ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у забезпеченні позову
м. Київ
18.02.2025Справа № 910/14489/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1)
до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25)
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3)
Про зобов'язання вчинити дії
Суддя Бондаренко - Легких Г. П.
Секретар судового засідання Боровик В. В.
За участі представників сторін:
Від позивача: Ільмухіна Т.Ф. (в залі суду) - адвокат, довіреність №29/12-2023/19 від 29.12.2023; Слесарчук В. М. (в залі суду) - адвокат, довіреність №19/12-2024/29 від 19.12.2024;
Від відповідача: Яковченко Р. Г. (в залі суду) - адвокат, довіреність №20/11-13 від 20.11.2024;
Від третьої особи: Гарматін К.В. (в залі суду) - самопредставництво, витяг ЄДРПОУ.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» всупереч умовам договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0140-02024 від 01.01.2019 неправомірно, на думку позивача, включило до рахунку-фактури та акту приймання-передачі послуг плату за послуги з передачі обсягів експортованої електричної енергії за липень 2020 року.
02.11.2020 до суду від відповідача надійшов відзив.
08.12.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
18.12.2020 до суду від відповідача надійшли заперечення.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.06.2021 (суддя Гулевець О.В.), яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2023 позовні вимоги задоволені повністю, зобов'язано Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" припинити дії спрямовані на нарахування послуг щодо експорту електричної енергії за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 №0140-02024 та включення нарахування таких послуг щодо експорту електричної енергії за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 №0140-02024 до первинних документів, якими оформлюються послуги з передачі електричної енергії, щодо обсягів експортованої електроенергії за липень-серпень 2020 року.
22.02.2023 Господарський суд міста Києва на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2021 видано відповідні накази.
Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 01.06.2021 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2023 відповідач звернувся до суду касаційної інстанції з відповідною касаційною скаргою.
Крім того, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3).
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.05.2023 справу № 910/14489/20 разом з касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 справу № 910/14489/20 прийнято до розгляду. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 справу № 910/14489/20 повернуто Верховному Суду у складі Касаційного господарського суду для розгляду.
У зв'язку з прийняттям 29.12.2023 Кабінетом Міністрів України постанови № 1420 "Про утворення акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" колегія суддів протокольною ухвалою від 31.01.2024 за заявою Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - АТ "НАЕК "Енергоатом") замінила третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ДП "НАЕК "Енергоатом" на АТ "НАЕК "Енергоатом".
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.01.2024 постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2021 скасовано, справу № 910/14489/20 передано до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи, проведеного 16.02.2024, справа передана судді Бондаренко - Легких Г.П.
Ухвалою суду від 04.03.2024 справу прийнято до провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 02.04.2024.
20.03.2024 до суду від відповідача надійшов відзив з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у даній справі.
26.03.2024 до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 31.01.2024.
02.04.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 31.01.2024.
У судовому засіданні 02.04.2024 суд на місці ухвалив оголосити перерву у підготовчому судовому засіданні до 18.04.2024.
15.04.2024 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
У судовому засіданні 18.04.2024 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 11.06.2024.
У судовому засіданні 11.06.2024 суд на місці ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні по суті до 01.08.2024.
У судовому засіданні 01.08.2024 суд на місці ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні по суті до 26.09.2024.
25.09.2024 до суду від позивача надійшли пояснення.
У судовому засіданні 26.09.2024 суд на місці ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні по суті до 12.11.2024.
Судове засідання призначене на 12.11.2024 не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному та суд ухвалою від 09.12.2024 повідомив учасників справи про нову дату судового засідання по суті на 18.02.2025.
