вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
19.02.2025м. ДніпроСправа № 904/5026/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перової О.В., за участю секретаря судового засідання Богатинського Є.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", 03680, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815 в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", 49602, м.Дніпро, просп.Дмитра Яворницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237
до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", 50102, м.Кривий Ріг, вул.Рудна, буд.47, код ЄДРПОУ 00190905
про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу
Представники сторін:
від позивача: Русанова Вікторія Вікторівна, адвокат
від відповідача: не з'явився
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" плати за користування вагонами у розмірі 1 386 652,92грн та збору за зберігання вантажу у розмірі 46 353,24грн.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 21 495,09 грн.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2024 справу № 904/5026/24 передано на розгляд судді Перовій О.В.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.12.2024 о 12:00.
20.11.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У своєму відзиві відповідач зазначає, що в спірний період вагони подавались з порушенням умов договору про експлуатацію, відомості плати за користування вагонами форми ГУ - 46, складені для нарахування плати за користування вагонами, були підписані представниками відповідача із запереченнями. Водночас позивачем було здійснено нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу без урахування вимог листа № ЦМ-13/693 від 05.04.2022, а саме не було виключено з часу користування вагонами час дії комендантської години за місцезнаходженням станції Інгулець (Дніпропетровська область).
03.12.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив у якій зазначає, що залізниця не мала можливості доставити затримані на підходах до станції призначення спірні вагони з огляду на знаходження на коліях станції Інгулець вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під'їзну колію, що зафіксовано актами загальної форми. Підстав для складання актів загальної форми, які б засвідчували обставини, що звільняють вантажовласника від відповідальності, згідно телеграмного розпорядження №ЦМ-13/693 від 05.04.2022, що є внутрішнім локальним документом залізниці, не було.
10.12.2024 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
У судове засідання з'явились представники позивача та відповідача.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2024 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання 22.01.2025 об 11:00год.
22.01.2025 судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Перової О.В. на лікарняному з 20.01.2025 по 24.01.2025.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2025 судове засідання призначено на 05.02.2025 о 12:00.
У судове засідання з'явився представник позивача.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений, причини неявки суду не повідомив.
У судовому засіданні 05.02.2025 судом постановлено ухвалу про відкладення судового засідання у справі на 19.02.2025 о 14 год 00 хв, що занесено до протоколу судового засідання.
18.02.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" надійшла заява представника відповідача - Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" - адвоката Муходінова Миколи Леонідовича про розгляд справи без його участі.
У судове засідання з'явився представник позивача.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений, причини неявки суду повідомив.
Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд зазначає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У судовому засіданні 19.02.2025 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
20.03.2020 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - залізниця, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПрАТ "ІНГЗК", власник колії, комбінат, відповідач) укладено договір № ПР/М-20/240/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Інгулець Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - договір № ПР/М-20/240/НЮдч, договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії, договір) (а.с.217-221, том 2).
Відповідно до пункту 1 договору № ПР/М-20/240/НЮдч згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Інгулець Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця": стрілкою № 5 до продовження станційної колії № 3 та стрілкою № 23 до продовження станційної колії № 2.
Під'їзна колія обслуговується власними локомотивами.
Межею під'їзної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлені на продовженні колії № 3 біля вхідного світлофора НІ, на продовженні колії № 2 біля вхідного світлофора НІІ.
Розгорнута довжина під'їзної колії становить 50624,66 погонних метрів (пункт 2 договору №ПР/М-20/240/НЮдч).
Рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії (пункт 4 договору № ПР/М-20/240/НЮдч).
Згідно з пунктом 5 договору здавання вагонів для під'їзної колії здійснюється за повідомленнями, які передає відповідальний працівник станції Інгулець по телефону відповідальному працівнику залізничного цеху ПРАТ "ІНГЗК" не пізніше ніж за 2 години до здавання, з реєстрацією у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або завантаження форми ГУ-2.
Вагони для під'їзної колії власника подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, IV, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Інгулець за вказівкою чергового по залізничній станції Інгулець, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії (пункт 6 договору № ПР/М-20/240/НЮдч).
Усі вагони здаються на під'їзну колію в тій кількості, в якій прибули на станцію Інгулець, але не більше 260 осей, вагою не більше 1430 тонн (пункт 7 договору № ПР/М-20/240/НЮдч).
Пунктом 8 договору передбачено, що про готовність вагонів до відправлення з під'їзної колії відповідальний працівник залізничного цеху ПРАТ "ІНГЗК" повідомляє по телефону відповідального працівника станції примикання Інгулець залізниці не пізніше ніж за одну годину до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113.
