Справа № 569/19501/24
17 лютого 2025 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Харечка С.П.,
секретар судового засідання Литвиненко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частини житлового будинку та припинення права спільної часткової власності, -
В обґрунтування позову вказує, що відповідно до Договору дарування від 25 квітня 1997 року ААІ № 054170, посвідченого 25.04.1997 року приватним нотаріусом Рівненського міського та районного нотаріального округу Сохацьким І. позивач є співвласником 46/100 частки у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 . Відповідач є співвласником 54/100 частки у вказаному будинку на праві спільної часткової власності, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна № 392663019 від 28 серпня 2024 р. На плані у будинку АДРЕСА_1 паспорті від 03 вересня 2024 р. видно, що виділення ОСОБА_1 в натурі частки об'єкта нерухомого майна, що є спільною власністю, можливе, так як позивачці належить відокремлене приміщення з власним входом. Позивач зверталась до відповідача, яка є співвласником будинку АДРЕСА_1 , з пропозицією звернутись до нотаріуса для укладення договору про виділення в натурі частки з об'єкта нерухомого майна та його нотаріального посвідчення, але відповідач, зважаючи на відсутність відповіді на направлену їй письмову пропозицію, не погодилась укласти договір про виділення в натурі частки з об'єкта нерухомого майна та не повідомила про причину незгоди. У зв'язку з цим звертається до суду з даним позовом.
Позивач в судове засідання не з'явилась, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у відсутність сторони позивача, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, хоча про час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином. Враховуючи, що відповідач про причини неявки суд не повідомила, відзив не подала, суд проводить до висновку про розгляд справи на підставі ст.280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів.
Дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Суд встановив, що відповідно до договору дарування від 25.04.1997 року ОСОБА_1 є власником 46/100 частки домоволодіння по АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_2 є власником 54/100 частки у вказаному будинку на праві спільної часткової власності, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна № 392663019 від 28 серпня 2024 р.
Відповідно до Висновку Комунального підприємства щодо технічної можливості виділу об'єкта нерухомого майна № 4203 від 03.09.2024 року за технічними показниками 46/100 частини житлового будинку літ. «А-1 належна ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є відокремленою, має окремий вхід і може бути виділена в окремий об'єкт нерухомого майна - житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами.
Відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній власності. Згідно із ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності може бути поділене в натурі між співвласниками, при цьому право спільної часткової власності на нього припиняється.
Згідно із ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
В постанові Верховного Суду України від 03.04.2013 р. у справі № 6-12цс13 зазначається, що установлення співвласниками порядку користування будинком з виділенням конкретних приміщень у натурі не припиняє право спільної часткової власності, тому такі частини не перетворюються в об'єкт самостійної власності кожного з них. Виходячи з аналізу норм ст.ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійними виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.
Згідно ч.1 ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Статтею 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Згідно п.п. 1.2, 2.1, 2.2, 2.4 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55, поділ об'єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об'єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об'єкту поштової адреси.
Відповідно до роз'яснень, даних у п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року №7 Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок , при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Оскільки виділ належної позивачу частки із спільної сумісної власності в окремий об'єкт нерухомого майна є технічно можливим, тому його позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 280-289 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частини житлового будинку та припинення права спільної часткової власності - задовольнити.
Виділити в натурі в окрему квартиру майно, що належить ОСОБА_1 , на праві спільної часткової власності, а саме: 46/100 частини будинку АДРЕСА_1 , які зазначені у Технічному паспорті, виготовленому 03 вересня 2024 р. Комунальним підприємством «Рівненське бюро технічної документації», інвентаризаційна справа № 20320, за номерами: 2-1 коридор площею 5,1 м. кв; 2-2 коридор площею 4,5 м. кв; 2-3 кухня площею 13,5 м. кв; 2-4 коридор площею 1,0 м. кв; 2-5 ванна площею 3,4 м. кв; 2-6 туалет площею 1,0 м. кв; 2- 7 паливна площею 2,9 м. кв; 2-8 житлова кімната площею 10,9 м. кв; 2-9 житлова кімната площею 11,6 м. кв; 2-10 житлова кімната площею 17,5 м. кв; загальна площа - 71,5 м.кв, житлова площа - 40,0 м. кв.
Припинити право спільної часткової власності на 46/100 частини будинку АДРЕСА_1 , які зазначені у Технічному паспорті виготовленому 03 вересня 2024 р. Комунальним підприємством «Рівненське бюро технічної документації», інвентаризаційна справа № 20320, за номерами: 2-1 коридор площею 5,1 м. кв; 2-2 коридор площею 4,5 м. кв; 2-3 кухня площею 13,5 м. кв; 2-4 коридор площею 1,0 м. кв; 2-5 ванна площею 3,4 м. кв; 2-6 туалет площею 1,0 м. кв; 2- 7 паливна площею 2,9 м. кв; 2-8 житлова кімната площею 10,9 м. кв; 2-9 житлова комната площею 11,6 м. кв; 2-10 житлова комната площею 17,5 м. кв; загальна площа - 71,5 м.кв, житлова площа - 40,0 м. кв.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повний текст рішення виготовлено 20.02.2025 року.
Суддя Харечко С.П.