№ 207/65/25
№ 2-о/207/39/25
10 лютого 2025 року м.Кам'янське
Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі
головуючого судді Бушанської О.В.
при секретарі Сердюк В.О.,
за участю прокурора Єрзаулова С.С.
розглянувши у відкритому судовому засідан ні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу
за заявою Керівника Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка С.С. в інтересах держави в особі Кам'янської міської ради
про визнання спадщини відумерлою
Керівник Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменко С.С. в інтересах держави в особі Кам'янської міської ради звернувся до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою, в якій просить визнати відумерлою спадщиною, що відкрилась після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка складається із квартири АДРЕСА_1 загальною площею 45,0 кв.м., житловою площею, 29,6 кв.м. та передати її у комунальну власність Кам'янської міської територіальної громади в особі Кам'янської міської ради.
Вказана заява обґрунтована тим, що після смерті ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спадкова справа не заводилась. З часу смерті ОСОБА_3 по теперішній час за охороною спадкового майна та оформлення спадщини ніхто не звертався. Таким чином, після смерті ОСОБА_3 на території Кам'янської територальної громади залишилося неприйняте у спадщину належне йому майно, а саме квартира АДРЕСА_1 .
Кам'янською окружною прокуратурою листами № 56-6578-вих24 від 24.10.2024 та№56-7547 вих-24 від 05.12.2024 повідомлено Кам'янську міську раду про факт наявності відумерлої спадщини у вигляді квартири АДРЕСА_1 , яка залишилась після смерті останнього власника ОСОБА_3 та необхідність вжиття заходів Кам'янською міською радою з метою визнання спадщини відумерлою.
Однак, відповідно до листів №8вих-21/915 від 04.11.2024 та №8вих-21/1024 від 16.12.2024 Кам'янська міська рада із заявою про визнання спадщини відумерлою не зверталась.
Вказані обставини свідчать про нездійснення міською радою захисту порушених інтересів держави та відповідної територіальної громади, та наявність передбачених ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для їх представництва.
У судове засідання з'явився прокурор, який зазначив, що у позовній заяві допущено описку в імені ОСОБА_3 замість вірного ОСОБА_3 , у зв'язку з чим просив врахувати допущену технічну помилку при вирішенні спору. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Кам'янська міська рада наданим їй процесуальним правом не скористалася та не забезпечила у судове засідання явку повноважного представника. У поданій заяві представник Кам'янської міської ради просить розглянути справу за її відсутністю та ухвалити рішення на розсуд суду.
Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти розгляду справи за відсутністю представника Кам'янської міської ради.
Суд вважає, що неявка Кам'янської міської ради не перешкоджає розгляду справи по суті, тому вважає за можливе розглянути справу за відсутністю її представника.
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 є власниками квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власносі на житло від 06.11.1998, виданого Фондом комунально власності м.Дніпродзержинська.
Листом №1/2073-3 від 03.09.2024 КП "Кам'янське районне бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради повідомило, що згідно даних інвентаризаційної справи право власності на об'єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 06.11.1998.
Відповідно до особового рахунку на вказану квартиру у ній були зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію смерті №00047892097 від 08.11.2024.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію смерті №00047891786 від 08.11.2024.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію смерті №00047889041 від 08.11.2024.
Після смерті зазначених осіб відкрилась спадщина, яка складається із квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформаційної довідки з Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №79341316 від 28.11.2024 в реєстрі відсутня інформація про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_1 .
Відповідно до інформаційної довідки з Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №79341555 від 28.11.2024 в реєстрі відсутня інформація про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_2 .
Відповідно до інформаційної довідки з Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №79341398 від 28.11.2024 в реєстрі відсутня інформація про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_3 .
Акт №654 про проживання/непроживання від 24.09.2024, складений комісією у складі техніків Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Добробут" свідчить про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів сусідів, ніхто не проживає.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів неухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки №412335452 від 10.02.2025) у вказаних реєстрах відсутня інформація щодо нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до довідки №001294960 від 01.07.2024, виданої ТОВ "Абонент ХХІ", за адресою: м.Кам'янське, вул.Максима Чиженка, 88-15 наявна заборгованість з оплати комунальних послуг.
