Справа № 569/23922/24
1-кс/569/115/25
08 січня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
в особі слідчого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Рівне клопотання слідчого Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженцям. Рівне, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,-
встановив:
До Рівненського міського суду надійшло клопотання слідчого Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_5 ,.
На обґрунтування клопотання зазначено, що 08 грудня 2024 року, приблизно о 14 год. 00 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу кафе «У Стаса» в м. Рівне по вул. Дубенська, 150, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із невстановленою досудовим розслідуванням особою, керуючись корисливим мотивом, використовуючи при цьому заздалегідь взяті з собою підроблені двадцять дві грошові купюри номіналом 50 доларів США, які не являються платіжним засобом, а є підробкою, шяхом обману ОСОБА_6 , під приводом купівлі мобільного телефону «Iphone 15 ProMax»,передав потерпілій двадцять дві підроблені купюри, усвідомлюючи, що вони не являється платіжним засобом, але зовні схожі на двадцять дві грошові купюри номіналом 50 доларів США, та таким чином розраховуючи на неуважність ОСОБА_6 , заволодів мобільним телефоном останньої, чим завдав ОСОБА_6 майнову шкоду в розмірі 1100 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ на момент вчинення кримінального правопорушення становило 45 757,25 гривень.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч.2 ст.190 КК України -заволодіння чужим майномшляхом обману (шахрайство),вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення - вина ОСОБА_7 підтверджується сукупністю зібраних по даному кримінальному провадженні доказів, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_6 , протоколом огляду місця події від 08.12.2024 за адресою: м. Рівне, вул. Героїв Поліції, 4, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6 , протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.12.2024, протоколом проведення обшуку від 27.12.2024 за місцем проживання ОСОБА_5 , в ході якого вилучено куртку чорного кольору, чохол білого кольору до телефону марки «Iphone 15 ProMax», паперовий конверт білого кольору, в якому знаходяться паперових вирізів з номіналами цифр та буквенними позначеннями.
27.12.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Посилання на один або декілька ризиків, зазначених у ст.177 КПК України - відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1, 2,5 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду;знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інші кримінальні правопорушення.
Виклад обставин щодо наявності одного або декількох ризиків - ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та може ухилятись від слідства, суду та покарання, покинути межі Рівненської області, оскільки об'єктивно підозрюється у вчиненінетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 3 років.
Також з'ясовано, що підозрюванийофіційно не працюючий.
Враховуючи вище викладене та для забезпечення явки підозрюваного до органу досудового розслідування та своєчасного проведення слідчих дій по кримінальному провадженню необхідно покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; заборони залишати житло цілодобово.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні доводи клопотання підтримали, просили задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту..
Підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення клопотання та застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту не заперечував.
Заслухавши пояснення слідчого, підозрюваного, та думку прокурора, дослідивши надані слідчим матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що в провадженні слідчого Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024186010001489 від 08.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст.190 КК України.
27.12.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений, може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, за вчинення якого передбачене покарання передбачено покарання у виді штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років та наявність достатніх даних, що існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду;знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інші кримінальні правопорушення.
Про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, визначеному у клопотанні, прокурором при його розгляді не доведено.
Отже, вирішуючи в даному випадку питання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_5 слідчий суддя враховує, що статтею 5 Європейської конвенції з прав людини передбачені випадки, коли особу може бути позбавлено свободи відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема це може бути здійснено з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення (пункт «с»).
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі з дотриманням гарантій передбачених статтею 5 Конвенції.
В свою чергу, за змістом частин першої та другої статті 181 КПК домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При цьому, домашній арешт являє собою позбавлення свободи в розумінні підпункту «с» пункту 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини (пункт 17 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Вітторіо та Луіджи Манчіні проти Італії», «Лавентс проти Латвії»).
Вивченням особи ОСОБА_5 на даний час встановлено, що він працездатний, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під домашнім арештом, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, за вчинення якого передбачене покарання передбачено покарання у виді штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років наявність досліджених ризиків, щодо підозрюваного ОСОБА_5 слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
З урахуванням обставин справи, особи та його характеризуючих даних, суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 цілодобовий домашній арешт.
Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; заборони цілодобово залишати житло за місцем проживання: АДРЕСА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 181, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,
ухвалив :
Клопотання задоволити.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженцям. Рівне, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України - запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, а саме до 27 лютого 2025 року.
Заборонити ОСОБА_5 цілодобово залишати житло за місцем проживання: АДРЕСА_1 , окрім випадків оголошення «Повітряна тривога» (чи інше) та необхідності слідування та перебування в пунктах укриття.
Строк дії ухвали встановити до 27 лютого 2025 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
Термін дії обов'язків, покладених судом, визначити до 27 лютого 2025 року.
Виконання ухвали доручити органам Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення, а підозрюваний ОСОБА_5 негайно доставляється до місця проживання.
Виконання ухвали покласти на слідчого та прокурора.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського ОСОБА_8