вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
13.02.2025м. ДніпроСправа № 904/3199/24 (904/5432/24)
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Соловйової А.Є., за участю секретаря судового засідання Товстоп'ятки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМІНАЛ "БОРІВАЖ", Одеська обл., Одеський район, смт. Нові Білярі(з)
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВОРІЧАНСЬКЕ-АГРО", Харківська обл., Куп'янський район, с. Колодязневі
дповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ", м. Дніпро
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - КОМПАНІЇ "АГРОФОРТ ЛТД", Маршаллові острови, Острів Айглеце
за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙТБУД", м. Дніпро
за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1 , Харківська обл., Дворічанський район, смт. Дворічна
за участю третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРІВАЖ", м. Дніпро
за участю третьої осби-5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", м. Дніпро
про визнання недійсним правочину
Представники:
від позивача: Федорко О.О., ордер серія АЕ №1251133 від 08.10.2024
від відповідача-1: Рубан О.Г., ордер серія АР №1215913 від 06.01.2025
від відповідача-2: Осипов О.О., ордер серія АЕ 1350972 від 15.01.2025
від третьої особи-1: не з'явився
від третьої особи-2: не з'явився
від третьої особи-3: не з'явився
від третьої особи-4: не з'явився
від третьої особи-5: Сидоренко Р.В., трудовий договір (контракт) від 24.03.2020
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРМІНАЛ "БОРІВАЖ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВОРІЧАНСЬКЕ-АГРО", відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ" про визнання недійсним правочину, в якому просить суд визнати недійсним Договір відступлення права вимоги №20/05/2024 від 20.05.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВОРІЧАНСЬКЕ-АГРО" (код ЄДРПОУ 41662441) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ" (код ЄДРПОУ 39205544).
Судом за допомогою автоматизованої системи документообігу суду встановлено, що 31.07.2024 Господарським судом Дніпропетровської області відносно відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ" (49100, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 39205544) відкрито провадження у справі про банкрутство №904/3199/24, що перебуває на розгляді судді Господарського суду Дніпропетровської області Соловйової А.Є.
21.10.2019 року набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, на підставі положень частини 3 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи №904/3199/24(904/5432/24) передані до розгляду судді Соловйовій А.Є.
Ухвалою суду від 17.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті, яке відбудеться 15.01.2025 о 11:00 год. Залучено до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - КОМПАНІЮ "АГРОФОРТ ЛТД" (Маршаллові острови, Острів Айглеце, м. Маджуро, Трастовий комплекс, Аджелтейк Роад). Залучено до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙТБУД" (49000, м. Дніпро, вул. Ламана, буд. 17, офіс 4-14, код ЄДРПОУ 44649245). Залучено до участі у справі в якості третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ). Залучено до участі у справі в якості третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "БОРІВАЖ" (49069, м. Дніпро, пр. Поля Олександра, буд. 46, код ЄДРПОУ 32307678).
03.01.2025 від відповідача-1 надійшов відзив б/н від 02.01.2025 на позовну заяву, в якому ТОВ "ДВОРІЧАНСЬКЕ-АГРО" просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
06.01.2025 від позивача надійшла заява б/н від 06.01.2025 про продовження процесуального строку для подання відповіді на відзив ТОВ "ДВОРІЧАНСЬКЕ-АГРО" на 15 календарних днів.
10.01.2025 ПрАТ "СК "ІНГОССТРАХ" подано заяву вих.№10-01/01-06 від 10.01.2025 про вступ у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору у справі №904/3199/24(904/5432/24).
14.01.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив ТОВ "ДВОРІЧАНСЬКЕ-АГРО" б/н від 14.01.2025.
14.01.2025 представником третьої особи-3 через канцелярію суду подано клопотання б/н б/д про відкладення судового засідання.
14.01.2025 від позивача надійшло заперечення б/н від 14.01.2025 на клопотання ПрАТ "СК "ІНГОССТРАХ" про залучення у якості третьої особи по справі №904/3199/24(904/5432/24).