За змістом пункту 9 договору вагони, що повертаються з під'їзної колії, подаються локомотивом власника колії на одну з колій №№ 1, 2, 3, IV, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Інгулець, за вказівкою чергового по залізничній станції Інгулець, де здійснюється приймання вагонів залізницею у технічному та комерційному відношенні.
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (пункт 10 договору № ПР/М-20/240/НЮдч).
Згідно з пунктом 11 договору для під'їзної колії встановлюється загальний термін перебування усіх вагонів - 12,0 год.
Відповідно до пункту 14 договору власник колії сплачує залізниці:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії, - згідно з діючими нормативними документами.
Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦД".
Пунктом 15 договору встановлено, що власник копії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.
Вагони з під'їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.
Відповідно до абзацу 2 пункту 20 Договору з усіх питань, що не передбачені цим договором, сторони керуються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України та чинним законодавством.
Цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін і діє з 01.04.2020 до 31.03.2025 включно (пункт 21 договору № ПР/М-20/240/НЮдч в редакції додаткової угоди № 4 від 20.09.2021).
До договору сторонами укладені додаткові угоди № 1 від 08.07.2020, № 2 від 13.10.2020, № 3 від 24.03.2021, № 4 від 20.09.2021 (а.с.222-226, том 2).
Повідомленням № 45-00190905/2020-0001 від 30.06.2020 (а.с.247, том 2) Акціонерне товариство “Укрзалізниця» (далі - перевізник) засвідчило прийняття від Приватного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - замовник) заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 (а.с.227-248, том 2, далі - договір про надання послуг).
Відповідно до пункту 1.1 договору про надання послуг предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги.
Згідно пункту 7.3 договору про надання послуг строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить один рік.
Суд з'ясував, що у червні 2024 за накладними №№ 55530, 55511, 55510, 55508, 55507, 55506, 55502, 55501, 55500, 55499, 55497, 55496, 55495, 89431, 55493, 90514, 90492, 90495, 90489, 96574397, 96574396, 014705, 89091, 89083, 89078, 89295, 89299, 89296, 89300, 89298, 55327, 89546, 89539, 89533, 89540, 89532, 89527, 89530, 89534, 89549, 89529, 89531, 89535, 89528, 89537, 89536, 89543, 89526, 89525, 89538, 89541, 89693, 89692, 89687, 89686, 89688, 88887, 88888, 88884, 88889, 55308, 55309, 55310, 55410, 89887, 55404, 89090, 89085, 89087, 89093, 89082, 89088, 89079, 89077, 89410, 89406, 89413, 88864, 88851, 88850,89194, 89193, 89542, 89548, 90491, 90494, 55492, 55494, 55498, 55503, 55504, 55505, 55509, 55531, 88869, 90493, 32589426, 38239133, 42663948, 42663963, 42665398, 42672816, 42672824, 42672832, 42672840, 42672873, 42672881, 42672899, 42672907, 42672923, 42672931, 42672972, 42673004, 42673012, 42673020, 42673038, 42673046, 42673053, 42673061, 42673228, 42673079, 42673194, 42673186, 42673129, 42673145, 42673095, 42673160, 42673152, 42673178, 42673087, 42673111, 42673103, 42673210, 42673202, 42673236, 42673244, 42673251, 42673269, 42673285, 42673293, 42673301, 42673319. 42673327, 42673335, 42673343, 42673350, 42673368, 42673376, 42673384, 42673392, 42673400, 42673418, 42675025, 42675033, 42675041, 42675058, 42675066, 42675074, 42675082, 42675090, 42675108, 42675116, 42675140, 42675157, 42675165, 42675173, 42675181, 42675199, 42675207, 42675215, 42675223, 42675231, 42675249, 42675264, 42675272, 42675280, 42675298, 42675306, 42675314, 42678805, 42678847, 42678862, 42715748, 42715755, 42715862, 42715870, 42715896, 42715912, 42715938, 42715946, 42715953, 42716035, 42716050, 42716068, 42716076, 42716233, 42716266, 42716373, 42716407, 42717066, 42717108, 42717124, 42727404, 42742510, 42748731, 42748749, 42748764, 42748921, 42766931, 42766949, 42766956, 42767012, 42767053, 42772798, 