Справа № 569/15197/23
1-кс/569/1024/25
06 лютого 2025 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2
представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засідання в м.Рівне клопотання представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна,-
До Рівненського міського суду з клопотання про скасування арешту майна звернувся представника власника майна ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що 13.11.2023 Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_5 клопотання старшого слідчого слідчого відділу Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_7 , в рамках кримінального провадження №42023181110000077 від 07.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, про арешт майна задоволено та накладено арешт на нежитлове приміщення, приміщення технічного поверху, загальною площею 100,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Ясна, 7Б, яке згідно Договору купівлі-продажу нерухомого майна №774 від 17.05.2018, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_8 , належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ). Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухомемайно: 796244656101, номер запису про право власності: 26185923, шляхом заборони власнику майна та будь якій особі розпоряджатись майном у будь який спосіб, до прийняття кінцевого процесуального рішення у кримінальному провадженні.
Досудове розслідування кримінального провадження здійснювалося за фактом умисного невиконання ТОВ «Кетам'з02.05.2018 рішення господарського суду Рівненської області від 04.04.2018 у справі №918/45/18, що набрало законної сили 02.05.2018, яким зобов'язано ТОВ «Кетам» сплатити на користь держави в особі Рівненської міської ради кошти пайової участі в розмірі 123 010,72 грн., а також відчуження 17.05.2018 ТзОВ «Кетам» нежитлового приміщення, приміщення технічного поверху,загальною площею 100,8 кв.м. за адресою: м. Рівне, вул. Ясна, будинок 7Б (договір купівлі-продажу майна №774 від 17.05.2018), з метою умисного невиконання вказаного рішення суду.
08.11.2024 боржником ТОВ "КЕТАМ" в повному обсязі сплачено наявну на той момент заборгованість на рахунок ВДВС у м. Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
За результатами досудового розслідування, 15.01.2025 старшим слідчим СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області прийнято рішення про закриття кримінального провадження №42023181110000077 від 07.07.2023 на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, про що відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Щодо накладеного ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 13.11.2023 у справі №569/15197/23 арешту на майно Рівненською окружною прокуратурою повідомлено, що у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно припиняє свою дію в силу прямої вказівки ч.4 ст.132 КПК України, а також припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном.
Враховуючи, що підстав для існування обтяження на нерухоме майно Заявника - немає, а тому правомірність існування такого обтяження на сьогодні - відсутня.
Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном.
У цій справі кримінальне провадження закрито слідчим на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, і з цього моменту припинила дію ухвала слідчого судді про арешт майна, постановлена в межах кримінального провадження №42023181110000077 від 07.07.2023 наслідком чого є скасування арешту як заходу забезпечення кримінального провадження.
Вказане узгоджується із викладеною позицією в постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 квітня 2024 року у справі №554/2506/22.
Представник власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав та просив їх задоволити.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про час місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином. Однак, слідчим подана заяву в якій він просить розглядати клопотання у його відсутність.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слід прийти до висновку, що клопотання підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що 13.11.2023 Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_5 клопотання старшого слідчого слідчого відділу Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_7 , в рамках кримінального провадження №42023181110000077 від 07.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, про арешт майна задоволено та накладено арешт на нежитлове приміщення, приміщення технічного поверху, загальною площею 100,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яке згідно Договору купівлі-продажу нерухомого майна №774 від 17.05.2018, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_8 , належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ). Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно: 796244656101, номер запису про право власності: 26185923, шляхом заборони власнику майна та будь якій особі розпоряджатись майном у будь який спосіб, до прийняття кінцевого процесуального рішення у кримінальному провадженні.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до частини першої статті 174 Кримінального процесуального кодексу України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як встановлено в судовому засіданні, що за результатами досудового розслідування, 15.01.2025 старшим слідчим СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області прийнято рішення про закриття кримінального провадження №42023181110000077 від 07.07.2023 на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, про що відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінально-процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява 31107/96, п. 58). Вимога, щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994рр.; справа «Кушог проти Болгарії» від 10 травня 2007р.).
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982р. у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986р. у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
У рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», а саме частиною 3 пункту 1 зазначено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, в справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 р., для з"ясування наявності порушення цього положення ЄСПЛ має встановити, чи було забезпечено справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід"ємним принципом всієї Конвенції, що відбито в структурі ст. 1 Протоколу №1 Європейської конвенції з прав людини.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях в тому числі щодо України констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов"язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами ( див. п. 46 рішення у справі " Устименко проти України", п.п. 51,52 рішення у справі " Рябих проти Росії", п. 31 рішення у справі " Марушин проти Росії", п. 61 рішення у справі "Брумареску проти Румунії").
Основною метою ст. 1 Першого протоколу до конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини ( рішення у справах Sperrong and Lonnroth v Sweden» від 23.09.82, «новоселець кий проти України» від 11.03.2003, «Федоренко проти України» від 1.06.2006).
Таким чином, необхідність скасування накладеного арешту майна обумовлені такими обставинами як невідповідність майна, на яке накладено арешт, критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, та (або) накладення арешту на майно особи, яка у кримінальному провадженні не має процесуального статусу підозрюваного або обвинуваченого, не належить до осіб, які в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого, тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
У зв'язку з чим, суд вважає доцільним скасувати арешт майна, не вбачаючи потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 170, 171,174 КПК України, -
Клопотання представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна - задоволити.
Скасувати арешт, який накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 13.11.2023 року, а саме з нежитлового приміщення, приміщення технічного поверху, загальною площею 100,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яке згідно Договору купівлі-продажу нерухомого майна №774 від 17.05.2018, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_8 , належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ,адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ). Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно: 796244656101, номер запису про право власності: 26185923.
Ухвала , відповідно до ст.309 КПК України, оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_9