15.01.2025 від позивача надійшло заперечення б/н від 15.01.2025 на клопотання ОСОБА_1 про відкладення судового засідання.
Суд долучив подані документи до матеріалів справи.
У судове засідання, призначене на 15.01.2025, з'явився представник позивача, представники відповідачів-1,2.
У судовому засіданні приймав участь представник ПрАТ "СК "ІНГОССТРАХ".
Представник позивача підтримав подане заперечення клопотання ПрАТ "СК "ІНГОССТРАХ" про залучення у якості третьої особи по справі №904/3199/24(904/5432/24).
Зазначив, що ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ІНГОССТРАХ» не може виступати у ролі третьої особи що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, у зв'язку із тим, що за наведених ним обґрунтувань, процесуальне законодавство визначило для нього інший спосіб захисту прав і інтересів. Крім того, позивач зазначив, що предметом спору у справі №904/3199/24(904/5432/24) є визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги №20/05/2024 від 20.05.2024, без заявленння вимоги про здійснення реституції між сторонами правочину, відтак вирішення спору не впливає на формування складу ліквідаційної маси боржника у справі №904/3199/24 про банкрутство ТОВ "Агро Комплект".
У судовому засіданні представник позивача підтримав подані заперечення проти задоволення клопотання ОСОБА_1 про відкладення судового засідання.
Представник відповідача-1 підтримав клопотання ОСОБА_1 про відкладення судового засідання.
У судовому засіданні, представники відповідчів-1,2 заявили усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання додаткового часу для ознайомлення з долученими до матеріалів справи документами.
Розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 про відкладення судового засідання, суд зазначає наступне.
Подане представником відповідача-3 клопотання про відкладення судового засідання вмотивоване тим, що станом на дату звернення з вказаним клопотанням, копію позовної заяви з додатками, відзиви, заперечення та пояснення інших учасників справи №904/3199/24 (904/5432/24) ОСОБА_1 не отримано, а про існування вказаної справи ОСОБА_1 взагалі дізнався випадково від директора ТОВ «Дворічанське Агро» Юрія Скиби. В зв'язку з чим, ОСОБА_1 не мав достатньо часу скористуватись правничою допомогою, ознайомитись з матеріалами справи та підготувати обґрунтовані пояснення на позовну заяву зі своїми запереченнями та доказами на яких вони ґрунтуються.
Судом встановлено, що як вбачається з матеріалів справи, 31.12.2024 представником ОСОБА_1 адвокатом Литвиновою Юлією Володимирівною було подано заяву б/н від 31.12.2024 про відвід судді Соловйової А.Є. Вказана заява була вмотивована зокрема тим, що з позовної заяви не вбачається, що позов направлявся ОСОБА_1 , компанії Агрофорт Лтд.
Ухвалою суду від 31.12.2024 ухвалено повернути заяву представника ОСОБА_1 адвоката Литвинової Юлії Володимирівни б/н від 31.12.2024 про відвід судді Соловйової А.Є. без розгляду.
Так, у зазначеній вище ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області було встановлено, що ухвалою суду від 17.12.2024 у справі №904/3199/24(904/5432/24), зокрема, було зобов'язано Позивача направити копію позовної заяви з додатками на адресу третьої особи-1,3, докази направлення надати суду.
Отже посилання представника третьої особи-3, що ОСОБА_1 не мав достатнього часу скористуватись правничою допомогою, ознайомитись з матеріалами справи та підготувати обґрунтовані пояснення на позовну заяву зі своїми запереченнями та доказами на яких вони ґрунтуються є необґрунтованими, оскільки ще 31.12.2024 представнику ОСОБА_1 було відомо про наявність позовного провадження.
Суд зазначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Однак, матеріали справи №904/3199/24(904/5432/24) ані заяви ОСОБА_1 , ані заяви представника ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами справи не містять.