13.02.2025 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, яка зареєстрована судом 14.02.2025 року, в якій позивач просив суд вжити заходи забезпечення позову, а саме заборонити Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; ідентифікаційний код: 00100227) до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/14489/20:
- застосовувати заходи щодо присвоєння Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код: 40121452) статусу "Переддефолтний" та/або "Дефолтний" відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України у сферах енергетики і теплопостачання щодо удосконалення окремих положень, пов'язаних із веденням господарської діяльності та дією воєнного стану в Україні" від 14.01.2025 №4213-ІХ у зв'язку із заборгованістю за послуги з передачі експортованої електричної енергії;
- застосовувати заходи щодо присвоєння Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код: 40121452) статусу "Переддефолтний" та/або "Дефолтний" відповідно до пункту 15-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Закону України «Про ринок електричної енергії» в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України у сферах енергетики і теплопостачання щодо удосконалення окремих положень, пов'язаних із веденням господарської діяльності та дією воєнного стану в Україні" від 14.01.2025 №4213-ІХ на підставі заборгованості за надані у період дії воєнного стану Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (ідентифікаційний код: 00100227) послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, яка виникла внаслідок зарахування Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (ідентифікаційний код: 00100227) отриманої оплати за такі послуги, надані у період дії воєнного стану, в рахунок погашення заборгованості, яка виникла у зв'язку наданням послуг з передачі експортованої електричної енергії до періоду дії воєнного стану ;
- надсилати Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код: 40121452) та Регулятору повідомлення/ подання про набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" статусу "Переддефолтний" у зв'язку із наявністю заборгованості за послуги з передачі експортованої електричної енергії;
- публікувати на офіційному веб-сайті Адміністратора розрахунків повідомлення про набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код: 40121452) статусу "Переддефолтний" у зв'язку із наявністю заборгованості за послуги з передачі експортованої електричної енергії, із зазначенням дати набуття такого статусу;
- використовувати фінансові гарантії, що надаються Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код: 40121452) для покриття його заборгованості за послуги з передачі експортованої електричної енергії перед Адміністратором розрахунків у зв'язку з наявністю заборгованості за послуги з передачі експортованої електричної енергії;
- направляти до уповноважених банків довідку, що містить інформацію щодо повного та скороченого найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код: 40121452), його ЄДРПОУ, розміру простроченої ним оплати вартості небалансів електричної енергії у зв'язку з наявністю заборгованості за послуги з передачі експортованої електричної енергії;
- надсилати Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код: 40121452) та Регулятору повідомлення про набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" статусу "Дефолтний" у зв'язку з наявністю заборгованості за послуги з передачі експортованої електричної енергії;
- публікувати на офіційному веб-сайті Адміністратора розрахунків повідомлення про набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код: 40121452) статусу "Дефолтний" у зв'язку з наявністю заборгованості за послуги з передачі експортованої електричної енергії, із зазначенням дати набуття такого статусу;
- зупиняти майбутні та скасовувати діючі реєстрації двосторонніх договорів щодо продажу електричної енергії Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код: 40121452) учасникам ринку у зв'язку з наявністю у Товариства заборгованості за послуги з передачі експортованої електричної енергії;
- установлювати нульовий обсяг продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку для Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код: 40121452) у зв'язку з наявністю заборгованості за послуги з передачі експортованої електричної енергії;
- здійснювати переведення постачання електричної енергії споживачам Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код: 40121452) на постачальника "останньої надії" відповідно до Правил роздрібного ринку у зв'язку з наявністю у Товариства заборгованості за послуги з передачі експортованої електричної енергії;
- направляти до уповноважених банків довідку, що містить інформацію щодо повного та скороченого найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код: 40121452) його ЄДРПОУ та кінцевий розмір простроченої оплати вартості його небалансів електричної енергії у зв'язку з наявністю заборгованості за послуги з передачі експортованої електричної енергії".
17.02.2025 до суду від позивача надійшла заява про долучення судової практики, яка ,на думку заявника, свідчить про сталу сформовано позицію Верховного суду щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову у категорії спорів щодо зобов'язання вчинити дії щодо виключення з обліку заборгованості за передачу експортованої електричної енергії.
18.02.2025 до суду від відповідача надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову.
Враховуючи те, що судове засідання у справі було призначено на 18.02.2020 року, суд вирішив розглядати заяву про забезпечення позову в судовому засіданні відповідно до частини 4 статті 140 ГПК України.
У судове засідання 18.02.2025 прибули представники сторін та надали власні пояснення щодо заяви про забезпечення позову. Представники позивача заяву про забезпечення позову підтримали та просили її задовольнити у повному обсязі, представник відповідача проти задоволення заяви про забезпечення позову заперечував.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову (ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України).
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України).
Позов забезпечується, в тому числі, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання (п. 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Позивач у цій справі звернувся до суду, у тому числі, з позовною вимогою немайнового характеру. Тому має бути застосована та досліджена така підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому у таких немайнових спорах необхідно досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. (Подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.12.2020 у справі №910/9400/20, від 21.12.2020 у справі №910/9627/20, від 19.05.2021 у справі №910/19775/20, від 08.06.2021 у справі №910/18400/20, від 12.03.2021 у праві №910/16796/20).
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що 12.02.2025 на адресу ТОВ «ГК «Нафтогаз України» надійшов лист НЕК "Укренерго" від 12.02.2025 №01/8581, згідно якого відповідач повідомив, що у зв'язку з набуттям 09.02.2025 чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законів України у сферах енергетики і теплопостачання щодо удосконалення окремих положень, пов'язаних із веденням господарської діяльності та дією воєнного стану в Україні" (далі - Закон №4213) усі електропостачальники (крім постачальника універсальних послуг та постачальна «останньої надії»), у яких буде наявна заборгованість за період дії воєнного стану за послуги з передачі електричної енергії до 15 числа місця, наступного за розрахунковим автоматично набудуть статус "Переддефолтний". Додатком до цього листа йде перелік електропостачальників де ТОВ "ГК "Нафтогаз України" значиться під номером 269.