42772814, 42772822, 42780346, 42780353, 42780866, 42781906, 42782003, 42782037, 42783977, 42784017, 42784124, 42784215, 42784470, 42792523, 42819367, 42819391, 42819532, 42819540, 42819557, 42819581, 42819599, 42820878, 42820993, 42891226, 42891317, 42891325, 42891366, 42891382, 42891408, 42891432, 42891440, 42894204, 42894253, 42894220, 42894246, 42894261, 42906321, 42906339, 429069347, 42906354, 42906388, 42906347, 42906354, 42906388, 42906396, 42906438, 42906453, 45010741, 45019734, 45019742, 45019809, 45021268, 45021276, 45021318, 45021326, 45021334, 45021342, 45021508, 45021516, 45021524, 45021540, 45021573, 45021581, 45021656, 45021755, 45026085, 45026523, 45026549, 45026986, 45027026, 45045275, 45045424, 45045515, 45047206, 45047222, 45047230, 45047297, 45054426, 45054434, 45054467, 45054475, 45054517, 45054525, 45054558, 45054574, 45054582, 45054624, 45061207, 45061249, 45061264, 45061280, 45061306, 45061454, 45061462, 45061470, 45061520, 45061538, 45061553, 45061587, 45061603, 45061611, 45061637, 45061645, 45061652, 45061702, 45061678, 45061710, 45061751, 45063203, 45063245, 45063252, 45063278, 45063286, 45063328, 45063351, 45063385, 45083573, 45086212, 45088705, 45092988. 45092996, 45093028, 45093267, 45092996, 55316, 55314, 88872, 88871, 55317, 55113, 55312, 88877, 88878, 88879, 88882, 55318, 88880, 55311, 89301, 89297, 88873, 88955, 88874, 88876, 88875, 55112, 88885, 88957, 89302, 96577667, 88956, 88886, 55315, 55111, 55308, 88870 залізницею прийняті до перевезення порожні вагони на адресу Приватного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат». Відповідно до зазначених накладних станція та залізниця призначення - Інгулець Придніпровської залізниці.
На шляху прямування на підставі пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458 (далі - Правила користування вагонами), зазначені вагони затримано на станції Мусіївка за наказом № 114 від 03.06.2024, по станції Новоблочна за наказом № 117 від 04.06.2024 по станції Кривий Ріг-Сортувальний за наказом № 118 від 05.06.2024 через зайнятість колій на станції призначення Інгулець з вини вантажоодержувача - Приватного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат».
За зазначеними фактами затримки вагонів у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а № 18 від 03.06.2024, № 18 від 10.06.2024, № 2 від 04.06.2024, № 3 від 12.06.2024, № 36 від 05.06.2024, № 36 від 09.06.2024, а також акти загальної форми ГУ-23 № 5 від 04.06.2024, № 7 від 12.06.2024, № 58 від 03.06.2024, № 59 від 10.06.2024, № 15186 від 05.06.2024.
Згідно пункту 10 Правил користування вагонами вантажоодержувача повідомлено про факти затримок вагонів на підходах до станції призначення Інгулець.
Вагони, що прибули на станцію призначення Інгулець на адресу Приватного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», своєчасно не забиралися відповідачем на під'їзну колію, про що було складено акти загальної форми ГУ-23 № 3360 від 10.06.2024, № 3376 від 11.06.2024, № 3381 від 11.06.2024, № 3383 від 11.06.2024, № 3385 від 11.06.2024, № 3395 від 11.06.2024, № 3396 від 11.06.2024, № 3404 від 12.06.2024, № 3410 від 13.06.2024, № 3411 від 13.06.2024, № 3412 від 13.06.2024, № 3413 від 13.06.2024, № 3414 від 13.06.2024, № 3415 від 13.06.2024, № 3416 від 13.06.2024.
Вантажоодержувача повідомлено про прибуття та готовність подавання вагонів залізницею, про що зроблено відповідні записи у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження на станції Інгулець форми ГУ-2.
За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано плату за користування за відомостями форми ГУ-46 №№12069374, 12069375, 13069377, 14069379, 14069380, 15069381, 16069382, 16069383, 17069384, 06079392, 06089393, за накопичувальними картками форми ФДУ-92 №№12069147, 11069139, 13069152, 12069145, 15069153, 15069154, 15069155 в загальній сумі 1433 006,16 грн. (з ПДВ) (плата за користування вагонами у розмірі 1 386 652,92грн та зберігання вантажу у розмірі 46 353,24грн).