Крім того, за місцем реєстрації ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) поштове відділення АТ "Укрпошта" тимчасово не функціонує, що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ "Укрпошта".
Водночас, представник ОСОБА_1 адвокат Литвинова Юлія Володимирівна, в супереч положенням ч.ч. 6 та 7 ст. 6, п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України інформацію щодо наявного зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами суду не надає.
Відтак, клопотання представника ОСОБА_2 про відкладення судового зсідання є необґрунтованим.
Ухвалою суду від 23.01.2025 заяву ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ" вих.№10-01/01-06 від 10.01.2025 задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи-5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" (49100, м. Дніпро, узвіз Кодацький, буд. 2, код ЄДРПОУ 33428430). Клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Литвинової Юлії Володимирівни б/н б/д визнано необґрунтованим. Усні клопотання відповідачів-1,2 про відкладення розгляду справи №904/3199/24(904/5432/24) задоволено. Відкладено судове засідання на 23.01.2025 о 10:00 год.
16.01.20.25 від позивача надійшла заява б/н від 16.01.2025 до якої додано письмові пояснення.
16.01.2025 від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів направлення процесуальних документів на адресу ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ".
21.01.2025 від відповідача-1 надійшло заперечення б/н від 21.01.2025 на відповідь на відзив та письмові пояснення ТОВ "ТЕРМІНАЛ "БОРІВАЖ" .
22.01.2025 від відповідача-2 надійшло клопотання б/н від 22.01.2025 про долучення до матеріалів справи доказів направлення копії відзиву на адресу ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ".
Суд долучив подані документи до матеріалів справи.
У судове засідання, призначене на 23.01.2025, з'явився представник позивача, представники відповідачів-1,2 та третьої особи-5.
Суд надав вступне слово представнику позивача та представникам відповідачів-1,2.
Представник позивача підтримав позовну заяву в повному обсязі.
Представник відповідача-1 заперечив проти задоволення позовних вимог ТОВ "ТЕРМІНАЛ "БОРІВАЖ" в повному обсязі.
Представник відповідача-2 заперечив проти задоволення позовних вимог ТОВ "ТЕРМІНАЛ "БОРІВАЖ" в повному обсязі.
Представник третьої особи-5 заявив усне клопотання про відкладення судового засідання з метою надання додаткового часу для підготовки та подання своїх пояснень щодо позовних вимог.
Присутні у судовому засіданні не заперечили проти задоволення усного клопотання представника третьої особи-5.
Ухвалою суду від 23.01.2025 відкладено судове засідання на 06.02.2025 о 10:00 год.
24.01.2025 третьою особою-4 подано клопотання б/н від 23.01.2025 про припинення повноважень всіх представників та директора Кота А.Ю. ТОВ "Боріваж".
06.02.2025 від позивача надійшли письмові пояснення б/н від 05.02.2025.
Суд долучив подані документи до матеріалів справи.
У судове засідання, призначене на 06.02.2025, з'явився представник позивача, представники відповідачів-1,2 та третьої особи-5.
Представник позивача оголосив зміст поданих письмових пояснень.
Додатково до вступного слова надали пояснення представники відповідачів-1, 2.
У судовому засіданні, представник відповідача-1 надав копію постанови Центрального апеляційного господарського суду від 16.12.2024 по справі №904/1926/23 для долучення її до матеріалів справи.
Суд долучив подану копію постанови Центрального апеляційного господарського суду від 16.12.2024 по справі №904/1926/23 до матеріалів справи.
Третя особа надала усні пояснення щодо позовних вимог.
Суд здійснив дослідження доказів.
Ухвалою суду від 06.02.2025 відкладено судове засідання на 13.02.2025 о 10:30 год.
У судове засідання, призначене на 13.02.2025, з'явився представник позивача, представники відповідачів-1,2 та третьої особи-5.
В судовому засіданні 13.02.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх представників, господарський суд
У провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/1926/23 за заявою ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ІНГОССТРАХ» (код ЄДРПОУ 33248430) про банкрутство ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БОРІВАЖ» (код ЄДРПОУ 32307678).
