Справа № 569/12876/23
1-кс/569/9727/24
30 грудня 2024 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
в особі слідчого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
підозрюваного - ОСОБА_4
захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурор Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Бочаниця, Гощанського району, Рівненської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,-
Старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області капітан поліції ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням яке погоджене прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні - прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що Третім слідчим відділом (із дислокацією у м. Рівне) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому за процесуального керівництва Рівненської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері розслідується кримінальне провадження № 42022181490000019 від 24 березня 2022 року за підозрою військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа:
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до п. 17 ч.1 ст. 106 Конституції України, ст.ст. 2, 19, 20 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», 26.11.2021 Міністерство оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_1 уклали із громадянином ОСОБА_4 контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах рядового складу, строком на 3 (три) роки.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 247 від 26 листопада 2021 року старшого солдата ОСОБА_4 з 26 листопада 2021 року зараховано до списків особового складу військової частини, на посаді водія-санітара медичної роти військової частини НОМЕР_1 , після чого того ж дня останній приступив до виконання службових обов'язків за вказаною посадою та зарахований на всі види забезпечення.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 15 від 21 січня 2022 року старшого солдата ОСОБА_4 відряджено у військову частину НОМЕР_2 АДРЕСА_2 з 22 січня 2022 року до особливого розпорядження для участі в бойовому злагоджені та з 23 січня 2022 року зараховано на продовольче забезпечення.
Згідно ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Частиною 2 статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що у разі прийняття рішення щодо необхідності введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях Президент України видає указ про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях і негайно звертається до Верховної Ради України щодо його затвердження та подає одночасно відповідний проект закону.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан на всій території України строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався і діє по даний час.
Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України старший солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, дотримуватись правил забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, внутрішнього порядку, у службовий час постійно знаходитись у розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без відповідного дозволу командира (начальника).
Так, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.01.2022 за № 15 військова частина НОМЕР_1 вибула з 22 січня 2022 року у місце табірного збору на територію Рівненського загальновійськового полігону військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) до особливого розпорядження для участі в бойовому злагоджені, та військовослужбовцям даної військової частини у цьому місці дислокації було визначено місце служби, у тому числі старшому солдату ОСОБА_4 .
Проте, старший солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.
Так, старший солдат ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, 24 лютого 2022 року близько 14.00 години, самовільно залишив пункт тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , відправившись за місцем фактичного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , де в подальшому переслідуючи свій протиправний умисел ухилитися від військової служби, 01 березня 2022 року близько 15.42 години здійснив перетин державного кордону України через Пункт пропуску «Солотвино» у напрямку Румунії, у зв'язку з чим обов'язки щодо проходження військової служби не виконує, проводить час на власний розсуд, не пов'язаний із проходженням військової служби, припинивши тим самим виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України.
10 липня 2023 року, військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 старшому солдату ОСОБА_4 у зв'язку із не встановлення місця перебування останнього, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, у спосіб передбачений КПК України.
14 липня 2023 року підозрюваного військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_4 оголошено у розшук.
29 грудня 2024 року о 07 год. 30 хв. начальником 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_3 капітаном ОСОБА_9 на підставі ст. 191 КПК України підозрюваного ОСОБА_4 затримано.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність:
Військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_4 підозрюється у дезертирстві, тобто самовільному залишенні місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 408 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, оскільки за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріли, що підтверджують ці обставини:
Вина військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, підтверджується зібраними доказами, а саме показами свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , а також висновком службового розслідування за вище вказаним фактом та іншими матеріалами кримінального провадження.
З матеріалів кримінально провадження вбачається, що ОСОБА_4 01 березня 2022 року близько 15.42 години здійснив перетин державного кордону України через Пункт пропуску «Солотвино» у напрямку Румунії та перебував за межами України майже 3 роки.
Відповідно до повідомлення Голови ОСББ «Житловик 22» ОСОБА_17 від 10 липня 2023 року вбачається, що гр. ОСОБА_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з моменту придбання квартири ОСОБА_13 з березня 2021 року, на даний час за місцем свого проживання гр. ОСОБА_4 не перебуває.
Метою та підставами застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду, продовжити кримінальне правопорушення, в якому останній обвинувачується, тобто ризикам, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_4 своїми протиправними діями переховується від органів досудового розслідування та/або суду та продовжує вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а саме вчиняє кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 408 КК України.
Обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів:
Так, існує реальний ризик переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення у вигляді позбавлення волі строком до 5 до 12 років.
Підозрюваний ОСОБА_4 протягом тривалого часу (із лютого 2022 року по даний час) переховується від слідства та суду, про своє місце перебування ОСОБА_4 командирів (начальників), інші державні органи та місцевого самоврядування не повідомив, на виклики у орган досудового розслідування не з'явився, продовжує вчиняти кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 408 КК України,
Вік підозрюваного ОСОБА_4 , його соціальні зв'язки, майновий стан та стан здоров'я, дозволяють останньому переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Враховуючи той факт, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив особливо тяжке кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 408 КК України, першого ж дня оголошення воєнного стану в України, після чого через 4 дня здійснив перетин державного кордону України через Пункт пропуску «Солотвино» у напрямку Румунії та перебував за межами України майже 3 роки, свідчить про те, що ОСОБА_4 протягом тривалого часу продовжував вчиняти інкриміноване йому кримінальне правопорушення, що вказує на існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просили обрати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід - тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник заперечили з приводу задоволення клопотання. Просили відмовити в застосуванні запобіжного заходу.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом вставлено, що у провадженні Третім слідчим відділом (із дислокацією у м. Рівне) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому за процесуального керівництва Рівненської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері розслідується кримінальне провадження № 42022181490000019 від 24 березня 2022 року за підозрою військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
10 липня 2023 року, військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 старшому солдату ОСОБА_4 у зв'язку із не встановлення місця перебування останнього, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, у спосіб передбачений КПК України.
14 липня 2023 року підозрюваного військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_4 оголошено у розшук.
29 грудня 2024 року о 07 год. 30 хв. начальником 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_3 капітаном ОСОБА_9 на підставі ст. 191 КПК України підозрюваного ОСОБА_4 затримано.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.
З клопотання вбачається, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від 5 до 12 років, знаходячись на волі з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може: переховуватись від суду, продовжити кримінальне правопорушення, в якому останній обвинувачується, тобто ризикам, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому до нього слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У відповідності до ст. 29 Конституції України та ст. ст. 176, 177, 178 КПК України, право на свободу і особисту недоторканість є одним із найбільш значущих прав людини.
Слід враховувати те, що обираючи запобіжний захід тримання під вартою, обмежуються конституційні права і свободи особи, ще до визнання її винуватою у вчиненні злочину, а запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, застосовується лише тоді, коли є всі підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і належної поведінки останнього.
Застосування запобіжного заходу з іншою метою не допускається.
Крім того, при судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом враховано вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей та інші обставини.
Суд, з урахуванням мети та підстав застосування запобіжного заходу, у відповідності до вимог ст. 177 КПК України, обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а також з дотриманням вимог ст. 196 КПК України, ухвалює обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
При цьому суд приймає до уваги обґрунтовану підозру у вчиненні що ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від 5 до 12 років, характеризуючі дані підозрюваного ОСОБА_4 , відсутність судимостей, одружений, має на утриманні 3 неповнолітніх дітей, є військовослужбовцем, проходив військову службу за контрактом в Збройних Силах України на посаді «водія-санітара медичної роти», військової частини НОМЕР_3 , у військовому званні «старший солдат».
Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 добровільно повернувся закордону та надав письмову згоду командира військової частини НОМЕР_4 на продовження проходження військової служби підозрюваним та повідомив про те, що ОСОБА_4 29 грудня 2024 року добровільно повертається в Україну для продовження проходження військової служби та прибуде цього ж дня до Третього відділом (з дислокацією у м. Рівному) Територіального управління Державного бюро безумовною підставою для звільнення останнього від кримінальної відповідальності.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Достатніх ризиків чи будь-яких характеризуючих відомостей про особу, які б давали підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурором не наведено.
Згідно ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
При цьому із врахуванням ч. 2 ст. 179 КПК України слідчий суддя покладає на ОСОБА_4 такі обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 179, 184, 186, 193, 194, 196, 395 КПК України, слідчий суддя -
В задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурор Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України - відмовити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Бочаниця, Гощанського району, Рівненської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України- запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, терміном на 60 днів, а саме до 27 лютого 2025 року.
У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання/або місця роботи;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, визначених в ухвалі встановити до 27 лютого 2025 року.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі не виконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути покладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на прокурора у кримінальному провадженні - прокурор Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Рівненської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського ОСОБА_18