Таким чином, позивач стверджує, що не дивлячись на наявний спір між сторонами, що вирішується у межах справи №910/14489/20, останній вимушений негайно сплатити спірну заборгованість, оскільки її несплата призводить до негативних наслідків по відношенню до позивача, що визначені Законом №4213 та розділом 1.7 Правил ринку, що затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307, а саме - надання позивачеві, як учаснику ринку, статусу "Переддефолтний" та припинення можливості провадити господарську діяльність на ринку електричної енергії.
На переконання ТОВ «ГК «Нафтогаз України» у випадку невжиття відповідних заходів забезпечення позову, про які просить позивач, можуть виникнути труднощі для виконання рішення суду у майбутньому, у випадку задоволення позову, оскільки, лист НЕК "Укренерго" від 12.02.2025 №01/8581 фактично змушує позивача сплатити спірну заборгованість (тобто заборгованість за період липня, серпня 2020 за передачу експортованої електроенергії).
За загальним правилом достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Водночас слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.
Обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 при застосуванні заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.
Підставами виникнення спірних правовідносин у межах справи №910/14489/20 є Договір №0140-02024 від 01.01.2019, за яким, на думку позивача, відповідач безпідставно нараховує плату за послуги з передачі електричної енергії з урахуванням обсягів експортованої електричної енергії при виставленні на оплату рахунку-фактури від 04.08.2020 №0140-02024/04/08/2020 та акту приймання-передачі електричної енергії від 31.07.2020 за липень 2020 року на суму 5 076 319, 00 грн, а також рахунку-фактури від 04.09.2020 №0140-02024/04/09/2020 та акту приймання-передачі електричної енергії від 31.08.2020 за серпень 2020 на суму 11 638 266, 28 грн.
Тобто, спірними періодами у межах даної справи №910/14889/20 є періоди липня 2020 та серпня 2020.
Натомість, Закон №4213-ІХ яким внесено, зокрема, зміни до Закону України «Про ринок електричної енергії» та розділ XVII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 15-2, абзаци 10-12 якого наступного змісту:
«Тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, за поданням оператора системи передачі або оператора систем розподілу електропостачальники (крім постачальника універсальних послуг та постачальника "останньої надії") набувають статусу "Переддефолтний" та "Дефолтний" у разі несплати за надані у період дії воєнного стану оператором системи передачі або оператором систем розподілу послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим. Порядок набуття та припинення такими електропостачальниками статусу "Переддефолтний" та "Дефолтний" визначається Регулятором.
Тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, електропостачальник не набуває статусу "Дефолтний", за умови що розмір суми заборгованості оператора системи передачі за електричну енергію перевищує розмір суми заборгованості електропостачальника за електричну енергію відповідно до договору про врегулювання небалансів електричної енергії.
Тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, постачальник універсальних послуг не набуває статусу "Дефолтний" у разі несвоєчасної оплати за небаланс електричної енергії перед оператором системи передачі відповідно до договору про врегулювання небалансів електричної енергії"».
Згідно долученого до заяви про забезпечення позову листа НЕК «Укренерго» від 12.02.2025 №01/8581 вбачається, що такий лист є інформаційною розсилкою, оскільки адресований наступним адресатам «Енергопостачальники (згідно з переліком)», тобто всім 953-ьом енергопостачальникам, що містяться в переліку, який долучений до листа.
Також, у листі НЕК «Укренерго» від 12.02.2025 №01/8581 відповідач, в тому числі, зазначає про набуття енергопостачальниками на підставі Закону №4213-ІХ статусу «Переддефолтний» та «Дефолтний» лише у разі несплати за надані у період дії воєнного стану оператором системи передачі послуги з передачі електричної енергії.
Отже, лист НЕК «Укренерго» від 12.02.2025 №01/8581 не є попередженням конкретно позивача щодо набуття ним статусу «Переддефолтний» та «Дефолтний», у зв'язку з несплатою заборгованості за період липень та серпе6нь 2020, що є спірними у межах справи №910/14489/20.
Натомість, загальновідомим фактом є те, що воєнний стан в Україні введено Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
З огляду на те, що спір стосується інших боргових періодів, що виникли до введення в Україні воєнного стану, суд вважає, що заявником (позивачем) не доведено, що щодо позивача існує ризик застосування наслідків передбачених Законом №4213-ІХ, що набрав чинності 12.02.2025.
Крім того, з урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується вжиття певного виду забезпечення позову.