Під час ознайомлення з матеріалами справи №904/1926/23 адвокатом Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал «БОРІВАЖ» було встановлено, що один із конкурсних кредиторів - Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО КОМПЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 39205544) відступив право вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «ДВОРІЧАНСЬКЕ-АГРО» (код ЄДРПОУ 41662441).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2024 по справі №904/1926/23 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВОРІЧАНСЬКЕ-АГРО» від 02.08.2024 (вх.№36857/24) про заміну кредитора у справі №904/1926/23 задоволено. Замінено Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ" (код ЄДРПОУ 39205544) (Первісний кредитор) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДВОРІЧАНСЬКЕ-АГРО» (код ЄДРПОУ 41662441) (Новий кредитор) на 5 110 434 401,08 грн (п'ять мільярдів сто десять мільйонів чотириста тридцять чотири тисячі чотириста одна гривня 08 копійок) (основний борг) - 4 черга задоволення вимог кредиторів.
Зміна кредитора відбулася на підставі Договору про відступлення права вимоги №20/05/2024 від 20.05.2024, який від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВОРІЧАНСЬКЕ-АГРО" підписав керівник останнього - ОСОБА_3 .
Відповідно до пункту 1.1 Статуту ТОВ "ДВОРІЧАНСЬКЕ-АГРО", затвердженого установчими зборами товариства, протоколом №19/04/19/ДА від 19 квітня 2019 року (надалі - Статут), товариство діє на підставі Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та інших законодавчих актів, а також Статуту товариства, який є його єдиним установчим документом.
У відповідності до пункту 8.1. Статуту вищим органом товариства є загальні збори учасників товариства, виконавчий орган - директор товариства.
Пунктом 8.2.1. Статуту визначено, що кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників товариства. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників товариства має кількість голосів пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства.
Згідно з пунктами 8.2.8. - 8.2.10. Статуту загальні збори учасників скликаються, зокрема, з ініціативи виконавчого органу товариства або на вимогу учасника (учасників) товариства, які на день подання вимоги в сукупності взаємодіють 10 або більше відсотків статутного капіталу товариства. Річні загальні збори учасників товариства скликаються протягом шести місяців наступного за звітнім року. Повідомлення про проведення загальних зборів учасників надсилається учасникам товариства рекомендованим листом з описом вкладення або надається особисто під підпис учасника товариства, а також іншим способом, не забороненим законодавством, проте у будь-якому випадку не менше ніж за 10 днів до запланованої дати проведення відповідних зборів. У такому повідомленні зазначається дата, час і місце проведення зборів та питання, що будуть розглядатися. Загальні збори учасників товариства можуть скликатися й без дотримання вимог щодо їх скликання, якщо в таких загальних зборах учасників товариства взяли участь усі учасники товариства і всі вони надали згоду на розгляд таких питань.
Відповідно до пунктів 8.2.11. - 8.2.12. Статуту рішення загальних зборів учасників товариства є обов'язковими для виконання директором товариства. Рішення загальних зборів учасників товариства з питань, зокрема, внесення змін до статуту, зміни розміру статутного капіталу та реорганізації товариства приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства. Рішення з питань визначення грошової оцінки негрошового вкладу учасників, перерозподілу часток між учасниками, створення інших органів товариства та придбання частки товариством приймаються одностайно всіма учасниками товариства. З усіх інших питань рішення загальних зборів учасників товариства приймаються більшістю голосів усіх учасників, які мають право голосу з відповідних питань.
Пунктом 8.2.13. Статуту передбачено, що до компетенції загальних зборів учасників товариства відносяться питання щодо надання згоди, з-поміж іншого, щодо:
- вчинення правочину, вартість якого перевищує 50% вартості чистих активів товариства (п. 8.2.13.13. Статуту);
- вчинення директором правочину сама якого перевищує 50 000,00 грн. (п. 8.2.13.14. Статуту);
- укладення директором будь-яких правочинів про зміно сторони і зобов'язання (відступлення права вимоги, переведення боргу тощо) - незалежно від суми правочину (п. 8.2.13.17. Статуту).