Водночас, як зазначає позивач, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 та накопичувальні картки форми ФДУ-92 відповідач підписав із застереженнями (зауваженнями), а саме: вагони прибули в більшій кількості, ніж пред'явлено; незгода з часом затримок, оскільки вагони подано під час комендантської години.
Відповідач не погоджується з позовними вимогами та вважає, що у спірний період вагони подавались з порушенням умов договору про експлуатацію, а тому відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, складені для нарахування плати за користування вагонами, були підписані представниками відповідача із запереченнями: немає можливості приймати порожні вагони через забезпечення порожніми вагонами та перевищення переробної спроможності під'їзних колій; недостатня кількість підготовлених власних вагонів під навантаження повного маршруту; вагони пред'явлені в порушення договору № ПР/М-20240/НЮдч, п.7, згідно якого вагони здаються на під'їзну колію ПРАТ «ІНГЗК» в тій кількості, в якій прибули; фактично прибувало більше вагонів, а здавалось менше.
Причиною виникнення спору є несплата відповідачем плати за користування вагонами у розмірі 1 386 652,92грн та збору за зберігання вантажу у розмірі 46 353,24грн.
Відповідач доказів добровільної сплати вказаної суми під час розгляду та вирішення справи № 904/5026/24 суду не надав.
Предметом доказування у даній справі є: обставини укладання договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії; факт надання послуг; наявність підстав для нарахування плати за користування вагонами згідно зі спірними відомостями форми ГУ-46, встановлення розміру плати за користування вагонами; правомірність здійснення розрахунку заявленої до стягнення плати за користування вагонами.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно частини п'ятої статті 307 ГК України, що кореспондується із частиною другою статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються кодексами, законами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до статті 71 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут залізниць України), взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором.
Подача і забирання вагонів, а також маневрова робота на залізничних коліях, що належать підприємствам, здійснюються їх локомотивами.
Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Згідно статті 46 Статуту залізниць України одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.
Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача.
За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Відповідно до статті 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Порядок розрахунків та перелік операцій з вагонами (контейнерами), за час виконання яких не стягується плата, встановлюється Правилами.
У розрахунках затримка до 30 хвилин не враховується, затримка 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Згідно статті 125 Статуту залізниць України після прибуття на станцію призначення вантажу всю відповідальність перед залізницею щодо цього перевезення несе одержувач.
Відповідно до пункту 5.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 № 17, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.02.2015 за № 168/26613, перевезення власних вантажних вагонів у завантаженому і порожньому стані в усіх випадках (передислокація, ремонт тощо) оформляється перевізним документом (накладною) в електронному (із накладенням електронного цифрового підпису) або паперовому вигляді згідно з Правилами оформлення перевізних документів.
Відповідно до абзацу 1 пункту 1.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 863/5084 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за №765/19503), перевезення власних (орендованих) локомотивів і вагонів у завантаженому та порожньому стані оформлюються перевізними документами, в яких у графі 20 “Найменування вантажу» відправником зазначається: для локомотивів і завантажених вагонів - “Власний (орендований) вагон (локомотив). Власник (орендар) (найменування власника, оператора, орендаря)»; для порожніх вагонів - “Порожній власний (орендований) вагон. З-під ... (найменування вантажу). Власник (орендар) (найменування власника, оператора, орендаря). Направляється до пункту навантаження (в ремонт тощо)».
Порядок та розмір нарахування плати за перевезення вагонів у порожньому стані визначаються підпунктом 14.1 пункту 14 розділу II Тарифного керівництва № 1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 317 від 26.03.2009, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356 (далі - Тарифне керівництво № 1).
Отже, порожні приватні власні вагони, що перевозяться залізницею за перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус “вантаж», який залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення і видати одержувачу, вказаному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати вантаж від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу в розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1.
Як зазначено у пункті 14 договору № ПР/М-20240/НЮдч від 20.03.2020, власник колії сплачує залізниці:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів.
Відповідно до абзаців 10, 11 підпункту 2.1 пункту 2 розділу ІІІ Тарифного керівництва № 1 збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн за добу.
У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Згідно абзацу 3 пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 864/5085, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Відповідно до пункту 3 Правил користування вагонами облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23.
Згідно абзацу 2 пункту 6 Правил користування вагонами усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
Відповідно до пунктів 8-10 Правил користування вагонами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією.
Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у “Повідомленні про затримку вагонів» до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.
Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів.
Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Згідно з абзаців 1, 2 пункту 12 Правил користування вагонами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.
Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Як вбачається з матеріалів справи, станціями затримки оформлені відповідні документи, в тому числі акти про затримку вагонів форми ГУ-23а та акти загальної форми ГУ-23, на підставі яких за час знаходження порожніх вагонів на станціях затримки відповідно до Тарифного керівництва № 1 розраховані плата за користування вагонами за відомостями форми ГУ-46 у розмірі 1 386 652,92грн та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками форми ФДУ-92 у сумі 46 353,24грн.
Ураховуючи викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість здійснених позивачем розрахунків.
З огляду на те, що в обґрунтування своїх позовних вимог позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримки вагонів на підходах до станції призначення відбулись через неможливість приймання їх станцією призначення Інгулець з причини скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв'язку з неприйняттям вагонів Приватним акціонерним товариством “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, суд вважає, що позивачем правомірно нарахована відповідачу плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу.
Виходячи з положень пункту 5 договору № ПР/М-20240/НЮдч від 20.03.2020 здавання вагонів для під'їзної колії здійснюється за повідомленнями, які передає відповідальний працівник станції Інгулець по телефону відповідальному працівнику залізничного цеху ПрАТ “ІнГЗК» не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здавання.
З огляду на викладене, на підставі повідомлення про готовність прийняти (здати) вагони певна колія, на яку планується приймання поїзду, заздалегідь резервується. Це є гарантією того, що вантаж своєчасно, без перешкод буде прийнято.
Залізниця не мала можливості доставити затримані на підходах до станції призначення порожні вагони з огляду на знаходження на коліях станції Інгулець вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під'їзну колію, що підтверджується актами загальної форми ГУ-23.
Відповідач не спростував доводів позивача, не довів наявність обставин, що є підставою для відмови у позові з огляду на положення статті 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами.
Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 13 ГПК України).
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 ГПК України).
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК України).
Суд доходить висновку, що позивачем доведено, що прийняті до перевезення позивачем порожні вагони затримані на шляху прямування до станції призначення Інгулець Придніпровської залізниці через скупчення на станції призначення вагонів Приватного акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, тобто з вини відповідача.
При цьому позивачем дотримано порядок дій та складено відповідні акти, що підтверджують зазначені обставини, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєчасного вивільнення ним колій станції призначення від вантажу, що прибув на його адресу.
Ухвалюючи рішення у справі № 904/5026/24, судом ураховано пункт 14 договору №ПР/М-20240/НЮдч від 20.03.2020 яким передбачено, що власник колії сплачує залізниці плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу у разі затримки вагонів з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї), згідно з Правилами користування вагонами та Правилами зберігання вантажів.
У постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 904/7360/17 та від 22.06.2018 у справі № 904/7535/17 викладено правову позицію про наявність вини вантажоодержувача в затримці вагонів на станціях підходу і правомірність нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вагонів як вантажу.
Крім того, наявність вільних під'їзних колій на станції призначення за обставин ненадання відповідачем доказів на підтвердження вжиття ним передбачених договором та вказаними нормативно-правовими актами заходів щодо забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, є свідченням саме його вини в такому скупченні вагонів унаслідок допущеної бездіяльності в забиранні вагонів зі станції призначення.
Заперечення відповідача в частині того, що позивачем не враховано телеграмне розпорядження № ЦМ-13/693 від 05.04.2022 та здійснено нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу без урахування вимог цього листа, а саме: не виключено з часу користування вагонами час дії комендантської години за місцезнаходженням станції Інгулець (Дніпропетровська область), не приймаються судом з огляду на наступне.
Правове регулювання впровадження комендантської години здійснюється на підставі Закону України “Про правовий режим воєнного стану», постанов Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573 “Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану» та від 29.12.2021 № 1455 “Про затвердження Порядку встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або окремих її місцевостях, де введено воєнний стан».
Рішенням правління Акціонерного товариства “Українська залізниця» від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) затверджено Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів, від обов'язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат Акціонерного товариства “Українська залізниця» під час дії воєнного стану в Україні.
До підрозділів Акціонерного товариства “Українська залізниця» зміст рішення правління доведено телеграмним розпорядженням № ЦМ-13/693 від 05.04.2022 року.
Зі змісту згаданих документів убачається, що у разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у “кинутих» поїздах, чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під'їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону (контейнеру), що виник, зокрема, у випадку запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення. В такому разі до часу користування вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції.
Замовник звільняється від плати за користування вагонами за час існування таких обставин. Вказані вище обставини засвідчуються актом загальної форми ГУ-23, який складається згідно з додатком 6 до Правил користування вагонами.
