнені доводи, які зводяться до того, що оскаржувана постанова є правомірною та винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, суд вважає, що такі є не підтверджені належними та допустимими доказами. В матеріалах справи відсутні докази, які б дали змогу суду надати оцінку обставинам, які зазначені в протоколі та оскарженій постанові, зокрема які б підтверджували факт виклику ОСОБА_1 на певну дату до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а відтак і обов'язку його явки до відповідача у визначений день, та враховуючи те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях та всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку, що уповноваженою особою відповідача при винесенні оскаржуваної постанови, всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів не здійснено.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У п. 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України», в п. 48 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мала проти України» та в п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України №2» наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.
Відповідно до вимог ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування п.2 ст.6 Конвенції грає тлумачення двох ключових понять цієї статті - «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права». У справі «Кадубец проти Словаччини» (Eur. Court H.R. Kadubec v. Slovakia, Judgmentof 2 September 1998. Reports. 1998 VI), представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення і, отже ст.6 не може бути застосована. Однак Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальними діяннями, за вчинення якого був покараний заявник. Проте ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу. Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку та на підставі законно добутих доказів.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у справі про адміністративне правопорушення підлягає застосуванню положення ст. 62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Судом встановлено, що 27.09.2024 року ОСОБА_1 доставлено співробітниками поліції у зв'язку адміністративним розшуком за зверненням ІНФОРМАЦІЯ_2 №1/8860 від 18.09.2024 року.
Уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Кам'янське відносно позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення та оскаржену постанову.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а.
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення відповідачем не надано, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, не грунтуєтьтся на законі та підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, закриттю, що буде відповідати повному та належному захисту прав позивача, який здійснений відповідно до імперативних приписів ст. 286 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 605,60 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 9, 73-79, 90, 121, 139, 241-246, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову № 101 від 17.10.2024 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_3 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, - скасувати.
Закрити справу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп..
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення (ч. 4 ст. 286 КАС України).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Копії повного рішення суду вручити учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копію рішення суду надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення.
Повний текст судового рішення складено 20.02.2025 року.
Суддя Я.О.Юрченко