Рішення від 19.02.2025 по справі 757/1484/25-ц

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/1484/25-ц

пр. 2-111/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Бусик О. Л.

при секретарі судових засідань - Романенко Ю. О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»

третя особа - Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Дніпропетровській та Запорізькій областях

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Дніпропетровській та Запорізькій областях, про визнання права власності на транспортний засіб,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», у якому просила визнати за нею право власності на транспортний засіб Hyundai Santa Fe, 2010 р.в., номер кузова НОМЕР_1 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що нею набуто право власності на автомобіль марки Hyundai Santa Fe, 2010 р.в., номер кузова НОМЕР_1 , у зв'язку з виконанням умов договору фінансового лізингу №KZH0A!00000843 від 11 березня 2021 року, укладеного з АТ КБ «ПриватБанк». Позивачка зазначає, що після складання та підписання акту звірки взаєморозрахунків та переходу права власності по фінансовому лізингу було оформлено акт прийому-передачі транспортного засобу, а також надано пакет документів для переоформлення автомобіля на ім'я позивачки. Позивачка зазначає, що у листопаді 2024 року вона звернулась до територіального сервісного центру МВС №1248 (ТСЦ МВС №1248) РСЦ ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях з питання перереєстрації автомобіля на своє ім'я, проте отримала відмову з посиланням на те, що в Єдиному реєстрі боржників міститься запис про боржника - АТ КБ «ПриватБанк» (попереднього власника).

Таким чином, вказаний автомобіль перебуває у користуванні і володінні позивачки, оскільки був переданий їй за умовами договору фінансового лізингу після його підписання, але розпоряджатись цим майном, незважаючи на виконання своїх зобов'язань за вказаним договором, вона не може через реєстрацію цього майна за лізингодавцем - АТ КБ «ПриватБанк». Тому позивачка просить визнати за нею право власності на вказаний автомобіль, оскільки іншим чином набути таке право вона не може.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2025 року у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

У січні 2025 року представник АТ КБ «ПриватБанк» подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував. В обґрунтування своїх заперечень проти позову сторона відповідача зазначає, що лізингоодержувач вже є власником транспортного засобу і перереєстрація права власності на автомобіль не здійснюється Банком з метою уникнення відповідальності та невиконання будь-якого рішення суду. Указує на те, що банк не порушує та не оспорює права власності позивачки на предмет лізингу.

28 січня 2025 року від представника третьої особи до суду надійшли пояснення по справі, в яких остання просила прийняти рішення згідно вимог чинного законодавства.

Позивач та її представник в судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, до суду подали заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином, до суду подала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, дійшов до наступного висновку .

Суд установив, що 11 березня 2021 року між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір фінансового лізингу №KZH0A!00000843.

Відповідно до Додатку 1 до Договору фінансового лізингу №KZH0A!00000843 специфікації майна, відповідач передає позивачу у лізинг транспортний засіб марки Hyundai Santa Fe, 2010 р.в., номер кузова НОМЕР_1 .

Відповідно до пункту 2.2. Договору лізингодавець на умовах фінансового лізингу передає у платне володіння та користування предмет лізингу, а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплатити лізингові платежі та платежі з відшкодування витрат лізингодавця з виконанням договору, на умовах цього Договору.

По закінченню строку лізингу, до лізингоодержувача переходить право власності на предмет лізингу згідно умов договору.

25 жовтня 2024 року АТ КБ «ПриватБанк» складено Акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності по фінансовому лізингу, який підписано позивачкою та довіреною особою Банку. Даним актом підтверджено, що всі зобов'язання сторін по Договору фінансового лізингу № KZH0A!00000843 від 11 березня 2021 року були виконані належним чином, претензії у сторін відсутні, лізингоодержувач повністю сплати Лізингодавцю всі платежі за договором Лізингу, а предмет лізингу - автомобіль марки Hyundai Santa Fe, 2010 р.в., номер кузова НОМЕР_1 разом з відповідними документами передано у власність Лізингоодержувачу.

