вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"20" лютого 2025 р. м. Київ Справа № 371/181/20
Суддя Господарського суду Київської області Антонова В.М., розглянувши матеріали за позовом заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Головного територіального управління юстиції у Київській області Головкіна Яна Вікторівна про визнання недійсним державного акту та скасування державної реєстрації,
Заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Головного територіального управління юстиції у Київській області Головкіна Яна Вікторівна, в якому просить суд:
- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 30,0 га для ведення селянського (фермерського) господарства на території Потіцької сільської ради Миронівського району, який зареєстрований 05.01.1995 в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №12 за ОСОБА_1 ;
- скасувати рішення приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Головкіної Яни Вікторівни №20919184 від 12.06.2017 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 30,0 га для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із ч.2 ст.174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Суд зазначає, що прокурором у реквізитах позовної заяви вказано ідентифікаційний код Кагарлицької місцевої прокуратури - 02909996.
Проте, як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згаданий ідентифікаційний код належить Київській обласній прокуратурі.
У той же час, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду №371/181/20 від 04.09.2024 зазначено, що в цій справі були наявні підстави для зміни найменування органу прокуратури, який звернувся з позовом до суду, із Кагарлицької місцевої прокуратури на Обухівську окружну прокуратуру.
Кагарлицька місцева прокуратура не має статусу окремої юридичної особи, оскільки підпорядкована та входить до структури Київської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909996).
Як убачається з матеріалів справи №371/181/20 найменування Кагарлицької місцевої прокуратури на Обухівську окружну прокуратуру не замінено.
Враховуючи зазначене вище, Київській обласній прокуратурі необхідно привести позовну заяву у відповідність із чинним законодавством.
Крім того, прокурором зазначено найменування позивача: Головне управління Держгеокадастру у Київській області.
Тоді як, з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що найменуванням позивача є: Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області.
Отже, прокурору необхідно зазначити правильне найменування позивача.
Крім цього, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX, який набрав чинності з 18.10.2023 внесено зміни зокрема до Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., №48, ст.436).
Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України (в редакції Закону № 3200-IX від 29.06.2023) адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Пунктом 2 частини 3 статті 162 ГПК України закріплено, що позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в сторін та інших учасників справи.
Отже, прокурору необхідно зазначити відомості про наявність/відсутність у сторін та інших учасників справи електронних кабінетів.
Крім того, положеннями пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України унормовано, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Підстави представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано положеннями Господарського процесуального кодексу України та статтею 23 Законом України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру".
Відповідно до частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.
Згідно з частиною 3 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами.
Частиною 4 статті 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Отже, аналіз частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в двох "виключних" випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, а також у постановах Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №927/1099/20, від 16.07.2021 у справі №917/644/18 та від 09.02.2022 у справі №922/2399/21.
Встановлюючи підстави для представництва прокурором інтересів держави у суді, суд повинен здійснити оцінку не тільки щодо виконання прокурором обов'язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб'єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову до суду, а й наявні у справі інші докази, щодо обставин які йому передували, зокрема, попереднього листування між прокурором та зазначеним органом, яке за своїм змістом може мати різний характер.
Зокрема, такі документи (незалежно від їх назви) можуть бути спрямовані на:
а) отримання інформації з метою встановлення наявності або відсутності порушення інтересів держави у випадку виявлення прокурором ознак такого порушення на підставі абзацу 4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру";
б) інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення інтересів держави та отримання інформації щодо обізнаності такого органу про вказане порушення та вжиття або невжиття відповідних заходів;
в) отримання від відповідного органу інформації (матеріалів та копій), необхідних для здійснення представництва в суді.
В якості доказів, які передували безпосередньому зверненню прокурора до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, прокурором долучено до позову лист-повідомлення прокурора в порядку ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» до Головного управління Держгеокадастру на 4 аркушах, проте матеріали справи не містять такого листа на 4 аркушах.
Також у матеріалах справи відсутнє повідомлення прокурора Головного управління Держгеокадастру у Київській області про безпосереднє подання даного позову до суду.
Враховуючи викладене вище, Київській обласній прокуратурі необхідно надати суду підтвердження підстав для представництва Головного управління Держгеокадастру у Київській області Кагарлицької місцевої прокуратури на звернення з даним позовом до суду.
З огляду на викладене вище, позовна заява заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області підлягає залишенню без руху.
При цьому суд звертає увагу, що заява про усунення недоліків також має бути направлена на адресу відповідача.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч.4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. 162, 164, 174, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області залишити без руху.
2. Встановити Київській обласній прокуратурі строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя В.М. Антонова