Справа № 172/1349/24
Провадження № 2/172/572/24
20.02.2025 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді - Битяка І.Г. при секретарі - Голубенко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксації судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері дитини до досягнення нею трирічного віку, -
До суду надійшов вищевказаний позову. В обґрунтування позовних вимог представник позивача ОСОБА_3 вказує, що позивачка з відповідачем мають неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На теперішній час дитина проживає разом з позивачкою. У добровільному порядку відповідач не бажає сплачувати аліменти на її утримання до досягнення дитиною трьох років, тому вона змушена звернутися до суду з цим позовом. Просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання позивачки як жінки - матері дитини, яка не перебуває у шлюбі з відповідачем, у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною трирічного віку.
Ухвалою від 20.01.2025 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи у відсутність позивачки та її представника, позовні вимоги підтримує.
Відповідач про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 , в свідоцтві про народження якого ОСОБА_2 записаний батьком, ОСОБА_1 - матір'ю.
Згідно з довідкою виконавчого комітету Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 01.08.2024 року дитина ОСОБА_4 , 2024 року народження проживає без реєстрації разом з матір'ю ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 91 Сімейного кодексу України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 84 Сімейного кодексу України, дружина з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка -батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Згідно з ч. 4 ст. 84 Сімейного кодексу України право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позивачка не довела належними та допустимими доказами наявність обставин, які слугували б підставою для задоволення позовних вимог в частині стягнення аліментів на її утримання, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач має фінансову можливість для надання матеріальної допомоги позивачці, а тому відсутня обов'язкова умова, передбачена частиною четвертою статті 84 Сімейного кодексу України, для стягнення з відповідача аліментів на утримання позивачки до досягнення дитиною трирічного віку.
Аналгічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року по справі № 712/4702/19.
Враховуючи викладене у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання матері дитини до досягнення нею трирічного вікуслід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 211, 247, 259, 263, 279 ЦПК України, -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері дитини до досягнення нею трирічного віку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.Г. Битяк