Справа № 199/1989/25
(1-кп/199/583/25)
іменем України
19.02.2025 м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження № 12025047220000063 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.02.2025, відносно:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Дніпропетровську, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, маючого на утримані малолітню доньку - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого будинку АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних проступків, відповідальність за які передбачена ч.5 ст. 27 ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України,
1-й епізод:
ОСОБА_3 у вересні 2024 року, більш точний час та дату в ході досудового розслідування не встановлено, на просп. Слобожанському в м. Дніпрі, більш точну адресу в ході досудового розслідування не встановлено, через мережу «Інтернет» написав невстановленій в ході досудового розслідування особі, яка в ході переписки запропонувала ОСОБА_3 за грошову винагороду у сумі 8000 гривень в порушення п.2, п.5.1 Постанови Кабінету Міністрів України № 340 від 8 травня 1993 року «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», виготовити підроблене посвідчення водія з анкетними даними та фотокарткою ОСОБА_3 .
Згідно з п.2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» від 8 травня 1993 року № 340 посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами. Згідно з п.5.1 централізоване оформлення, видача, повернення та обмін посвідчень водія здійснюється територіальними сервісними центрами МВС у визначені законодавством строки.
В цей час, у ОСОБА_3 виник кримінально-протиправний умисел, направлений на пособництво в підробленні офіційного документу, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем, а саме посвідчення водія.
Того ж дня, а саме у вересні 2024 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 , реалізовуючи свій кримінально-протиправний умисел, в ході переписки з невстановленою в ході досудового розслідування особою, на пропозицію погодився та надіслав в електронному варіанті невстановленій в ході досудового розслідування особі свої анкетні данні та свою фотографію для подальшого їх поміщення на підроблене водійське посвідчення.
Після цього, невстановлена в ході досудового розслідування особа, у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, способом струминного друку та способом термографії надрукувала посвідчення водія серії НОМЕР_1 заповнене на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тим самим підробила офіційний документ, а саме посвідчення водія, після чого використовуючи послуги невстановленої в ході досудового розслідування поштової служби надіслала посвідчення ОСОБА_3 .
Далі, у невстановлені в ході досудового розслідування дату та час ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідування поштовому відділенні, отримав завідомо підроблений документ, за який ОСОБА_3 сплатив 8000 гривень, а саме посвідчення водія серії НОМЕР_1 заповнене на ім'я ОСОБА_3 та яке останній почав зберігати при собі з метою подальшого використання.
2-й епізод:
Так, продовжуючи свою кримінальну-протиправну діяльність, 03 лютого 2025 року, близько 16 годин 40 хвилин ОСОБА_3 , маючи кримінально-протиправний умисел на використання завідомо підробленого документу, а саме посвідчення водія серії НОМЕР_1 на своє ім'я, достовірно знаючи про те, що зазначене посвідчення підроблене, керував транспортним засобом Daewoo Lanos, н.з. НОМЕР_2 , та біля будинку №11 по проспекту Слобожанському в місті Дніпрі відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» був зупинений поліцейськими УПП в Дніпропетровській області ДПП.
Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, направлений на використання завідомо підробленого документу, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, на законну вимогу поліцейського надати документ, що підтверджує особу ОСОБА_3 , пред'явив для перевірки підроблене водійське посвідчення серії НОМЕР_1 , заповнене на ім'я ОСОБА_3 .
Під час перевірки вищевказаного водійського посвідчення у інспектора УПП в Дніпропетровській області ДПП виник сумнів в дійсності вказаного документу, через що останнім було викликано СОГ відділу поліції №1 Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області.
Так, 03.02.2025 в період часу з 17 години 50 хвилин по 18 годин 05 хвилини, в ході огляду документа, проведеного біля будинку №11 по проспекту Слобожанському в місті Дніпро, дізнавачу СД відділу поліції №1 Дніпровського РУП № 2 ГУ НП в Дніпропетровській області, ОСОБА_3 у присутності двох понятих, надав підроблене водійське посвідчення серії НОМЕР_1 , заповнене на ім'я ОСОБА_3 .
До обвинувального акту, який надісланий до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додана:
- письмова заява ОСОБА_3 складена в присутності його захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
За результатами дослідження змісту відповідної заяви та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначена заява обвинуваченого, є усвідомленою, відповідає його внутрішній волі, а його процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на нього.
Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Встановлені органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання. Вищенаведені фактичні обставини поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних проступків в обсязі обвинувачення, яке було сформульоване прокурором, і суд кваліфікує умисні дії обвинуваченого за 1-м епізодом, за ч.5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, як такі що виразились у пособництві в підробленні офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такий документ, і який надає права, з метою використання їх підроблювачем, та за 2-м епізодом, за ч.4 ст. 358 КК України, як такі що виразились у використанні завідомо підробленого документу.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого проступку, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Так, суд враховує ступінь тяжкості та обставини вчинених обвинуваченим ОСОБА_3 умисних кримінальних проступків, характер та ступінь тяжкості, відомості про особу обвинуваченого, який свою вину в інкримінованих кримінальних правопорушеннях визнав, у лікаря психіатра на обліку не перебуває, раніше не судимий, за місцем проживання скарг не надходило.
Таким чином, призначаючи покарання, суд, відповідно вимог ст.65 КК України, враховує:
вищенаведені обставини, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченому, дані про його особу, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді штрафу в межах санкцій ч.1, ч.4 ст. 358 КК України. При призначенні розміру штрафу суд враховує й те, що ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП як особа, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, відповідно до постанови серії ЕНА №3998632, належних висновків для себе не зробив та став пособником в підробленні офіційного документу, який у подальшому використав.
Тому саме, це покарання, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 - не обирався.
За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України, із ОСОБА_3 , необхідно стягнути на користь держави витрати пов'язані із проведенням судової експертизи.
Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 7-29, 94, 302, 368, 374, 381-382 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних проступків передбачених ч.5 ст.27 ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України і призначити йому покарання:
-за ч.5 ст. 27 ч.1 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі 100 (сто) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700.00 (одна тисяча сімсот) гривень.
-за ч.4 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом повного складання призначених покарань, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 150 (сто п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550.00 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави витрати пов'язані із проведенням судово-технічної експертизи документів в сумі 3183,60 гривень.
Скасувати арешт накладений відповідно до ухвали слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 05.02.2025 на посвідчення водія серії НОМЕР_1 , заповнене на ім'я « ОСОБА_3 », який поміщено до спец.пакету ІСR 0068767 та даний речовий доказ, що зберігається в матеріалах кримінального провадження - знищити.
Речовий доказ: відеозапис з назвою «export-y42bu» з бодікамери поліцейських УПП в Дніпропетровській області ДПП - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок в іншій частині може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя Амур-Нижньодніпровського
районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_5