Справа № 209/1126/25
Провадження № 3/209/295/25
20 лютого 2025 року м. Кам'янське
Суддя Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Левицька Н.В., розглянувши адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , фізична особа-підприємць, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, -
10 лютого 2025 року до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 1314/04-36-24-15/ НОМЕР_1 від 10 січня 2025 року, ОСОБА_1 будучи фізичною особою-підприємцем допустила порушення вимог пп. 16.1.3, п. 16.1 ст. 16, пп 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 51.1 ст. 51, абз «б» п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу, а саме несвоєчасне подання до ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкового розрахунку за встановленою формою №4ДФ відомостей про доходи громадян за 3 квартал 2024 року по строку 11.11.2024. Фактично розрахунок за встановленою формою №4ДФ за 3 квартал 2024 року подано 12.11.2024 року та зареєстровано в ГУ ДПС у Дніпропетровській області за № 93411082030.
Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності кваліфіковано за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, однак на адресу суду скерувала заяву, в якій зазначила, що з протоколом про адміністративне правопорушення згодна, свою вину визнала повністю.
Вивчивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
До скерованого протоколу про адміністративне правопорушення надано Акт про результати камеральної перевірки своєчасності подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (форма №4ДФ)за третій квартал 2024 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , за висновками якого перевіркою встановлено несвоєчасне подання ФОП ОСОБА_1 звітності форми №4ДФ за 3 квартал 2024 року.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.
За ч.1ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 статті 163-4 КУпАП передбачена відповідальність за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.
Згідно з п. п. 51.1 ст. 51 ПК України платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені ПК України для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу.
Відповідно до п. п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених ПК України, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Згідно з абз. «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до ПК України мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані подавати у строки, встановлені ПК України для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Частиною 2 статті 38 КУпАП передбачено, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Зі змісту ст.38 КУпАП вбачається, що початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.
Норми КУпАП не містять визначення поняття «триваюче правопорушення». Проте, як зазначено у постанові Верховного Суду від 11 травня 2018 року, справа №804/401/17, триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №158/286/17 та від 19 травня 2020 року у справі №404/1794/16.
Слід зазначити, що встановлення законодавцем строку давності притягнення до відповідальності є важливою гарантією прав особи, що випливає з принципу правової визначеності, який є елементом принципу верховенства права. У зв'язку з цим тлумачення положень частини другої ст. 38 КУпАП не може носити довільного характеру та розумітися суто формально.
Так, у справі «Волков проти України» (Оlеksаndr Vоlkov v. Ukraine, рішення від 09.01.2013 року, заява № 21722/11) ЄСПЛ зазначив: «Суд вважає, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними. Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень»(§ 137, 139).
Практика ЄСПЛ не містить конкретних вимог щодо того, яким тривалим має бути строк притягнення до відповідальності, у тому числі до адміністративної, залишаючи це питання на розсуд держави, у першу чергу, законодавця. Проте на думку ЄСПЛ, держави повинні встановити такі строки, при цьому відповідні норми мають відповідати критеріям якості та передбачуваності, що накладає певні обмеження під час їх тлумачення таке тлумачення має бути виключно послідовним роз'ясненням правил кримінальної, адміністративної чи іншої відповідальності, яке повинно бути сумісним з сутністю правопорушення та може бути розумно передбачуваним (ОАО Neftyanaya KompaniyaYukos v. russia,§ 571).
Проступок з формальним складом за ч.1 ст.163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення є закінченим у момент вчинення (не вчинення конкретної дії, внаслідок чого порушено порядок подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (форма №4ДФ), а тому дії, що ставляться у вину ОСОБА_1 не можуть визначати проступок триваючим.
Відповідно до протоколу, граничною датою подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (форма №4ДФ) за 3 квартал 2024 року 11 листопада 2024 року, що і є датою вчинення адміністративного правопорушення.
Тому, з урахуванням положень ч.2 ст.38 КУпАП, строк притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-4 КУпАП ОСОБА_1 сплив через три місця після спливу граничної дати подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (форма №4ДФ) 11 лютого 2025 року.
Справа про адміністративне правопорушення надійшла в провадження судді 10 лютого 2025 року, тобто за день до закінчення строків накладення адміністративного стягнення.
Таким чином на час розгляду справи у суді сплили строки, передбачені ст.38 КУпАП.
Згідно з п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення суд виносить одну з постанов, зокрема: про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Беручи до уваги наведене вище, а також те, що станом на час розгляду справи судом строки накладення адміністративного стягнення закінчилися, що виключає провадження у справі, а тому вважаю, що провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 9, 38, 163-4, 247 п.7, 268, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити у зв'язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, визначених ст. 38 КУпАП на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Н.В. Левицька