Позивач зазначив, що пунктами 8.3.8.4 та 8.3.8.4.1. Статуту директору заборонено самостійно вчиняти (укладати) правочини (договори, контракти, угоди тощо) з питань, передбачених пунктом 8.2.13. Статуту.
Таким чином, Позивач вважає, що у Статуті ТОВ "ДВОРІЧАНСЬКЕ-АГРО" чітко передбачено, що для укладення правочинів, зокрема тих, що передбачають відступлення права вимоги, необхідна згода загальних зборів учасників товариства.
Однак, Позивач зазначив, що вищим органом управління ТОВ «ДВОРІЧАНСЬКЕ-АГРО» рішення про надання згоди директору - ОСОБА_3 на укладення Договору про відступлення права вимоги №20/05/2024 від 20.05.2024 не надавалось. Даний Договір у подальшому Загальними Зборами учасників не схвалювався.
Відповідно до п. 8.2.14. Статуту, питання віднесені до виключної компетенції Загальних зборів Учасників Товариства, та інші питання, віднесені законодавством України до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів Товариства, якщо інше не випливає з законодавства України.
Враховуючи викладене, Позивач просить суд визнати недійсним Договір відступлення права вимоги №20/05/2024 від 20.05.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВОРІЧАНСЬКЕ-АГРО" (код ЄДРПОУ 41662441) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ" (код ЄДРПОУ 39205544).
В матеріалах справи міститься відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВОРІЧАНСЬКЕ-АГРО", в якому відповідач-1 заперечує проти задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМІНАЛ "БОРІВАЖ".
В обґрунтування заперечення проти позовних вимог відповідач-1 посилається на те, що у позові ТОВ "ТЕРМІНАЛ "БОРІВАЖ" не вказує жодного конкретного приватного (цивільного) права (інтерес) позивача яке порушено, не визнано або оспорено відповідачами, в зв'язку з чим не можливо визначити чи є ефективним способом захисту права (інтересу) позивача шляхом визнання недійсним Договору відступлення права вимоги №20/05/2024 від 20.05.2024 та що такий спосіб захисту не суперечить закону, в тому числі ст. ст. 15 16 Цивільного кодексу України з додержанням позивачем положень частин другої - п'ятої статті 13 Цивільного кодексу України.
В матеріалах справи міститься відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ" в якому відповідач-2 заперечує проти задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМІНАЛ "БОРІВАЖ" у зв'язку з тим, що, зокрема, ТОВ «ТЕРМІНАЛ БОРІВАЖ» не є стороною Договору про відступлення права вимоги №20/05/2024 від 20.05.2024 року, не є учасником у справі про банкрутство ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ», в межах якої подано позовну заяву.
Крім того ТОВ "АГРО КОМПЛЕКТ" зазначило, що позивач - ТОВ «Термінал Боріваж» жодним чином не обґрунтовує своє право на звернення до суду, також не зазначає, які саме права ТОВ «Термінал Боріваж» порушені Договором про відступлення права вимоги №20/05/2024 від 20.05.2024.
Предметом доказування у цій справі є наявність обставин, з яким закон пов'язує недійсність укладеного правочину, а саме: відсутність реального наміру вчинення господарських операцій, якими опосередковується виконання спірного правочину, відсутність будь-якої ділової чи підприємницької мети, фраудаторність спірного правочину.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з таких підстав та встановлених обставин.
Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського ту, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених економ до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом входів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають з договорів та інших правочинів.
За змістом статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Разом з тим, однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
В постанові від 28.10.2020 по справі № 910/10963/19 (п. 57.2.2.-57.2.3) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зробив правовий висновок про те, що добросовісність є однією із основоположних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті З ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу.
Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
У статті 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Положення частини 2 статті 16 ЦК України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).
