Номер провадження 1-кс/754/545/25
Справа № 754/2631/25
Іменем України
20 лютого 2025 року Слідчий суддя Деснянського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Деснянського районного суду м. Києва клопотання слідчого Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100030003285 від 20.12.2024 щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, із середньою неповною освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого:
- 22.11.2001 Васильківським районним судом Київської області за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України із призначенням покарання у виді штрафу в розмірі 510 гривень.
- 15.08.2002 Святошинським районним судом м. Києва за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, ст. 69 КК України із призначенням покарання у виді 3 років позбавлення волі.
- 21.09.2007 Святошинським районним судом м. Києва за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України із призначенням покарання у виді 2 років позбавлення волі.
- 15.09.2009 Деснянським районним судом м. Києва за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187, ст. 71 КК України із призначенням покарання у виді 3 років 7 місяців позбавлення волі.
- 25.07.2013 Дніпровським районним судом м. Києва за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186, ст. 395, ч. 2 ст. 289, ст. 70 КК України із призначенням покарання у виді 6 років позбавлення волі.
- 23.06.2018 Ірпінським міським судом Київської області за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України із призначенням покарання у виді 5 років позбавлення волі, 03.12.2018 року відповідно до ухвалі Апеляційного суду Київської області змінено покарання на підставі ст. 71 КК України у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі, 19.04.2019 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання.
- 31.08.2021 направлено до Деснянського районного суду м. Києва з обвинувальним актом за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України.
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
19.02.2025 слідчим СВ Деснянського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Деснянської окружної прокуратури міста Києва подано до суду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Клопотання слідчим подане в рамках кримінального провадження № №12024100030003285 від 20.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на існування ризиків, які дають йому достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілу та/або свідків, та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, посилається на ризики передбачені п. 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до клопотання слідчого та наданих матеріалів, 13.02.2025 ОСОБА_5 слідчим повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений період часу, але не пізніше 08 год. 00 хв. 17.12.2024 у ОСОБА_5 , виник протиправний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у інше приміщення, а саме у автомобіль марки «Chevrolet» моделі «AVEO TC58U» помаранчевого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився поруч із будинком №11 по вул. Каштановій у м. Києві в умовах воєнного стану, який введено з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовжено Указами Президента України: від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 року №573/2022, від 07.11.2022 року №757/2022, від 06.02.2022 №58/2023, від 01.05.2023 №254/2023, від 26.07.2023 №451/2023, від 06.11.2023 №734/2023, від 14.02.2024 №49/2024, №271/2024 від 06.05.2024, № 3891-ІХ від 23.07.2024, №3891-XI від 29.10.2024, №26/2025 від 08.01.2025 строком на 90 діб.
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_5 діючи умисно, переслідуючи корисливий мотив, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у інше володіння особи, в умовах воєнного стану, перебуваючи на стоянці для автомобілів поруч із будинком №11 по вул. Каштановій, м. Київ, скориставшись тим, що поруч із автомобілем марки «Chevrolet» моделі «AVEO TC58U» помаранчевого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 нікого немає, та його дії є таємними для оточуючих, використовуючи шматочок свердла, яке було при ньому на той час, розбив заднє ліве скло вищевказаного автомобіля та побачив що всередині знаходяться два дитячих авто крісла марки «Maxi-Cosi», що належить ОСОБА_8 .
Продовжуючи свій протиправний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у інше володіння особи в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 проник до салону вищевказаного автомобіля, звідки викрав вищевказані два дитячий авто крісла марки «Maxi-Cosi» вартістю 7600 гривень кожне. Утримуючи вищевказане майно при собі, залишив місце вчинення кримінального правопорушення, а викраденим майном розпорядившись на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 15 200 гривень.
Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України, до клопотання долучено копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з ЄРДР, клопотання слідчого та додатки вручено підозрюваному.
Прокурор при розгляді клопотання довів обставини, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.
Захисник та підозрюваний в судовому засіданні просили обрати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, вважали що підозрюваний має постійне місце проживання, має міцні соціальні зв'язки, проживає разом з матір'ю, не має намірів ухиляти від слідства та суду. Приводи в іншому кримінальному провадженні застосовані були через непорозуміння з судом та іншим захисником.
Слідчий суддя вислухавши думку учасників розгляду клопотання, дослідивши клопотання та додатки до нього, доходить таких висновків.
За приписами ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого погодженого з прокурором або за клопотанням прокурора.