В матеріалах справи наявна постанова державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Києві ЦМУ Мін'юсту про закінчення виконавчого провадження від 27.04.2023 (ВП №71366136). Суд зазначає, що у межах ВП №71366136 здійснювалось виконання наказу №910/14489/20 від 22.02.2023 про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2021, яким позовні вимоги ТОВ «ГК «Нафтогаз України» під час першого розгляду даної справи були задоволені у повному обсязі.
З постанови державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Києві ЦМУ Мін'юсту про закінчення виконавчого провадження від 27.04.2023 вбачається, що 13.04.2023 на адресу Відділу надійшов лист боржника, згідно якого він повідомляє, що з 01.10.2020 жодних дій щодо нарахувань ТОВ «ГК «Нафтогаз України» послуг з передачі електричної енергії за Договором від 01.01.2019 та включення нарахування таких послуг до первинних документів, якими оформлюються послуг передачі електричної енергії не здійснює, оскільки, з вказаного часу ТОВ «ГК «Нафтогаз України» не експортує електричну енергію.
В свою чергу, позивач, жодних доказів на підтвердження вчинення НЕК «Укренерго» дій, пов'язаних з нарахуванням ТОВ «ГК «Нафтогаз України» заборгованості за послуги з передачі електричної енергії з урахуванням обсягу експорту у період воєнного стану, з включення таких періодів до підстав позову, що свідчило б про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, суду не надає.
Загалом суд зазначає, що на відміну від судової практики, на яку посилався позивач, зокрема постанова КГС ВС від 09.12.2020 у справі 910/9400/20, Постанова КГС ВС від 21.12.2020 у справі № 910/9627/20, Постанова КГС ВС від 26.08.2021 у справі № 910/4185/21, Постанова КГС ВС від 13.12.2021 у справі № 910/8188/21, у даній справі заявником (позивачем) не доведено, що відповідачем вчинюються дії чи відповідач як оператор системи передач електроенергії має намір застосувати до позивача заходи оперативного впливу за несплату заборгованості за надання послуг з передачі експортованої електроенергії за липень-серпень 2020 по договору № 0140-02024 чи має намір на підставі наявності саме даної заборгованості вчинити дії щодо встановлення позивачеві статусу як учаснику ринку електричної енергії статусу "Переддефолтний/Дефолтний".
Суд зазначає, що рішення суду першої інстанції та апеляційного суду, яким були задоволені позовні вимоги позивача, було фактично виконано (про що зазначено судом вище) і таке рішення було забезпечено заходами, що вжиті ухвалою суду від 14.09.2020. Заходи забезпечення позову судом не скасовувались, а припинили дію, в зв'язку з виконанням рішення суду в квітні 2023 відповідно до частини 8 статті 145 ГПК України.
Рішення суду у даній справі від 01.06.2021 року та постанова суду апеляційної інстанції від 23.01.2023 року скасовано постановою КГС ВС ще 31 січня 2024 року, і за цей час, з 31.01.2024 по 18.02.2025 (більше року) за наявності заборгованості позивач продовжував бути учасником ринку електроенергії і до нього відповідачем не було застосовано санкцій у вигляді виключення позивача з ринку.
За таких обставин, заявник, який клопоче про вжиття заходів до забезпечення позову не зміг обґрунтувати суду наявністю яких фактичних обставин, крім інформаційного листа відповідача від 12.02.2025 року, він обґрунтовує необхідність вжиття заходів до забезпечення позову як запобіганню неможливості захистити своє право в ефективний спосіб, оскільки при наявності спору і відсутності заходів до забезпечення позову при новому розгляді справи, до позивача більше як рік не були застосовані ті дії, які просить позивач заборонити вчиняти відповідачеві.
Більше того, з прохальної частини заяви про забезпечення позову не вбачається, що позивач просить вжити заходи забезпечення позову саме щодо конкретного Договору №0140-02024 від 01.01.2019, з якого виник спір, отже, у випадку вжиття судом відповідних заходів забезпечення позову, останні не будуть співмірними із заявленими позивачем вимогами у межах спору №910/14489/20 та будуть стосуватися взаємовідносин сторін, які виникли щодо іншого проміжку часу, ніж той, заборгованість за який є предметом розгляду справи та щодо інших правовідносин (у даній справі предметом є оплата послуг з передачі експортованої електроенергії, а дія закону стосується загалом взаєморозрахунків сторін на ринку електроенергії та заборгованості, що виникла під час дії режиму воєнного стану).
За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої позивачем заяви про забезпечення позову та відсутність підстав для її задоволення.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу (частина 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про забезпечення позову - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку, встановленому статтями 255-257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 20.02.2025.
Суддя Г.П. Бондаренко -Легких