ЦК України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; шляхом укладання правочинів суб'єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб'єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.
Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до частин 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
У відповідності до ч. 1 та 2 ст. 39 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення).
Згідно з ч. З ст. 92 ЦК України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, а також яка є членом колегіального виконавчого органу юридичної особи, з моменту її вступу на посаду набуває обов'язків щодо такої юридичної особи, зокрема зобов'язана діяти виключно в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, у межах повноважень, наданих статутом юридичної особи і законодавством, і у спосіб, який, на п добросовісне переконання, сприятиме досягненню мети діяльності юридичної особи, у тому числі уникаючи конфлікту інтересів.
Верховний Суд у постанові від 04.12.2018 у справі № 910/21493/17 зробив висновок, що згідно з вимогами статті 92 Цивільного кодексу України особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов'язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. З огляду на положення наведеної правової норми та довірчий характер відносин між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема, директором чи генеральним директором) протиправна поведінка посадової особи може виражатись не лише в невиконанні нею обов'язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень. Аналогічні висновки зроблені і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17.
При застосуванні статті 92 Цивільного кодексу України потрібно оцінювати не лише формальну сторону питання - дотримання посадовою особою всіх положень законодавства, статуту, рішень загальних зборів учасників/акціонерів тощо. Адже навіть коли посадова особа формально виконала всі вимоги законодавства та установчих документів товариства, її дії (бездіяльність) можуть не бути добросовісними, розумними та вчиненими в інтересах товариства. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові ВС від 04.12.2018 № 910/21493/17.
Частиною 1 ст. 44 Законом України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлено, що законом або статутом товариства може встановлюватися особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини).
Відповідно до ч. 2 ст. 44 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлює, що рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймаються виключно загальними зборами учасників, якщо інше не передбачено статутом товариства.
Згода загальних зборів товариства на укладення договору є згодою органу управління товариства, який діє від його імені.
Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які діяти від імені товариства права не мають.
Отже, підписання виконавчим органом товариства (директором) договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди вищого органу цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 року у справі № 916/2084/17, від 03.12.2019 року у справі № 904/10956/16.
Так, судом встановлено, що відповідно до п.8.3.8.4 Статуту ТОВ "ДВОРІЧАНСЬКЕ- АГРО" директор має право самостійно вчиняти (укладати) правочини (договори, угоди, контрати, тощо) щодо придбання оборотних активів, отримання робіт та послуг, а також угод з монопольними організаціями (у т.ч.) але не виключно: електро-, гозо-, водопостачання) на суму, щ =о не перевищує 50 000,00 грн, за винятком випадків передбачених п.8.2.13 цього Статуту.
Пунктом 8.3.8.4.1 Статуту встановлено, що директор має право самостійно вчиняти (укладати) правочини (договори, угоди, контракти, тощо), за винятком тих, що потребують рішення вищого органу - Загальних зборів учасників Товариства, згідно п.8.2.13 цього Статуту, якщо інше не передбачено окремим рішенням Загальних зборів учвсників Товариства.
Таким чином, Статутом ТОВ "ДВОРІЧАНСЬКЕ-АГРО" передбачено, що для укладення правочинів, зокрема тих, що передбачають відступлення права вимоги, необхідна згода загальних зборів учасників товариства.
В той же, час як вбачається з матеріалів справи та не спростовується відповідачами-1,2, вищим органом управління ТОВ «ДВОРІЧАНСЬКЕ-АГРО» рішення про надання згоди директору - ОСОБА_3 на укладення Договору про відступлення права вимоги №20/05/2024 від 20.05.2024 не надавалось. Даний Договір Загальними Зборами учасників не схвалювався.
За змістом стаття 241 ЦК України правочин, вчинений з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише у разі подальшого схвалення такого правочину. Якщо ж схвалення не відбудеться, то такий правочин не створює, не змінює і не припиняє цивільні права та обов'язки особи в силу закону (не є укладеним). Натомість у разі наступного схвалення такого правочину він вважається укладеним з моменту його вчинення.