Відповідно до ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину та триває два місяці.
Згідно з ч. 2 ст. 177КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 194КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Виходячи зі змісту ст. 183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Обґрунтованість підозри передбачає наявність фактів чи свідчень, здатних переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
В судовому засіданні встановлено, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, достатньою мірою підтверджується копіями доказів, що містяться у матеріалах доданих до клопотання:
-протоколом про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення та іншу подію від 19.12.2024;
-протоколом огляду місця події від 19.12.2024, проведеного за адресою: м. Київ, вул. Каштанова, буд. 11;
-показами потерпілої ОСОБА_8 від 20.12.2024;
-показами свідка ОСОБА_9 від 24.12.2024;
-показами свідка ОСОБА_10 від 24.12.2024;
-показами свідка ОСОБА_11 від 24.12.2024;
-показами свідка ОСОБА_12 від 18.01.2025;
-пред'явленням особи для впізнання свідку ОСОБА_12 від 18.01.2025;
-показами свідка ОСОБА_13 від 30.01.2025;
-переглядом відеозапису від 03.02.2025;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Наведеного вище достатньо для висновку, що підозра на даній стадії кримінального провадження відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст.177 КПК України.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
У судовому засіданні прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а сааме переховування від органів досудового розслідування та суду, з огляду на суворість покарання, яке може понести ОСОБА_5 , в разі доведення його вини, за тяжке кримінальне правопорушення у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років та яке може бути визнане ним більш небезпечним ніж втеча. Отже тяжкість ймовірного покарання та ступінь тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 значно підвищують ризик переховування його від органів досудового розслідування та суду на перших етапах притягнення до кримінальної відповідальності.
Разом з цим, доведений і ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків, оскільки підозрюваному ОСОБА_5 , відомі анкетні дані потерпілої та свідків у зв'язку з чим підозрюваний може спробувати умовити, погрожувати, змушувати потерпілу чи свідків змінити показання або дати неправдиві показання, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню. За таких обставин, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Доведений і ризик можливості вчинення нового кримінального правопорушення ОСОБА_5 , підтверджується тим, що кримінальне правопорушення вчинено в період притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення іншого злочину, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, відбував покарання реально. Однак заходи кримінальної репресії не призвели до позитивних змін в його особистості і не створили у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки, а відтак, виявилися недостатніми, оскільки не сприяли виправленню ОСОБА_5 який продовжив вчиняти умисні корисливі кримінальні правопорушення, підозрюваний є особою працездатного віку, проте не працевлаштований, не має інших джерел доходу, а відтак не має засобів для існування, не одружений, міцних соціальних зв'язків не має.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року, вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
З огляду на вищенаведене, слідчий суддя вважає неможливим застосування щодо ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, для запобігання ризиків, зазначених в клопотанні та встановлених в судовому засіданні та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
При цьому в достатній мірі оцінено в сукупності також такі обставини: обґрунтованість підозри ОСОБА_5 в інкримінованому кримінальному правопорушенні; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини за злочин, у вчиненні якого він підозрюється; особу підозрюваного, який не одружений, міцних соціальних зв'язків немає.
Приймаючи до уваги вагомість наявних доказів, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, з правовою кваліфікацією, для даної стадії досудового розслідування за ч. 4 ст. 185 КК України, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні; дані про особу підозрюваного, конкретні обставини інкримінованого злочину, та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання слідчого і застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 182КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст.182КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
Тому, згідно з п. 2 ч. 5 ст.182КПК України слід призначити заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 121120 грн., поклавши на ОСОБА_5 певні обов'язки у випадку звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
Разом з тим слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до положень ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 183, 193-198, 395 КПК України, слідчий суддя:
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.
Ухвала підлягає негайному виконанню, а саме - підозрюваного ОСОБА_5 узяти під варту в залі суду негайно.
Строк тримання під вартою рахувати з 12 год. 2- хв. 20 лютого 2025 року.
Строк дії ухвали - до 12 год. 20 хв. 13 квітня 2025 року(включно).
Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді застави.
Визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , обов'язків, передбачених КПК України, у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 121120 грн. (сто двадцять один сто двадцять гривень 00 копійок) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, банк отримувача: Державна казначейська служба України в м. Києві, рахунок UA128201720355259002001012089.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожним викликом; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає,
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 12 год. 20 хв. 13 квітня 2025 року(включно).
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва та слідчого суддю Деснянського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із обранням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1