ТОВ "Абонент ХХІ" видано довідку №001294959 про склад сім'ї від 01.07.2024, з якої вбачається, що уповноваденим квартиронаймачем/власником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрвоаний за адресою: АДРЕСА_2 , його сім'я складається з 1 особи.
Лист від 31.07.2024 №07/148вих відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста Кам'янської міської ради свідчить про те, що за адресою: АДРЕСА_2 були зареєстровані ОСОБА_3 (дата зняття з реєстрації 16.07.2021); ОСОБА_1 (дата зняття з реєстрації 10.01.2018); ОСОБА_2 (дата зняття з реєстрації 08.06.2022).
Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За приписами ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, другою, сьомою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою.
Згідно із статтею 335 ЦПК України у заяві про визнання спадщини відумерлою мають бути зазначені відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.
Відповідно до статті 337 ЦПК України справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов'язковою участю заявника та з обов'язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб. Справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов'язковим залученням до участі у справі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та (або) за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини.
Частинами 1,2 ст.1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч.1 ст.1221 ЦК України).
Відповідно до ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).
Статтею 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно ст.1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до ч.1 ст.1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини (ч.2 ст.1277 ЦК України).
Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна (ч.3 ст.1277 ЦК України).
Згідно із статтею 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що після смерті спадкодавця відсутні спадкоємці, які в установленому законом порядку прийняли спадщину, яка складається з квартири за адресою: дата зняття з реєстрації, з часу відкриття спадщини з часу відкриття спадщини минуло більше двох років, суд доходить до висновку про наявність підстав для визнання зазначеної спадщини відумерлою та передачі її у власність територіальної громади міста Кам'янське.
Щодо наявності у прокурора підстав для представництва інтересів Кам'янської міської ради у даній справі суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
За приписами ч.ч.4,5 ст.56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", згідно з частинами 1, 3 якої представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Згідно з ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 звернула увагу, зокрема, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Тобто, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
За приписами ч.3 ст.140 Конституції України, місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Згідно з ч.1 ст.143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Частиною першою ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Кам'янська міська рада є органом місцевого самоврядування, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Звертаючись до суду із даним позовом, прокурор зазначає, що підставою для представництва інтересів держави та безпосередньо інтересів територіальної громади в особі Кам'янської міської ради є об'єктивна обставина порушення інтересів держави у зв'язку з бездіяльністю уповноваженого органу, яка полягає у відсутності активних дій (підготовка проекту позову, заяви тощо), спрямованих на звернення до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою. Вжиття заходів з визнання спадщини відумерлою надасть змогу територіальній громаді міста реалізувати свій законний інтерес, а саме визнати житло відумерлою спадщиною та набути його у власність, а в подальшому на виконання своїх повноважень та завдань передати її в користування найменш забезпеченим та найбільш соціально потребуючим категоріям населення територіальної громади.
Кам'янською окружною прокуратурою листами листами № 56-6578-вих24 від 24.10.2024 та№56-7547 вих-24 від 05.12.2024 повідомлено Кам'янську міську раду про факт наявності відумерлої спадщини у вигляді квартири АДРЕСА_1 , яка залишилась після смерті останнього власника ОСОБА_3 та необхідність вжиття заходів Кам'янською міською радою з метою визнання спадщини відумерлою.
Відповідно до листів №8вих-21/915 від 04.11.2024 та №8вих-21/1024 від 16.12.2024 Кам'янська міська рада із заявою про визнання спадщини відумерлою не зверталась.
З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що звертаючись до суду з даним позовом, прокурор дотримався вимог статті 23 Закону України Про прокуратуру, а саме: обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд доходить до висновку про наявність у прокурора підстав для звернення до суду з даним позовом.
За приписами ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно із ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п.15-1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» органи місцевого самоврядування звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях за подання заяви про визнання спадщини відумерлою, тому судові витрати компенсуються за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265, 293,294, 352, 354, 355 ЦПК України суд
Заяву керівника Кам'янської окружної прокуратури Дніпропетровської області Кузьменка С.С. в інтересах держави в особі Кам'янської міської ради про визнання спадщини відумерлою - задовольнити.
Визнати відумерлою спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка складається із квартири АДРЕСА_1 загальною площею 45,0 кв.м., житловою площею, 29,6 кв.м. та передати її у комунальну власність Кам'янської міської територіальної громади в особі Кам'янської міської ради.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В.Бушанська