Акти загальної форми ГУ-23, складені у випадку затримки вагонів з вказаних вище підстав, мають містити конкретний опис обставин, що стали підставою для затримки вагонів та складання акта.
Акт загальної форми ГУ-23 є підставою не враховувати в час користування вагоном час існування обставин, зазначених вище.
Проте, як встановлено судом та не заперечується сторонами, акти загальної форми ГУ-23 із вказівкою таких обставин не складались.
Крім того, відповідач не довів та судом не встановлено, що:
- під час дії комендантської години виробничі підрозділи і позивача, і відповідача не працюють у нічну зміну (під час комендантської години), як і до початку повномасштабної воєнної агресії російської федерації, і який вплив на виробничий процес сторін має комендантська година, якщо це не пов'язано з перебуванням працівників підприємства на вулицях і в громадських місцях;
- у спірний період часу робота залізничних станцій та під'їзної колії відповідача, що примикає до станції Інгулець Придніпровської залізниці, припинялась на період дії комендантської години;
- на адресу позивача направлялись будь-які повідомлення про те, що Приватне акціонерне товариство “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» не здійснює свою роботу в нічний час (під час комендантської години), що в свою чергу унеможливлювало своєчасне забирання вагонів;
- на адресу позивача направлялись пропозиції щодо внесення змін до договору №ПР/М-20240/НЮдч від 20.03.2020 у частині подавання/забирання вагонів в нічний час (під час комендантської години).
При цьому суд ураховує, що правомірність стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу після введення воєнного стану, у тому числі в період комендантської години, підтверджується правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 17.05.2023 у справі № 904/2252/22, від 20.06.2023 у справі № 904/2442/22, від 23.06.2023 у справі № 904/3141/22, від 07.07.2023 у справі № 916/2613/22.
Оцінюючи обставини незабирання вагонів відповідачем на власну під'їзну колію, суд доходить висновку про недоведення відповідачем обставин, що вони мали місце з причин, які від нього, як від вантажовласника, не залежали, що презюмує його вину.
Також суд ураховує, що рішення правління Акціонерного товариства “Українська залізниця» від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) є локальним (внутрішнім) нормативним актом залізниці, який не вносить змін/доповнень до Статуту залізниць України, Правил користування вагонами та укладеного сторонами договору № ПР/М-20240/НЮдч від 20.03.2020, а тому за відсутності складених залізницею актів загальної форми ГУ-23 про засвідчення відповідних обставин, а саме: запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція призначення Інгулець Придніпровської залізниці, відсутні підстави не враховувати в час користування вагонами час комендантської години.
Отже доводи відповідача щодо неправильного застосування позивачем норм Правил користування вагонами в частині невключення часу користування вагонами за час затримки вагонів з вини вантажовласника з урахуванням приписів телеграмного розпорядження Акціонерного товариства “Українська залізниця», виданого на підставі рішення правління Акціонерного товариства “Українська залізниця» від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т), не знайшли свого підтвердження.
З огляду на викладене та встановивши, що затримка вагонів на підходах до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення Інгулець Придніпровської залізниці з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником (відповідачем) і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, тобто з причин, які залежать від вантажовласника (відповідача), що доводить його вину, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача плати за користування вагонами у розмірі 1 386 652,92грн та збору за зберігання вантажу у розмірі 46 353,24грн.
Щодо судових витрат.
Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").
Оскільки при зверненні до Господарського суду Дніпропетровської області заявлено вимогу майнового характеру (1 386 652,92грн), то позивач сплатив судовий збір у розмірі 21 495,09грн, про що свідчить платіжна інструкція (ПВД) № 6875 (#1702751405305) від 23.09.2024.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у справі покладається на відповідача у розмірі 21 495,09грн.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", 50102, м.Кривий Ріг, вул.Рудна, буд.47, код ЄДРПОУ 00190905 на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця", 03680, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815 в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", 49602, м.Дніпро, просп.Дмитра Яворницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237 плату за користування вагонами у розмірі 1 386 652,92грн (один мільйон триста вісімдесят шість тисяч шістсот п'ятдесят дві гривні 92 копійки), збір за зберігання вантажу у розмірі 46 353,24грн (сорок шість тисяч триста п'ятдесят три гривні 24 копійки) та судовий збір у розмірі 21 495,09грн (двадцять одна тисяча чотириста дев'яносто п'ять гривень 09 копійок).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 20.02.2025
Суддя О.В. Перова