Ця позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладених у пункті 121 постанови від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц, та висновком Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17.
У відповідності до ч. 1 та 2 статті 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», законом або статутом товариства може встановлюватися особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини). Рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймаються виключно загальними зборами учасників, якщо інше не передбачено статутом товариства.
Згідно положень статті 46 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», значний правочин, правочин із заінтересованістю, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки товариства лише у разі подальшого схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення.
За змістом зазначених положень, якщо провочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, не був схвалений особою (зокрема юридичною особою в особі органу, уповноваженого надавати згоду на вчинення правочину), то такий правочин не створює, не змінює і не припиняє цивільні права та обов'язки особи в силу закону. Натомість у разі наступного схвалення такого правочину він вважається укладеним з моменту його вчинення (постанова Великої палати Верховного суду від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц).
Виходячи з положень ч. 2 ст. 44, ст. 46 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», враховуючи, що значний правочин було вчинено без згоди на те загальних зборів учасників ТОВ «ДВОРІЧАНСЬКЕ-АГРО» та подальшого схвалення Договору про відступлення права вимоги №20/05/2024 від 20.05.2024 товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення (шляхом прийняття відповідного рішення Загальними Зборами учасників) не було, судом встановлено, що Договір про відступлення права вимоги №20/05/2024 від 20.05.2024 не створює цивільних прав та обов'язків та є не укладеним.
Водночас недійсним може бути визнаний лише укладений правочин. Таким чином, суд приходить до висновку про неналежність способу захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 54), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 76)).
Суд звертає увагу, що навіть якщо позивачем було б обрано такий спосіб захисту як визнання правочину неукладеним, то в розрізі висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19, пункти 7.18, 7.21)) не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
При викладенні правового висновку у справі №916/2084/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила в томй числі про практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої акціонер (учасник) юридичної особи, навіть мажоритарний, не може розглядатись як належний заявник, якщо йдеться про порушення прав юридичної особи (рішення у справі "Кредитний та індустріальний банк проти Чеської Республіки" (Credit and Industrial Bank v. the Czech Republic), заява N 29010/95 від 20.05.98; рішення у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (Case of Terem LTD, Chechetkin and Olius v. Ukraine), заява № 70297/01, п. п. 28 - 30, від 18.10.2005; рішення у справі "Фельдман та банк "Слов'янський" проти України", заява № 42758/05, п. 30, від 21.12.2017). Вказала, що при цьому навіть у разі, якщо юридичну особу було ліквідовано, Європейський суд з прав людини розглядає справи за заявою саме такої юридичної особи, допускаючи її представництво в особі акціонера (учасника), якщо юридична особа не може брати участь у справі в особі своїх органів (рішення у справі "Фельдман та банк "Слов'янський" проти України", заява № 42758/05, п. 1 резолютивної частини від 21.12.2017).
Велика Палата Верховного Суду, взявши до уваги вказану практику Європейського суду з прав людини, за встановлених обставин, з урахуванням норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини у справі №916/2084/17, а також з дотриманням балансу інтересів усіх учасників і самого товариства, уникаючи зайвого втручання в питання діяльності товариства, дійшла висновку, що учасник Товариства не є належним заявником, якщо йдеться про порушення прав юридичної особи. Необхідно зазначити, що “корпоративна завіса» є бар'єром, який відокремлює юридичну особу від її учасників та зумовлює неможливість останніх звернутись до суду за захистом прав юридичної особи замість неї (принцип неможливості ототожнення юридичної особи та її членів).
У п. 26 рішення від 21.12.2017 у справі "Фельдман та банк "Слов'янський" проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що за загальним правилом акціонер компанії не може стверджувати, що він є жертвою стверджуваного порушення прав компанії за Конвенцією (рішення у справі "Агротексім та інші проти Греції" від 24.10.95, п. п. 59-72). Проникнення за "корпоративну завісу" або нехтування правосуб'єктністю компанії може буде виправданим лише за виключних обставин, зокрема, якщо точно встановлено, що компанія не може звернутися до конвенційних установ через органи, утворені згідно з її статутом, або у випадку ліквідації, через її ліквідаторів (п. 66).
