Справа № 569/18555/24
1-кс/569/668/25
24 січня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі слідчого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
підозрюваного - ОСОБА_4
захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне клопотання прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, водія ФОП ОСОБА_7 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286 КК України,-,
До суду надійшло клопотання прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 28 вересня 2024 року, приблизно о 08 год. 20 хв., водій ОСОБА_4 , в порушення вимог підпункту б) пункту 2.3, пункту 10.1, підпункту б) пункту 12.9, дорожніх знаків 3.29 «Обмеження максимальної швидкості (70, 50, 20)», дорожнього знаку 3.41 «Контроль» Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), керуючи технічно справним спеціалізованим сідловим тягачем «DAF XF 105.460», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з спеціалізованим напівпричепом-цистерною «HENDRICKS TS34», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись на 246 км +016 м. автодороги М07 Київ-Ковель-Ягодин, зі сторони м. Сарни Рівненської області в напрямку до м. Коростень Житомирської області, зі швидкістю приблизно 80-85 км/год., що перевищує допустиму швидкість руху, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 «Обмеження максимальної швидкості (70, 50,
20 км/год.)», з моменту виявлення дорожнього знаку 3.41 «Контроль» та бетонної конструкції (блокпосту), які знаходились попереду транспортного засобу, які він міг об'єктивно виявити, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості до повної зупинки на вимогу дорожнього знаку, під час руху змінив напрямок руху транспортного засобу вліво, перетнув лінію горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 (осьової), яку перетинати заборонено та допустив наїзд сідлового тягача на бетонні конструкції, з подальшим виїздом за межі смуги руху вліво, де в некерованому стані транспортний засіб здійснив наїзд на автомобіль «TOYOTA RAV4», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який стояв в місці для огляду транспортних засобів та на працівників Національної поліції України ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_10 , які знаходились в приміщенні блокпосту, хоча мав можливість уникнути наїзду шляхом виконання вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_8 , отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці події, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , отримали тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Порушення ОСОБА_4 вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху, який вимагає від водія перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, знаходиться у прямому безпосередньому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди і суспільно небезпечними наслідками, що настали.
28.09.2024 о 11 год. 08 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 29.09.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
30.09.2024 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 11 год. 08 хв. 27.11.2024 та ухвалою слідчого судді від 26.11.2024 продовжено строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
27.12.2024 слідчим суддею Рівненського міського суду Рівненської області строк досудового розслідування продовжено до чотирьох місяців та змінено запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт в межах строку досудового розслідування, тобто до 28.01.2025.
Докази, які дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення: протокол огляду місця події Сарненського (Рокитнівського) району Рівненської області від 28.09.2024 та фото таблицею до нього; протокол затримання ОСОБА_4 ; протоколи допитів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 , протоколи слідчих експериментів, висновки експертиз та інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України, які на даній стадії продовжують існувати, тому є необхідність у продовженні дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_4 , з метою забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти спробам: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обумовлюють необхідність продовження стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та можуть настати, якщо йому не продовжити застосування запобіжного заходу.
Виклад обставин щодо наявності одного або декількох ризиків.
Так, санкцією статті злочину в якому підозрюється ОСОБА_4 передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, що відповідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Відповідно до постанови Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 12.05.2009 (справа № 1-542/09) ОСОБА_4 притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Справу закрито внаслідок акта амністії від 19.04.2007.
Також беручи до уваги той факт, що свідками у кримінальному провадженні надано показання відносно ОСОБА_4 , руху його транспортного засобу як до так і після дорожньо - транспортної пригоди, які органом досудового розслідування прийняті до уваги, однак судом не допитані, існує обґрунтована необхідність в недопущенні спілкування обвинуваченого зі свідками з метою недопущення будь-якого впливу або погроз відносно них, їхнього вмовляння, що в подальшому може негативно відобразитися на встановленні об'єктивної істини у кримінальному провадженні. При цьому, відповідно до положень кримінального процесуального законодавства суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
Беручи до уваги викладене, існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто ризик незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження.
Підозрюваний ОСОБА_4 може протиправно перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема, негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду, перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради із урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході судового розгляду, з метою уникнення покарання, виїжджати за межі державного кордону України, не з'являтися до органу досудового розслідування та суду, оскільки є жителем значно віддаленої територіально області, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню, відтак існує ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
6. Обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів - зважаючи на наявність декількох вагомих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, запобігти вказаним ризикам неможливо шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж домашній арешт, оскільки реалізувати вказані ризики можливо лише перебуваючи на свободі.
Також, застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належну його поведінку, виконання ним процесуальних обов'язків та унеможливить спроби останнього перешкоджати кримінальному провадженню.
При продовженні застосування запобіжного заходу, прошу суд, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, врахувати: вагомість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання, зокрема ОСОБА_4 вчинив злочин під час виконання ним своїх обов'язків, як водія транспортного засобу; тяжкі наслідки що настали.
Таким чином наявні достатні підстави для продовження застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
У зв'язку з тим, що на даний час, не встановлені нові ризики, які виправдовують продовження строку дії запобіжного заходу обґрунтовується тим, що заявлені раніше ризики не зменшилися, тому будь-які нові докази до вказаного клопотання не долучаються.
У судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання з підстав, які зазначені у ньому.
У судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.
Слідчий суддя на підставі наданих матеріалів кримінального провадження, доводів сторін кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання з таких підстав.
Як вбачається з наданих матеріалів, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Рівненській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024180000000667 від 28 вересня 2024 року, у якому ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
28.09.2024 о 11 год. 08 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 29.09.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
30.09.2024 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 11 год. 08 хв. 27.11.2024 та ухвалою слідчого судді від 26.11.2024 продовжено строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
27.12.2024 слідчим суддею Рівненського міського суду Рівненської області строк досудового розслідування продовжено до чотирьох місяців та змінено запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт в межах строку досудового розслідування, тобто до 28.01.2025.
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 27 грудня 2024 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024180000000667 від 28 вересня 2024 року, у якому ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, до чотирьох місяців, тобто до 28.01.2025 року.
Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Проте всупереч вимогам ч. 6 ст. 181 КПК України з клопотанням про продовження строку тримання під домашнім арештом до слідчого судді звернувся слідчий за погодженням з прокурором, а не прокурор, як того прямо вимагає закон.
До того ж, за приписами ч. 6 ст. 181 КПК України строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.
Частиною 1 статті 199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має бути подано не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Частиною 1 статті 116 КПК України передбачено, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника.
Як встановлено в судовому засіданні, що клопотання про продовження строку тримання під домашнім арештом було подано до суду 22.01.2025 року, в якому просять продовжити строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, до 28.01.2025.
Однак, термін дії попередньої ухвали від 27.12.2024 слідчим суддею Рівненського міського суду Рівненської області продовжено цілодобовий домашній арешт в межах строку досудового розслідування, тобто до 28.01.2025.
Тобто термін дії попередньої ухвали від 27.12.2024 року ще не закінчився.
Згідно з ч. 8 ст. 135 КПК України особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов'язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 КПК України будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.
Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання старшого слідчого про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_4 під домашнім арештом необхідно відмовити.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 181, 199, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, водія ФОП ОСОБА_7 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Рівненського міського ОСОБА_15