Також, 25 жовтня 2024 року між АТ КБ «ПриватБанк» (продавцем) та позивачкою (покупцем) укладено договір купівлі-продажу предмету лізингу.

Відповідно до пункту 1.1. цього Договору, у зв'язку із повним розрахунком між Покупцем та Продавцем лізингу (автомобіль марки Hyundai Santa Fe, 2010 р.в., номер кузова НОМЕР_1 ) шляхом виплати Покупцем усієї вартості Предмету лізингу за Договором лізингу, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю Товар (автомобіль марки Hyundai Santa Fe, 2010 р.в., номер кузова НОМЕР_1 ), а Покупець зобов'язується прийняти його на умовах, визначених цим Договором.

Згідно пункту 2.3 Договору купівлі-продажу предмету лізингу Покупець зобов'язаний у десятиденний строк з дня підписання цього Договору здійснити перереєстрацію Товару на своє ім'я.

25 жовтня 2024 року, складено акт приймання-передачі транспортного засобу марки Hyundai Santa Fe, 2010 р.в., номер кузова НОМЕР_1 .

У листопаді 2023 року позивачка звернулась із заявою до територіального сервісного центру МВС №1248 (ТСЦ МВС №1248) РСЦ ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях з питання перереєстрації автомобіля на своє ім'я, проте отримала відмову з посиланням на те, що в Єдиному реєстрі боржників міститься запис про боржника - АТ КБ «ПриватБанк» (попереднього власника).

Судом встановлено, що відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Законом України «Про фінансовий лізинг».

Відповідно до частини другої статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини другої статті 627 ЦК України, у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Частиною першою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Згідно із положеннями статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавцець зобов'язується відповідно до договору лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об'єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.

Судом встановлено, що сторонами виконано умови Договору фінансового лізингу, складено і підписано акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності по фінансовому лізингу, укладено Договір купівлі-продажу предмету лізингу, оформлено акт прийому-передачі транспортного засобу, а відтак право власності на автомобіль марки Hyundai Santa Fe, 2010 р.в., номер кузова НОМЕР_1 мало перейти до позивачки з 25 жовтня 2024 року, проте перереєструвати вказаний автомобіль на ім'я позивачки не виявилось можливим через те, що в Єдиному реєстрі боржників міститься запис про боржника - АТ КБ «ПриватБанк» (попереднього власника).

Відповідно до статті 41 Конституції України, статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України врегульовано, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тому суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для визнання за позивачкою права власності на вказаний автомобіль, з метою захисту її прав як споживача.

Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, та правовідносини, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1 211,50 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, слід зазначити наступне.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Звертаючись до суду з вимогою про стягнення з відповідача судових витрат, позивач вказав на те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 5000 грн. При цьому надав договір про надання професійної правничої допомоги від 20 листопада 2024 року, додаток до договору № 1 до договору про надання професійної правничої допомоги від 02 грудня 2024 року, ордер на надання правничої допомоги №1347596, квитанцію до прибуткового касового ордеру від 03 січня 2025 року, відповідно до якої позивач сплатила 5000 грн.

Тому, слід дійти висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 321, 328, 392, 627, 806 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про фінансовий лізинг», статтями 4, 12-13, 81-82, 89, 141, 258-259, 263-266, 352, 354-355 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Дніпропетровській та Запорізькій областях, про визнання права власності на транспортний засіб - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на транспортний засіб марки Hyundai Santa Fe, 2010 р.в., номер кузова НОМЕР_1 .

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору в розмірі 1 211,50 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 50 копійок) та витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: вул. Грушевського, 1 Д, м. Київ, 01001)

Повний текст судового рішення складено 19 лютого 2025 року.

Суддя О. Л. Бусик

Попередній документ
125288623
Наступний документ
125288625
Інформація про рішення:
№ рішення: 125288624
№ справи: 757/1484/25-ц
Дата рішення: 19.02.2025
Дата публікації: 21.02.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Печерський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; лізингу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (19.02.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 15.01.2025
Предмет позову: про визнання права власності
Розклад засідань:
19.02.2025 11:30 Печерський районний суд міста Києва