Отже, Європейський суд з прав людини у справі "Фельдман та банк "Слов'янський" проти України" дійшов висновку, що акціонер (навіть мажоритарний) не може звертатися до суду в інтересах компанії за звичайних обставин, тобто коли юридична особа діє і має відповідні органи управління. А з п. 1 резолютивної частини цього рішення вбачається, що навіть у разі, якщо юридичну особу було ліквідовано, то Європейський суд з прав людини розглядає справи за заявою саме такої юридичної особи, допускаючи її представництво в особі акціонера (учасника), якщо юридична особа не може брати участь у справі в особі своїх органів.
Як вбачається із матеріалів справи №904/3199/24(904/5432/24), Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВОРІЧАНСЬКЕ-АГРО" не ліквідовано, його органи управління здійснюють свої повноваження у порядку, передбаченому законодавством України та статутом товариства, а тому у випадку порушення прав, товариство може звернутись за їх захистом через свої уповноважені органи.
Суд зазначає, що укладення ТОВ "ДВОРІЧАНСЬКЕ-АГРО" спірного договору не є прямим порушенням прав позивача на участь у товаристві та управлінні ним, а є наслідком господарської діяльності товариства та результатом розпорядження юридичною особою власним майном.
Підписання оспорюваного договору ТОВ "ДВОРІЧАНСЬКЕ-АГРО" з порушенням, як стверджує позивач, вимог чинного законодавства, може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасників (аналогічної позиції притримується і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2020 року у справі №910/10647/18).
Як неодноразово наголошував Верховний Суд України (постанови від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14, від 30.11.2016 у справі № 910/31110/15), під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
Позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладена у постанові від 14.05.2024 по справі №911/2275/22).
Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов'язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Викладене узгоджується з позицією Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16.10.2024 у справі №910/12787/17.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач не має права на оскарження Договору відступлення права вимоги №20/05/2024 від 20.05.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВОРІЧАНСЬКЕ-АГРО" (код ЄДРПОУ 41662441) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ" (код ЄДРПОУ 39205544).
Щодо надання оцінки доводам кожної зі сторін, суд зазначає, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), "Трофимчук проти України" (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статі 2 ГПК України).
Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1 рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).
Відповідно до частини 9 ст.145 Господарського процесуального кодексу України, у випадку залишення без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Враховуючи, що суд за результатом розгляду даної справи дійшов висновку про повну відмову у задоволенні позову, підлягають скасуванню заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.12.2024 по справі №904/3199/24(904/5432/24).
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМІНАЛ "БОРІВАЖ" (67550, Одеська обл., Одеський район, смт. Нові Білярі(з), вул. Морська, буд. 1А, код ЄДРПОУ 43664262) до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВОРІЧАНСЬКЕ-АГРО" (62713, Харківська обл., Куп'янський район, с. Колодязне, вул. Центральна, буд. 4а, код ЄДРПОУ 41662441), відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ" (49100, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 39205544), за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача КОМПАНІЇ "АГРОФОРТ ЛТД" (Маршаллові острови, Острів Айглеце, м. Маджуро, Трастовий комплекс, Аджелтейк Роад), за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙТБУД" (49000, м. Дніпро, вул. Ламана, буд. 17, офіс 4-14, код ЄДРПОУ 44649245), за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), за участю третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "БОРІВАЖ" (49069, м. Дніпро, пр. Поля Олександра, буд. 46, код ЄДРПОУ 32307678), за участю третьої особи-5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2 - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" (49100, м. Дніпро, узвіз Кодацький, буд. 2, код ЄДРПОУ 33428430) про визнання недійсним правочину - відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядки та строки, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 20.02.2025.
Суддя А.Є. Соловйова